Клініко-патогенетичні особливості і комплексна корекція інволюційних психічних розладів у жінок в пре- та постменопаузі - Автореферат

Разом з цим залишаються не вирішеними або такими, що не мають однозначного тлумачення, як загальні, так і спеціальні питання етіології і патогенезу, клініки, лікування та профілактики інволюційних психічних розладів у жінок. На основі порівняльного клініко-психопатологічного, нейрохімічного, нейрофізіологічного та патопсихологічного дослідження жінок з межовими (в структурі клімактеричного та посткастраційного синдромів) і психотичними формами інволюційної психічної патології виділити основні клініко-патогенетичні закономірності їх формування та динаміки і на цій основі обгрунтувати основні принципи лікування та профілактики. Вивчити структурно-динамічні особливості межових та психотичних форм інволюційної психічної патології у жінок. На підставі патопсихологічного обстеження (ММРІ, проби "оперативна память" та "коректурна") хворих з інволюційними психічними розладами уточнити структуру психопатології, вивчити адаптаційні можливості особистості на психологічному рівні (тест фрустраційної толерантності Розенцвейга), показати роль механізмів психологічної адаптації в структуруванні та динаміці вказаних психічних розладів у жінок. Для досягнення поставленої в роботі мети, використовувались такі методи дослідження: 1) клініко-психопатологічний з динамічним спостереженням за хворими - дозволив вивчити структуру та динаміку психічних порушень; 2) нейрофізіологічні методи (ЕЕГ та РЕГ) дали можливість судити про функціональний стан окремих систем головного мозку, що виконують важливі інтегративні функції і, в той же час - мають відношення до регуляції репродуктивної системи, а також - особливості мозкового кровообігу, роль порушень якого у розвитку психопатології сьогодні не викликає сумнівів; 3) біохімічні (визначення екскреції в добовій сечі адреналіну, норадреналіну та дофаміну, концентрації серотоніну, малонового диальдегіду і середньомолекулярних пептидів, а також - активності каталази в крові) методи дозволили характеризувати стан симпатоадреналової та серотонінергічної систем, які приймають участь у забезпеченні гомеостатичних функцій головного мозку і визначають, таким чином, нормальну психічну діяльність, в той же час дані системи приймають участь у центральних механізмах регуляції репродуктивної системи; стан окислювального гомеостазу і оцінку ступеня ендогенної інтоксикації організму продуктами пероксидації ліпідів, які приймають участь в процесах старіння організму і у формуванні різноманітної, в тому числі - психічної патології; 4) патопсихологічні методи ("коректурна проба" і "оперативна память", тест фрустраційної толерантності Розенцвейга, Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник ММРІ в модифікації Ф. Б.В групу з 89 (46,4±3,60%) хворих з психотичними розладами ввійшли 54 (28,1±3,24%) жінки з психічними порушеннями, які в МКХ-10 шифруються як органічні (афективні) розлади настрою (F06.3) з використанням діагностичних критеріїв F32.3 (“важкий депресивний епізод з психотичними симптомами”, а також 35 (18,2±2,79%) хворих з діагнозом “інволюційний параноїд “(F22.8). Передчасний клімактерій (у віці до 40 років) спостерігався у 18 (9,3±2,10%) хворих, а ранній (до 45 років) - у 19 (9,9±2,79%) хворих. У обстежених хворих показник поширеності гінекологічної патології виявився високим і склав 72,0±5,18% у хворих з КС, 100,0% - при ПКС і 40,4±5,20% при психозах (в контрольній групі - 32,1±8,83%). У матерів 22 (29,3±5,26%) хворих КС, 6 (21,4±7,75%) хворих ПКС і 23 (25,8±4,64%) хворих психозами мали місце прояви патологічного клімактерію (в контрольній групі тільки у 12,0 % матерів обстежених жінок спостерігався патологічний перебіг клімактерію, що на статистично достовірному рівні рідше, ніж у групі з КС). Динамічне спостереження за станом хворих даної групи показало, що в межах 4-5 років у 46 (61,3%) із них спостерігалась значна ендогенізація клінічної картини, що давало підстави діагностувати розвиток або поглиблення особистісних розладів: у 11 (23,9%) випадках виявлялись істеричні розлади особистості (F60.4), у 13 (28,3%) - клінічна картина відповідала тривожному розладу особистості (F60.6), у 8 (17,4%) - параноїдний розлад особистості (F60.0), а у інших 14 (30,4%) хворих - особистісний розлад по змішаному типу (F61.0).Як свідчать результати проведених досліджень, інволюційні психічні порушення у жінок, їх структура і динаміка - результат взаємодії біологічних та соціально-психологічних факторів, які взаємообумовлюють і взаємодоповнюють одні інших з різним співвідношенням на різних етапах патологічного процесу. В основі формування базової тривожно-депресивної симптоматики різних регістрів у обстежених хворих є: а) порушення обміну біогенних амінів (гетерохронізм обміну катехоламінів, що свідчить про втрату динамічної рівноваги і зниження адаптивних можливостей симпатоадреналової системи, а також ріст концентрації серотоніну в крові, що вказує на активацію серотонінергічної системи головного мозку); б) ендогенна інтоксикації організму продуктами перекисно

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ