Клініко-параклінічні особливості хронічних захворювань гастродуоденальної зони та удосконалення їх лікування у дітей з патологією щитовидної залози - Автореферат

У дітей, що мають хвороби травного каналу, часто зустрічається патологія ендокринної системи, особливо щитовидної залози [А. П. Ймовірно, що захворювання гастродуоденальної зони і щитовидної залози у дітей мають багато спільних етіопатогенетичних факторів [Е. П. Мета роботи: удосконалити комплекс лікування дітей з сполученою хронічною патологією гастродуоденальної зони та щитовидної залози на підставі вивчення патогенетичних механізмів їх розвитку та особливостєй перебігу. розробити прогностичні таблиці ризику розвитку ерозивних, атрофічних процесів слизової оболонки шлунка і ДПК, дуоденогастрального рефлюксу у дітей з сполученою хронічною патологією гастродуоденальної зони та щитовидної залози; розробити комплекс патогенетичної терапії із застосуванням препарату системної ензимотерапії - Вобензиму у дітей з сполученою хронічною патологією гастродуоденальної зони та щитовидної залози і вивчити її ефективність.У 42 дітей відмічався ХГ в сполученні з тиреоїдною патологією (26 дітей з автоімунним тиреоїдитом та 16 - з дифузним нетоксичним зобом) та у 45 дітей - ХГД в сполученні з патологією щитовидної залози (32 з автоімунним тиреоїдитом та 13 - з дифузним нетоксичним зобом), а також у 38 дітей - ХГ, 45 - ХГД без ураження щитовидної залози. Діагностика захворювань щитовидної залози проводилась на підставі клінічних даних, динамічних показників рівня тиреоїдних гормонів, тиреотропіну, антитіл до тиреоглобуліну, пероксидази; даних сонографії щитовидної залози (обєм, стан капсули, структура паренхими, кровообіг залози). Порівняльна характеристика показників тиреоїдного гомеостазу дозволила виявити деякі особливості динаміки рівня периферичних тиреоїдних гормонів і тиреотропіну у хворих на ХГ і ХГД в сполученні з тиреоїдною патологією Так, у дітей з ХГ в сполученні з тиреоїдною патологією, відзначалось зниження рівня Т3 і Т4 при підвищенні концентрації тиреотропіну як в періоді загострення, так і в періоді ремісії. У дітей, хворих на ХГД в сполученні з тиреоїдною патологією, спостерігалось зниження вмісту периферичних тиреоїдних гормонів на фоні підвищення тиреотропіну у періоді загострення, а в періоді ремісії продовжувалось подальше зниження рівня Т3 при зростаючій концентрації тиреотропіну, що вказує на зниження адаптаційних можливостей тиреоїдної системи, порушення процесів конверсії Т4 у Т3, недостатньо адекватну реакцію щитовидної залози на тиреотропін. Порівняльний аналіз тиреоїдного гомеостазу дітей, які хворіли на ХГД в сполученні з тиреоїдною патологією, і дітей без ураження щитовидної залози характеризувався наступними вірогідними відмінностями: в фазі загострення показники вмісту Т3, Т4, ТТГ були нижче у пацієнтів з сполученою патологією, а рівень антитіл до тиреоглобуліну значно вище ніж у хворих на ХГД без ТП.Хронічні гастрити та гастродуоденіти в сполученні з тиреоїдною патологією характеризуються пролонгованим періодом загострення хвороби, вираженим диспептичним, трофічним та астенічним синдромами; частим виникненням ерозивного процесу у слизовій оболонці шлунка та 12-палої кишки (20%), дуоденогастрального рефлюксу (30%). Стан імунної системи у дітей, які хворі на хронічний гастрит та гастродуоденіт в сполученні з тиреоїдною патологією, характеризується виразним зниженням вмісту Е-РУК, Еакт-РУК, Етч-РУК, наявністю дисімуноглобулінемії типу MGA та торпідністю фазових змін імунного стану. Застосування препарату системної ензимотерапії - Вобензиму у комплексній терапії дітей із сполученою хронічною патологією гастродуоденальної зони та автоімунним тиреоїдитом, сприяє скороченню періоду загострення хронічної патології травного каналу на 4-5 діб, а також зменьшенню розмірів щитовидної залози (у середньому у 38% спостережень), відновленню тиреоїдного та імунного статусів. При лікуванні дітей, які хворі на хронічні захворювання гастродуоденальної зони в сполученні з автоімунним тиреоїдитом, в комплекс терапевтичних заходів доцільно включення препарату системної ензимотерапії Вобензиму в дозі 1 таблетка на 5 кг ваги тіла на добу, яка призначається у три прийоми за 40 хвилин до їжі, протягом 4 тижнів, а також використання у вигляді монотерапії в реабілітації хворих на ХГ, ХГД у періоді ремісії протягом 4 тижнів. Автором проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення лікування дітей з сполученою патологією гастродуоденальної зони та щитовидної залози на підставі вивчення патогенетичних механізмів їх розвитку та особливостей перебігу.

Хронічні гастрити та гастродуоденіти в сполученні з тиреоїдною патологією характеризуються пролонгованим періодом загострення хвороби, вираженим диспептичним, трофічним та астенічним синдромами; частим виникненням ерозивного процесу у слизовій оболонці шлунка та 12-палої кишки (20%), дуоденогастрального рефлюксу (30%).

Хронічний гастрит та гастродуоденіт в сполученні з захворюваннями щитовидної залози у періоді загострення супроводжується вірогідним зниженням концентрації периферичних тиреоїдних гормонів на фоні приросту рівня тиреотропіну, а у періоді ремісії характеризується неадекватно низькою концентрацією Т3 і Т4, порушеннями конверсії Т4 у Т3, співвідношення тиреотропіну до Т3.

Стан імунної системи у дітей, які хворі на хронічний гастрит та гастродуоденіт в сполученні з тиреоїдною патологією, характеризується виразним зниженням вмісту Е-РУК, Еакт-РУК, Етч-РУК, наявністю дисімуноглобулінемії типу MGA та торпідністю фазових змін імунного стану.

Застосування препарату системної ензимотерапії - Вобензиму у комплексній терапії дітей із сполученою хронічною патологією гастродуоденальної зони та автоімунним тиреоїдитом, сприяє скороченню періоду загострення хронічної патології травного каналу на 4-5 діб, а також зменьшенню розмірів щитовидної залози (у середньому у 38% спостережень), відновленню тиреоїдного та імунного статусів. Використання Вобензиму у періоді ремісії (за даними катамнезу протягом 1-2 років) у вигляді монотерапії у реабілітації хворих на ХГ та ХГД дозволяє знизити частоту рецидивів до 14%, що у три рази менше, ніж при використання стандартної терапії.

Непараметричні математичні моделі, які були створені нами, дозволяють визначити у конкретного індивідуума вірогідність розвитку ерозивних та атрофічних уражень слизової оболонки шлунку, 12-палої кишки та дуоденогастрального рефлюксу на 95%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дітям, які хворі на ХГ та ХГД, доцільним є проведення дослідження стану щитовидної залози, а також дослідження стану органів гастродуоденальної зони при наявності у дитини тиреоїдної патології.

При лікуванні дітей, які хворі на хронічні захворювання гастродуоденальної зони в сполученні з автоімунним тиреоїдитом, в комплекс терапевтичних заходів доцільно включення препарату системної ензимотерапії Вобензиму в дозі 1 таблетка на 5 кг ваги тіла на добу, яка призначається у три прийоми за 40 хвилин до їжі, протягом 4 тижнів, а також використання у вигляді монотерапії в реабілітації хворих на ХГ, ХГД у періоді ремісії протягом 4 тижнів.

Дітям з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони в сполученні з тиреоїдною патологією доцільним є використання непараметричних математичних моделей для визначення вірогідності розвитку ерозивних та атрофічних уражень слизової оболонки шлунку, 12-палої кишки та дуоденогастрального рефлюксу.

СПИСОК ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клініко-функціональні особливості хронічних захворювань гастродуоденальної ділянки у дітей з гіперплазією щитовидної залози // Архів клинической и экспериментальной медицини. - 1999. - Т.8, №2.-С.184-186. Автором проведене клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

2. Досвід використання Вобензиму при лікуванні автоімунного тиреоїдиту у поєднанні з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту у дітей // ПАГ.-2000.-№5.-С.59-61 (співавтор О. Є. Абатуров). Автором проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

3. Клініко-ендокринні особливості хронічних гастритів та гастродуоденітів у дітей з тиреомегалією // ПАГ.-2001.-№2.-С.25-27 (співавтори О. Є. Абатуров, Г. Г. Вернік, О. М. Герасименко). Автором проведено клінічне спостереження та аналіз отриманих результатів.

4. Критерии риска развития и ведущие клинико-диагностические признаки аутоиммунного тиреоидита у детей // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Сб. статей.- Д.,-1996. - С.227.

5. Малые аномалии развития у детей с хронической патологией желудочно-кишечного тракта в сочетании с гиперплазией щитовидной желези // Актуальні питання дерматології. - Вип.12.- Д.,-1999.- С.7-9. (співавтори О Є. Абатуров, Е. А. Нестерович. Автором проведене клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

6. Хронічні захворювання гастродуоденальної зони у дітей та стан щитовидної залози // ІІІ науково-практична конференція дитячих гастроентерологів України.-Одеса,1999.-С.157-158. (співавтори О.Є.Абатуров, Г.Г. Вернік). Автором проведено клінічне спостереження та аналіз отриманих результатів.

7. Використання Вобензиму в терапії дітей, які хворіють на хронічні захворювання травного каналу у поєднанні із зобом // Науково-практична конф. “Актуальні питання алергології, клінічної і лабораторної імунології”. // Імунологія та алергологія. - № 2-3 -2000.-С.78. Автором проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження, та їх аналіз.

8. Клініко-функціональні особливості та тиреоїдний гомеостаз у дітей, які хворі на хронічний гастрит та гастродуоденіт у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом // Вісник наукових досліджень.-2001.-№4.-С.38-39 (співавтори О. Є. Абатуров, Г. Г. Вернік, О. М. Герасименко). Автором проведено клінічне спостереження та аналіз отриманих результатів.

9. Вплив Вобензиму на стан імунного та тиреоїдного гомеостазів при лікуванні дітей, хворих на хронічні захворювання гастродуоденальної зони поєднано з автоімунним тиреоїдитом // II науково-практична конференція “Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії”. - ПАГ. - 2001. - №4. - С. 77 (співавтори - О. Є. Абатуров, О. М.Герасименко, Г. Л. Горбенко). Автором частково проведено клінічне спостереження захворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

10. Особенности клинического течения и реабилитации детей, страдающих аутоимунным тиреоидитом в сочетании с хроническими заболеваниями гастродуоденальной области // Научно-практическая конференция “Санаторно-курортная реабилитация детей, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС. Евпатория” // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - №2. - С. 6-7 (співавтори - А. Е. Абатуров, Е. И. Белоусова, О. А. Ермолаева). Автором частково проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.

11. Особенности тиреоидного гомеостаза у детей, больных хроническим гастродуоденитом в сочетании с аутоиммунным тиреодитом // Сб. научных работ.-Д., 2001., - С. 126-128 (співавтори - Л. Р. Шостакович-Корецкая, О. В. Воротеляк). Автором проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження.

12. Эффективность использования Вобензима в терапии хронических заболеваний гастродуоденальной зоны, протекающих на фоне аутоиммунного тиреоидита (АИТ)// Науково-прак. конф. “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці” //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - Т6. - С. 192. (співавтор - А. Е. Абатуров) Автором проведено клінічне спостереження за хворими, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз.