Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації - Автореферат

Завдяки недостатній сформованості і незрілості компенсаторно-пристосувальних та захисних механізмів дитячого організму особливо чутливими і вразливими до дії несприятливих чинників довкілля стали діти (О.М.Лукянова, 1995, 1996; Ю.Є. На даний час відсутні комплексні системні дослідження патологічних змін гомеостазу у дітей, які вживають питну воду з вмістом нітратів, що значно перевищує допустимі норми і тривалий час проживають в умовах нітратного забруднення довкілля. Показано, що у дітей, які постійно проживають на нітратнозабруднених територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів відмічається достовірне зростання рівня нітратів в крові, збільшення вмісту метгемоглобіну, яке призводить до “безсимптомної” метгемоглобінемії, підвищення високотоксичних метаболітів біотрансформації нітратів - оксиду азоту (NO), що негативно впливає на ендотелій та функціональний стан судин. З урахуванням виявлених метаболічних змін та порушень окремих органів і систем під впливом ХНІ, вперше розроблено новий патогенетично обґрунтований комплекс профілактичних заходів, спрямований на захист організму дітей від дії підвищених доз нітратів та попередження розвитку у них преморбідних станів і окремих видів соматичної патології. Створено методичні рекомендації для медичних працівників та населення: “Обережно нітрати”, Полтава, 2001, “Медико-екологічні аспекти дії нітратів” Полтава, 2001, “Малюк, харчування нітрати” Полтава, 2001, “Харчування вагітної та нітрати”, “Екологія та вагітність” Полтава, 2001, “Нітрати - це треба знати” Полтава, 2001, “Харчування та нітрати” Полтава, 2001, “Санитария колодцев” Полтава, 2001, які сприяють підвищенню рівня екологічної обізнаності, екологічної культури та виховання.Проведено дослідження 344 дітей віком від 7 до 15 років, які проживали в сільських місцевостях з підвищеним вмістом нітратів в питній колодязній воді і мали підвищений вміст нітратів крові склали основну групу спостереження. В першу підгрупу входили діти віком від 7 до 12 років, в другу підгрупу - від 12 до 15 років. Групу порівняння склали діти, які проживали в м.Полтава і гарантовано вживали питну воду з централізованого водопостачання з допустимим рівнем нітратів. Аналізуючи вікові особливості метгемоглобіноутворення під дією нітратів, ми виявили, що дітей віком 12-15 років слід віднести до групи високого ризику розвитку метгемоглобінемії, оскільки їхні показники концентрації метгемоглобіну в крові у 1,63 рази перевищували показники дітей, віком від 7 до 12 років Наслідком дії “безсимптомної” метгемоглобінемії є розвиток хронічної гемічної гіпоксії, а згодом і гіпоксії змішаного типу. Так, у дітей віком 12-15 років рівень NO в крові перевищував у 1,22 рази аналогічні показники дітей віком 7-12 років.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми сучасної екологічної педіатрії - ролі тривалої дії нітратів в патогенезі порушення стану здоровя дітей, які проживають на нітратнозабруднених територіях та розроблено заходи комплексної екологічної та медико-біологічної реабілітації дітей. Проживання на нітратнозабруднених територіях та вживання питної води з вмістом нітратів, що значно перевищують допустимі норми, призводить до достовірного зростання рівня нітратів в крові дітей майже в два рази, що вказує на розвиток у них хронічної нітратної інтоксикації, яка більш виражена у дітей пубертатного віку у порівнянні з дітьми препубертатного періоду Одним із ранніх достовірних проявів хронічної нітратної інтоксикації є “безсимптомна” метгемоглобінемія, яка виникає у 89,47% дітей віком від 7 до 12 років, та у 100% дітей віком від 12 до 15 років. В результаті біотрансформації нітратів, в крові дітей на тлі хронічної нітратної інтоксикації визначається достовірне зростання таких високореакційних та токсичних метаболітів, як оксид азоту та вільні радикали, розвивається оксидантний стрес, що підтверджується ростом інтенсивності процесів ПОЛ та перекисної модифікації білків з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту. Застосування заходів комплексної реабілітації дітей з включенням вітчизняних біологічно-активних засобів: еламін, кверцетин, яблопект на фоні вітамінної та субнітратної корекції дієти в значній мірі попереджає розвиток у дітей “безсимптомної” метгемоглобінемії, цитолітичного та холестатичного синдромів, а також сприяє відновленню фізіологічної адекватної рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами в організмі дітей в умовах хронічної нітратної інтоксикації, що значно покращує самопочуття та функціональний стан організму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми сучасної екологічної педіатрії - ролі тривалої дії нітратів в патогенезі порушення стану здоровя дітей, які проживають на нітратнозабруднених територіях та розроблено заходи комплексної екологічної та медико-біологічної реабілітації дітей.

1. Проживання на нітратнозабруднених територіях та вживання питної води з вмістом нітратів, що значно перевищують допустимі норми, призводить до достовірного зростання рівня нітратів в крові дітей майже в два рази, що вказує на розвиток у них хронічної нітратної інтоксикації, яка більш виражена у дітей пубертатного віку у порівнянні з дітьми препубертатного періоду

2. На показники захворюваності дітей нітратнозабруднених територій впливає не тільки рівень нітратів у питній воді, але і питома вага проб води з підвищеним вмістом нітратів та їх поширеність серед населення, що користується колодязною водою.

3. Одним із ранніх достовірних проявів хронічної нітратної інтоксикації є “безсимптомна” метгемоглобінемія, яка виникає у 89,47% дітей віком від 7 до 12 років, та у 100% дітей віком від 12 до 15 років.

4. Тривала хронічна дія на організм нітратів питної води формує у дитячому віці підгрунтя для розвитку органічних уражень ШКТ та гепатобіліарної системи, про що свідчить зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки, наявність достовірних ознак цитолітичного, мезенхімально-запального синдромів, а також синдрому холестазу.

5. В результаті біотрансформації нітратів, в крові дітей на тлі хронічної нітратної інтоксикації визначається достовірне зростання таких високореакційних та токсичних метаболітів, як оксид азоту та вільні радикали, розвивається оксидантний стрес, що підтверджується ростом інтенсивності процесів ПОЛ та перекисної модифікації білків з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту.

6. Тривале поступлення в організм дітей підвищених доз нітратів провокує підвищення базальної активності ангіотензинперетворюючого ферменту в 1,4 рази, що, можливо, є компенсаторною відповіддю на вазодилятаційну дію оксиду азоту.

7. Проведені експериментальні дослідження свідчать, що хронічна екоінтоксикація нітратами призводить до значних морфо-функціональних уражень гепатоцитів, зниження їх енергетичного забезпечення, а також до пригнічення секреторної активності секреторних клітин нейроендокринної системи.

8. Застосування заходів комплексної реабілітації дітей з включенням вітчизняних біологічно-активних засобів: еламін, кверцетин, яблопект на фоні вітамінної та субнітратної корекції дієти в значній мірі попереджає розвиток у дітей “безсимптомної” метгемоглобінемії, цитолітичного та холестатичного синдромів, а також сприяє відновленню фізіологічної адекватної рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами в організмі дітей в умовах хронічної нітратної інтоксикації, що значно покращує самопочуття та функціональний стан організму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В практику охорони здоровя рекомендується комплекс індивідуально- профілактичних заходів: Для своєчасного виявлення ХНІ та проведення відповідних профілактично-реабілітаційних заходів дітям, які проживають на нітратнозабруднених територіях та вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів проводити експерс-індикаторну діагностику на наявність нітратів в сечі, при позитивному результаті визначати у них рівень метгемоглобіну крові.

Дітей з “безсимптомною” метгемоглобінемією доцільно виділити і спостерігати як групу ризику по розвитку клінічної метгемоглобінемії і проводити реабілітаційно-профілактичні курси кверцетином по 1 г два рази в день протягом 1 мясяця, через кожні три місяці протягом року.

3. Для попередження та раннього виявлення нітратноспровокованих захворювань органів ШКТ та гепатобіліарної системи у дітей із позитивною експрес-діагностикою на наявність нітратів в сечі показано проведення реабілітаційно-профілактичних заходів по слідуючій схемі: Ундевіт - по 1 драже, 1 раз в день, зранку

Еламін - по 5 г сухого порошку в день, в обід в 100 мл томатного соку або в 50 мл води і добавляти в їжу

Яблопект - по 1 таблетці (розчинити в 150 мл води) увечері

-протягом 1 місяця, курсами через кожні 4 місяці на протязі року.

4. Всім дітям з групи “підвищеного ризику” необхідно: а) виключити з раціону харчування шпинат, салат-латун у будь-якому вигляді б) ранньою весною і зимою обмежити вживати тепличних овочів - редиски, салату, кропу, петрушки, кольорової капусти, огірків та інш. в) дітям до 7 років виключити з раціону харчування ковбасні вироби, копчення, консервовані продукти, які готуються з добавленням нітратів і нітритів г) провести обстеження на наявність дисбактеріозу і при його виявленні провести превентивне лікування, оскільки дана патологія прискорює перехід нітратів в більш токсичну форму - нітрити і тим самим поглиблює нітратну інтоксикацію. е) включати в раціон харчування дітей продукти рослинного походження, які прискорюють виведення нітратів і нітритів з організму або здатні переводити нітрити в нетоксичні сполуки. Це насамперед: часник, квасець, зелена цибуля, лимони та відвар золотого кореня. Використовувати лікарські трави і рослини як природні антиоксиданти - кропиву двудомну, подорожник, обліпиху, горіхи, насіння соняшника, плоди шипшини, горобини, одуванчик.

5.В добовому харчуванні дитини пропонується: а) обмежити вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби з пшеничної муки вищого сорту, цукру, цукерків) і компенсувати їх за рахунок натуральних вуглеводів (мед, овочі, фрукти, бахчеві культури, сухофрукти). б) обмежити вживання тваринних жирів на 20% за рахунок розширення обєму і асортименту рослинних жирів (оливкове, рапсове, льняне, соняшникове масла) в) для покращення евакуаторної та моторної функції ШКТ рекомендується вживати сирі фрукти, ягоди, овочі та вироби з пшеничної муки крупного помолу г) для нормалізації мікробного спектру ШКТ вводити в раціон біодобавки, які не тільки доповнюють кількість корисної мікрофлори, але і стимулюють виробництво власної мікрофлори кишечника. До таких продуктів відносяться нові молочні вироби, живі йогурти, кисломолочний біфідумбактерін, біфілакт, ряжанка і інш., а також різноманітні вітамінізовані напитки для дитячого харчування

6. Дітям, які мешкають в умовах нітратнозабруднених районах забезпечити дитині правильний режим дня з раціональним розподілом фізичного, розумового навантаження та зменшенням психологічного навантаження.

1. Зміни енергетичного метаболізму процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту в печінці білих щурів при гострій та хронічній дії нітрату натрію // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3-4. - С.51-52.

2. Деякі аспекти дії нітратів на енергетичний метаболізм в печінці білих щурів в залежності від віку // Медицина сьогодні і завтра.-1999.-№ 3-4.-С.19-20.

3. Вплив гамма-опромінення і нітратної інтоксикації на енергетичний метаболізм печінки залежно від віку // Медична хімія.-2000.-Том 2, №3.-С.68-69 (співавт. Горішний Б.М.). Збір матеріалу, інтерпретація й узагальнення отриманих результатів, написання статті.

4. Функціональна активність стрес-забезпечуючих систем та її звязок з регуляторною функцією вегетативних центрів дітей, які часто хворіють // Вісник наукових досліджень.-2000.-№ 3.-С.71-72. (співавт. Траверсе Г.М.). Організація і проведення дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.

5. Зміни активності деяких трансаміназ і фосфатаз в плазмі крові дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які проживають на нітратнозабруднених зонах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.18-19.

6. Порівнювальна структура захворюваності серед дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С.53-54.

7. Екологія довкілля і стан здоровя дітей. Антропогенна дія нітратів // Перинатологія і педіатрія. - 2001. - № 1. - С.60-64.

8. Корекція кверцетином антиоксидантного захисту організму дітей, які постійно вживають воду з підвищеним вмістом нітратів // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №4. -С. 95-96.

9. Комбінована дія тривалого дробного гамма-опромінення і хронічної нітратної інтоксикації в експерименті на прооксидантно-антиоксидантну систему печінки залежно від вікового аспекту // Медична хімія. - 2001.-Том 3, №1.-С.57-59 (співавт. Горішний Б.М.). Проведення досліджень, участь у постановці відповідних лабораторних тестів, узагальнення отриманих результатів, написання статті.

10. Вплив хронічної дії нітратів на прооксидантно-антиоксидантну систему печінки білих щурів залежно від віку // Експериментальна і клінічні медицина. - 2001. - №1. - С.50-51 (співавт. Цебржинський О.І., Горішний Б.М.). Набір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку)

11. Зміни системи захисту слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки у дітей, які проживають на нітратнозабруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №1-2. - С.12-14.

12. Зміни показників цитолітичного синдрому у дітей, що проживають на нітратнозабруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2001. - Т.5, №.5-6. - С9-10.

13. Окисна модифікація білків у сиворотці крові дітей в умовах проживання на нітратно забрудненій території // Довкілля та здоровя.-2002.-№1(20).-С.45-47 (співавт. Антипкін Ю.Г., Тищенко В.К.). Організація клінічних досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка до друку

14. Рівень оксиду азоту в крові дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С.50-51.

15. Морфофункціональні зміни гіпофіза білих щурів в умовах хронічної нітратної інтоксикації // Вісник проблем біології і медицини.-2002.-№2.-С.59-62 (співавт. Носов А.Т., Ковальова О.М.). Організація клінічних досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка до друку.

16. Корекція метаболічних порушень печінки у дітей, що мешкають на нітратнозабруднених територіях // Вісник наукових досліджень.-2002.-№1.-С.83-84.

17. Рівень нітратного навантаження на організм дітей, які проживають в умовах нітратного забруднення довкілля // Вісник наукових досліджень.-2002.-№2.-С.75-76 (співавт. Бойко В.П.). Збір та обробка матеріалу, підготовка до публікації.

18. Морфофункціональні зміни печінки при хронічній нітратній інтоксикації // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип.3. - С.62-66.

19. Нітратно-нітритне забруднення продуктів харчування. Методи, які сприяють його зниженню // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2002 . - Т.2, Випуск 1. - С. 6-8.

20. Комплексна екологічна та медико-біологічна корекція метгемоглобінемії у дітей, які проживають на нітратнозабруднених територіях // Медична хімія. - 2002. - Т.4, №1. - С.77-79

21. Зміни регуляторної функції вегетативних центрів у дітей в умовах проживання на нітратнозабруднених територіях // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т.6, №3-4. - С.13-14.

22. Вплив нітратного забруднення питної води на формування метгемоглобінемії у дітей // Современные проблемы токсикологии.-2002.-№1.-С.62-63.

23. Протекторна дія яблопекту на тлі сумісного послідовного ураження тварин малими дозами іонізуючого опромінення і хронічної дії нітратів // Зб. наукових праць співроб. КМАПО ім. Щупика 2001.-Вип.10, книга 1.-С.780-785 (співавт. Носов А.Т., Шостак О.В.). Організація і проведення дослідження, аналіз отриманих даних, написання статті

24. Нітратне забруднення питної води та захворюваність дітей // Збірник наукових праць співроб. КМАПО ім.. П.Л.Шупика. - 2002. - Вип..11, книга 3. - С.680-685.

25. Зміни процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту в печінці і нирках білих щурів при хронічній дії нітрату натрію // У Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств, 4-9 вересня 1994, Дніпропетровськ, 1994. - С.52 (співавт. Горішний Б.М., Тиртишніков І.М.) Постановка експерименту, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

26. Особливості перебігу гострої та хронічної нітратної інтоксикації у віковому аспекті // Матеріали 10-го зїзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі, Київ, 1999. - С.162-163.

27. Клинико-параклинические особенности течения заболеваний желудочно-кишечного тракта у детей, проживаючих на нитратнозагрязненных территориях // Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей. Полтава, 2000. - С.28-29.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

NO - оксид азоту

METHB - метгемоглобін

АДФ - аденозиндифосфорна кислота

АЛАТ - аланінамінотрансфераза

АМФ - аденозинмонофосфорна кислота

АПФ - ангіотензин-перетворюючий фермент

АСАТ - аспартатамінотрансфераза

АТФ - аденозинтрифосфорна кислота

ВР - вільні радикали

ГАГ - глікозоаміноглікани

ГГНС - гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система

ГГТФ - гамма-глютамілтрансфераза

КФ - креатинфосфат

КФК - креатинфосфокіназа

ЛДГ - лактатдегідрогеназа

ЛФ - лужна фосфатаза

МДА - малоновий диальдегід

НФ - неорганічний фосфат

ОМБ - окисна модифікація білка

ПОЛ - перексине оксилення ліпідів

СО- слизова оболонка

СОД - супероксиддисмутаза

Размещено на .ru