Клініко-патогенетичні особливості гострих кишкових інфекцій у дітей, шляхи оптимізації їх лікування - Автореферат

За даними ВООЗ, у світі протягом останніх десяти років щорічно реєструється близько 1,5 млрд. випадків діарейних захворювань, 4-5 млн. дітей від них помирають (The World Health report, 2000). Згідно з офіційними даними, щорічно в Україні реєструється 45-50 тис. випадків ГКІ у дітей, на кожну дитину у віці до 5 років припадає 1,3-2,3 випадка діареї на рік (І.В. З огляду на викладене, потребують поглибленого вивчення важливі додаткові ланки патогенезу ГКІ у дітей, яке б сприяло вдосконаленню їх терапії. Науково обґрунтувати, розробити і впровадити в практику охорони здоровя систему диференційованої терапії ГКІ у дітей, спрямовану на підвищення ефективності їх лікування. За матеріалами дисертації отримано деклараційний патент України: на корисну модель №6910 “Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей” (шляхом додаткового введення курсу рекомбінантного альфа-2 інтерферону-лаферону) від 16.05.2005р.; деклараційний патент України на корисну модель №11507 “Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей” (шляхом додаткового введення курсу рослинних препаратів) від 15.12.2005р.; деклараційний патент України на корисну модель №11448 “Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей” (шляхом додаткового використання курсу низькоінтенсивної інфрачервоної лазерної терапії) від 15.12.2005.Відповідно до поставленої мети і завдань у процесі виконання дисертаційної роботи досліджено 584 дитини віком від 1 місяця до 15 років, хворих на ГКІ, у тому числі 172 на сальмонельоз, 149 на шигельоз, 36 на ешерихіоз, 56 на ГКІ, що спричинені умовнопатогенними бактеріями, 103 на ротавірусний гастроентерит, 40 на ГКІ змішаної етіології (ротавірус разом із сальмонелами, ешерихіями, шигелами, умовнопатогенними бактеріями), у 28 дітей етіологію захворювання розшифрувати не вдалося. У першу добу захворювання було госпіталізовано 118 дітей, у 2 3 добу 287, на 4 7 добу 67, пізніше 7 доби 112 дітей. Під наглядом було 149 дітей, хворих на шигельоз, у 83 з яких захворювання було спричинене шигелами Зонне, у 66 Флекснера. Обстежено 113 дітей віком від 1 до 12 років, з них 30 хворих на сальмонельоз, 21 на шигельоз Зонне, 12 на шигельоз Флекснера, 19 на ешерихіоз, 9 на гастроентероколіт, спричинений умовнопатогенними мікробами; у 22 дітей етіологію захворювання встановити не вдалося. Показники гемостазу та фібринолізу вивчали у 102 дітей, хворих на ГКІ, з них у 66 дітей встановлено тяжкий перебіг захворювання (сальмонельоз у 42 дітей, шигельоз у 15, ротавірусний гастроентерит у 9) та у 36 дітей середньотяжкий (сальмонельоз - у 15, шигельоз в 11, ГКІ спричинені умовнопатогенною флорою - у 10).В етіологічній структурі гострих кишкових інфекцій у дітей переважає сальмонельоз (29,4%) та шигельоз (25,5%). В клінічній картині захворювання переважають тяжкі форми гострих кишкових інфекцій, які супроводжуються інфекційно-токсичним шоком, зневодненням організму, порушеннями в системах гемодинаміки, гемостазу та фібринолізу. У дітей, хворих на гострі кишкові інфекції, виявлено істотні зміни інтерлейкінового статусу (вмісту ІЛ-1, ІЛ-2 та ІЛ-6) у сироватці крові в гострий період і в динаміці захворювання, які часто мають різноспрямований характер. Рівень фактора некрозу пухлини у сироватці крові хворих дітей корелює з тяжкістю перебігу гострих кишкових інфекцій (сальмонельозу, шигельозу, ешерихіозу, ГКІ, спричинених умовно патогенними бактеріями). При гострих кишкових інфекціях у дітей виявляються три типи порушень у системах гемостазу й фібринолізу: а) активація згортання крові та пригнічення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення швидкості й часу згортання крові, зменшення швидкості фібринолізу, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, значне збільшення концентрації фібриногену в крові; б) активація систем згортання і фібринолізу, що виявляється у збільшенні швидкості й часу згортання крові; незначному збільшенні швидкості фібринолізу, зменшенні часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зростанні вмісту фібриногену; в) пригнічення коагуляційного потенціалу крові та прискорення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення часу і зменшення швидкості згортання крові, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зменшення концентрації фібриногену.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі клініко-експериментальними дослідженнями грунтовно розширені дані про важливі ланки патогенезу гострих кишкових інфекцій у дітей. Здійснене вивчення та теоретичне узагальнення ролі деяких цитокінів, інтерфероногенезу, систем гемостазу, фібринолізу, стану центральної і периферичної гемодинаміки, моторної та адсорбційної функцій тонкої кишки в патогенезі ГКІ. Запропоноване нове рішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - розроблені нові диференційовані підходи до лікування ГКІ у дітей на основі виявлених змін у гомеостазі організму, які дають змогу суттєво підвищити ефективність лікування цієї групи захворювань.

1. В етіологічній структурі гострих кишкових інфекцій у дітей переважає сальмонельоз (29,4%) та шигельоз (25,5%). Діти перших 3 років життя склали 75,2% госпіталізованих. В клінічній картині захворювання переважають тяжкі форми гострих кишкових інфекцій, які супроводжуються інфекційно-токсичним шоком, зневодненням організму, порушеннями в системах гемодинаміки, гемостазу та фібринолізу.

2. У дітей, хворих на гострі кишкові інфекції, виявлено істотні зміни інтерлейкінового статусу (вмісту ІЛ-1, ІЛ-2 та ІЛ-6) у сироватці крові в гострий період і в динаміці захворювання, які часто мають різноспрямований характер. Тривалість клінічних проявів гострих кишкових інфекцій корелює з концентрацією ІЛ-1, ІЛ-6 та ІЛ-2 у сироватці крові на початку захворювання. При низькому вмісті ІЛ-1 тривалість діареї була меншою, ніж у хворих з високою концентрацією ІЛ-1. При високому рівні ІЛ-6 період одужання дітей подовжувався, а за високого рівня ІЛ-2 діарея тривала довше.

3. Рівень фактора некрозу пухлини у сироватці крові хворих дітей корелює з тяжкістю перебігу гострих кишкових інфекцій (сальмонельозу, шигельозу, ешерихіозу, ГКІ, спричинених умовно патогенними бактеріями). Знижений вміст цього цитокіну за тяжкої форми хвороби спостерігається при затяжному, хвилеподібному перебігу кишкової інфекції.

4. Фактор некрозу пухлини має тісний функціональний взаємозвязок із системою гемостазу. В гострий період захворювання фактор некрозу пухлини виявляє прокоагулянтний ефект і сприяє прискоренню швидкості згортання крові. За високого вмісту фактора некрозу пухлини у крові виявляються ознаки гіперкоагуляції. При прогресуванні патологічного процесу рівень фактора некрозу пухлини корелює із глибиною порушень у системах гемостазу і фібринолізу.

5. Рівень сироваткового загального інтерферону в гострий період гострих кишкових інфекцій залежить від етіології. Найбільш виражене пригнічення інтерфероногенезу має місце при інвазивних діареях бактеріальної етіології. Також інтерфероновий статус при ГКІ залежав від тяжкості перебігу хвороби.

6. При гострих кишкових інфекціях у дітей виявляються три типи порушень у системах гемостазу й фібринолізу: а) активація згортання крові та пригнічення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення швидкості й часу згортання крові, зменшення швидкості фібринолізу, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, значне збільшення концентрації фібриногену в крові; б) активація систем згортання і фібринолізу, що виявляється у збільшенні швидкості й часу згортання крові; незначному збільшенні швидкості фібринолізу, зменшенні часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зростанні вмісту фібриногену; в) пригнічення коагуляційного потенціалу крові та прискорення процесів фібринолізу, про що свідчать збільшення часу і зменшення швидкості згортання крові, збільшення часу напівлізису і повного лізису фібринового згустка, зменшення концентрації фібриногену. Зміни в системах згортання крові та фібринолізу не залежать від етіології гострих кишкових інфекцій та корелюють із тяжкістю їх перебігу.

7. При тяжкому перебігу гострих кишкових інфекцій, за даними тетраполярної реографії та ехокардіографії, виникають зміни показників центральної і периферичної гемодинаміки, що не залежать від етіології захворювання. Визначаються 3 варіанти порушень гемодинаміки: гіпердинамічний, гіперкінетичний і гіпокінетичний. Виникнення того чи іншого типу гемодинаміки визначає тяжкість захворювання і має прогностичне значення.

8. Експериментально доведено, що однією з ланок патогенезу діареї при сальмонельозі є зростання чутливості гладеньких мязів кишки до ацетилхоліну під впливом сальмонельозного токсину, а також зменшення під дією цього токсину всмоктування глюкози в тонкій кишці.

9. В умовах експерименту виявлено, що фітоконцентрат “Ренорм” здійснює виражений цитопротективний вплив на слизову оболонку травного каналу, має профілактичний вплив щодо нейродистрофічних уражень її, нормалізує активність процесів перекисного окислення ліпідів, має вазодилятаторні властивості.

10. Рекомбінантний інтерферон-альфа виявляє протективну дію при сальмонельозі. Попереднє його введення експериментальним тваринам перед внутрішньочеревним введенням культури S. typhimurium сприяє швидшій елімінації бактерій із крові та органів і більшому виживанню тварин.

11. Застосування низькоінтенсивного лазерного опромінення крові у комплексному лікуванні дітей, хворих на гострі кишкові інфекції різної етіології з тяжким перебігом, сприяє швидшій ліквідації симптомів інтоксикації та повнішому і швидшому відновленню показників згортальної системи і фібринолізу.

12. Рекомбінантний інтерферон-альфа у комплексному лікуванні дітей з ГКІ різної етіології здійснює модулюючий вплив на вміст сироваткового інтерферону. Застосування рекомбінантного інтерферону-альфа сприяє зменшенню його вмісту при середньотяжкому перебігу хвороби і підвищенню при тяжкому. Призначення препарату пришвидшує зникнення основних симптомів гострих кишкових інфекцій.

13. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на інвазивні гострі кишкові інфекції, фітоконцентратів “Ренорм”, “Джерело” та “Світанок” сприяє істотному скороченню тривалості інтоксикації, блювання, діареї, зникненню патологічних домішок у випорожненнях.

Практичні рекомендації: 1. Визначення рівня ІЛ-1,2,6 у крові дітей, хворих на ГКІ різної етіології, може слугувати додатковим критерієм ступеня тяжкості запального процесу в кишках, а також прогнозу перебігу захворювання.

2. З метою обєктивного оцінювання тяжкості перебігу ГКІ різної етіології в дітей доцільно визначати вміст сироваткового загального ІФН: при низькому рівні загального ІФН частота виявлення тих чи інших ознак недуги значно вища, ніж при нормальному чи підвищеному.

3. Хворим з тяжким перебігом ГКІ необхідно визначати стан центральної і периферичної гемодинаміки методом тетраполярної реографії або ехокардіографії, що має значення для прогнозування перебігу захворювання. Для визначення типу гемодинаміки, незалежно від методу дослідження, мають значення такі показники: ЧСС, УО, ХОК, САТ, ЦВТ, ЗПСО.

4. При тяжкому перебігу ГКІ різної етіології дітям доцільно проводити низькоінтенсивне лазерне опромінення крові через катетер у підключичній вені за допомогою гелій-неонового лазера АЛОУ-2 загальною потужністю 1,5 МВТ/см2 щоденно по 15 20 хв, залежно від маси дитини, курсом 5 7 діб, що сприяє швидшій нормалізації показників гемостазу і фібринолізу за будь-якого порушення згортальної і протизгортальної систем, пришвидшує зникнення інтоксикації.

6. У комплексному лікуванні дітей, хворих на ГКІ, доцільно застосовувати рекомбінантний інтерферон-альфа внутрішньомязово в дозі 10 тис. МО на 1 кг маси тіла курсом 3 5 інєкцій з інтервалом 48 год, який не тільки нормалізує вміст сироваткового загального ІФН, а й сприяє більш швидкому зникненню гарячки, інтоксикації, діареї, блювання, здуття живота.

7. Дітям, хворим на інвазивні ГКІ, у комплексному лікуванні показане призначення фітоконцентрату “Ренорм” по 1 3 краплі на 1 рік життя на 1 2 столові ложки води 2 3 рази на день окремо або разом (через 20 хвилин) із фітоконцентратами “Джерело” чи “Світанок” по 1 краплі на 1 рік життя на 1 2 столові ложки води 2 3 рази на день, що сприяє істотному скороченню тривалості інтоксикації, блювання, діареї, зникненню патологічних домішок у випорожненнях, швидшій репарації слизової оболонки товстої кишки.

1. Мощич О.П. Можливості використання лікувальних рослинних концентратів в терапевтичній практиці / О.П. Мощич, О.М. Гриценко, Н.С. Гужевська, В.С. Пилипчук // Зб. наук. праць співроб. КМАПО.? 1998. вип.7, кн.2 С. 784 791. (Особистий внесок дисертанта: організація досліджень, проведення клінічного спостереження за хворими, аналіз отриманих результатів, участь у підготовці статті до публікації).

2. Крамарєв С.О. Застосування низькоінтенсивного внутрішньовенного лазерного опромінення крові в комплексній терапії тяжких форм інфекційних хвороб / С.О. Крамарєв, О.О. Воронов, О.П. Мощич, О.Г. Швачко // Інф. хвороби. 1999. №4. С. 35-38. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

3. Благодатний В.М. Особливості змішаної ротавірусно-бактеріальної інфекції у дітей / В.М. Благодатний, Л.О. Палатна, О.П. Мощич, О.Г. Швачко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №4. С. 48 49. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, участь у підготовці матеріалів до публікації).

4. Крамарєв С.О. Клінічні особливості ротавірусної інфекції, обтяженої гострими кишковими інфекціями, спричиненими ентеробактеріями / С.О. Крамарєв, В.М. Благодатний, Л.О. Палатна, О.П. Мощич // Дит. інфекції. Укр. міжвідомча збірка. К. 1999. №25. С. 154 164. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

5. Мощич П.С. Серцево-судинна система при інфекційних захворюваннях (Серцево-судинна система при гострих кишкових захворюваннях) / П.С. Мощич, А.М. Михайлова, О.П. Мощич // Медицина дитинства. Т.4, кн. 1. К. Здоровя, 1999. С. 524 - 561. (Особистий внесок дисертанта: аналіз власних клінічних матеріалів, підготовка частини огляду літератури, участь у підготовці матеріалів до публікації).

6. Гужевська Н.С. Регулятори порушень метаболізму та імунітету в комплексній терапії генералізованого парадонтиту / Н.С. Гужевська, А.М. Політун, О.П. Мощич, О.М. Гриценко // Ліки. 1999. №3 4. С.136-139. (Особистий внесок дисертанта: участь у постановці мети дослідження, аналізі отриманих результатів, підготовці матеріалів до публікації).

7. Крамарєв С.А. Подходы к терапии острых кишечных инфекций у детей / С.А. Крамарєв, А.П. Мощич, Р.И. Романюк // У 10 кн. Зб. наук праць співроб. КМАПО ім. П.Л.Шупика. К., 2001. в. 10, кн. 2. С. 765 770. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і задач роботи, участь в проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

8. Крамарєв С.О. Інтерфероногенез при гострих кишкових інфекціях різної етіології у дітей раннього віку / С.О. Крамарєв, С.О. Палатна Л.О. , О.П. Мощич // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №3. С.40 42. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і задач роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

9. Мощич О.П. Новітні фітотерапевтичні лікарські засоби НВП „Екомед” в педіатричній та сімейній медичній практиці / О.П. Мощич // Медицина дитинства. Т.4, кн. 3. К. Вища шк. 2001. С.226-248.

10. Мощич О.П. Вплив сальмонельозного токсину на всмоктування глюкози в тонкому кишечнику у щурів / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв // Вестник физиотерапии и курортологи. ЕИРИЦ, 2001. С.87. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, участь у проведенні роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулюванні висновків, у підготовці матеріалів до публікації).

11. Мощич О.П. Ротавірусна інфекція. Стан гемостазу дітей раннього віку / О.П. Мощич, Л.О. Палатна, В.М. Благодатний // Інф. хвороби. 2001. №4. С.36 40. (Особистий внесок дисертанта: участь у проведенні роботи, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, оформлення публікації).

12. Мощич О.П. Цитокіновий статус (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6) при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв, О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інф. хвороби. 2002. №4. с.42 46. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

13. Мощич О.П. Вплив сальмонельозного токсину на скоротливу активність ізольованих відрізків тонкого кишечника / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв // Вестн. физиотерапии и курортологи. ЕИРИЦ. 2001. С.87. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановці мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

14. Мощич О.П. Інтерфероногенез при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку / О.П. Мощич, Л.О. Палатна // Інф. хвороби. К., 2001. С.81 83. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулюванні висновків, у підготовці матеріалів до публікації).

15. Мощич О.П. Вплив токсину сальмонел на скоротливу активність тонкої кишки у щурів / О.П. Мощич, М.М. Харченко, В.С. Пилипчук // Інф. хвороби. 2002. №2. С.73 75. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні експериментальної роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

16. Воронов О.О. Стан гемодинаміки у дітей з кишковими інфекціями за даними ехокардіографії та доплерографії / О.О. Воронов, О.П. Мощич, В.В. Євтушенко // Дит. інфекції. Укр. міжвідомча збірка. 2002. №29. С.207 213. (Особистий внесок дисертанта: участь у плануванні дослідження, постановці мети і завдань роботи, аналізі етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

17. Мощич О.П. Інтерлейкін-1 при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич, С.О. Крамарєв ,О.В. Корбут, І.В. Шпак // Інф. хвороби. 2004. №1. С.77 78. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

18. Мощич О.П. Експериментальне обгрунтування застосування препарату “Ренорм” в лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / О.П. Мощич, Л.О. Колосовська, О.І. Цирюк, Т.В. Берегова, В.С. Пилипчук // Журн. проблем екол. та мед. генетики і клін. імунології. 2004. №8 (61) Київ - Луганськ - Харків. С.323-329. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

19. Мощич О.П. Дослідження гастропротективних властивостей ренорму / О.П. Мощич, Л.О. Колосовська, О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Інф. хвороби. 2004. № 3. С. 75 76. (Особистий внесок дисертанта: планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці матеріалів до публікації).

20. Мощич О.П. Ефективність застосування рослинних засобів у комплексному лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей / О.П. Мощич //Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л.Шупика. 2007. вип.16, кн. 1. С.620 629.

21. Мощич О.П. Клінічна ефективність рекомбінантного інтерферону при гострих кишкових інфекціях у дітей / О.П. Мощич // Інф. хвороби. 2008. №3. С.49 - 52.

22. Мощич О.П. Клінічна ефективність фітопрепаратів у комплексному лікуванні дітей з гострими кишковими інфекціями / О.П. Мощич // Інф. хвороби. 2008. №4. С.37 41.

23. Деклараційний патент на корисну модель 6910 Україна, МПК А61К38/21 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового введення курсу рекомбінантного альфа-2 інтерферону-лаферону) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. 16.05.2005, Бюл.№5. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

24. Деклараційний патент на корисну модель 11507 Україна, МПК А61К35/00 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового введення курсу рослинних препаратів) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. опубл. 15.12.2005, Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

25. Деклараційний патент на корисну модель 11448 Україна, МПК А61N5/067 Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій у дітей (шляхом додаткового використання курсу низькоінтенсивної інфрачервоної лазерної терапії) / Крамарєв С.О., Мощич О.П. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. опубл. 15.12.2005, Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: участь у патентному пошуці, планування дослідження, постановка мети і завдань роботи, участь у проведенні роботи, аналіз етапних і кінцевих результатів, формулювання висновків, участь у підготовці опису до патенту).

26. Крамарєв С.О. Лікування гострих кишкових інфекцій у дітей [метод. рекоменд.] / О.П. Мощич, Л.І. Чернишова, О.П. Костюк, Д.В. Самарін, Г.І. Бєлєбєзєв, Л.Р. Шостакович-Корецька. - К. 2000. - 24 с. (Особистий внесок дисертанта: участь в підготовці матеріалів, оформленні методичних рекомендацій).