Динаміка показників клітинної ланки системного імунітету у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, сполучену з симптомом подразненого кишечнику. Аналіз виникнення запальних реакцій у крові. Ефективність лікування із застосуванням імунофану.
При низкой оригинальности работы "Клініко-патогенетичні особливості та лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На теперішній час пептична виразка дванадцятипалої кишки (ПВДПК) залишається однією з найбільш актуальних проблем захворювань органів травлення (Н.В. Антибактеріальні препарати, які входять до складу антихелікобактерних схем, можуть викликати або посилювати негативні зміни з боку мікропейзажу шлунково-кишкового тракту, що робить обовязковим вивчення їх впливу на стан мікробіоценозу кишечнику (Христич Т.М., 2002;). Згідно останніх даних Міжнародної громади з вивчання гастроентерологічних порушень за 2006 р., близько 15-20% населення земної кулі страждає на синдром подразненого кишечнику (СПК), головною причиною розвитку якого є порушення мікробіоценозу, що викликають розлади моторно-евакуаторної функції кишечнику, а також сприяють порушенням імунного гомеостазу. Незважаючи на те, що проблемам патогенезу та лікування ПВДПК присвячена велика кількість досліджень, відкритим залишається питання про імунні механізми виникнення рецидивів ПВ та загострення запального процесу у слизовій оболонці (СО) шлунка та ДПК. У теперішній час існують поодинокі роботи (Гриднєв О.Є., 2002; Новицька І.О., 2003), в яких простежений вплив АХБТ на стан мікробіоценозу кишечнику у хворих на ПВДПК.Обстежені хворі, які мали сполучену патологію - 121 чоловік (80,7%) і 29 жінок (19,3%) й були розподілені на дві групи: основну - 77 хворих і групу зіставлення - 73 пацієнта, рандомізованих за віком, статтю, тривалістю та частотою загострень захворювання. Локалізація виразкового дефекту у хворих з ізольованою ПВДПК на передній стінці бульби ДПК була у 8 пацієнтів (26,6%), на верхній - у 4 осіб (13,3%) та на нижній - у 4 хворих (13,3%), а у решти (14 - 46,7%) були виявлені ерозивні пошкодження СО ДПК у сполучені з рубцевою деформацією. Аналіз клінічних проявів свідчить, що до початку лікування найбільш характерними ознаками для пацієнтів основної групи та групи зіставлення були біль з локалізацією в епігастральній ділянці та за ходом товстого кишечнику - у 111 хворих (74,0%), дискомфорт в животі та «голодний» біль - у 103 пацієнтів (68,7%). Звязок больового синдрому з прийомом їжі спостерігався у 40 пацієнтів (26,7%), причому «голодні» болі мали місце у 103 осіб (68,7%): у 59 хворих (39,3%) біль зявлявся одразу або через 0,5 години після прийому їжі, у 26 (17,3%) - через 1,5-2 години. Що стосується характеру болю, то 21 пацієнт (70,0%) скаржився на тупі, ниючи болі, 9 хворих (30,0%) - на ріжучі, пекучі; звязок з прийомом їжі був у 16 осіб (53,3%), «голодні» болі мали місце у 22 хворих (43,3%).У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі - оптимізації лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. Було досліджено вплив цитокінового профілю на клінічні прояви, стан мікрофлори кишечнику, функціональні, ендоскопічні, морфологічні зміни слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки у пацієнтів з коморбідною патологією. Пацієнти скаржилися одночасно на біль в епігастральній ділянці та за ходом товстого кишечнику (98,5%) або почуття дискомфорту в животі без чіткої локалізації (56,0%). У всіх хворих на коморбідну патологію водночас мали місце больовий, диспептичний та астено-невротичний синдроми на тлі симптомматики з боку товстого кишечнику (метеоризм, закріпи, зміни зовнішнього вигляду стільця тощо). При ізольованому перебігу ПВ ДПК (контрольна група) у більшості випадків спостерігалися помірна ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунку НР, І або ІІ тип запального інфільтрату, а при поєднаному перебігу ПВДПК з СПК - виражена ступень обсіменіння слизової оболонки шлунку НР та ІІ тип запального інфільтрату.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі - оптимізації лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику. Було досліджено вплив цитокінового профілю на клінічні прояви, стан мікрофлори кишечнику, функціональні, ендоскопічні, морфологічні зміни слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки у пацієнтів з коморбідною патологією. Розроблена ефективна схема лікування в комплексі з імунокоректором.
1. Клінічний перебіг ПВДПК, сполученої з СПК, мав деякі особливості. Пацієнти скаржилися одночасно на біль в епігастральній ділянці та за ходом товстого кишечнику (98,5%) або почуття дискомфорту в животі без чіткої локалізації (56,0%). У всіх хворих на коморбідну патологію водночас мали місце больовий, диспептичний та астено-невротичний синдроми на тлі симптомматики з боку товстого кишечнику (метеоризм, закріпи, зміни зовнішнього вигляду стільця тощо).
2. При ФГДС-дослідженні хворих з вказаною коморбідною патологією, було встановлено, що в таких пацієнтів переважає помірна глибина виразкового дефекту з ураженням всієї товщі слизової оболонки та більшим ступенем активності запалення СО ДПК. При ізольованому перебігу ПВ ДПК (контрольна група) у більшості випадків спостерігалися помірна ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунку НР, І або ІІ тип запального інфільтрату, а при поєднаному перебігу ПВДПК з СПК - виражена ступень обсіменіння слизової оболонки шлунку НР та ІІ тип запального інфільтрату. У 127 пацієнтів (84,7%) з наявністю сполученої патології були також виявлені чітко виражені порушення з боку кількісного та якісного складу мікробіоценозу кишечнику, з переважанням умовно-патогенної мікрофлори (Klebsiella, Citrobacter, Clostridium), що додатково сприяли розвитку СПК.
3. Загострення ПВДПК, сполученої з СПК, супроводжувалися порушеннями з боку показників клітинної ланки імунітету у вигляді Т-лімфопенії різного ступеню вираженості, дисбалансу основних субпопуляцій Т-клітин, внаслідок чого імунорегуляторний індекс CD4/CD8 мав чітку тенденцію до зниження. Вивчення функціональної активності Т-лімфоцитів показало суттєве зниження показників РБТЛ у хворих з коморбідною патологією. Ступінь виявлених імунологічних порушень корелювала із частотою виникнення загострень ПВДПК.
4. В групі осіб з вперше виявленим дефектом СО ПВДПК, сполученої з СПК, спостерігалося зростання у крові рівня прозапальних цитокінів (IL-1?, IL-2, ФНП?) в 1,5-3,0 рази, на тлі зниження вмісту протизапального цитокіну (IL-4). При хронічному перебігу ПВДПК, сполученої з СПК, в періоді загострення відмічалося менш виражене зростання вмісту прозапальних цитокінів (IL-1?, IL-2 та ФНП?) на тлі помірного підвищення вмісту протизапального цитокіну (IL-4). Виявлений позитивний корелятивний звязок між ступенем зростання концентрації прозапальних цитокінів у крові та розміром виразкового дефекту і вираженістю активності запалення у СО ДПК.
5. Включення імунотропного засобу імунофану до комплексного лікування хворих із сполученою патологією, сприяє досягненню стійкої ремісії ПВДПК, сполученої з СПК, а саме, прискорення зникнення болю в епігастрії та за ходом кишечнику, нудоти, метеоризму тощо, при цьому загоєння виразкового дефекту відбувалося на 4-5 днів раніше в порівнянні з хворими групи зіставлення. Додаткове включення імунофану до антихелікобактерної терапії в комбінації з еубіотиком, сприяє рубцюванню виразкового дефекту, більш повної нормалізації стану мікрофлори кишечнику та усуненню проявів СПК.
6. Застосування імунофану в комплексному лікуванні хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, сприяло корекції порушень клітинного імунітету: ліквідації Т-лімфопенії, нормалізації основних субпопуляцій, імунорегуляторного індексу CD4/CD8, а також зниженню рівню прозапальних (ФНП?, ІЛ1?, ІЛ2) та протизапального (IL-4) цитокінів у крові з нормалізаціею й цитокінового профілю.
7. Комплексна терапія з додатковим призначенням хворим на ПВДПК, сполучену з СПК, імуноактивного препарату імунофану дозволила досягнути стійкої ремісії, яка зберігалася впродовж 6-12 місяців
Практичні особливості
У хворих, з наявністю ПВДПК, сполученої з СПК, у разі виникнення скарг слід проводити дослідження на догоспітальному етапі цитокінового профілю для визначення ступеню активності запалення СО ДПК. У разі зростання прозапального ФНП? вище 56,0 пг/мл слід проводити ФГДС для уточнення характеру патологічного процесу у ДПК, оскільки в більшості випадків це характеризує наявність загострення патологічного процесу, а саме ПВДПК.
Для усунення клініко-ендоскопічних проявів ПВДПК, зниження концентрації прозапальних (ФНП?, IL-1?, IL-2) та корекції рівня протизапального (IL-4) цитокінів до комплексної терапії хворих на ПВДПК, сполучену з СПК, рекомендується включення імунофану у дозі по 0,05 мг (1,0 мл 0,005% розчину) внутрішньомязово один раз на добу впродовж 10 діб поспіль.
У періоді диспансерного нагляду хворих з ПВДПК, сполученою з СПК, динамічне дослідження цитокінового профілю та проведення імунокорекції імунофаном без застосування антихелікобактерних препаратів запобігає розвитку рецидивів захворювання.
При наявності кишкового дисбіозу хворим на ПВДПК, сполучену з СПК, для профілактики розвитку порушень з боку мікропейзажу кишечнику та більш скорішому усуненню проявів СПК рекомендується включення імунофану в комплексі з еубіотиком, зокрема лактовітом-форте.
Список литературы
Липатникова А.С. Клиническая характеристика сочетанной патологии у больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки на фоне синдрома раздраженного кишечника // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр. - Київ; Луганськ; Харків. - 2005. - Вип. 6 (69). - С. 91-96.
Ліпатнікова Г.С. Динаміка показників клітинного імунітету у хворих на пептичну виразку, сполучену із синдромом подразненого кишечнику при лікуванні імунофаном // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків. - 2006. - Вип. 6 (75). - С. 187-196.
Липатникова А.С. Клинико-патогенетические особенности иммуномодулирующей терапии при дисбиозе кишечника // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаева.-2007.-Т.8, № 1.-С. 71-73.
Липатникова А.С. Особенности иммунного статуса у больных с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2007.-Т.1, №2.- С.34 - 37.
Липатникова А.С. Нарушения липидного спектра крови у больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки, сочетанной с синдромом раздраженного кишечника, и их коррекция // Український медичний альманах.-2007.-Т.10, №3.-С. 69-71.
Ліпатнікова Г.С. Особливості клінічного перебігу виразкової хвороби 12-палої кишки у хворих з синдромом подразненого кишечнику // Український медичний альманах.-2007.-Т.10, № 3.-С. 20-21.
Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С. Рівень цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Внутрішня медицина.-2007.-№3.-С. 125-127. (Особисто здобувачем проведений аналіз імунологічних тестів для виявлення і оцінки ступеня порушення цитокінового профілю).
Липатникова А.С. Особенности иммуномодулирующей терапии в комплексном лечении язвенной болезни желудка и ДПК // Сімейна медицина.- 2007.-№2.-С.82-85.
Липатникова А.С. Эффективность иммунокоррекции в комплексном лечении пептической язвы двенадцатиперстной кишки у больных с дисбиозом кишечника // Сучасна гастроентерологія.-2007.-№ 6.- С.50-53.
Липатникова А.С. Особенности клинической картины дисбиоза кишечника у больных с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клін. імунології та мед. генетики. - Київ - Луганськ, 2007.- Вип.14.-С.332-335.
Позитивне рішення стосовно заявки № 200801127, на корисну модель МПК(2006) А61Р31/00, А61К35/14. Спосіб лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки, сполученої з синдромом подразненого кишечнику / Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С
Іванова Л.М., Ліпатнікова Г.С. Порушення факторів неспецифічного захисту у хворих на пептичну виразку у сполученні з дисбіозом кишечнику // Імунологія та алергологія.- 2006.- № 4.- С.125.
Ліпатнікова Г.С. Рівень протизапальних цитокінів у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Імунологія та алергологія.- 2007.- № 2.- С.80-81.
Ліпатнікова Г.С. Вплив імунофану на цитокіновий профіль у хворих на пептичну виразку у сполучені з дисбіозом кишечнику // Імунологія та алергологія.- 2007.- № 3.- С.117.
Липатникова А.С. Цитокиновый статус - прогностический признак течения пептической язвы 12-перстной кишки на фоне синдрома раздраженного кишечника. Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2007.- С. 69-70.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы