Клініко-параклінічна характеристика новонароджених з вродженою хламідійною інфекцією та їх катамнез - Автореферат

З хламідійною інфекцією звязують біля 20 клінічних проявів, включаючи ураження очей, органів дихання, урогенітальну патологію, патологію вагітності, плоду, безпліддя, невиношування та захворювання новонароджених і дітей раннього і старшого віку (Є.Є Шунько і співавт., 2002; А.С. Особливості перебігу хламідійної інфекції у новонароджених та дітей раннього віку утруднюють своєчасне встановлення діагнозу, що веде до неадекватної терапії і формування персистуючого або латентного перебігу інфекції, сприяє розвитку хронічних форм захворювання, і в подальшому - порушення в фізичному та нервово-психічному розвитку (А.М. У доступній літературі недостатньо спостережень, присвячених вивченню, в катамнезі протягом раннього дитячого віку стану здоровя, частоти і структури захворювань, фізичного, нервово-психічного та психомоторного розвитку дітей, які перенесли вроджену хламідійну інфекцію, що і стало вибором напрямку наших досліджень. Мета дослідження: удосконалити комплекс профілактично-реабілітаційних заходів, направлених на зменшення частоти захворювань, порушень фізичного та нервово-психічного розвитку шляхом вивчення в катамнезі стану здоровя дітей із ВХІ. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції з неонатології «Стан системи гемостазу у новонароджених» (Полтава, 2003 р.) на тему «Використання препаратів Traumeel, Lymphomyosot та Coenzyme compozytum при лікуванні новонароджених із внутрішньоутробною інфекцією та гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС»; на засіданні міського педіатричного товариства на тему «Клініка, лікування та профілактика хламідійної інфекції у дітей» (Полтава, 2005 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання фармакотерапії в педіатрії» (Київ, 2006 р.) на тему «Діагностика та особливості перебігу цитомегаловірусної і хламідійної інфекцій у дітей»; на IV-му Конгресі неонатологів України «Актуальні питання неонатології» (Київ, 2006 р.) на тему: «Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей з вродженою хламідійною та герпетичною інфекціями»; на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Респіраторна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології» (Львів, 2006 р.) на тему «Вплив патологічного перебігу вагітності і пологів на стан плода і новонароджених, які народилися з вродженою хламідійною та герпетичною інфекціями, з врахуванням катамнезу»; на засіданні міського педіатричного товариства на тему «Клініка, лікування та профілактика вродженої хламідійної інфекції у дітей» (Полтава, 2008 р.); на засіданні міського педіатричного товариства на тему «Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей з груп ризику та реалізації хламідійної інфекції» (Полтава, 2009 р.); на науково-практичній конференції «Дихальна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології» (Львів, 2009 р.) на тему «Клініко-бактеріологічна характеристика вродженої хламідійної інфекції у новонароджених».В роботі також наведені результати спостережень за 36 новонародженими (ІІІ група ризику інфікування і можливості реалізації ВХІ), які народилися в задовільному стані, доношеними, без проявів асфіксії (від матерів, інфікованих хламідіями) та були виписані з пологових будинків на 3-тю добу життя в домашні умови для подальшого спостереження в поліклінічних відділеннях. Катамнестичне спостереження за 111 дітьми (55 з різними клінічними формами ВХІ, 36 із групи ризику інфікування і можливості реалізації хламідійної інфекції та 20 дітей контрольної групи) проводилося протягом трьох років життя і включало оцінку стану здоровя: вивчали структуру і частоту захворювань, оцінювали фізичний, нервово-психічний та психомоторний розвиток. Враховуючи можливість патологічного впливу багатьох чинників на формування різних клінічних форм ВХІ та, в подальшому, на частоту, структуру захворювань, порушення фізичного, нервово-психічного і психомоторного розвитку, ми вивчали причини, які підвищують ризик виникнення внутрішньоутробних інфекцій, зокрема ВХІ, звертали увагу на наявність несприятливих факторів, які діють в анте-та інтранатальному періодах, враховували порушення постнатальної адаптації та виникнення патології в постнатальному періоді, характер вигодовування дітей до року. В контрольній групі кесарів розтин був застосований лише у 1-ї матері (7,7%), яка народила недоношену дитину та у 2-х (5,6%) матерів ІІІ групи, що народили доношених дітей (р<0,05). При аналізі додаткових параклінічних критеріїв у новонароджених із ВХІ в порівнянні з контрольною групою було виявлено ряд патологічних змін, які підтверджують наявність ВХІ у дітей при народженні, зокрема: відмічався помірний лейкоцитоз - 13,7 ± 1,42 у новонароджених основної групи і 9,9 ±1,29 у новонароджених контрольної групи (р<0,05), збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів - 15,3±1,86 і 10,2±2,18 (р<0,05) та підвищення рівня загального білірубіну - 143,8±10,1 і 102,8±13,2 (р<0,05) за рахунок непрямої фракції - 84,6±5,6 і 42

Основний зміст роботи