Клініко-патогенетичні аспекти перебігу поліневропатії при вібраційній хворобі та шляхи її медикаментозної корекції - Автореферат

Серед етіологічних факторів формування поліневропатій на перший план виступають порушення метаболічних процесів, дисфункція імунної системи, інтоксикації, інфекції, запальні процеси, зміни кооперативної взаємодії між ендокринною та нервовою системами, шкідливі екзогенні фактори [Волошина Н.П., 2007, 2009; Головченко Ю.І. зі співавт., 2007; Дзяк Л.А. зі співавт., 2008, 2010; Шкробот С.І. зі співавт., 2009; Грицай Н.М., Литвиненко Н.В., 2007; Євтушенко С.К. зі співавт., 2007; Товажнянська О.Л., 2008, 2009; Морозова О.Г., 2008, 2009; Міщенко Т.С., 2008-2010; Перцев Г.Д., 2009; Маньковський Б.М., 2008-2010; Мироненко Т.В. зі співавт., 2010; Мяловицька О.А. зі співавт., 2010; Строков И.А., 2007-2009; Ziegler D. et al., 2004-2009; Bril V. et al., 2006; Davies M. et al., 2006]. Останнім часом серед сучасної професійної патології провідне місце посідає вібраційна хвороба (ВХ), що розвивається у робітників, які тривалий час працюють у контакті з вібрацією, навіть із локальною [Николенко В.Ю., 2008; Капустник В.А., 1999, 2008; Рукавишников В.С. зі співавт., 2009]. Одним з основних неврологічних синдромів ВХ є вегетативно-сенсорна поліневропатія (ВСП), клінічна картина якої навіть на початковій стадії захворювання характеризується поліморфністю симптомів, складним перебігом, стійкістю до терапії, схильністю до загострень та рецидивів, а також можливістю прогресування навіть після припинення контакту з виробничим фактором [Оржешковский В., 2004; Бессонов А.Е. зі співавт., 2005; Жулев С.Н. зі співавт., 2007; Рукавишников В.С. зі співавт., 2009; Яньшина Е.Н. зі співавт.]. Визначити клініко-неврологічні особливості перебігу та інструменттальні критерії діагностики вегетативно-сенсорної поліневропатії при ВХ різного ступеня тяжкості. Дати комплексну оцінку клініко-функціональним та біохімічним співвідношенням; оцінити інформативність метаболічних і клінічних показників для визначення перебігу та ступеня тяжкості вегетативно-сенсорної поліневропатії при вібраційній хворобі.Усі хворі були робітниками підприємств машинобудівних заводів України віком 25-60 років (у середньому - 42,9±1,5 років) та професійним стажем від 3 до 32 років (у середньому - 16,7±2,3 роки). До першої групи залучено 43 хворих із ВСП при ВХ I ступеня, до другої - 59 хворих із ВСП при ВХ II ступеня. Стан вільнорадикального окислення (ВРО) ліпідів оцінювали за вмістом у крові дієнових конюгатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА) - спектрофотометричним методом, вмістом метгемоглобіну - колориметричним ціанідним методом; вміст нітритів - за допомогою кольорової реакції з реактивом Грісса спектрофотометричним методом, аргініну та цитруліну - методом іонообмінної хроматографії на аналізаторі ААА-339 (Чехословаччина); окисну модифікацію білків - спектрофотометричним методом; стан антиоксидантної системи - за активністю глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази, церулоплазміну, каталази й пероксидази та вмістом відновленого глутатіону і SH-груп за стандартними методиками. Так, ВСП при ВХ I ступеня характеризувалася наявністю в руках болів, парестезії, відчуття оніміння та «печії», які поєднувалися з маніфестними ознаками ураження вегетативної та чутливої сфер периферичних нервів (акроціаноз, гіпергідроз, набряки та гіпотермія (у 100 % випадків), порушення поверхневих (у 72,2 %) та глибоких (у 66,7 %) видів чутливості за поліневритичним типом) та ознаками ураження периферичних нервів у нижніх кінцівках (у 16,7 %) субклінічного характеру. Підвищення активності процесів, повязаних з метаболізмом оксиду азоту, і гуанілатциклазної месенджерної системи узгоджувалося з даними про порушення функціонального стану ендотелію при ВХ, про що свідчило суттєве, порівняно з контролем, підвищення вмісту у крові ендотеліну-1 в 5 і 9 разів та рівня стабільних метаболітів простацикліну (6-кето-ПГF1?)) в 3 і 5 разів у хворих із ВСП при ВХ I і II ступеня відповідно.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукового завдання встановлення механізмів розвитку синдрому вегетативно-сенсорної поліневропатії при вібраційній хворобі з позиції полісистемної оцінки стану метаболічних процесів для удосконалення критеріїв діагностики та шляхів медикаментозної корекції. Вегетативно-сенсорна поліневропатія є облігатним синдромом при вібраційній хворобі, що характеризується повільно прогресуючим перебігом унаслідок комплексного впливу локальної вібрації, метаболічних порушень, гемодинамічних розладів та дисфункції гіпоталамічно-стовбурових структур. Середнє значення за шкалою загальної оцінки симптомів становить 8,82 ± 0,84 бала, а середній бал за шкалою неврологічних розладів - 10,1 ± 3,9 бала в руках та 3,2 ± 1,2 бала в ногах. Середнє значення за шкалою загальної оцінки симптомів становить 10,98 ± 1,34 бала, середній бал за шкалою неврологічних розладів - 17,2 ± 2,9 бала в руках та 7,3 ± 2,4 бала у ногах. Наявність прямо пропорційної залежності погіршення показників метаболічних процесів і ступеня тяжкості захворювання доводить патогенетичний звязок між дією локал

ЗМІСТ РОБОТИ І ОДЕРЖАНІ РЕЗУЛЬТАТИ