Клініко-патогенетичні особливості перебігу захворювань пародонта при порушенні системного кісткового метаболізму та їх корекція - Автореферат

Вивченню механізмів розвитку, методів профілактики та лікування хвороб пародонта, які тісно звязані з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета, присвячено велику кількість праць (Ю.М. Вікова рарефікація кісткової тканини, порушення кісткового метаболізму прискорюють процеси резорбції альвеолярного відростка, зумовлюючи погіршення перебігу генералізованого пародонтиту. Досі не визначено механізми ураження кісткової тканини альвеолярного відростка при генералізованому пародонтиті, вплив системних чинників, що сприяють зменшенню мінеральної щільності скелета, не запропоновано методи профілактики втрати кісткової тканини. Запропоновано нову концепцію структурно-функціональної дизадаптації кісткової тканини альвеолярного відростка на стереотип жувального навантаження внаслідок порушень метаболізму кісткової тканини. Доведено, що порушення метаболізму кісткової тканини передує клінічним проявам загострення генералізованого пародонтиту та зумовлює зниження компенсаторних можливостей кісткової тканини альвеолярного відростка.Щурам 3-ї групи призначали “Кальцемін” у дозі 15 мг/кг/добу протягом 30 діб; щурам 4-ї групи вводили щоденно “Кальцемін” у тій самій дозі та “Міакальцик” по 16 МО/кг через добу під шкіру протягом 30 діб. Оцінювали такі параметри: загальну товщину альвеолярного відростка на рівні шийки зуба, діаметри остеонів кісткової тканини та їхніх центральних судинних каналів, питому кількість клітин у кістковій тканині альвеолярного відростка на одиницю площі. Визначали: швидкість поширення ультразвуку (ШПУ, м/с); широкосмугове ультразвукове ослаблення (ШОУ, ДБ/МГЦ); індекс міцності кісткової тканини (ІМ, %); Т-критерій - у величинах стандартних відхилень (SD) від пікової кісткової маси; Z-критерій - у величинах стандартних відхилень (SD) від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) здорової людини тієї ж самої статі, віку та етнічної групи. Зменшується межа міцності кісткової тканини у літніх тварин (374,94±27,99 ГПА проти 407,44±17,97 ГПА у щурів молодого віку), що зумовлено зменшенням пружності кісткової тканини (модуль пружності у щурів літнього віку дорівнював 16,32±1,5 ГПА проти 21,23±1,2 ГПА у щурів молодого віку; P<0,01). За таких змін структурної організації опорно-утримувального апарата зубів функціональне навантаження в процесі жування є надмірним та перевищує компенсаторні можливості кісткової тканини, що зумовлює “злам” фізіологічного процесу перебудови з виникненням дизадаптаційних реакцій кісткової тканини.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове розвязання наукової проблеми діагностики, профілактики й лікування захворювань пародонта в разі порушення системного метаболізму кісткової тканини на підставі експериментально-клінічних досліджень структурно-функціонального стану, метаболізму тканин пародонта і кісткової системи, вікових і статевих особливостей та запропоновано диференційований підхід до профілактики та лікування хвороб пародонта з урахуванням патогенетичних механізмів їх розвитку з використанням остеотропної терапії. Порушення процесів ремоделювання кісткової тканини при гіпоестрогенемії, яке характеризується превалюванням резорбції над формуванням, призводить до погіршення біомеханічних властивостей та структури кістки експериментальних тварин, що зумовлює зниження адаптаційно-компенсаторних можливостей кісткової тканини альвеолярного відростка, зниження опорно-утримувальної функції зубощелепної системи. Експериментальними дослідженнями доведено патогенетичний вплив остеотропних препаратів на перебіг генералізованого пародонтиту: застосування кальцитоніну (“Міакальцику”) та препаратів кальцію (“Кальцеміну”) пригнічує процеси резорбції кісткової тканини, поліпшує її міцнісні характеристики та підвищує метаболічну активність. Зіставлення структурно-функціонального стану тканин пародонта та кісткової системи у обстежених різних регіонів України виявило регіональні особливості: активні запально-деструктивні процеси в тканинах пародонта і низькі показники мінеральної щільності кісткової тканини визначено у жінок Західного і чоловіків Південного регіонів. Комплексне клініко-лабораторне, функціональне дослідження стану кісткової тканини показало, що запально-деструктивні процеси в тканинах пародонта розвиваються на тлі як знижених, так і нормальних показників мінеральної щільності скелету: у 47% жінок патологічні процеси в тканинах пародонта повязані із низькою мінеральною щільністю кісткової тканини, а у 72% чоловіків їх констатовано на тлі нормальної та остеосклеротичної кісткової тканини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове розвязання наукової проблеми діагностики, профілактики й лікування захворювань пародонта в разі порушення системного метаболізму кісткової тканини на підставі експериментально-клінічних досліджень структурно-функціонального стану, метаболізму тканин пародонта і кісткової системи, вікових і статевих особливостей та запропоновано диференційований підхід до профілактики та лікування хвороб пародонта з урахуванням патогенетичних механізмів їх розвитку з використанням остеотропної терапії.

1. Експериментальними дослідженнями встановлено, що з віком погіршуються біомеханічні (зменшується межа міцності до 374,94±27,99 ГПА проти 407,44±17,97 ГПА у молодих щурів; P<0,01 та модуль пружності 16,3±1,5 ГПА проти 21,2±1,2 ГПА у щурів молодого віку; P<0,01) характеристики кісткової тканини альвеолярного відростка й нижньої щелепи та посилюються адаптаційні процеси в зубощелепній системі, спрямовані на підвищення опороздатності тканин пародонта та щелеп (підвищується робота з руйнування кістки - 75,24±2,28 МДЖ проти 70,66±3,09 у молодих) шляхом збільшення товщини та висоти альвеолярного відростка, зростання висоти тіла нижньої щелепи.

2. Порушення процесів ремоделювання кісткової тканини при гіпоестрогенемії, яке характеризується превалюванням резорбції над формуванням, призводить до погіршення біомеханічних властивостей та структури кістки експериментальних тварин, що зумовлює зниження адаптаційно-компенсаторних можливостей кісткової тканини альвеолярного відростка, зниження опорно-утримувальної функції зубощелепної системи.

3. Експериментальними дослідженнями доведено патогенетичний вплив остеотропних препаратів на перебіг генералізованого пародонтиту: застосування кальцитоніну (“Міакальцику”) та препаратів кальцію (“Кальцеміну”) пригнічує процеси резорбції кісткової тканини, поліпшує її міцнісні характеристики та підвищує метаболічну активність. Остеотропні засоби сприяють підвищенню адаптаційних та компенсаторних можливостей кісткової тканини, а також відновленню відповідності структурної організації зубощелепного комплексу функціональному навантаженню шляхом стимулювання процесів регенерації та зростання ВАВ, яка складала у молодих щурів (1,45±0,09) мм при застосуванні “Кальцеміну” і (1,55±0,12) мм при застосуванні “Міакальцику” проти (1,06±0,09) мм - в оперованих (P<0,01).

4. Поглиблення запально-деструктивних процесів, прискорені темпи зниження ВАВ виявлено у тридцятирічних і пятдесятирічних жінок та сорокарічних чоловіків. На стан тканин пародонта впливає порушення системного метаболізму кісткової тканини: розбалансування процесів ремоделювання кісткової тканини виявлено у жінок віком 30-39 та 50-59 років та у 40-49-річних чоловіків.

5. Зіставлення структурно-функціонального стану тканин пародонта та кісткової системи у обстежених різних регіонів України виявило регіональні особливості: активні запально-деструктивні процеси в тканинах пародонта і низькі показники мінеральної щільності кісткової тканини визначено у жінок Західного і чоловіків Південного регіонів.

6. За результатами клініко-функціональних досліджень доведено, що тривале перебування в умовах впливу малих доз іонізуючого випромінювання призводить до поглиблення дистрофічно-деструктивних процесів у тканинах пародонта на тлі зниження мінеральної щільності кісткової тканини.

7. Комплексне клініко-лабораторне, функціональне дослідження стану кісткової тканини показало, що запально-деструктивні процеси в тканинах пародонта розвиваються на тлі як знижених, так і нормальних показників мінеральної щільності скелету: у 47% жінок патологічні процеси в тканинах пародонта повязані із низькою мінеральною щільністю кісткової тканини, а у 72% чоловіків їх констатовано на тлі нормальної та остеосклеротичної кісткової тканини.

8. У хворих на генералізований пародонтит у разі загостреного перебігу виявлено порушення системного метаболізму кісткової тканини, дисбаланс основних кальційтропних гормонів та розбалансування процесів ремоделювання кісткової тканини з пригніченням функції її утворення і посиленням розсмоктування.

9. Віддалені (через 12 міс) та тривалі клініко-лабораторні дослідження продемонстрували, що застосування остеотропних препаратів кальцитоніну (“Міакальцик”), натрію алендронату (“Фосамакс”), препаратів кальцію (“Кальцеміну” та “Кальцеміну Адванс”) у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит стабілізує дистрофічно-деструктивні процеси в тканинах пародонта, сприяє репаративній регенерації альвеолярного відростка (зростання ВАВ в середньому на 12% за рік).

10. Обґрунтовано диференційоване призначення остеотропних препаратів у хворих з різним перебігом генералізованого пародонтиту. Запропоновано схеми лікування захворювань пародонта, ефективність яких доведено динамічними клініко-лабораторними, рентгенологічними дослідженнями: хворим на генералізований пародонтит у разі загостреного перебігу при підвищених показниках рівня паратгормону та кальцію в крові показано лікування “Міакальциком” протягом 1 міс та “Фосамаксом” протягом 2 міс на тлі базисної 6-місячної терапії препаратами кальцію (“Кальцемін Адванс” та “Кальцемін”). Хворим на генералізований пародонтит хронічного перебігу, при показниках кальційтропних гормонів та кальцію в межах референтних значень показано призначення “Фосамаксу” протягом 3 міс на тлі базисної 6-місячної терапії препаратами кальцію (“Кальцемін Адванс” та “Кальцемін”).

11. Тривалими клініко-лабораторними дослідженнями обґрунтовано доцільність базисного лікування остеотропними препаратами, як компонента підтримувальної терапії хворих на генералізований пародонтит. Базисне профілактичне остеотропне лікування, за результатами рентгеностеометрії, сприяє зростанню ВАВ у середньому на 1,1 мм за рік.

Практичні рекомендації

1. З метою виявлення чинників ризику розвитку порушень системного кісткового метаболізму під час збирання анамнезу у хворих на генералізований пародонтит треба враховувати такі данні: фізіологічні (вік, вагітність, лактація, менопауза), загальносоматичні (захворювання органів та систем, ендокринні хвороби, хірургічна менопауза), анамнестичні (початок менархе, застосування лікарських засобів, наявність переломів) а в процесі стоматологічного огляду - стоматологічні (активність карієсу, некаріозних уражень, захворювань пародонта, рентгенологічні ознаки - тип деструкції альвеолярного відростка).

2. У хворих на генералізований пародонтит доцільно враховувати структурно-функціональний стан кісткової тканини, який визначають за ультразвуковою денситометрією, показниками основних кальційтропних гормонів та біохімічних маркерів кісткового ремоделювання.

3. Призначаючи комплекс лікувально-профілактичних засобів належить враховувати вірогідне зростання параклінічних індексів, активізацію запально-деструктивних процесів у тканинах пародонта в жінок віком 30-39 і 50-59 років та у чоловіків - 40-49 років, а також прискорені темпи ремоделювання та істотне підвищення маркерів резорбції кісткової тканини.

4. У хворих на генералізований пародонтит з нормальними та підвищеними показниками мінеральної щільності кісткової тканини виявлено порушення метаболізму кісткової тканини, посилення процесів резорбції, що дає підстави рекомендувати їм остеотропні засоби в комплексному лікуванні.

5. Для моніторингу структурно-функціонального стану тканин пародонта, оцінки і прогнозу перебігу генералізованого пародонтиту та ступеня відновлення ВАВ рекомендується використовувати метод рентгеностеометрії.

6. З метою пригнічення процесів розсмоктування альвеолярного відростка та стимулювання його регенерації хворим на генералізований пародонтит призначають остеотропні засоби: у разі загостреного перебігу при підвищених показниках рівня паратгормону та кальцію призначають “Міакальцик” протягом 1 міс та “Фосамакс” протягом 2 міс на тлі базисної 6-місячної терапії препаратами кальцію (“Кальцемін Адванс” та “Кальцемін”). Хворим на генералізований пародонтит хронічного перебігу, з показниками кальційтропних гормонів та кальцію в межах референтних значень призначають “Фосамакс” протягом 3 міс на тлі базисної 6-місячної терапії препаратами кальцію (“Кальцемін Адванс” та “Кальцемін”).

7. Для запобігання розвитку рецидивів генералізованого пародонтиту ми рекомендуємо профілактичні схеми призначення остеотропних засобів, які передбачають застосування раз на рік “Фосамаксу” протягом 1 міс та “Кальцеміну” протягом 3 міс.

1. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. - К., 2003. - 446 с. Дисертантом проведено епідеміологічне, клінічне дослідження, запропоновано схеми лікування хворих на генералізований пародонтит та самостійне написання 5 розділів і 3 розділів у співпраці.

2. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Костная система и заболевания пародонта. Раздел 35. С. 346-368. В монографии: Остеопороз: епидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / Под ред. Н.А.Коржа, В.В.Поворознюка, Н.В.Дедух, И.А.Зупанца. - Харьков: Золотые страницы, 2002. - 648 с. Дисертантом проведено дослідження, запропоновано схеми лікування та написання розділу.

3. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Некоторые аспекты патогенеза резорбции альвеолярного гребня при генерализованном пародонтите // Проблеми остеології. - 2000. - № 4. - C. 60-68. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

4. Мазур И.П. Применение “Миакальцика” в комплексном лечении заболеваний пародонта: эффективность и переносимость при различных формах введения // Вісник стоматології. - 2003. - № 1. - С. 73-81.

5. Мазур І.П. Взаємозвязок стану тканин пародонта, перебігу генералізованого пародонтиту та структурно-функціонального стану кісткової системи // Проблеми остеології. - 2004. - № 1. - С. 44-49.

6. Мазур І.П., Лузін В.А., Поворознюк В.В. Остеотропні засоби в корекції порушень кісткового метаболізму та дистрофічно-деструктивних процесів у тканинах пародонта // Український медичний альманах. - 2005. - № 5. - С. 91-94. Дисертантом проведено експериментальне дослідження, статистична обробка і аналіз результатів дослідження, написання статті.

7. Мазур І.П., Поворознюк В.В. “Кальцемин” в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Современная стоматология. - № 1(25), - 2004, - С. 64-68. Дисертантом проведено клінічне дослідження, статистична обробка і аналіз результатів дослідження, написання статті.

8. Мазур И.П. Особенности метаболизма костной ткани у больных генерализованным пародонтитом в период обострения заболевания // Проблеми остеології. - 2004. - № 3-4. - С. 130-134.

9. Мазур І.П., Лузін В.А., Поворознюк В.В. Вплив вікового фактора на стан зубощелепної системи у щурів // Український морфологічний альманах. - 2005. - № 3. - С. 59-62. Дисертантом проведено експериментальне дослідження, статистична обробка і аналіз результатів дослідження, написання статті.

10. Мазур І.П. Особливості структурно-функціонального стану пародонта та кісткової тканини у осіб, що зазнали впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць - 2005. - № 5. - С. 18-27.

11. Мазур І.П. Порівняльна характеристика структурно-функціонального стану тканин пародонта та кісткової тканини скелету у населення різних регіонів України // Український медичний альманах. - 2005. - № 6. - С. 44-46.

12. Мазур І.П. Структурно-функціональний стан тканини пародонта у людей різного віку та статі // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 48-51.

13. Мазур І.П. Застосування остеотропних засобів в комплексі підтримуючої пародонтальної терапії у хворих на генералізований пародонтит (довготривалі спостереження) // Вісник стоматології. - 2005. - № 4. - С. 32-35.

14. Мазур И.П. Применение “Миакальцика” в комплексном лечении заболеваний пародонта // Современная стоматология. - 2003. - № 1. - С. 35-44.

15. Павленко А.В., Мазур И.П. Лечебно-реабилитационные мероприятия у больных генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. - 2003. - № 2. - C. 33-37. Дисертантом проведено клінічне дослідження, узагальнення схеми лікування хворих на генералізований пародонтит та написання статті.

16. Мазур І.П., Поворознюк В.В., Вишняк Г.М., Богдан А.С. Структурно-функціональний стан тканин пародонта кісткової системи у жінок різного віку: роль менопаузи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 1. - С. 120-123. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

17. Поворознюк В.В., Вишняк Г.М., Мазур І.П. Вплив вікового фактору на розвиток дистрофічно-деструктивних процесів у пародонті та перебіг генералізованого пародонтиту // Новини стоматології. - 1998. - № 2. - С. 9-11. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

18. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Костная система и заболевания пародонта // Современная стоматология. - 2002. - № 2. - С. 27-32. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

19. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Костная система и заболевания пародонта // Современная стоматология. - 2002. - № 3. - С. 32-40. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

20. Поворознюк В.В., Мазур И.П., Вишняк Г.Н., Попович Л.Н., Харламова К.Е. Системный остеопороз в развитии заболеваний пародонта // Вісник стоматології. - 1997. - № 4. - С. 554-557.

21. Povoroznjuk V.V., Mazur I.P. Alendronate in complex treatment of periodontal diseases // Bone - 1998. - 3 (22). - Р. 62. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання тез.

22. Mazur I.P., Povoroznjuk V.V. Fosamax in complex treatment of periodontal diseases: five years of experience // Bone - 2002. - 3 (30). - Р. 52. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання тез.

23. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Некоторые аспекты патогенеза резорбции альвеолярного гребня при генерализованном пародонтите // Пародонтология. - 1999. - № 3 (13). - С. 19-23. Дисертантом визначені аспекти патогенезу хвороб пародонта при системному порушенні кісткового метаболізму, написання статті.

24. Павленко О.В., Головня І.О., Мазур І.П. Сучасні проблеми стоматологічного здоровя населення України // Охорона здоровя України. - 2004. - № 3. - С. 30-35. Дисертантом проведено епідеміологічне обстеження населення України, аналіз результатів дослідження, написання статті.

25. Мазур І.П. Застосування остеотропних засобів у комплексному лікуванні захворювань пародонта // Імплантологія, пародонтологія, остеологія. - 2005. - № 2 (2). - С. 65-73.

26. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Остеопороз и заболевания пародонта // Пародонтология. - 2005. - № 3 (36). - С. 14-19. Дисертантом визначені аспекти патогенезу хвороб пародонта при системному порушенні кісткового метаболізму, написання статті.

27. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Системные и локальные факторы регуляции ремоделирования костной ткани, их роль в патогенезе заболеваний пародонта // Дентальные технологии. - 2005. - № 2-3 (21-22). - С. 78-83. Дисертантом визначені аспекти патогенезу хвороб пародонта при системному порушенні кісткового метаболізму, написання статті.

28. Вишняк Г.М., Поворознюк В.В., Мазур І.П., Попович Л.М., Васильєва Т.О., Богдан А.С. Функціональний стан кісткової системи у хворих на генералізований пародонтит // Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки. - К., 1997. - С. 118-119. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

29. Мазур І. П., Михальчук В.В. Використання депофорезу гідрооксиду міді-кальцію при лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник курортології. - № 2. - 2003. - С. 47. Дисертантом запропонована нова методика лікування, проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

30. Мазур І.П., Поворознюк В.В. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту. Деклараційний патент України на винахід № 36385 А від 16.04.2001, Бюл. № 3.