Вплив інфекційних збудників на виникнення фонових патологічних процесів шийки матки при хламідіозі та особливості комплексного лікування. Стан клітинної, гуморальної ланки імунної системи організму та місцевого імунітету хворих, порушення ектоцервіксу.
При низкой оригинальности работы "Клініко-патогенетичні аспекти комплексного лікування фонових процесів шийки матки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Пацієнтки з запальними захворюваннями органів репродуктивної системи та фоновими патологічними процесами шийки матки складають значну частину гінекологічних хворих (Коханевич Є.В. і співавт., 2000; Пирогова В.І. і співавт., 2001). Вирішення проблеми діагностики та лікування запальних захворювань геніталій та патологічних процесів шийки матки сприяє зниженню частоти онкологічних захворювань внутрішніх статевих органів (Краснопольський В.И. і співавт. Незважаючи на багаточисельні дослідження, присвячені проблемі запальних захворювань жіночих статевих органів, аспекти клініки, діагностики, взаємозвязок між порушеннями імунної резистентності організму жінок, морфологічними змінами статевих органів, враховуючи етіологічні фактори та методи лікування фонових захворювань шийки матки, розглядаються і вирішуються неоднозначно. На основі клініко-лабораторних, мікробіологічних, цитологічних, морфологічних, імунологічних, кольпоскопічних, електронно-мікроскопічних досліджень покращити ефективність лікування фонових патологічних процесів шийки матки інфекційного генезу з використанням вітчизняного антихламідійного препарату з імуномоделюючою дією для профілактики онкологічних процесів екзо-та ендоцервіксу. Дослідити стан клітинної, гуморальної ланки імунної системи організму та стан місцевого імунітету хворих на фонові процеси шийки матки інфекційного генезу в динаміці традиційного та удосконаленого методу лікування.Результати проведених обстежень свідчили про порушення мікроекології піхви в 88 (97,8 %) у жінок із фоновими процесами шийки матки та поєднаною хламідійною інфекцією. Загальна кількість асоціатів складала в першій групі 14 (46,7 %) жінок, другій групі - 12 (40,0 %), третій групі - 13 (43,3 %) хворих. Вивчення спектру інфекційної інвазії доводить, що при фонових процесах шийки матки та урогенітальному хламідіозі найчастіше виявляється кандидоз, гарднерельоз та кокова інфекція. Таким чином, у хворих з фоновими процесами шийки матки при хламідійному інфікуванні виявлено стан вираженого вторинного імунодефіциту, як на загальному так і на місцевому рівнях, що значно ускладнює проведення їх діагностики, збільшує ризик розвитку ускладнень після лікування та призводить до кінцевої неефективності проведеної терапії. При огляді шийки матки у хворих 1 групи на 10 добу після закінчення лікування лише у 40,0 % спостерігалась периферична епідермізація та ділянки метаплазії епітелію, у 10,0 % пацієнток відмічено відновлення багатошарового плоского епітелію шийки матки, 15 (50,0 %) жінок потребувало подальшого лікування.Найчастіше у поєднанні з хламідіями виявлялись гриби роду Candida - 39,5 %, вірус простого герпесу - у 27,2 % жінок, гарднерели - у 25,7 %, уреа-мікоплазми - у 14,9 %, цитомегаловірусна інфекція - у 14,3 % пацієнток. Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з формуванням кістозних утворів (98,9 %). Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 % жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в 28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних передракових процесів. Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка проявлялась у зниженні синтезу IGA на 34.8 %, достовірному зростанні рівня IGG (р<0,05)). Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У 79,0 % хворих з патологічними змінами ектоцервіксу та хронічними запальним захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів діагностовано урогенітальний хламідіоз. Серед цих хворих монохламідійна інфекція зустрічалась у 13,3 % жінок в асоціації з іншими мікроорганізмами - в 86,7 % випадках. Найчастіше у поєднанні з хламідіями виявлялись гриби роду Candida - 39,5 %, вірус простого герпесу - у 27,2 % жінок, гарднерели - у 25,7 %, уреа-мікоплазми - у 14,9 %, цитомегаловірусна інфекція - у 14,3 % пацієнток. Мікстінфекція, в склад якої входило 3-5 сексуально-трансмісивних збудники одночасно виявлялась у 25 % хворих.
2. Фонові процеси шийки матки у хворих з хламідійним інфікуванням при кольпоскопічному дослідженні відрізнялись від змін ектоцервіксу іншого інфекційного походження вираженим набряком слизової оболонки, тривалою запальною судинною реакцією та посиленням епідермізації ектоцервіксу з формуванням кістозних утворів (98,9 %). Ультраструктурне дослідження при фонових захворюваннях шийки матки доводить виснаженість енергетичних спроможностей ектоцервіксу на клітинному рівні.
3. Асоціації хламідій з бактеріально-вірусною флорою змінювала кольпоскопічну картину у бік утворення різних видів фонових патологічних процесів шийки матки (утворення справжнього дефекту епітелію у 42,7 % жінок, доброякісних зон трансформації з схильністю до кістоутворення в 28,8 % випадках, посиленням проліферативних процесів поверхневих шарів епітелію у 34,9 % пацієнток), що збільшує ризик виникнення облігатних передракових процесів.
4. Масивність хламідійного інфікування та поширеність запального процесу мали вплив на організм в цілому, що проявлялось вираженим вторинним імунодефіцитом (пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, з переважним зниженням вмісту Т-хелперів на 38,7 %, підвищенням супресивної активності Т-лімфоцитів на 27,6 % та дисімуноглобулінемією, яка проявлялась у зниженні синтезу IGA на 34.8 %, достовірному зростанні рівня IGG (р<0,05)). Фонові патологічні процеси шийки матки при урогенітальному хламідіозі супроводжуються вираженими змінами місцевого імунітету (дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а саме зниження кількості CD4 на 34,2 %, CD8 супресорів на 29,6 % та зростання коефіцієнта CD4 /CD8 (р<0,05), посилення продукції фракцій імуноглобулінів М, А, G (р<0,05)).
5. Активність запального процесу та ступінь важкості хламідійного ураження внутрішніх статевих органів, вираженість проявів вторинного імунодефіциту проявлялись підвищенням рівня середніх молекул на 31,6 % та індексом ендогенної інтоксикації, який достовірно підвищувався у хворих на 80 % в порівнянні із контрольною групою (р<0,05).
6. Включення флуренізиду до комплексу лікування фонових патологічних процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях шийки матки призводить до суттєвого покращення загального стану хворих, ліквідації клінічних симптомів на 4-5 день лікування (97,8 %), активній нормалізації показників імунного статусу, сприяє досягненню стійкої клініко-лабораторної ремісії у 97,6 % хворих, що на 24,3 % більше, ніж у групі співставлення, а також не викликає побічних ефектів.
7. Розроблений комплексний метод лікування патологічних процесів шийки матки при урогенітальному хламідіозі з використанням препарату „Флуренізид” у формі таблеток та вагінальних суппозиторіїв дає можливість швидко нормалізувати мікроекологію вагіни, впливати та позитивно змінювати морфологічну картину запального процесу ектоцервіксу, ультраструктуру клітин шийки матки та уникнути необхідності локального деструктивного впливу у 96,7 % випадках.
На основі проведених нами досліджень пропонується широке впровадження в гінекологічну практику комплексного методу лікування фонових процесів шийки матки при хронічних запальних процесах додатків матки хламідійної етіології: 1. Хворих з урогенітальним хламідіозом та хронічними запальними процесами придатків матки слід віднести у групу ризику щодо виникнення онкологічних захворювань шийки матки. Цей контингент хворих потребує детального мікробіологічного обстеження нижнього відділу статевого тракту з обовязковим включенням у комплекс діагностики кольпоскопічного, цитологічного та гістологічного дослідження, в звязку з інтраепітеліальною інфекційною інвазією, що дозволить уникнути хірургічного втручання з травматизацію шийки матки.
2. У хворих на фонові процеси шийки матки з хронічними запальними захворювання додатків матки при урогенітальному хламідіозі з метою створення достатньої концентрації лікарської речовини у вогнищі запалення рекомендовано застосовувати оригінальний вітчизняний препарат флуренізид у формі таблеток по 0,15 тричі на добу протягом 14 днів та у вигляді піхвових свічок один раз на добу протягом 10 днів (Патент України № 49165 А).
3. Для контролю ефективності лікування фонових процесів шийки матки при хронічних запальних захворюваннях додатків матки хламідійної етіології, з метою попередження рецидивів хвороби, необхідно проводити цитологічне, кольпоскопічне дослідження, імуноферментний аналіз, дослідження стану клітинної та гуморальної ланки імунної системи.
Список литературы
1. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Шпікула Н.Г. Особливості мікробіоцинозу вагіни жінок з фоновими процесами шийки матки // Інфекційні хвороби. - 2000. - №3. - С.17-19. (виконання та оформлення роботи, 60 %)
2. Кулініч Т.І. Новий антихламідійний препарат в лікуванні запальних процесів внутрішніх статевих органів жінок // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С.259-260.
3. Кулініч Т.І. Імунний статус хворих з фоновими процесами шийки матки та урогенітальним хламідіозом // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №1. - С.113-115.
4. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Франчук А.Ю., Коптюх В.І., Шадріна В.С. Кольпоскопічна картина при різних видах асоційованої вагінальної інфекції // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №4. - С.63-64. (основна ідея, виконання та оформлення роботи, 70 %)
5. Патент 49165 А Україна, МКИ А61Р15/00. Спосіб лікування фонових процесів шийки матки хламідійної етіології: Пат. 49165 А Україна, МКИ А61К31/12 / Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В., Даневич О.І., Даневич О.О., Федосєєва Л.О., Кожакіна І.П., Михалик О.І.; № 2001021226; Заявл. 20.02.2001; Опубл. 16.09.2002. Бюл. № 9. (виконання, оформлення роботи, 40 %)
7. Інформаційний лист № 235-2003 Спосіб застосування українського препарату “Флуренізид” у вигляді суппозиторіїв вагінальних в акушерстві та гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.
9. Нововведення № 49/20/04 Спосіб застосування флуренізиду у вигляді суппозиторіїв вагінальних у комплексному лікуванні поєднаних хламідійних інфекцій в гінекології. Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Петрух Л.І., Пронюк О.В.
10. Бойчук А.В., Франчук А.Ю., Жиляєв М.І., Кулініч Т.І., Маланчук Л.М. Стан системи перекисного окислення ліпідів у хворих на загострення хронічного аднекситу на фоні різних видів лікування // Збірник наукових праць акушер-гінекологів України. - К.: “Абрис”. - 2000. - С. 359-361.
11. Франчук А.Ю., Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Жиляєв М.І., Кумпаненко В.А. Нові підходи до лікування хронічних запальних процесів внутрішніх статевих органів жінки хламідійної етіології // Збірник наукових праць. Асоціація акушер-гінекологів України. - К.: “Фенікс”. - 2001. - С. 625-627.
12. Bojchuk A.V., Kulinich T.I. Prophylaktic maintenanceoncological diseases of the cervix uteri in presence of urogenital chlamydiosis // Ginekologia. - Krakow. - 2003. - №1. - С.18.
13. Шафран Ю., Іщук В., Кулініч Т. Вплив хламідійної інфекції на трубне безпліддя // 3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 1999. - С.259.
14. Матушак У., Кулініч Т. Особливості кольпоскопічної картини при урогенітальному хламідіозі // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. - С.175.
15. Петренко Н., Кулініч Т., Гриневич А., Шафран Ю. Порівняльна характеристика різних методів лікування фонових і передракових захворювань шийки матки // 4-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей). Тернопіль, 2000. - С.69.
17. Кулініч Т.І. Нові аспекти лікування фонових процесів шийки матки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. 18 - 19 листопада 2003. - С.35.
