Клініко-інструментальна характеристика і медикаментозна профілактика ранніх кардіальних ускладнень у хворих після променевої терапії - Автореферат

Постпроменеві кардіальні ускладнення - проблема, що виникає в звязку з використанням променевої терапії (ПТ) при ряді онкологічних захворювань органів грудної клітки і середостіння (С.А. У віддалений термін після ПТ у хворих на РМЗ описано різноманітні променеві ушкодження серця: міокардіальний фіброз, перикардити, дефекти клапанів, порушення ритму і провідності, коронарні оклюзії (M. ПТ у хворих на РМЗ має двоїсте значення: на початку виявляється її позитивний ефект на загальну виживаність хворих за рахунок зменшення метастазування, далі, у міру формування пізніх постпроменевих уражень серця, цей ефект нівелюється через збільшення смертності від серцево-судинної патології (L.E. Однак не запропоновано конкретних схем медикаментозної профілактики ранніх променевих змін серця у хворих на РМЗ, ефективність яких підтверджувалася б клініко-інструментальними дослідженнями. Мета дослідження: виявити клініко-інструментальні особливості ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії у хворих на рак молочної залози і обґрунтувати можливість застосування кверцетину для їхньої профілактики.Для вивчення ранніх постпроменевих змін серця, а також впливу на їх розвиток біофлавоноїду кверцетину з 140 хворих методом випадкової вибірки були сформовані дві групи. Першу групу (контрольну) склали 50 хворих, що одержували стандартну терапію (курс ПТ); в другу групу (основну) входили 90 хворих, що одержували в період проведення ПТ препарат “Гранули кверцетину”. Всім хворим до початку ПТ, відразу після завершення ПТ і ще через 1 місяць виконувалося обстеження серцево-судинної системи за допомогою загальноклінічних і інструментальних методів. Катамнестичне обстеження через 6 місяців після завершення ПТ виконувалося 10 хворим контрольної групи і 17 хворим основної групи з використанням деяких з перерахованих вище методик. Перед проведенням ПТ у хворих контрольної і основної груп добова кількість поодиноких ЕС (надшлуночкових і шлуночкових, крім ранніх) складала декілька десятків (що відповідно нормі), число ранніх “R на Т” ЕС у них було незначним - до декількох епізодів (не більше 3-х) на добу.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо діагностики і профілактики ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії у хворих на рак молочної залози. Ранні кардіальні ускладнення променевої терапії у хворих на РМЗ представлені ексудативним перикардитом і вторинною радіогенною кардіоміопатією, що виявляється зниженням скоротливості міокарда лівого шлуночка, порушеннями серцевого ритму і реполяризаційними розладами. Скорочувальна функція міокарда лівого шлуночка у хворих на РМЗ в ранній термін після завершення променевої терапії характеризується достовірним зниженням ФВ, Vcf, %??S, достовірним збільшенням КСО і тенденцією до збільшення КДО. Аритмогенна дія променевої терапії у хворих на РМЗ виявляється достовірним збільшенням добової кількості надшлуночкових і шлуночкових (у тому числі ранніх) екстрасистол, появою епізодів групових екстрасистол, ростом частоти епізодів асистолії тривалістю більш 2-х секунд. Антиаритмічний ефект кверцетину у хворих на РМЗ, що одержували променеву терапію, виражається в нормалізації добової кількості одиночних екстрасистол усіх видів, в зменшенні частоти групових екстрасистол у 7,9 рази на момент завершення променевої терапії й у 8,5 рази через місяць після її завершення, у повному усуненні епізодів асистолії тривалістю більш 2-х секунд.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо діагностики і профілактики ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії у хворих на рак молочної залози.

1. Ранні кардіальні ускладнення променевої терапії у хворих на РМЗ представлені ексудативним перикардитом і вторинною радіогенною кардіоміопатією, що виявляється зниженням скоротливості міокарда лівого шлуночка, порушеннями серцевого ритму і реполяризаційними розладами. Дані ускладнення потребують медикаментозної корекції і профілактики.

2. Ранній постпроменевий ексудативний перикардит ехокардіографічно визначається у 12% хворих на РМЗ лівосторонньої локалізації і характеризується малим обсягом випоту, безсимптомним і тривалим перебігом.

3. Скорочувальна функція міокарда лівого шлуночка у хворих на РМЗ в ранній термін після завершення променевої терапії характеризується достовірним зниженням ФВ, Vcf, %??S, достовірним збільшенням КСО і тенденцією до збільшення КДО. При цьому максимальне погіршення перерахованих показників відзначається к моменту завершення променевої терапії, після чого зявляється тенденція до їхньої нормалізації. У 78% хворих формується ексцентричний (дилатаційний) тип ремоделювання лівого шлуночка.

4. Аритмогенна дія променевої терапії у хворих на РМЗ виявляється достовірним збільшенням добової кількості надшлуночкових і шлуночкових (у тому числі ранніх) екстрасистол, появою епізодів групових екстрасистол, ростом частоти епізодів асистолії тривалістю більш 2-х секунд. Ранні постпроменеві реполяризаційні зміни у хворих на РМЖ представлені подовженням інтервалу QT і зсувом сегмента ST вище ізолінії.

5. Застосування біофлавоноїду кверцетину в період проведення променевої терапії попереджає розвиток променевих перикардитів у обстеженого контингенту хворих на РМЗ. На тлі прийому кверцетину у них в значній мірі нівелюються ранні прояви радіогенної кардіоміопатії, зокрема зниження скорочувальної функції лівого шлуночка.

6. Антиаритмічний ефект кверцетину у хворих на РМЗ, що одержували променеву терапію, виражається в нормалізації добової кількості одиночних екстрасистол усіх видів, в зменшенні частоти групових екстрасистол у 7,9 рази на момент завершення променевої терапії й у 8,5 рази через місяць після її завершення, у повному усуненні епізодів асистолії тривалістю більш 2-х секунд. При цьому кверцетин попереджає достовірне подовження інтервалу QT і зсув сегмента ST.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на РМЗ лівосторонньої локалізації, у яких ділянка серця опромінюється в сумарній дозі 40 Гр і більше, необхідне проведення контрольних кардіологічних обстежень з використанням сучасних методів (ехокардіографія, холтерівське моніторування, ЕКГ) як у процесі ПТ, так і в ранній термін після її завершення для виявлення початкових постпроменевих змін серця.

2. До найбільш важливих критеріїв діагностики ранніх серцевих ускладнень ПТ у хворих на РМЗ відносяться поява епізодів групових ЕС (насамперед, парних шлуночкових), збільшення добової кількості поодиноких ЕС (надшлуночкових і шлуночкових, у тому числі ранніх), зменшення ФВ ЛШ, подовження інтервалу QT, виникнення перикардіального випоту.

3. Хворим на РМЗ лівосторонньої локалізації паралельно з проведенням ПТ для профілактики постпроменевих кардіальних ускладнень доцільно призначати препарат “Гранули кверцетину” у дозі 100 г на курс ПТ за такою схемою: перші 5 днів ПТ - по 2 г 3 рази в день, наступні 10 днів ПТ - по 2 г 2 рази в день, останні 5-7 днів ПТ - по 1 г 2 рази в день, вихідні дні - підтримуюча доза 4 г. Після завершення ПТ рекомендується повторення підтримуючих двотижневих курсів прийому препарату (добова доза - 4 г) з інтервалом у 1 місяць.

4. Критері ефективності профілактичної дії кверцетину у хворих на РМЗ - відсутність ранніх променевих перикардитів, зменшення або повне попередження таких ознак радіогенної кардіоміопатії, як погіршення скоротливості міокарда ЛШ, аритмічний синдром, реполяризаційні порушення.

1. Ковальов В. Б. Ранні змінення серця при променевій терапії раку молочної залози // Український медичний альманах. - 1999. - № 3. - С. 63-65.

2. Ковалев В. Б., Ковган В. В., Колчина Е. Ю. Механизмы лечебного действия биофлавоноида кверцетина // Український медичний альманах. - 1999. - № 4. - С. 176-184. Особисто пошукувачем зібрано 80% літературних джерел, написано розділи огляду, присвячені основним механізмам дії кверцетину, його застосуванню в якості радіозахисного засобу і кардіопротектора.

3. Ковалев В. Б. Клинико-инструментальная характеристика ранних сердечных осложнений лучевой терапии рака молочной железы // Український медичний альманах. - 2000. - № 4. - С. 88-92.

4. Ковальов В. Б., Височина І. Ф. Вплив променевої терапії на показники кардіодинаміки у хворих на рак грудної залози // Український Радіологічний Журнал. - 2000. - № 2. - С. 150-152. Особисто пошукувачем проведено дослідження показників внутрісерцевої і центральної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та аналіз отриманих результатів, сформульовано висновки.

5. Колчин Ю. Н., Ковалев В. Б. Использование блокатора 5-липоксигеназы кверцетина для профилактики ранних кардиальных осложнений лучевой терапии // Український Кардіологічний Журнал. - 2000. - № 5-6 (Випуск II). - С. 60-62. Особисто пошукувачем проведено загальноклінічне та інструментальне (ехокардіографія, добове моніторування серцевого ритму за допомогою мікрокардіоаналізатора “Електроніка МКА-02”, ЕКТГ, ЕКГ) обстеження серцево-судинної системи, сформульовано висновки роботи.

6. Ковалев В. Б. Клинико-инструментальные критерии эффективности кверцетина в профилактике ранних кардиальных осложнений лучевой терапии // Український медичний альманах. - 2001. - № 4. - С.115-120.

7. Ковалев В. Б. Использование биофлавоноида кверцетина для профилактики кардиальных осложнений лучевой терапии рака молочной железы // Матеріали II Української наукової конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”. - Вінниця. - 1998. - С. 216.

8. Ковалев В. Б., Колчин Ю. Н. Кверцетин как протектор ранних изменений сердца у больных раком молочной железы, подвергавшихся лучевой терапии // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. - Вінниця. - 1999. - С. 45-47. Особисто пошукувачем проведено клініко-інструментальне дослідження серцево-судинної системи та аналіз отриманих результатів.

9. Ковалев В. Б., Аболмасов Е. И. Кардиопротекторная терапия у больных раком молочной железы в период проведения лучевой терапии // Тезисы II съезда онкологов стран СНГ - Киев, 2000. - № 876. Особисто пошукувачем проведено інструментальне дослідження стану перикарда, скоротливості міокарда лівого шлуночка і серцевого ритму, зроблено аналіз отриманих результатів.

Ковальов В. Б. Клініко-інструментальна характеристика і медикаментозна профілактика ранніх кардіальних ускладнень у хворих після променевої терапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2001.

Дисертація присвячена вивченню клініко-інструментальних особливостей ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії (ПТ) у хворих на рак молочної залози (РМЗ), а також розробці методу профілактики цих ускладнень з використанням біофлавоноїду кверцетину.

Показано, що ранні кардіальні ускладнення ПТ у хворих на РМЗ представлені вторинною радіогенною кардіоміопатією і безсимптомним ексудативним перикардитом. Радіогенна кардіоміопатія в початковий період після завершення променевої терапії виявляється порушеннями ритму серця, зниженням скоротливості міокарда лівого шлуночка, реполяризаційними розладами. Клінічні прояви ранніх постпроменевих кардіальних ускладнень виражені не значно, тому інструментальні методи відіграють головну роль у їхній діагностиці. Призначення біофлавоноїду кверцетину хворим на РМЗ у період проведення ПТ надає кардіопротекторний ефект - попереджає розвиток ранніх постпроменевих ексудативних перикардитів, зменшує виразність або повністю попереджує таки прояви радіогенної кардіоміопатії, як погіршення скоротливості міокарда лівого шлуночка, аритмічний синдром, реполяризаційні порушення.

Ключові слова: ранні кардіальні ускладнення, променева терапія, медикаментозна профілактика.

Kovalev V. B. Clinico-instrumental characteristic and theraputic prophylaxis of early cardiac complications in patients after radiotherapy. - Manuscipt.

Thesis for a candidates degree in medical sciences by speciality 14.01.11 - cardiology. Crimea State Medical University named after S. I. Georgievsky, MNP of Ukraine, Simferopol, 2001.

The dissertation is devoted to the study of the early cardiac complications of radiotherapy in patients with the breast cancer, and also to the development of method o f this complications prophylaxis by the usage of bioflavonoid guercetin.

Investigations realized, thet early cardiac complications of radiotherapy at patients with breast cancer are non-symptoms exudative pericarditis and secondary radiation cardiomyopaty, thet manifistated of decrease of the miocards reduction of the left ventricle, increase of day quantity and frequency of appearance of different heart rhythm disturbances, repolarisational disorders. Above-mentioned changes remain in patients with breast cancer at least for a month after radiotherapy completion. Clinical manifestations of early cardiac complications of radiotherapy are not expressed greatly, thats why the instrumental methods play the main role in their diagnostic. Prescription of bioflavonoid guercetin in patients with breast cancer during the period of radiotherapy brings to cardioprotective effect - prevents the development of early exudative pericarditis after radiotherapy, it considerably decreases or eliminates those early manifistations of radiation cardiomyopaty, as decreasing of miocardial reduction, arhythmogenic syndrom, repolarisational disorders.

Key words: early cardiac complications, radiotherapy, theraputic prophylaxis.

Ковалев В. Б. Клинико-инструментальная характеристика и медикаментозная профилактика ранних кардиальных осложнений у больных после лучевой терапии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2001.

Диссертация посвящена изучению клинико-инструментальных особенностей ранних кардиальных осложнений лучевой терапии (ЛТ) у больных раком молочной железы (РМЖ) и обоснованию возможности применения биофлавоноида кверцетина для их медикаментозной профилактики. Показано, что ЛТ у больных РМЖ, составляющих группу высокого риска развития постлучевой сердечной патологии (больные с левосторонней локализацией опухолевого процесса, у которых область сердца облучается в суммарной дозе 40 Гр и более) приводит к комплексу патологических изменений со стороны сердца уже в ранние сроки после завершения. Уже к моменту завершения ЛТ эти изменения представлены вторичной радиогенной кардиомиопатией и бессимптомным экссудативным перикардитом с малым объемом выпота. Радиогенная кардиомиопатия проявляется ухудшением сократимости миокарда левого желудочка (снижение фракции выброса и других параметров внутрисердечной гемодинамики); увеличением суточного количества одиночных экстрасистол (ЭС) (наджелудочковых и желудочковых, в том числе ранних), появлением эпизодов групповых ЭС, ростом частоты асистолий продолжительностью более 2-х секунд; реполяризационными расстройствами (удлинение интервала QT и смещение сегмента ST выше изолинии). У больных РМЖ наблюдается выраженная корреляционная связь между постлучевыми изменениями фракции выброса левого желудочка, суточным количеством одиночных и ранних экстрасистол, длительностью интервала QT. Это свидетельствует о том, что нарушения возбудимости и сократимости миокарда являются различными сторонами единого процесса его повреждения ионизирующим излучением при проведении ЛТ.

Клинические признаки ранних кардиальных осложнений ЛТ у больных РМЖ группы риска обусловлены увеличением количества нарушений ритма и, как правило, ярко не выражены. Поэтому для диагностики этих осложнений необходимо применение у больных различных инструментальных методик кардиологического обследования (эхокардиография, суточное мониторирование сердечного ритма, ЭКГ) как во время ЛТ, так и в ранние сроки после ее завершения (сразу по завершении, через месяц).

Назначение больным РМЖ в период проведения ЛТ препарата “Гранулы кверцетина” оказывает кардиопротекторный эффект. Кверцетин в данном случае предупреждает появление выпота в полости перикарда, значительно уменьшает или полностью устраняет такие проявления радиогенной кардиомиопатии, как снижение сократимости миокарда левого желудочка, аритмический синдром, реполяризационные расстройства. Клинически действие кверцетина проявляется в отсутствии у больных РМЖ после проведения ЛТ достоверного увеличения количества симптомов, обусловленных изменениями сердца. Это позволяет рекомендовать применение кверцетина в качестве кардиопротектора у больных РМЖ, которым в процессе ЛТ облучается область сердца.

Ключевые слова: ранние кардиальные осложнения, лучевая терапия, медикаментозная профилактика.