Клініко-параклінічна характеристика та корекція нейрогуморальних порушень при функціональних захворюваннях кишечника у дітей раннього віку - Автореферат

Реєстрація цих змін в процесі динамічного спостереження за хворими та дітьми з груп ризику дозволяє своєчасно діагностувати захворювання або початок його формування (А.М. Суперечливість даних літератури та їх інтерпретації обумовлюють необхідність подальшого вивчення взаємовідносин перебігу функціональних розладів кишечника та стану нейроендокринної регуляції його моторно-евакуаторної функції у дітей раннього віку з метою розкриття патогенетичних механізмів розвитку захворювань, що сприятиме підвищенню ефективності їх лікування. Дослідити стан нейрогуморальної регуляції кишечника за показниками вмісту в крові серотоніну, адреналіну та норадреналіну в добовій сечі з урахуванням особливостей клінічного перебігу ФЗК у дітей раннього віку. Розробити та вивчити терапевтичну ефективність удосконаленого комплексу лікування, направленого на корекцію дисбалансу психоемоційного стану, нейрогуморальної та вегетативної регуляції функції кишечника у дітей раннього віку. Наведена характеристика провідних синдромів функціональної діареї та закрепу шляхом аналізу клініко-анамнестичних даних, що може використовуватися для діагностики цих хвороб у дітей раннього віку.Основними предикторами формування функціональних захворювань кишечника у дітей раннього віку є: гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС, перенесені в перинатальному періоді, які зустрічаються в 41,7% випадків у дітей з ФЗК та в 3% у здорових дітей; обтяжений акушерський анамнез (43,3% і 6% відповідно); скорочення строків природного вигодування на першому (66% та 26%) та на другому півріччі життя (35% і 84% відповідно у дітей з ФЗК та здорових дітей) (р<0,05). В клінічній картині ФЗК у дітей раннього віку домінуючим є больовий синдром, який реєструвався частіше у дітей із закрепом (78%), ніж у дітей з діареєю (56%); частота і виразність якого залежить від тривалості захворювання та ступеню дисбіотичних змін кишечника. У дітей з функціональними захворюваннями кишечника виявлено зниження сумарних показників психоемоційного профілю у порівнянні зі здоровими дітьми (33,75 та 43,84 відповідно) (р<0,05). Емоційно-поведінкові реакції у дітей раннього віку з функціональним закрепом характеризувались підвищеними та більш вираженими негативними характеристиками (агресія, страх, гнів, негативні емоції), ніж у дітей з функціональною діареєю (р<0,05). Аналіз показників ВРС у дітей раннього віку з ФЗК свідчить про наявність дисфункції вегетативної нервової системи у 81% пацієнтів, яка характеризується неадекватним переважно гіперсимпатикотонічним типом вегетативної реактивності у 56,6% дітей з ФЗ та у 49,9% дітей з ФД, а також наявністю у дітей з нормотонічним ВВТ схильністю до гіперсимпатикотонії незалежно від форми ФЗК, що свідчить про напругу адаптаційно-компенсаторних механізмів та централізацію управління функцій організму.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі ? підвищення ефективності лікування функціональних захворювань кишечника у дітей раннього віку на основі вивчення особливостей психоемоційного стану та стану нейрогуморальної регуляції кишечника, розробки та впровадження диференційованих підходів до терапії.

1. Основними предикторами формування функціональних захворювань кишечника у дітей раннього віку є: гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС, перенесені в перинатальному періоді, які зустрічаються в 41,7% випадків у дітей з ФЗК та в 3% у здорових дітей; обтяжений акушерський анамнез (43,3% і 6% відповідно); скорочення строків природного вигодування на першому (66% та 26%) та на другому півріччі життя (35% і 84% відповідно у дітей з ФЗК та здорових дітей) (р<0,05). Обтяжена спадковість захворюваннями ШКТ мала місце у 36% обстежених з ФЗК та 10% здорових дітей (р<0,05). Діти з ФЗК мали високий інфекційний індекс (42%), що у порівняні з дітьми контрольної групи складало 20% (р<0,05).

2. В клінічній картині ФЗК у дітей раннього віку домінуючим є больовий синдром, який реєструвався частіше у дітей із закрепом (78%), ніж у дітей з діареєю (56%); частота і виразність якого залежить від тривалості захворювання та ступеню дисбіотичних змін кишечника. У 31% хворих на ФЗК із тривалим перебігом захворювання абдомінальний синдром проявлявся приступами занепокоєння, яке супроводжувалось блювотою, спробами дефекації.

3. У дітей з функціональними захворюваннями кишечника виявлено зниження сумарних показників психоемоційного профілю у порівнянні зі здоровими дітьми (33,75 та 43,84 відповідно) (р<0,05).

4. Емоційно-поведінкові реакції у дітей раннього віку з функціональним закрепом характеризувались підвищеними та більш вираженими негативними характеристиками (агресія, страх, гнів, негативні емоції), ніж у дітей з функціональною діареєю (р<0,05).

5. Аналіз показників ВРС у дітей раннього віку з ФЗК свідчить про наявність дисфункції вегетативної нервової системи у 81% пацієнтів, яка характеризується неадекватним переважно гіперсимпатикотонічним типом вегетативної реактивності у 56,6% дітей з ФЗ та у 49,9% дітей з ФД, а також наявністю у дітей з нормотонічним ВВТ схильністю до гіперсимпатикотонії незалежно від форми ФЗК, що свідчить про напругу адаптаційно-компенсаторних механізмів та централізацію управління функцій організму. Підвищений вплив парасимпатичної ланки ВНС у хворих з ФЗК клінічно проявлявся збільшенням виділення слизу з калом. Симпатикотонія є прогностично негативним чинником загальноприйнятої терапії.

6. Відмічена активація серотонінергічної системи, що проявляється у хворих дітей на ФЗК збільшенням вмісту серотоніну в сироватці крові (p<0,05), яке є більш вираженим у хворих з діареєю (p<0,05).

7. Адекватна реакція на хронічний стрес у вигляді підвищення рівня адреналіну та зниження рівня норадреналіну в добовій сечі відмічена у 25% хворих на ФЗК. Неадекватна відповідь симпато-адреналової системи спостерігалась у 58,1% обстежених з ФД та у 92,7% пацієнтів з ФЗ, що свідчить про зниження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму та характеризувалася неефективністю традиційного лікування.

8. Удосконалена та впроваджена комплексна терапія ФЗК з включенням седативних, антистресових засобів та блокаторів серотонінових рецепторів сприяє більш швидким темпам усунення або зменшення (в 2,4 рази) виразності основних симптомів захворювання у 96% хворих; зменшенню частоти рецидивів захворювання в 3,9 рази (до 86%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Визначення у дітей з ФЗК показників потужності низькочастотної складової спектру (LF), яка характеризує симпатичний вплив, та потужності високочастотної складової спектру (HF), яка характеризує парасимпатичний вплив, та їх співвідношення (LF/HF), що характеризує рівновагу симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС під час спектрального аналізу ВРС, дозволяє підвищити ефективність діагностики та лікування ФЗК у дітей раннього віку.

2. Дітям з ФЗК рекомендується проведення тестування та корекції психоемоційного стану за показниками як кількісних так і якісних характеристик. Визначення основних показників психоемоційного стану (агресія, гнів, страх, негативні та позитивні емоції, настрій) в динаміці дозволяє прогнозувати виникнення рецидивів захворювання.

3. Хворі з ФЗК потребують індивідуального підходу до терапії захворювання з включенням засобів корекції психоемоційних порушень і порушень вегетативної та нейроендокринної регуляції моторної функції кишечника. Терапія повинна включати дієтичне харчування згідно віку дитини в межах стола №4 в за Певзнером, модифіковане в залежності від захворювання (закреп або діарея), пре- та пробіотики, ферментні препарати. Незалежно від виду порушення функції кишечника всім дітям раннього віку з ФЗК для корекції психоемоційного стану рекомендується призначати Гліцисед в дозуванні: для дітей 1-3 років ? по ? таблетці (25 мг) 4 рази на добу протягом 4 тижнів, хворим з діареєю ? блокатори серотонінових рецепторів (Тріметабол ? по 2,5 мл внутрішньо двічі на добу протягом 4 тижнів), хворим із функціональним закрепом базисна терапія доповнюється препаратами магнію (Магне В6 ? 5 мг/кг на добу за магнієм, в середньому по 1 ампулі розчину перорально в 2-3 прийоми протягом 4 тижнів).

1. Л.М. Полковниченко Роль вегетативної нервової системи в розвитку функціональних захворювань кишечнику у дітей раннього віку (огляд літератури) / Л.М. Полковниченко // Український медичний часопис. - 2009. - №6 (74). - С. 77-80.

2. Л.М. Полковниченко Особливості клінічного перебігу та фактори ризику виникнення функціональних захворювань кишечнику у дітей раннього віку / Полковниченко Л.М // Український медичний альманах. - 2009. - Т.12. - №6. - С. 146-149.

3. О.Г. Шадрін Особливості стану вегетативної нервової системи у дітей раннього віку з функціональними розладами кишечнику / О.Г. Шадрін, Л.М. Полковниченко // Перинатология и педиатрия. - 2010. - №1 (41). - С. 78-81. (Дисертантом проведено кардіоритмографію обстеженим хворим та інтерпретацію отриманих даних, статистичну обробку результатів, підготовку матеріалів до друку).

4. Л.М. Полковниченко Характеристика психоемоційного стану дітей раннього віку з функціональними захворюваннями кишечника / Л.М. Полковниченко, І.Б. Єршова, О.М. Назаренко // Актуальні питання медичної науки та практики (збірник наукових праць Запорізької медичної академії післядипломної освіти) - 2010. - Вип. 77. - Т. 1. - Книга 2. - С. 201-208. (Здобувачем проведено комплексне обстеження і статистичну обробку результатів).

5. И.Б. Ершова Современные подходы к лечению функциональных заболеваний кишечника у детей / И.Б. Ершова, П.Н. Малыш, Л.Н. Полковниченко, А.А. Мочалова // Новости медицины и фармации. - 2009. - №10 (284). - С. 12-13. (Здобувачем проведено комплексне обстеження і лікування хворих, статистичну обробку результатів).

6. І.Б. Єршова Емоційний стан дітей раннього віку з функціональними розладами кишечника / І.Б. Єршова, Л.М. Полковниченко // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених “Сьогодення та майбутнє медицини”, Вінниця, 2009. - С. 91-92. (Дисертант проводила обстеження хворих, статистичну обробку результатів).

7. Л.Н. Полковниченко Клинико-лабораторная характеристика функциональных запоров у детей раннего возраста / Л.Н. Полковниченко // Материалы 81-й Международной научно-практической конференции студентов и молодых учених “Теоретические и практические аспекты современной медицины”, Симферополь, 2009 - с.137-138.

8. Л.Н. Полковниченко Новые подходы к коррекции нарушений моторики толстой кишки при функциональных запорах у детей раннего возраста / Л.Н. Полковниченко, И.А. Пилипенко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Харків, 24-25 вересня 2009 - С. 101-102. (Здобувачем проведено комплексне обстеження і лікування хворих, статистичну обробку отриманих результатів).

9. Л.М. Полковниченко Визначення варіабельності ритму серця у дітей раннього віку з функціональними захворюваннями кишечника / Л.М. Полковниченко // Таврический медикобиологический вестник. - 2009. - Т.12 - №2 (46) - с. 141.

10. Л.М. Полковниченко Порушення стану вегетативної нервової системи у дітей раннього віку з функціональним запором / Л.М. Полковниченко // ПАГ. - 2009. - №5 (435). - С.51.

11. Л.М. Полковниченко Дослідження варіабельності ритму серця у дітей раннього віку / Л.М. Полковниченко // Українські медичні вісті, (січень-грудень 2009). - Т.8. - С. 502.

12. Л.М. Полковниченко Застосування препарату з антісеротоніновою дією у дітей раннього віку з функціональною діареєю / Л.М. Полковниченко // ПАГ. - 2009. - Т. 71. - № 5 (Додаток). - С.79-80.

13. Polkovnichenko L. Functional diarrhea of the children of early age as a psychosomatic problem / Polkovnichenko L. // 2 International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors, Kharkiv, 2009 - P. 124-125.