Виділено ряд чинників, які впливають на формування порушень вегетативної регуляції, розроблено та патогенетично обґрунтована модель розвитку вегетативних дисфункцій в немовлят. Розроблено метод лікування порушень вегетативної регуляції недоношених дітей.
При низкой оригинальности работы "Клініко-патогенетичні аспекти вегетативних дисфункцій у недоношених новонароджених і методи їх корекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наукова актуальність дослідження підкреслюється суперечливими даними стосовно таких аспектів проблеми, як стан вегетативної регуляції у недоношених новонароджених різного гестаційного і постнатального віку, інформативність та безпечність методів визначення показників вегетативної регуляції в новонароджених, патогенез розвитку вегетативних дисфункцій у немовлят, клінічна маніфестація розладів вегетативного тонусу і реактивності, особливості перебігу захворювань у недоношених новонароджених з вегетативними дисфункціями, принципи лікування розладів вегетативної регуляції у недоношених новонароджених (Бакай Н.С.,1996, Segar J.L., 1996 Funkushima N., 1995, Gagnon R., 1994). Підбір, клінічне обстеження хворих, визначення стану вихідного вегетативного тонусу і реактивності, збір добової сечі для визначення катехоламінів, цитохімічне дослідження еритроцитів периферичної крові було проведено дослідником особисто. У 42 новонароджених інтранатальна асфіксія була єдиним клінічним діагнозом (підгрупа 1), у 253 немовлят діагностовано респіраторний дистрес (підгрупа 2), а в 37 дітей на фоні асфіксії у перші години життя розвинулася хвороба гіалінових мембран (підгрупа 3). Гестаційний вік 32 (9,65%) новонароджених був менший ніж 28 тижнів, 115 (34,63%) дітей - 28-31 тиждень, 93 (28,10%) немовлят при народжені мали гестаційний вік 32-34 тижнів і 92 (27,71%) дітей - 35-36 тижнів. У новонароджених з хворобою гіалінових мембран приріст потужності спектру серцевого ритму спостерігався лише з 10 дня життя дитини і, незважаючи на відносно високі темпи зростання, загальна спектральна потужність у віці одного місяця була достовірно нижчою, ніж у новонароджених з основної групи, які не мали дихальних розладів, і навіть не досягнула показників, які виявлені при першому обстеженні в дітей контрольної групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці патогенетичної моделі, класифікації, протоколу корекції порушень вегетативної регуляції в недоношених новонароджених на підставі вивчення патогенетичних механізмів вегетативних дисфункцій у немовлят, які перенесли перинатальну асфіксію та респіраторний дистрес. Особливістю перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених, які перенесли асфіксію в пологах є значне поширення порушень вегетативної регуляції, які трапляються в 65 - 85% випадків. Враховуючи високу частоту порушень вегетативної регуляції в немовлят рекомендовано до комплексного обстеження недоношених новонароджених включити визначення вихідного вегетативного тонусу і вегетативної реактивності. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку). (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку).
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці патогенетичної моделі, класифікації, протоколу корекції порушень вегетативної регуляції в недоношених новонароджених на підставі вивчення патогенетичних механізмів вегетативних дисфункцій у немовлят, які перенесли перинатальну асфіксію та респіраторний дистрес.
Особливістю перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених, які перенесли асфіксію в пологах є значне поширення порушень вегетативної регуляції, які трапляються в 65 - 85% випадків. Частота патологічних змін вихідного вегетативного тонусу та вегетативної реактивності зменшується зі збільшенням постнатального віку дитини, проте залишається високою серед недоношених дітей у віці 10 днів та 1 міс, які на фоні асфіксії перенесли тяжкий респіраторний дистрес.
Вегетативні дисфункції в недоношених новонароджених дітей виникають унаслідок дії перинатальних чинників, на чільному місці серед яких є перенесена гіпоксія плода чи асфіксія в пологах. Вірогідними чинниками ризику розвитку порушень вегетативного тонусу і вегетативної реактивності слід вважати анемію та інфекційні захворювання вагітної, вік матері, тривалість гестації, гострі розлади плацентарного кровотоку.
Характер вегетативних дисфункцій у недоношених новонароджених залежить від гестаційного віку та ступеня тяжкості перенесеної асфіксії. Асфіксія середньої тяжкості в немовлят гестаційного віку 26 - 34 тижнів спричиняє надмірну активацію симпатичного відділу ВНС, у дітей гестаційного віку 35 - 36 тижнів - домінування парасимпатичного відділу ВНС. При асфіксії тяжкого ступеня в дітей незалежно від гестаційного віку спостерігається зниження активності як симпатичного, так і парасимпатичного відділів ВНС.
При проведенні ортостатичної проби в більшості недоношених немовлят (69,11%) з вихідною симпатикотонією подальша активація адренергічної системи не відбувається, а в недоношених дітей із парасимпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом виявляється надмірна вегетативна реактивність. Гіперсимпатикотонічна реактивність у недоношених із симпатикотонічним вегетативним тонусом чи асимпатикотонічна реактивність у немовлят з парасимпатикотонією має з несприятливий прогноз, достовірно вищу частоту тяжких гіпоксично-ішемічних уражень мозку, високу летальність.
Порушення вегетативної регуляції, в недоношених новонароджених мають переважно надсегментарний генез. Окрім цього, до основних патогенетичних ланок вегетативних дисфункцій можна віднести порушення на медіаторному і на рецепторному рівнях.
Для вегетативних дисфункцій у недоношених немовлят характерні значні зміни обміну катехоламінів. Концентрація медіаторів у добовій сечі при наростанні клінічних ознак симпатикотонії зростає лише в немовлят, які перенесли асфіксію середнього ступеня важкості. Типовими для парасимпатикотонії є стабільно низькі рівні адреналіну, норадреналіну, допаміну та їхнього попередника - ДОФА. Знижене виділення катехоламінів частково компенсується підвищенням чутливості адренергічних рецепторів або більш інтенсивним захопленням катехоламінів еритроцитами.
Стан вегетативної регуляції впливає на обєм респіраторної терапії, яку проводять немовлятам. Діти, у яких домінує холінергічний відділ ВНС вимагають значно нижчих параметрів дихальної підтримки, порівняно з немовлятами з симпатикотонією. Індекс ефективності вентиляції при парасимпатикотонії достовірно вищий, ніж у недоношених новонароджених із іншими типами вихідного вегетативного тонусу.
Основа запропонованого лікувального комплексу - створити оптимальні умови оточення, звести до мінімуму несприятливий вплив ендогенних подразників, раціонально використовувати елементи стимулюючої терапії за Vojta, одночасно з призначенням в обмеженому обємі медикаментозних середників. Клінічна ефективність запропонованого лікувального комплексу полягає в тому, що через стимулюючий або супресивний вплив на надсегментарні відділи ВНС досягається стабілізації стану дитини, кращого прибування в масі, зменшується тривалість перебування недоношених новонароджених у спеціалізованих стаціонарах.
Призначення еуфіліну при надмірній активності парасимпатичного відділу ВНС може призвести до зменшення ознак парасимпатикотонії, до нормалізації вегетативного дисбалансу. Препарат добре переносять недоношені новонароджені і доза навантаження 5 мг/кг/добу та подальша підтримуюча доза 2 мг/кг/добу не призводить до побічних дій.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. До груп ризику розвитку вегетативних дисфункцій у недоношених новонароджених слід відносити дітей з дуже малою масою тіла при народженні та недоношених гестаційного віку 31 тиждень та менше, немовлят, народжених від матерів, які перенесли під час вагітності інфекційні захворювання, анемію або гострі розлади плацентарного кровотоку в пологах. Отже, профілактичні заходи першочергово повинні бути скеровані на ранні етапи онтогенезу: попередження патології вагітності, пологів.
2. Враховуючи високу частоту порушень вегетативної регуляції в немовлят рекомендовано до комплексного обстеження недоношених новонароджених включити визначення вихідного вегетативного тонусу і вегетативної реактивності.
3. Для обєктивної оцінки клінічного перебігу дисфункцій вегетативної нервової системи в недоношених новонароджених рекомендовано застосовувати розроблену класифікацію порушень вегетативної регуляції в немовлят.
4. Лікування хворих із вегетативними порушеннями повинно включати особливості догляду, харчування, особливості проведення респіраторної терапії. До схеми лікування недоношених новонароджених із порушеннями вегетативного тонусу та реактивності слід включити еуфілін, як вегетотропний середник, у дозі навантаження 5 мг/кг та в підтримуючій дозі 2 мг/кг що шість годин протягом 7 днів.
5. Тривалий збір сечі для досліджень, наприклад, для визначення екскреції катехоламінів за добу рекомендовано проводити з використанням розробленого нами пристрою для збирання сечі в новонароджених і дітей раннього віку (Патент А61F5/44, № A40293).
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ДРУКОВАНИХ ПРАЦЯХ. діти недоношений регуляція вегетативний
Надрага О.Б., Ткаченко С.К., Децик О.Я. Аналіз даних погодинного моніторування артеріального тиску у новонароджених з синдромом дихальних розладів та гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1997.-№6(363).-С.19-22. (здобувач провів клінічні обстеження, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку).
Надрага О.Б. Вегетативні порушення у недоношених новонароджених дітей // Український медичний часопис.-1997.- №4.-С.48-51.
Надрага О.Б. Перинатальні фактори ризику розвитку вегетативних порушень у недоношених новонароджених дітей // Лікарська справа.- 1998.- №8.- С.131-134.
Надрага О.Б., Салабай З.В. Вегетативна регуляція при гіпертермії у недоношених новонароджених // Педіатрія, акушерство, гінекологія.-1999.-№6.-С.92-95. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку).
Надрага О.Б. Стан вегетативної регуляції у новонароджених недоношених немовлят за даними спектрального аналізу серцевого ритму // Педіатрія, акушерство, гінекологія.-1999.- №1.- С.15-18.
Надрага О.Б., Добрянський Д.О., Салабай З.В., Децик О.Я. Оцінка тяжкості стану немовлят з використанням шкали гострої фізіології новонароджених // Практична медицина.- 1999.-№3-4.-C.21-24. (здобувач провів клінічні обстеження, адаптував метод оцінки важкості стану немовлят, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку).
Надрага О.Б., Салабай З.В. Вегетативна регуляція плода і новонародженого // Український медичний часопис.-1999.-№3.-С.26-32. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготовив матеріали до друку).
Надрага О.Б., Секретар Л.Б. Перебіг респіраторного дистресу у недоношених новонароджених з порушеннями вегетативної регуляції // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 1999.- №6.- C.71-72. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу).
Надрага О.Б. Респіраторний дистрес у недоношених новонароджених з порушеннями вегетативної регуляції // Буковинський медичний вісник.-2000.- №1-2.- C.159-163.
Надрага О.Б. Лікування порушень вегетативної регуляції у недоношених новонароджених дітей //Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис).-2000.-№4.- С.60-62.
Надрага О.Б. Динаміка маси тіла недоношених новонароджених з порушеннями вегетативної регуляції // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т4,№4.-С.71-73.
Надрага А.Б. Принципы лечения недоношенных новорожденных с нарушением вегетативной регуляции в острый и резидуальний периоды // Актуальні питання акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики.-Луганськ.- 2001,Т1.-С.81-85.
Надрага О.Б. Біогенні аміни при вегетативних порушеннях у недоношених новонароджених // Одеський медичний журнал.-2001.-№5.-С.67-69.
Надрага О.Б., Ткаченко С.К. Вегетативні дисфункції у недоношених новонароджених // Педіатрія, акушерство, гінекологія.-2001.-№6.-С.8-10. (здобувач провів клінічні обстеження, написав роботу, підготував матеріали до друку).
Ткаченко С.К., Надрага О.Б. Вплив інтранатальної асфіксії на стан серцево-судинної системи у недоношених дітей // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2000.-№4.-С.117-121. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав статистичну обробку матеріалу, підготував матеріали до друку).
Ткаченко С.К., Надрага О.Б. Порушення вегетативної регуляції у недоношених новонароджених // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001.-№2.-С.55-56. (здобувач провів клінічні обстеження, визначення стану вегетативної регуляції, виконав обробку матеріалу, написав роботу, підготував матеріали до друку).
Надрага О.Б. Диференційований підхід до діагностики і лікування розладів дихання у недоношених новонароджених дітей// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.Шупика.-К.,2001, Т.10.- С.84-87.
Надрага О.Б. Тест гіпероксії для оцінки стану вегетативної регуляції у недоношених новонароджених // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2001.- №2.-C.92-95.
Надрага О.Б. Стан кровообігу у недоношених новонароджених з порушеннями вегетативної регуляції // Медицина сегодня и завтра.- 2001.- №1.- C.76-78.
Ткаченко С.К., Надрага О.Б. Вегетативні дисфункції у недоношених новонароджених // Соціальна педіатрія. Розділ: “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи”.- К., 2001.- С.185-188. (здобувач провів клінічні обстеження, виконав статистичну обробку матеріалу, написав роботу, підготував матеріали до друку).
Надрага О.Б. Патогенетичні аспекти вегетативних дисфункцій у недоношених новонароджених немовлят// Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис)-2002.-T8, №2.- С.73-76.
Патент 33767, Україна, МКВ А61К31/00 Вегетоторопний засіб для недоношених новонароджених/ Надрага О.Б./UA/.- 99031807; заявлено 31.03.1999; опубліковано 15.02.2001, бюл.№1.
Патент 40293, Україна, МКВ А61F5/44, 5/451, 5/453 Пристрій для збирання сечі у новонароджених і дітей раннього віку/ Надрага О.Б./UA/.- 200116556; заявлено 21.11.2000, опубліковано 16.07.2001, бюл. № 6-1.
Надрага О.Б. Перебіг синдрому дихальних розладів у недоношених новонароджених при порушеннях вегетативної регуляції Міжнародний конгрес Молодих Вчених і Студентів, Тернопіль 10-12 травня.-Тернопіль,1997.-С.34.
Надрага О.Б. Оцінка тяжкості стану новонароджених за шкалою гострої фізіології. Київська медична академія післядипломної освіти. Збірник праць.-К., 1998.- С.91-92.
Надрага О.Б. Результати моніторування артеріального тиску у недоношених новонароджених з РДС // Збірник робіт до 25 річчя Львівської Лікарні швидкої та невідкладної допомоги.-Львів,1997.-С.24-25.
Nadraga O.B. Pregnancy womens environment and newborn health// Approved Abstracts for Childrens Environmental II: A Global Forum for Action.-Washington, 2001.-P.27.
Надрага О.Б. Диференціальна діагностика розладів дихання у новонароджених немовлят в контексті семінару // Семінар у медицині і фармації. Збірник науково-методичних праць.Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.-К., 2000.-С.107-109.
Надрага О.Б. Ризик розвитку вегетативних порушень у недоношених немовлят // Українські медичні вісті.-1998.- №1-2, Т1.- C.232.
Надрага О.Б. Вегетативна регуляція у недоношених новонароджених // Збірник праць. Українсько-польська конференція з неонатології.-К., 2000.-С.88-90.
Надрага О.Б. Екскреція біогенних амінів при вегетативних порушеннях у недоношених //Вроджені вади у новонароджених.- К., 2001.- С.184-186.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
