Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО Берегуляк Олеся Олександрівна УДК: 618.11-089.87-06-008.6]-092 КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОСТОВАРІОЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ 14.01.01 - акушерство та гінекологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Тернопіль - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бойчук Алла Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пирогова Віра Іванівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти; доктор медичних наук, професор Нагорна Вікторія Федорівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології №1 Захист дисертації відбудеться 12 травня 2008 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у Державному вищому навчальному закладі Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України за адресою 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1. Однак тривале призначення естрогенвмісних препаратів жінкам після оваріоектомії в безперервному режимі може індукувати надмірну проліферативну активність в естрогенчутливих органах-мішенях, а сталість вмісту естрогенів утруднює перехід гормонального статусу жінки на рівень природної менопаузи (Т.Ф. Татарчук, 1997; А.Ф. Урмачеєва і співавт., 2001). Вивчити особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому в ранньому та віддаленому періодах хірургічної менопаузи (через 1, 3, 6 місяців) та встановити їх взаємозв’язок з даними кольпоцитологічного дослідження, змінами гормонального статусу, системи гемостазу, ліпідного та кальцієво-фосфорного обміну, мінеральною щільністю кісткової тканини та урогенітальними порушеннями. 2. Дослідити ефективність застосування традиційної гормональної терапії протягом шести місяців післяопераційного періоду та її вплив на систему гемостазу, ліпідний та кальцієво-фосфорний обмін, гормональний статус та мінеральну щільність кісткової тканини у жінок після гістероваріоектомії. 3. Методи дослідження: клінічні показники (індекс Куппермана, індекс “вагінального здоров’я”), біохімічні (кальцієво-фосфорний обмін, ліпідограма), коагулограма, гормональні (визначення концентрації фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, пролактину та естрадіолу), кольпоцитологічні, кольпоскопічні, рентгенологічні (денситометричне обстеження поперекового відділу хребта), математично-статистичні. Статистична обробка отриманих даних проводилась на персональному комп’ютері “Sam­sung” з використанням пакету статистичних програм Microsoft Office Excel 2003, Statistica 6.0.