Клініко-патогенетичні особливості хронічного гепатиту С у хворих з метаболічними факторами ризику - Автореферат

Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених вивченню цієї інфекції, механізми прогресування захворювання у хворих з супутньою соматичною патологією залишаються недостатньо вивченими. Таким чином, актуальність обраної теми визначається широким розповсюдженням ХГС та його несприятливими наслідками, недостатньою зясовністю клініко-патогенетичних аспектів хронічної HCV-інфекції, що перебігає на тлі метаболічних факторів ризику, необхідністю удосконалення оцінки перебігу ХГС у цих хворих. Вивчити зміни імунно-ендокринного балансу (вміст TNF-?, інсуліну, лептину в сироватці крові; показник виразності ІР - HOMA-IR) у хворих на ХГС залежно від наявності метаболічних факторів ризику. Порівняти морфологічні зміни в печінці та зрушення в показниках імунно-ендокринного балансу у хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику при інфікуванні різними генотипами вірусу. На основі визначення взаємозвязків між морфологічними змінами в печінці та зрушеннями в показниках імунно-ендокринної регуляції у хворих на ХГС показано, що на виразність фіброзу печінки впливає як наявність однієї ІР, поєднання ІР з абдомінальним ожирінням, так і комбінація трьох метаболічних факторів.Групи хворих на ХГС були сформовані наступним чином: I група - 128 хворих на ХГС з наявністю метаболічних факторів ризику: І-А група - 46 пацієнтів з одним метаболічним фактором ризику - ІР; І-В група - 44 пацієнти на ХГС з комбінацією двох дефінізуючих метаболічних факторів ризику - ІР та абдомінального типу ожиріння; І-С група - 38 пацієнтів з поєднанням трьох метаболічних факторів ризику - ІР, абдомінального типу ожиріння та артеріальної гіпертензії. У хворих на ХГС з наявністю дефінізуючих метаболічних факторів ризику частіше клінічні прояви ХГС реєструвалися у пацієнтів I-С групи з комбінацією трьох метаболічних факторів ризику, а саме ІР, абдомінального ожиріння та артеріальної гіпертензії (?2 = 4,83, р<0,05), ніж у хворих II групи. Аналіз показника синдрому цитолізу залежно від наявності дефінізуючих метаболічних факторів ризику показав, що у хворих І-В та І-С групи активність АЛАТ в сироватці крові була вище на 44,0% (р<0,05) та 95,2 % (р<0,01), ніж у пацієнтів ІІ групи і склала (2,42±0,2) та (3,28±0,32) ммоль/л. год відповідно. Нормальна активність цього ферменту у хворих І-А та І-В групи відзначалася рідше, ніж у пацієнтів II групи - у 4 (8,7 %) та 3 (6,8 %) хворих відповідно проти 10 (23,8 %), а у пацієнтів з комбінацією трьох факторів нормальна активність АЛАТ не реєструвалася. До того ж, у хворих І-В та І-С групи вміст лептину в сироватці крові був вище (р<0,01), ніж у пацієнтів І-А групи, а у хворих І-С групи вміст TNF-? в сироватці крові та показник HOMA-IR були вище (р<0,05), ніж у пацієнтів з наявністю лише ІР (І-А група) (табл.1).До клініко-біохімічних особливостей ХГС у хворих з метаболічними факторами ризику належать збільшення частоти астено-вегетативних (?2 = 6,64, р<0,01) та позапечінкових (?2 = 13,28, р<0,01) проявів, частоти виявлення збільшених розмірів печінки (на 31,3 %, р<0,01), лейкопенії (на 21,6 %, р<0,01) та тромбоцитопенії (на 21,8 %, р<0,01), вищий рівень цитолізу печінкових клітин (на 53 %, р<0,05), ніж у пацієнтів без цих факторів. У хворих на ХГС з наявністю метаболічних факторів ризику, на відміну від пацієнтів без цих факторів, зміни показників імунно-ендокринної регуляції характеризуються підвищенням вмісту інсуліну (на 128,6 %, р<0,01), TNF-? (на 41,7 %, р<0,01) та лептину (на 118,7%, р<0,01) в сироватці крові. Наявність у хворих на ХГС метаболічних факторів ризику впливає на виразність фіброзу печінки (?2 = 29,76, р<0,001), що призводить до збільшення частоти виявлення фіброзу печінки F 3-4 за наявності ІР (76,0 %), поєднання ІР з абдомінальним ожирінням (60,9 %) та комбінації трьох факторів (100 %), порівняно з хворими без цих факторів (8,7 %). Наявність абдомінального ожиріння у хворих на ХГС призводить до збільшення частоти виявлення стеатозу печінки S 2-3 ступеня виразності (?2= 4,00, р<0,05) як при поєднанні з ІР (56,5 %), так і при комбінації трьох метаболічних факторів ризику (58,3 %) на відміну від пацієнтів при наявності лише ІР (28,0 %) або без метаболічних факторів ризику (30,4 %). У хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику ступінь виразності фіброзу печінки асоціюється (р<0,05) з підвищенням HOMA-IR ( 0,38) та вмістом лептину ( 0,31); виразність стеатозу печінки у цих хворих асоціюється (р<0,05) з показником окружності талії ( 0,33) та рівнем глікемії ( 0,26).

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає в поглибленні уявлення про клініко-патогенетичні особливості ХГС за наявності метаболічних факторів ризику завдяки комплексному вивченню клініко-біохімічних, морфологічних, імунно-ендокринологічних показників, що дало змогу удосконалити оцінку перебігу захворювання.

1. До клініко-біохімічних особливостей ХГС у хворих з метаболічними факторами ризику належать збільшення частоти астено-вегетативних (?2 = 6,64, р<0,01) та позапечінкових (?2 = 13,28, р<0,01) проявів, частоти виявлення збільшених розмірів печінки (на 31,3 %, р<0,01), лейкопенії (на 21,6 %, р<0,01) та тромбоцитопенії (на 21,8 %, р<0,01), вищий рівень цитолізу печінкових клітин (на 53 %, р<0,05), ніж у пацієнтів без цих факторів.

2. У хворих на ХГС з наявністю метаболічних факторів ризику, на відміну від пацієнтів без цих факторів, зміни показників імунно-ендокринної регуляції характеризуються підвищенням вмісту інсуліну (на 128,6 %, р<0,01), TNF-? (на 41,7 %, р<0,01) та лептину (на 118,7%, р<0,01) в сироватці крові. При поєднанні у хворих на ХГС двох дефінізуючих метаболічних факторів ризику, абдомінального ожиріння та ІР, частота підвищення вмісту TNF-? (?2 = 5,39, р<0,05) та лептину (?2 = 14,53, р<0,001) в сироватці крові вище, ніж у пацієнтів з наявністю лише ІР.

3. Наявність у хворих на ХГС метаболічних факторів ризику впливає на виразність фіброзу печінки (?2 = 29,76, р<0,001), що призводить до збільшення частоти виявлення фіброзу печінки F 3-4 за наявності ІР (76,0 %), поєднання ІР з абдомінальним ожирінням (60,9 %) та комбінації трьох факторів (100 %), порівняно з хворими без цих факторів (8,7 %). Наявність абдомінального ожиріння у хворих на ХГС призводить до збільшення частоти виявлення стеатозу печінки S 2-3 ступеня виразності (?2= 4,00, р<0,05) як при поєднанні з ІР (56,5 %), так і при комбінації трьох метаболічних факторів ризику (58,3 %) на відміну від пацієнтів при наявності лише ІР (28,0 %) або без метаболічних факторів ризику (30,4 %).

4. Вміст інсуліну, TNF-?, лептину в сироватці крові та показник HOMA-IR були найвищими у хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику зі стадією фіброзу печінки F 3-4 як порівняно з відповідними показниками пацієнтів ІІ групи з тяжким фіброзом з трансформацією в цироз печінки, так і з показниками хворих І групи зі стадіями фіброзу F 1-2 (р<0,05). У хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику ступінь виразності фіброзу печінки асоціюється (р<0,05) з підвищенням HOMA-IR ( 0,38) та вмістом лептину ( 0,31); виразність стеатозу печінки у цих хворих асоціюється (р<0,05) з показником окружності талії ( 0,33) та рівнем глікемії ( 0,26). За наявності абдомінального ожиріння ступінь виразності фіброзу печінки асоціюється (р<0,05) з рівнем інсулінемії ( 0,50), вмістом TNF-? ( 0,39) та окружністю талії ( 0,38); ступінь виразності стеатозу печінки у цих хворих асоціюється (р<0,05) з коефіцієнтом відношення окружностей талії до стегон ( 0,66) та вмістом лептину ( 0,46).

5. При інфікуванні 1 генотипом HCV хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику ступінь фіброзу печінки асоціюється (р<0,05) з підвищенням вмісту лептину ( 0,58) та показником HOMA-IR ( 0,40); а при інфікуванні 3 генотипом вірусу (р<0,05) - з вмістом лептину ( 0,75) та коефіцієнтом відношення окружностей талії до стегон ( 0,62). Виразність стеатозу печінки при інфікуванні 1 генотипом HCV хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику асоціюється (р<0,05) з підвищенням вмісту TNF-? ( 1,48) та показником окружності талії ( 0,53); а при інфікуванні 3 генотипом вірусу (р<0,05) - з коефіцієнтом відношення окружностей талії до стегон ( 1,02) та показником HOMA-IR ( 0,57).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки перебігу ХГС у хворих з метаболічними факторами ризику поряд з загально клінічними обстеженнями хворих рекомендується в комплексі визначати показник ступеня виразності ІР (HOMA-IR), вміст лептину та TNF-? в сироватці крові.

2. У хворих на ХГС у поєднанні з метаболічними факторами ризику доцільно визначення показника ступеня виразності ІР - HOMA-IR, оскільки рівень його підвищення асоціюється з виразністю ступеня фіброзу (деклараційний патент на корисну модель № 58037, 25.03.2011.).

3. У хворих на ХГС з метаболічними факторами ризику при інфікуванні 1 генотипом HCV рекомендується в комплекс обстеження включати визначення вмісту в сироватці крові TNF-? та показника ступеня виразності ІР - HOMA-IR, оскільки рівень їх підвищення асоціюється з виразності стеатозу печінки (деклараційний патент на корисну модель № 58036, 25.03.2011.).

1. Ушенина Л.А. Особенности течения хронического гепатита С у больных с метаболическими факторами риска / Л.А. Ушенина, Е.В. Рябоконь // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірник наукових статей. Випуск ХХІ. - 2008. - Т.1. - С.171-174 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та написання статті).

2. Ушеніна Л.О. Клініко-біохімічні та морфологічні особливості хронічного гепатиту С при інфікуванні різними генотипами HCV / Л.О. Ушеніна, О.В. Рябоконь // Патологія. - 2009. - Т.6, №1. - С.86-87 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка та підготовка статті до друку).

3. Рябоконь О.В. Вміст TNF-? в сироватці крові та показник HOMA-IR у хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику / О.В. Рябоконь, Л.О. Ушеніна // Інфекційні хвороби. - 2009. - № 3. - С.18-21 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та написання статті).

4. Ушеніна Л.О. Вміст TNF-? в сироватці крові хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику / Л.О. Ушеніна, О.В. Рябоконь // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - №12. - С. 203-205 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та підготовка статті до друку).

5. Рябоконь О.В. Вміст туморнеротизуючого фактора-? та лептину в сироватці крові у хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику / О.В. Рябоконь, Л.О. Ушеніна // Сучасні інфекції. - 2009. - № 3-4. - С.135-139 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка та написання статті).

6. Взаємозвязки ступеня фіброзу печінки та показників імунно-ендокринного гомеостазу у хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику при інфікуванні різними генотипами вірусу / Л.О. Ушеніна, В.О. Туманський, А.В. Абрамов [та ін.] // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т.13, № 2. - 20-22 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та підготовка статті до друку).

7. Пат.58037 Україна, МПК7 G 01 N 33/00. Спосіб діагностики ступеня фіброзу печінки при хронічному гепатиті С / Ушеніна Л.О., Туманський В.О., Рябоконь О. В.; заявники і патентовласники ЗДМУ, Л.О. Ушеніна, В.О. Туманський, О.В. Рябоконь. - № u 2010 11122; заявл.16.09.10; опубл.25.03.11, Бюл. № 6. (Дисертантом розроблено та впроваджено спосіб).

8. Пат.58036 Україна, МПК7 G 01 N 33/00. Спосіб діагностики ступеня стеатозу печінки при хронічному гепатиті С / Ушеніна Л.О., Туманський В.О., Рябоконь О. В.; заявники і патентовласники ЗДМУ, Л.О. Ушеніна, В.О. Туманський, О.В. Рябоконь. - № u 2010 11121; заявл.16.09.10; опубл.25.03.11, Бюл. № 6. (Дисертантом розроблено та впроваджено спосіб).

9. Ушеніна Л.О. Взаємозвязок ступеня фіброзу та виразності стеатозу печінки з показником НОМА IR у хворих на хронічний гепатит С / Л.О. Ушеніна, О.В. Рябоконь // Болезни печени в клинической практике: материалы научно-практ. конф. с междунар. участием, 26-27 марта 2009 г., г. Харьков. - Харьков, 2009. - С.169-170 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовка тез до друку).

10. Ушеніна Л.О. Деякі клініко-епідеміологічні та морфологічні особливості хронічного гепатиту С у хворих з метаболічними факторами ризику / Л.О. Ушеніна, О.В. Рябоконь // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці: матеріали наук. - практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 21-22 травня, 2009 р., м. Львів. - Львів, 2009. - С.55-57 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, написання тез).

11. Ушеніна Л.О. Вміст лептину в сироватці крові хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику / Л.О. Ушеніна, О.В. Рябоконь // Поєднані інфекційні та паразитарні хвороби: матеріали Конгресу до 122-річчя від дня народження академіка Л.В. Громашевського, 8-9 жовтня 2009 р., м. Чернівці. - Тернопіль, 2009. - С.279-280 (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовка тез до друку).

12. Ушеніна Л.О. Взаємозвязок морфологічних змін в печінці з вмістом лептину в сироватці крові хворих на хронічний гепатит С з метаболічними факторами ризику / Л.О. Ушеніна // Інфекційні хвороби: досягнення і проблеми в діагностиці та терапії: матеріали VIII зїзду інфекціоністів України, 6-8 жовтня 2010 р., м. Вінниця. - Тернопіль, 2010 - С.105-107. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовка тез до друку).