Клініко-параклінічні особливості і оптимізація лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією - Автореферат
Вивчення клінічних проявів, даних ендоскопії шлунку, мікробіологічних досліджень, цитоморфологічного субстрату слизової оболонки при диспепсії і хронічному гастриті у дітей із проявами харчової алергії. Визначення частоти порушень вродженого імунітету.
При низкой оригинальности работы "Клініко-параклінічні особливості і оптимізація лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проте, залишаються невивченими частота та клінічні особливості функціональної диспепсії (ФД) та хронічного гастриту (ХГ) у дітей на фоні ХА. Більшість повідомлень про лікувальні та реабілітаційні заходи у дітей з функціональними розладами шлунку та ХГ дають інформацію про заходи, спрямовані на ліквідацію етіологічних факторів, клінічних проявів захворювання без урахування наявності у дітей ХА (Ю.Ф. Удосконалити лікувально-реабілітаційні заходи щодо підвищення ефективності лікування функціональної диспепсії та хронічного гастриту у дітей з проявами харчової алергії на підставі вивчення у них клініко-параклінічних особливостей даної патології. вивчити особливості клінічних проявів, даних ендоскопії шлунку, мікробіологічних досліджень, цитоморфологічного субстрату слизової оболонки при функціональній диспепсії і хронічному гастриті у дітей із супутніми проявами харчової алергії; на підставі отриманих даних удосконалити діагностичні та лікувально-реабілітаційні заходи при функціональній диспепсії та хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією.З метою вивчення зустрічальності, виникнення й розвитку захворюваності функціональною і органічною диспепсіями у дітей з проявами харчової алергії, проведено аналіз 4300 амбулаторних карт дітей м. Сформовано 5 груп спостереження: 1-а група - 65 дітей з ФД на фоні ХА; 2-а група - 40 дітей з ХГ на фоні ХА; 3-я група - 45 дітей з ФД без ХА; 4-а група - 65 дітей з ХГ без ХА; 5-а група - здорові діти (контрольна група), кількістю 30. Відбір контингенту дітей проводився рандомізовано, діти в групах були співставлені за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю захворювань, супутньою патологією. На підставі ФЕГДС у 9 дітей (22,5%) 2-ї групи мав місце ерітематозний (поверхневий) гастрит, а у 29 дітей (72,5%) - лімфоїдний (лімфоцитарний, зернистий) гастрит. Діти з алергічним запаленням ШКТ на фоні диспепсії (групи 1, 2), на відміну від дітей без алергії, мають сенсибілізацію до харчових алергенів.В загальній популяції дітей Запорізького регіону харчова алергія зустрічається у 14,3%, зокрема, у дітей з гастродуоденальною патологією - 29,3% (з функціональною диспепсією - 32,7%, з хронічним гастритом - 26,8%). На підставі даних ФЕГДС встановлено, що функціональна диспепсія при харчовій алергії у дітей проявляється домінуючою симптоматикою дуоденогастрального рефлюксу (75,4%), хронічний гастрит супроводжується наявністю дуоденогастрального рефлюксу (72,5%), тоді як функціональна диспепсія без харчової алергії проявляється у вигляді гастроезофагального рефлюксу (73,3%), а хронічний гастрит перебігає в сполуці з гастроезофагальним рефлюксом (49,2%). Хронічний гастрит у дітей з харчовою алергією супроводжується переважно наявністю лімфоїдного гастриту (72,5%), тоді як без супутньої ХА - еритематозного (43,1%) та ерозивного (53,9%). Порушення в системі оксидноантиоксидантних взаємовідносин характеризуються накопиченням первинних (гідроперекиси ліпідів, дієнові конюгати) та вторинних (малоновий діальдегід) продуктів ПОЛ у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом, як на тлі харчової алергії, так і без неї, а також депресією антиоксидантного захисту.
План
2. Основний зміст
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення програм клініко-діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ФД або ХГ на фоні ХА, з розробкою критеріїв для діагностики алергічного запалення ГДЗ із диференційованим підходом до терапії.
В загальній популяції дітей Запорізького регіону харчова алергія зустрічається у 14,3%, зокрема, у дітей з гастродуоденальною патологією - 29,3% (з функціональною диспепсією - 32,7%, з хронічним гастритом - 26,8%).
На підставі даних ФЕГДС встановлено, що функціональна диспепсія при харчовій алергії у дітей проявляється домінуючою симптоматикою дуоденогастрального рефлюксу (75,4%), хронічний гастрит супроводжується наявністю дуоденогастрального рефлюксу (72,5%), тоді як функціональна диспепсія без харчової алергії проявляється у вигляді гастроезофагального рефлюксу (73,3%), а хронічний гастрит перебігає в сполуці з гастроезофагальним рефлюксом (49,2%). Хронічний гастрит у дітей з харчовою алергією супроводжується переважно наявністю лімфоїдного гастриту (72,5%), тоді як без супутньої ХА - еритематозного (43,1%) та ерозивного (53,9%).
Порушення в системі оксидноантиоксидантних взаємовідносин характеризуються накопиченням первинних (гідроперекиси ліпідів, дієнові конюгати) та вторинних (малоновий діальдегід) продуктів ПОЛ у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом, як на тлі харчової алергії, так і без неї, а також депресією антиоксидантного захисту. Проте у дітей з харчовою алергією з проявами хронічного гастриту, має місце накопичення третинних продуктів ПОЛ (шифові основи), особливо в субстраті із слизових оболонок шлунку, що в сукупності є свідоцтвом довгостроковості гостроти алергічного запалення, повязаного з постійним антигенним навантаженням неінфекційного генезу.
У дітей з функціональною диспепсією та ХГ на тлі харчової алергії імунний статус характеризується підвищенням активності фагоцитозу (спонтанного, стимульованого), зростанням кількості CD3 , CD4 , CD19 , CD25 , коефіцієнту супресії (співвідношення CD4 /CD8 ), рівня сироваткових IGG, загальних IGE, специфічних IGE, секреторних IGA (особливо у дітей при хронічному гастриті), зменшенням кількості CD8 , CD16 та концентрації сироваткових IGA. На відміну від цього, у дітей без харчової алергії має місце, зокрема, підвищення відносної кількості фагоцитуючих нейтрофілів, CD16 , сироваткових IGM та зменшення концентрації секреторних IGA на фоні природного рівня загальних IGE.
Серед встановлених особливостей функціональної диспепсії та хронічного гастриту на тлі харчової алергії найбільш вагомими є наступні чинники: біологічні - наявність в анамнезі харчової алергії; генеалогічні - настроєність до алергічних реакцій; клініко-ендоскопічні - наявність дуоденогастрального рефлюксу, лімфоїдного гастриту; цитоморфологічні - лімфоцитарна еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку при функціональній диспепсії та лімфоцитарно-еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку в поєднанні з інфільтрацією особистої пластини слизової; біохімічні - накопичення первинних, вторинних продуктів ПОЛ і особливо третинних при функціональній диспепсії і хронічному гастриті; імунологічні - зміни клітинної ланки неспецифічного та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації секреторних IGA, специфічних і загальних IGE.
Особливістю перебігу функціональної диспепсії у дітей з харчовою алергією є відсутність контамінації слизової оболонки шлунку H.pylori та низький відсоток контамінації (5,0%) при хронічному гастриті з проявами алергії.
В загальному комплексі лікувальних заходів у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ДГР на тлі харчової алергії доцільним є використання прокінетика 2-го покоління (домперідон) в поєднанні з гіпоалергенною дієтою, призначенням антигістамінної та антиоксидантної терапії.
У дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ГЕР на тлі харчової алергії з контамінацією слизової оболонки шлунку H.pylori в протоколі лікування необхідно вживати прокінетики 3-го покоління (цисаприд) в комплексі з протизапальною секреторно-кислотно-регуляторною терапією з включенням антимікробних препаратів при наявності H.pylori. шлунок диспепсія гастрит алергія
Список литературы
Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Статистико-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей на гастродуоденальну патологію на тлі харчової алергії, мешканців міста Запоріжжя / Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. - 2004. - Випуск 66, Книга 3. - С. 300-307 (Статистична обробка і узагальнення отриманих результатів).
Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Клинико-параклинические особенности гастродуоденальной патологии у детей, родители которых пострадали вследствие аварии на ЧАЄС // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - № 2. - С. 71-73. (Клініко-інструментальне обстеження дітей, статистична обробка і узагальнення отриманих результатів).
Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Ендоскопічні та імунологічні особливості диспепсій у дітей з харчовою алергією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Вип. 11, Книга 2. - С. 455-460. (Ендоскопічне обстеження хворих, аналіз імунних змін у дітей з харчовою алергією, аналіз отриманих результатів, наукові висновки).
Овчаренко Л.С., Самохин И.В., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г., Вертегел А.А.. Клинико-морфологические маркеры поражений желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией. // Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2004. - С. 239-245. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, формування наукових висновків).
Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Особливості перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ у дітей з функціональною та органічною диспепсією на фоні харчової алергії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-Київ, 2004. - С. 1015-1020. (Аналіз перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ, обґрунтування одержаних результатів, формування наукових висновків).
Самохин И.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г. Вертегел А.А. Морфологические особенности верхних отделов желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией // Здоровье женщины. - 2004. - №1(17). - С. 128-131. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення).
Самохін І.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П. Диференційований підхід до використання препаратів прокінетичної дії у дітей з гастродуоденальною патологією та харчовою алергією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 2 - С. 58. (Розробка реабілітаційних заходів, клініко-лабораторне обстеження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).
Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Деякі імунологічні та ендоскопічні показники у дітей з патологією гастродуоденальної зони на фоні харчової алергії // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С. 103. (Ендоскопічне обстеження, аналіз імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, наукові висновки).
Овчаренко Л.С., Ахтомова Л.А., Самохин И.В., Андриенко Т.Г. Вегетативный статус у детей с органической неязвенной желудочной диспепсией на фоне пищевой аллергии // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003. - №1. - С. 24. (Клінічне обстеження хворих, оцінка вегетативної регуляції, статистична обробка отриманих результатів).
Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Самохін І.В. Досвід використання прокінетиків (мотіліуму) для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей / Матеріали третьої науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей”. - Одеса, 1999. - С. 123-124. (Підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження, аналіз ефективності терапії, формування наукових висновків).
Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Особенности течения функциональных и органических диспепсий у детей с пищевой аллергией // Матеріали наукових праць Першого з?їзду алергологів України. - Київ, 2002. - С. 157. (Клінічне обстеження, статистична обробка результатів та їх аналіз).
Овчаренко Л.С., Самохін І.В., Медведєв В.П., Бородін А.Б., Андрієнко Т.Г. Клінічне застосування прокінетиків для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей // Матеріали Конгресу педіатрів з міжнародною участю “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2003. - С. 218-219. (Обстеження хворих, аналіз ефективності лікування, обробка отриманих результатів, формування наукових висновків).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы