Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень при герпетичній інфекції - Автореферат

Метою дослідження було зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із різними формами герпетичної інфекції на підставі вивчення клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, системного імунітету, гемостазу і еритропоезу, вірусологічних і мікробіологічних особливостей та мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження комплексу прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Вивчити особливості акушерських і перинатальних ускладнень, їх структуру і терміни розвитку у жінок із різними формами герпетичної інфекції, а також віддалені наслідки для матері й плода протягом 1-го року після розродження. Встановити взаємозвязок між клінічним перебігом гестаційного періоду, функціональним станом фетоплацентарного комплексу, зміною системного імунітету, гемостазу, еритропоезу, станом вірусологічного і мікробіологічного статусу, а також мікробіоценозу статевих шляхів і наявністю у жінок різних форм герпетичної інфекції. Запропонувати нову методику прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із різними формами герпетичної інфекції на нейросітьовій компютерній програмі. Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня вираженості акушерських і перинатальних ускладнень, а також реабілітації жінок із різними формами герпетичної інфекції на підставі використання медикаментозної терапії.Відповідно до поставлених мети і завдань нами було обстежено 300 пацієнток, серед котрих 200 - із різноманітною герпетичною інфекцією, що були розподілені на такі групи: І група - 100 жінок із різноманітними формами герпетичної інфекції, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, розподілених на дві підгрупи: 1а - 50 жінок із хронічною формою герпетичної інфекції, 1б - 50 жінок із рецидивуючою формою герпетичної інфекції; ІІ група - 100 жінок із різноманітними формами герпетичної інфекції, які отримували запропоновану нами методику, також розподілених на дві підгрупи: 2а - 50 жінок із хронічною формою герпетичної інфекції, 2б - 50 жінок із рецидивуючою формою герпетичної інфекції. Для вивчення специфічного впливу герпетичної інфекції на акушерські та перинатальні наслідки розродження з основних груп були виключені пацієнтки із цитомегаловірусною і хламідійною інфекціями. У структурі фетоплацентарної недостатності в жінок із хронічною формою герпетичної інфекції явно переважала компенсована форма (75,0%), а в 1б підгрупі, крім компенсованої (46,4%), - і субкомпенсована (35,7%) форма. Отримані результати свідчать, що клінічний перебіг гестаційного процесу у жінок із герпетичною інфекцією має свої специфічні особливості залежно від форми з явним переважанням раннього початку (до 28 тижнів) і більш тяжких форм при наявності саме рецидивуючої форми.У дисертації наведено дані та нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства - вагітність і пологи у жінок із різними формами герпетичної інфекції на підставі вивчення у них клініко-патогенетичних аспектів прогнозування, профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень. Перинатальні наслідки розродження у жінок із герпетичною інфекцією залежать від її форми і характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (18,0 і 38,0%), інтраамніального інфікування (10,0 і 22,0%), постгіпоксичної енцефалопатії (14,0 і 28,0%), геморагічного синдрому (2,0 і 6,0%) і гіпербілірубінемії (2,0 і 6,0%). Герпетична інфекція супроводжується порушення стану внутрішньоутробного розвитку плода з розвитком фетоплацентарної недостатності частіше з 32-33 тижнів вагітності і виявляється появою дихальних рухів, рухової активності й тонусу, численними органічними змінами у всіх відділах плаценти, зміною матково-плацетарно-плодового кровоплину (посиленням в судинах пуповини і маткових артеріях на фоні зниження в середньомозковій артерії плода) і дисгормональними порушеннями (зменшення вмісту естріолу, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на фоні збільшення кортизолу й альфа-фетопротеїну). Як прояв фетоплацентарної недостатності морфологічні зміни у жінок із різноманітними формами герпетичної інфекції розвиваються у плаценті (поява значних децидуальних клітин із гіперхромними ядрами, оточеними ободками просвітління у хоріальній пластині, амніоні та екстраплацентарних оболонах; у елементах трофобласта, ендотелії судин, у базальній пластині - ділянки фібриноїдного некрозу, а у ворсинчастому хоріоні - гіперхроматоз ядер клітин епітелію термінальних ворсин із наступним їхнім розпадом. В жінок із герпетичною інфекцією мають місце зміни системного імунітету, які починаються з 18-20 тижнів вагітності і набувають більш вираженого характеру в 32-33 тижні, що зберігається аж до розродження: достовірне зниження числа СД3 (до 53,4±1,3%; р<0,05), СД4 (до 31,4±2,4%; р<0,05), СД16 (до 11,2±1,0%; р<0,05), СД20 (до 10,4±1,0%; р<0,05) і лізоциму (до 6,3±0,5 мкг/л; р<0,05) на фоні одночасного збільшенн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ