Клініко-параклінічна характеристика віддалених результатів "хімічної екзогенної інтоксикації" - Автореферат

Але в останній час відмічено появу нових, невідомих раніше захворювань, прикладом яких може бути “хімічна інтоксикаційна алопеція” - “ХІ” (яка за місцем її прояву умовно названа “Чернівецька хімічна хвороба”-“ЧХХ”). Унікальність цього захворювання обумовила доцільність побудови лікувально-реабілітаційних заходів, використовуючи принципи орієнтації на хворобу, з врахуванням результатів клінічного етапного обстеження. Виходячи з вищевказаного, нами проведено багаторічне катамнестичне спостереження за дітьми, які перенесли “ЧХХ” з метою оцінки ефективності диспансерного спостереження за цією групою дітей, що може бути використано для лікування подібних захворювань. На підставі клініко-епідеміологічного аналізу з використанням довготривалого клінічного моніторінгу стану систем та органів, що зазнали найбільш виражених пошкоджень, виявити клініко-параклінічні особливості перебігу "ЧХХ" в гострому періоді захворювання; Вивчено особливості перебігу “хімічної екзогенної інтоксикації” в процесі багаторічного диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли це захворювання.Була висунута думка, що проведене в гострий період “ЧХХ” лікування мало певний вплив на перебіг цього захворювання або його ускладнень та розвиток різноманітних патологічних процесів в більш пізньому періоді спостереження. Розповсюдженість основних захворювань серед реконвалесцентів “ЧХХ” у 1988-1996 рр. (%): Відмічено, що серед хворих І групи спостереження хронічний холецисто-холангіт був в основному зареєстрований в 1988-1989 рр. (32,5±5,2% спостережувани), а серед хворих ІІ групи - в 1990-1992рр. (50,0±18,9% випадків).В наступні роки спостереження ця патологія мала тенденцію до згасання до 1994 рр. серед хворих всіх груп спостереження, а у хворих І групи спостерження, хронічний холецисто-холангіт зменшився майже в 2 рази порівняно з 1992р. За 8 років клінічного моніторингу (1996 р.) в групі. хворих, які застосовували есенціале, поширеність хронічного холецисто-холангіту мала деяку тенденцію до зростання (20,0-10,3% випадків), проте порівняно з 1992 р. абсолютний приріст цієї патології в цій групі хворих був відємним (-) 11,25%. Ознаки диспротеінемії у вигляді помірної гіпоальбумінемії впродовж 3-х років спостереження виявлено у 75% хворих ІІГР., в той час як серед хворих І гр. порушення білок синтезуючої функції печінки відмічалось впродовж тільки 1 року з моменту маніфестації ЧХХ тільки при застосуванні есенціале (51,3±4,7% хворих). Ріст вегето-судинних дистоній (ВСД) у реконвалесцентів ЧХХ не залежав від застосованого в гострий період ЧХХ лікування, проте відмічена тенденція до згасання цієї патології серед хворих І групи.У дітей з проявами хронічного холецисто-холангіту та адонотонзиліту відмічались порушення в системі ПОЛ/АОСЗ, які полягали в зниженню рівню відновленого глутатіону та ферментів глутатіонової системи еритроцитів, особливо при проживанні їх в районах, де є вміст в ґрунті малих концентрацій техногенних радіонуклідів та солей важких металів; В процесі диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли “хімічну інтоксикаційну алопецію” відмічено стійке зменшення резерву киснево-залежної мікробіцидності нейтрофільних гранулоцитів крові; Комплекс препаратів (унітіол, альфа-токоферол, есенціале, активоване вугілля), який застосовано у хворих з “хімічною екзогенною інтоксикацією порівняно з основним лікуванням, не мав суттєвого виливу на клінічні прояви гострого періоду, позитивно впливав на показники мікробіцидної киснево-залежної активності нейтрофілів крові і активності ферментів глутатіонової системи еритроцитів в наступні роки клінічного моніторингу, що супроводжувалось більш низьким рівнем формування захворювань в пубертативному віці; Індивідуальна реабілітаційна терапія в процесі диспансерного спостереження, побудована на основі багатофакторного аналізу даних поглибленого клінічного обстеження в пізньому відновлюючому періоді з послідуючою корекцією, дозволила понизити абсолютний та відносний ризик загострень хронічного холецисто-холангіту та аденотонзиліту. Неврологічні порушення у дітей, які перенесли хімічну інтоксикацію з алопецією і у дітей з осередковою алопецією / Медико-екологічні проблеми охорони здоровя матері та дитини.

1. У дітей, які перенесли “ЧХХ” в динаміці 8-ми річного диспансерного спостереження частіше в порівнянні з їх однолітками м. Чернівці відмічались прояви хронічного холецисто-холангіту та дискінезій жовчно-вивідних шляхів, хронічних аденотонзилітів та вегетодистоній;

2. У дітей з проявами хронічного холецисто-холангіту та адонотонзиліту відмічались порушення в системі ПОЛ/АОСЗ, які полягали в зниженню рівню відновленого глутатіону та ферментів глутатіонової системи еритроцитів, особливо при проживанні їх в районах, де є вміст в ґрунті малих концентрацій техногенних радіонуклідів та солей важких металів;

3. В процесі диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли “хімічну інтоксикаційну алопецію” відмічено стійке зменшення резерву киснево-залежної мікробіцидності нейтрофільних гранулоцитів крові;

4. Комплекс препаратів (унітіол, альфа-токоферол, есенціале, активоване вугілля), який застосовано у хворих з “хімічною екзогенною інтоксикацією порівняно з основним лікуванням, не мав суттєвого виливу на клінічні прояви гострого періоду, позитивно впливав на показники мікробіцидної киснево-залежної активності нейтрофілів крові і активності ферментів глутатіонової системи еритроцитів в наступні роки клінічного моніторингу, що супроводжувалось більш низьким рівнем формування захворювань в пубертативному віці;

5. Індивідуальна реабілітаційна терапія в процесі диспансерного спостереження, побудована на основі багатофакторного аналізу даних поглибленого клінічного обстеження в пізньому відновлюючому періоді з послідуючою корекцією, дозволила понизити абсолютний та відносний ризик загострень хронічного холецисто-холангіту та аденотонзиліту.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Обґрунтування неінвазивного методу очистки організму від солей важких металів у дітей з гастродуоденальною та гепатобіліарною патологією / Галицький лікарський вісник,1997, Т.4, №2, С. 33-36. Співавт.: Колоскова О.К., Безруков Л.О.

2. Ефективність стартового лікування дітей, які перенесли “Чернівецьку хімічну хворобу / Галицький лікарський вісник, 1997, Т.4, №4, С. 63-66.

3. Захворюваність вихованців дитячих установ з різною георадіохімічною характеристикою / Буковинський медичний вісник, 1997. №1. - С. 105-109. Співавт.: Колоскова О.К., Ященко Ю.Б., Ластівка І.В.

4. Вплив стартової терапії “хімічної екзогкенної інтоксикації” на показники імунограми перехворівших дітей / Буковинський медичний вісник, 1998, Т.2, №1, С. 85-88. Співавт.: Безруков Л.О., Колоскова О.К.

5. Стан здоровя дітей, які перенесли Чернівецьку хімічну хворобу (в динаміці 10-річного диспансерного спостереження) / Д.Д. Зербіно, А.М. Сердюк Чернівецька хімічні хвороба: нове екологічне захворювання? - Львів. - Вид-во ”Місіонер”. - 1998. - С. 124-132.

6. Неврологічні порушення у дітей, які перенесли хімічну інтоксикацію з алопецією і у дітей з осередковою алопецією / Медико-екологічні проблеми охорони здоровя матері та дитини. - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р. - С. 40. Співавт.: Безруков Л.О., Танська Н.В., Сусляк С.М., Гайдичук В.М., Годованюк О.О.

7. Стан здоровя дітей, які зазанали впливу хімічної інтоксикації з синдромом алопеції, в процесі диспансерного спостереження / Медико-екологічні проблеми охорони здоровя матері та дитини - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р.

8. Особливості ураження шлунково-кишкового тракту у дітей. які перенесли хімічну інтоксикацію з алопецію і у дітей з осередковою алопецією / Медико-екологічні проблеми охорони здоровя матері та дитини. - Матеріали Всесоюзної науково-практичної конференції. - м. Чернівці, 13-14 червня 1990 р. - С. 47-48. клінічний хвороба лікування

9. Застосування варіантів стартової терапії при “хімічній інтоксикації” з тотальною алопецією / УІ зїзд венерологів України. - Харків, 1992. - С. 59.

10. Екологічний інцидент серед школярів / ІХ зїзд дитячих лікарів України. - Тези доповідей. - м. Одеса, 1993. - С. 132. Співавт.: Колоскова О.К., Наконечний І.І., Нечитайло Ю.М.

Размещено на .ru

Матеріали дисертації викладені в главі “Післямова” монографії Д.Д. Зербіно та А.М. Сердюка “Чернівецька хімічна хвороба” (Львів, 1998), 4 статтях та 9 тезах.

Обєм та структура роботи. Робота складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, обговорення отриманих даних, висновків, практичних рекомендацій та показника літератури. Дисертація викладена на 229 сторінках компютерного друку, ілюстрована 45 таблицями та 9 малюнками, які займають 15 сторінок. Бібліографія включає 290 літературних джерел, які займають 29 сторінок, із них 101 іноземних авторів.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Обєм та методи дослідження. З 1988 по 1996 рр. включно проведений клінічний моніторинг за станом здоровя 90 дітей, які восени 1988 р. перенесли невідоме захворювання, що маніфестувало раптовою дифузною алопецією, психоневрологічними розладами, катаральними змінами верхніх дихальних шляхів, яке умовно названо “хімічною екзогенною інтоксикацією” ("ХЕІ”) або, за місцем прояву, “Чернівецькою хімічною хворобою”. Ефективність диспансерного спостереження оцінювалась поетапно в умовно виділені періоди - гострий період (з моменту прояву “ЧХХ” до відновлення росту волосся), відновлюючий період (1989-1991), поглибленого рубіжного обстеження (1992 р.), за результатами якого були впроваджені індивідуалізовані лікувально-реабілітаційні заходи, етапна оцінка ефективності цих заходів проводилась в 1994 р., а заключна - в 1996 р. При цьому застосовували метод “випадок-контроль” із дотриманням основних правил випадкової вибірки при формуванні груп (їх співставленість, проведення лікування в один і той же час, однозначность критеріїв захворювання, лікування та його ефективності). Виходячи з того, що в гострий період “ЧХХ” хворі отримували різні варіанти лікування, було сформовано 2 клінічні групи спостереження,. Першу групу сформували 80 дітей, які в гострий період “ЧХХ” отримували базисне лікування та комплекс препаратів: есенціале, унітіол, альфа-токоферол, активоване вугілля). До ІІ групи спостереження увійшли 10 хворих, яким в цей же ж період часу було призначено тільки “базисне лікування” (організація відповідного режиму дієто-харчування, полівітамінні препарати). Було враховано, що І клінічна група реконвалесцентів “ЧХХ” в силу різних обставин за характером лікування була неоднорідною, так як 33 її представника отримали весь комплекс препаратів (ІА підгрупа - “комплекс”), 16 хворим із застосовували тільки есенціале (ІБ підгрупа - “есенціале”), а 31 дитина отримувала унітіол (ІВ підгрупа - “унітіол”).

Контрольними по відношенню до лабораторних методів обстеження та рівню захворюваності були: в гострому періоді захворювання в 1988 р. 52 практично здорові дитини “Будинку дитини” м. Чернівці, в 1992 р. - вихованці дитячих дошкільних установ міста (1545 чол.). а також 30 учнів першого класу школи-інтернату для сиріт м. Чернівці, а при оцінці ефективності реабілітаційних заходів (1994, 1996 рр.) - учні однієї із середніх шкіл м. Чернівці (1536 чоловік).

Була здійснена комплексна характеристика екологічного стану місць проживання реконвалесцентів “ЧХХ” з оцінкою вмісту солей важких металів та радіонуклідів в повітрі, ґрунті та воді.

Поряд із загально-клінічними використовували наступні методи дослідження: а) імунологічні дослідження: тест нейтрофільних гранулоцитів крові з нітросинім теразолієм (НСТ-тест) у спонтанному та стимульованому варіантах за методом Park B.H. et al.(1968) у модифікації Климова В.В. та співавт. (1968), фагоцитарну активність та фагоцитарне число нейтрофільнів крові визначали за методом Чернушенко К.Ф., Когосової Л.С. (1978), імуноглобуліни сироватки крові класів G, M, A - за Mancini G. et al., Е-РУК та ЕАС-РУК - за методом Jondal M. et al., (1972) в модифікації Чернушенко Е.Ф. та співавт. (1978), Е-РУН-за методом Лопатіна Н.А. і співавт.(1983), ЕАС-РУН - за Петровим І.В. та співавт. (1980), визначення чутливості Т-лімфоцитів до теофіліну - за Limatibul S. (1978);

б) визначення показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) сироватки крові та глутатіонової системи еритроцитів крові. Рівень малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові визначали за оптичним тестом Варбурга у модифікації Андреєвої Л.І. (1988), вміст відновленого глутатіону (GL-SH) у еритроцитах крові - за методом Травіної О.В.(1955), активності глутатіонпероксидази (ГП) у еритроцитах крові визначали за методом Моїна В.М. (1986), активність глутатіон-S-трансферази (GL-S-T) у еритроцитах крові - за методом Habig W.H.(1974);

в) біохімічне дослідження крові проведено на біохімічному аналізаторі “Ultra” фірми Kone (Фінляндія), реактиви фірми;

г) функціональні дослідження: сонографічне обстеження органів черевної порожнини, сечовиділення та щитоподібної залози проводили на апараті “ALOCA-SSD-630” з конвексним зондом на 3,5 МГЦ та механічним зондом на 7,5МГЦ/д) тонус вегетативної нервової системи визначали за бальною системою Вейна А.М. та співавт. (1981).

Математичний аналіз отриманих даних проводився з використанням програм для МК-54 та пакету програм “Statgraf” параметричними та непараметричними методами статистики на компютері типу ІВМ, з урахуванням методів клінічної епідеміології.