Клініко-патогенетичні особливості, діагностика та удосконалення лікування бронхообструктивного синдрому у дітей - Автореферат

Підвищення частоти БОС у дітей зумовлено багатьма факторами, найважливішими з яких є взаємоповязані чинники: погіршення екологічної ситуації, підвищення частоти гострих вірусних захворювань та алергічної захворюваності, порушення імунологічної реактивності (В.В. Під впливом комплексної антиоксидантної та імуномодулюючої терапії з включенням тріовіту, імуналу, крапель "Береш Плюс" у 85,4% дітей знизилась частота епізодів обструкції, у 70,8% дітей з БОС зменшилась частота захворювань на ГРЗ у міжприступному періоді, схильність до яких до лікування була досить високою. Ознаки перинатального ураження ЦНС в анамнезі спостерігались у дітей з БА в 2,6 рази частіше (48,7±6,6%), ніж у дітей з ПОБ (18,4±4,9%, Р<0,001), що є підтвердженням думки деяких авторів про схильність до алергічних захворювань легень у дітей цієї групи. Діти з ПОБ частіше, ніж діти з БА, хворіли на ГРЗ на першому році життя, а діти з БА у 2,5 рази частіше, ніж діти з ПОБ , хворіли у віці від 1 до 3 років. Серед дітей з БА значно вища частота перенесених пневмоній і бронхітів, ніж серед дітей з ПОБ, що свідчить про ймовірність бактеріальної сенсибілізації у дітей цієї групи.У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної педіатрії, яка полягає у виявленні клініко-біохімічних та клініко-імунологічних критеріїв для своєчасної діагностики і прогнозування перебігу бронхообструктивного синдрому у дітей, у розробці методу імунотерапії та імунореабілітації. Несприятливий спадковий анамнез по алергічних захворюваннях у дітей з бронхіальною астмою виявлявся в 1,4 рази частіше, атопічний дерматит - в 1,6 рази, раннє штучне вигодовування - в 1,9 рази, перинатальні ураження ЦНС - у 2,6 рази, захворювання ЛОР-органів - у 1,7 рази, часті вірусно-бактеріальні захворювання органів дихання - у 2,2 рази частіше, ніж при повторному обструктивному бронхіті. В приступному періоді БОС спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження антиоксидантного резерву сироватки крові, про що свідчить підвищення максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої хемілюмінесценції, збільшення світлосуми повільного спалаху, підвищення значення тангенсу кута a і латентного періоду ініційованого свічення. Покращення стану у дітей з ПОБ супроводжується тенденцією до нормалізації стану ПОЛ, у дітей з БА показники активності вільно-радикальних процесів залишаються вірогідно вищими в порівнянні із здоровими дітьми. При дослідженні вмісту ессенціальних мікроелементів (заліза, міді, кобальту, цинку) в крові встановлено, що у дітей з БОС хвороба супроводжується дизмікроелементозом, який характеризується сідеропенією, гіпокобальтемією, гіпоцинкемією та гіперкупремією.

1. У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної педіатрії, яка полягає у виявленні клініко-біохімічних та клініко-імунологічних критеріїв для своєчасної діагностики і прогнозування перебігу бронхообструктивного синдрому у дітей, у розробці методу імунотерапії та імунореабілітації.

2. Факторами ризику трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму є поєднання декількох несприятливих преморбідних факторів, найважливішими з яких є: обтяжений сімейний анамнез по алергічних захворюваннях, перинатальні ураження ЦНС, раннє штучне вигодовування, часті вірусно-бактеріальні захворювання в перші роки життя. Несприятливий спадковий анамнез по алергічних захворюваннях у дітей з бронхіальною астмою виявлявся в 1,4 рази частіше, атопічний дерматит - в 1,6 рази, раннє штучне вигодовування - в 1,9 рази, перинатальні ураження ЦНС - у 2,6 рази, захворювання ЛОР-органів - у 1,7 рази, часті вірусно-бактеріальні захворювання органів дихання - у 2,2 рази частіше, ніж при повторному обструктивному бронхіті.

3. Імунологічними маркерами розвитку БОС і можливої трансформації повторного обструктивного бронхіту у бронхіальну астму є дизімуноглобулінемія (із зниженням вмісту сироваткового IGA і підвищенням сироваткових IGE та IGG), зниження числа Т-лімфоцитів, підвищення імунорегуляторного (ТФР/ТФЧ) та лейкоцитарно-Т-клітинного індексів, еозинофілія більше 10%, зниження вмісту SIGA в слині, зниження поглинальної функції нейтрофілів.

4. В приступному періоді БОС спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження антиоксидантного резерву сироватки крові, про що свідчить підвищення максимуму амплітуди швидкого спалаху індукованої хемілюмінесценції, збільшення світлосуми повільного спалаху, підвищення значення тангенсу кута a і латентного періоду ініційованого свічення. Покращення стану у дітей з ПОБ супроводжується тенденцією до нормалізації стану ПОЛ, у дітей з БА показники активності вільно-радикальних процесів залишаються вірогідно вищими в порівнянні із здоровими дітьми.

5. При дослідженні вмісту ессенціальних мікроелементів (заліза, міді, кобальту, цинку) в крові встановлено, що у дітей з БОС хвороба супроводжується дизмікроелементозом, який характеризується сідеропенією, гіпокобальтемією, гіпоцинкемією та гіперкупремією. Сідеропенія є більш вираженою при БА: рівень заліза в крові в приступному періоді у дітей з БА є у 1,4 рази нижчим, ніж у здорових дітей, тоді як у дітей з ПОБ - в 1,2 рази.

6. Ступінь порушення активності антиоксидантних метало ферментів церулоплазміну, каталази і насиченості трансферину залізом у дітей з БОС залежить від перебігу хвороби. В приступному періоді БОС активність каталази і насиченість залізом трансферину знижуються, активність церулоплазміну - значно підвищується. Зміни активності металоферментів найбільш виражені у дітей з БА. Визначення активності металоферментів слід проводити для контролю перебігу хвороби і ефективності лікування.

7. Для лікування та імунореабілітації хворих на БОС дітей рекомендовано комплексне застосування тріовіту, імуналу та крапель “Береш Плюс”. Під впливом комплексної антиоксидантної та імуномодулюючої терапії у 85,4% дітей знизилась частота епізодів обструкції, у 70,8% дітей з БОС зменшилась частота захворювань на ГРЗ, схильність до яких до лікування була високою. Імунорегуляторний вплив запропонованої комплексної імунотерапії полягає у підвищенні числа лімфоцитів, Т-лімфоцитів, тенденції до нормалізації співвідношення імунорегуляторних лімфоцитів і сироваткових імуноглобулінів, підвищенні поглинальної здатності фагоцитів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В практичній роботі відбір дітей для формування груп ризику по розвитку бронхіальної астми необхідно проводити з числа дітей, які часто хворіють на ГРЗ, та дітей з ПОБ, у яких виявлені несприятливий спадковий анамнез по алергічних захворюваннях, прояви атопічного дерматиту, перинатальні ураження ЦНС, хронічні захворювання ЛОР-органів.

2. При проведенні лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з БОС необхідно враховувати стан системного та місцевого імунітету, функціональну активність нейтрофілів.

3. Для прогнозування перебігу хвороби та контролю ефективності лікування у дітей з БОС слід проводити дослідження стану вільно-радикальних процесів та визначати активність антиоксидантних ферментів.

4. Рекомендується для впровадження в практику охорони здоровя лейкоцитарно-Т-клітинний індекс (співвідношення лейкоцитів і абсолютного числа Т-лімфоцитів) в якості скринінгового тесту для оцінки ступеня пригнічення клітинного імунітету.

5. Для лікування та імунореабілітації дітей з БОС рекомендується включати комплексне застосування рослинного препарату імуностимулюючої, протизапальної та антиоксидантної дії імуналу (15-20- крапель тричі на день протягом 1 місяця), селеновмісного полівітамінного препарату „Триовит” (1 капсула двічі на день протягом 1 місяця) та полі мікро- і полімакроелементного препарату краплі „Береш Плюс” (1 крапля / кг маси тіла всередину протягом 1 місяця ).

1. Клінічна оцінка стану місцевого гуморального імунітету при тяжкому перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С. 158. (Співавтори: Юрцева а.п., Ціхонь З.О., Прокопів І.М.). Здобувач самостійно провела клініко-імунологічні обстеження дітей з пневмонією, ускладненою обструктивним синдромом, зробила статистичну обробку матеріалу, підготовила статтю до друку.

2. Порушення перекисного окислення ліпідів та активності антиоксидантних металоферментів при бронхообструктивному синдромі у дітей та їх корекція // Галицький лікарський вісник.- 2000.- № 4. - С. 103-105. Стаття підготовлена до друку самостійно.

3. Ефективність реабілітаційної імунотерапії у дітей при повторному бронхообструктивному синдромі із застосуванням спіруліни та тріовіту // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №3. - С. 60. (Співавтори: Фофанова О.В., Юрцева А.П., Павликівська Б.М., Теслюк В.Б.). Здобувачем самостійно проведене клінічне обстеження хворих, співставлення клініко-імунологічних показників, зроблено узагальнення, підготовлена стаття до друку.

4. Стан системного імунітету при гострій пневмонії, ускладненій токсикозом у дітей раннього віку // Зб. наукових праць науково-практичної конф. “Акт. питання анестезії та інтенсивної терапії у пацієнтів дитячого віку”. - Київ., 1998. - С. 126-128. (Співавтори: Ціхонь З.О., Осадчук Л.Я., Юрцева А.П.). Здобувач самостійно провела імунологічні дослідженн у дітей з бронхообструктивним синдромом, зробила літературний огляд.

5. The Effect of Orally Administered New Active Agent Spirulina in the Treatment of Acute Obstructive Bronchitis in Children // 4-th International Medical Students Congress.- Katowice.-1998. - P. 92. Стаття підготовлена до друку самостійно.

6. The Effect of “Sova-1”in the Treatment of Recurrent Obstructive Airway Disease with Lasting Cough and Asthma-like Attacks in Children // International Medical Conference for Students and Young Doctors.- Lublin.-1998.- P.149. Стаття підготовлена до друку самостійно.

7. Оценка иммунного ответа при бронхообструктивном синдроме у детей // Материалы Международной научной конф. молодых ученых “Актуальные проблемы современной медицины”.- Минск.- 1999.- С. 42. (Співавтор: Ціхонь З.О.) Здобувачем самостійно проведено клінічне обстеження хворих дітей дошкільного та шкільного віку, дослідження системного імунітету, зроблено літературний огляд, підготовлена стаття до друку.

8. Immune Response to Acute Pneumonia Complicated by Infectious Toxicosis in Children of an Early Age // 3 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених.- Тернопіль.- 1999.- С. 235. (Співавтор: Osadchuk Liliana). Здобувачем особисто підготовлена вищевказана стаття до друку, зібраний клінічний матеріал, проведена статистична обробка отриманих результатів, зроблені узагальнення.

9. Вплив тривалості грудного вигодовування на антиінфекційну резистентність та перебіг гострих запальних захворювань у дітей першого року життя // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Здорове та лікувально-профілактичне харчування”. - Чернівці. - 2000. - С. 70-72. (Співавтори: Ціхонь З.О., Фофанов О.Д., Юрцева А.П.). Здобувач самостійно провела дослідження залежності перебігу бронхообструктивного синдрому від тривалості грудного вигодовування, зробила огляд літератури.

10. Ефективність імунореабілітації при бронхообструктивному синдромі у дітей // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 4. - С. 14. (Співавтори: Юрцева А.П., Ціхонь З.О.). Здобувач провела імунологічні дослідження у дітей з БОС, зробила літературний огляд, підготувала статтю до друку.

11. Імунологічні критерії діагностики бронхіальної астми у дітей // Матеріали науково-практичної конференції „Івано-Франківська державна обласна дитяча клінічна лікарня - 40 років на ниві охорони здоровя дітей Прикарпаття”.- Івано-Франківськ. -2002.- С.111. (Співавтори: Фофанова О.В., Теслюк В.Б.). Здобувач самостійно провела співставлення імунологічних показників в залежності від перебігу бронхообструктивного синдрому, зробила аналіз одержаних результатів, підготувала статтю до друку.