Клініко-інструментальні та біохімічні зіставлення стану серцево-судинної системи у дітей з природженими вадами серця - Автореферат

Природжені вади серця (ПВС) займають головне місце серед захворювань серця і судин у дітей раннього віку, домінуючи серед усіх можливих природжених вад розвитку. Останніми роками ПВС посіли перше місце серед причинних факторів дитячої смертності, що дає підставу вважати поліпшення допомоги дітям із природженими вадами серця реальним шляхом до її зниження в Україні. Ефективність хірургічного лікування природжених вад серця на сучасному етапі досягає 95-97%, тобто набагато випереджає результати, що досягнуті при лікуванні інших хвороб. Здобувачем проведено вивчення джерел літератури, підбір хворих із природженими вадами серця, формування груп пацієнтів, дослідження стану серцево-судинної системи, проведення інструментальних досліджень; визначено характер структурно-функціональних змін серцево-судинної системи у доопераційному періоді та після кардіохірургічної корекції. Визначити зміни рівня тропоніну І як біохімічного маркера ушкодження міокарда у пацієнтів із природженими вадами серця, проаналізувати його взаємозвязок зі ступенями тяжкості серцевої недостатності, легеневої гіпертензії та обґрунтувати доцільність використання його дослідження в процесі клінічного спостереження та диспансерного нагляду.У дисертації наведено нове рішення актуальної проблеми педіатрії - підвищення ефективності профілактики розвитку та прогресування серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця до операції та після кардіохірургічної корекції шляхом поглибленого вивчення функціонального стану серцево-судинної системи, діагностики доклінічної міокардіальної дисфункції, процесів ремоделювання серця та плазмової концентрації кардіальних біомаркерів; обґрунтовані та розроблені рекомендації щодо індивідуалізації диспансерного нагляду та реабілітації цих дітей. Найчастішим ускладненням перебігу природжених вад серця є синдром серцевої недостатності, що був виявлений у 79,4% пацієнтів у доопераційному періоді (І ст. Висока частота систолічної дисфункції ПШ виявляється у пацієнтів, які були прооперовані з приводу тетради Фалло (частіше у віці старше 1 року, мали транспульмональну і транстрикуспідальну регургітацію 1-2 ступеня, дилатацію порожнини ПШ (178±56% від норми) і гіпертрофію стінки ПШ більше 6 мм). За показниками мозкового натрійуретичного пропептиду отримано розподіл пацієнтів із природженими вадами серця на 4 класи (кластери) з медіанами 0,349; 0,559; 0,785 і 1,39 пмоль/мл відповідно. Вторинна легенева гіпертензія відіграє важливу роль у розвитку серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця, на користь чого свідчить сильна кореляційна залежність між підвищеним рівнем тропоніну І і концентрацією мозкового натрійуретичного пропептиду (r = 0,71, p= 0,04) у пацієнтів із високою гіпертензією легеневої артерії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації наведено нове рішення актуальної проблеми педіатрії - підвищення ефективності профілактики розвитку та прогресування серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця до операції та після кардіохірургічної корекції шляхом поглибленого вивчення функціонального стану серцево-судинної системи, діагностики доклінічної міокардіальної дисфункції, процесів ремоделювання серця та плазмової концентрації кардіальних біомаркерів; обґрунтовані та розроблені рекомендації щодо індивідуалізації диспансерного нагляду та реабілітації цих дітей.

2. Найчастішим ускладненням перебігу природжених вад серця є синдром серцевої недостатності, що був виявлений у 79,4% пацієнтів у доопераційному періоді (І ст. - 29,4%; ІІА ст. - 35,3%; ІІБ-ІІІ ст. - 14,7%). Після оперативної корекції частота СН знижується до 43,8% (р < 0,01), у тому числі І ст. - 21,9% (р < 0,05); ІІА ст. - 20,3% (р < 0,01); ІІБ-ІІІ ст. - 1,6% (р < 0,001). Доведено наявність прямого кореляційного звязку між супутньою патологією та ступенем СН (r = 0,36; p = 0,004), а саме: перинатальною ішемічно-гіпоксичною патологією ЦНС (87,5%, р < 0,01), множинними природженими вадами розвитку (37,5%, р < 0,001) та наявністю хромосомних аномалій (37,5%, р < 0,001).

Легенева гіпертензія виявлена у 44,1% дітей раннього віку з ПВС зі збагаченням малого кола кровообігу, в тому числі у 13,3% - висока гіпертензія легеневої артерії, у 30,8% - помірна. Підвищення середнього тиску в легеневій артерії корелювало зі зростанням ступеню СН (r = 0,59, p = 0,003).

3. У пацієнтів із ПВС до та після оперативної корекції вади виявлена діастолічна дисфункція лівого та правого шлуночків. У доопераційному періоді превалює І тип (уповільненого розслаблення) діастолічної дисфункції лівого шлуночка (25,6%). Після кардіохірургічної корекції частота діастолічної дисфункції лівого шлуночка І і ІІ типу вірогідно зменшується (р < 0,05), але зростає до 40,1% (р < 0,01) частота рестриктивних порушень діастоли (ІІІ тип).

Після оперативної корекції ПВС встановлено вірогідне зниження частоти діастолічної дисфункції правого шлуночка, переважно типу уповільненого розслаблення (18,8% проти 53,1%, р < 0,01).

4. Систолічна дисфункція лівого (43,4%) і правого (47,4%) шлуночків у віддаленому післяопераційному періоді перевищує частоту клінічно маніфестованої СН (18,3%, p = 0,004). Висока частота систолічної дисфункції ПШ виявляється у пацієнтів, які були прооперовані з приводу тетради Фалло (частіше у віці старше 1 року, мали транспульмональну і транстрикуспідальну регургітацію 1-2 ступеня, дилатацію порожнини ПШ (178±56% від норми) і гіпертрофію стінки ПШ більше 6 мм). Перевагу частоти систолічної дисфункції ПШ за різних варіантів порушення провідності виявлено в пацієнтів із БЛНПГ та АВ-блокадами (р < 0,05).

5. Плазмова концентрація мозкового натрійуретичного пропептиду в дітей із ПВС залежить від ступеню тяжкості СН: при СН 0 ст. - 0,54±0,02 пмоль/мл; при СН І ст. - 0,72±0,06 пмоль/мл (p < 0,05); СН ІІА ст. - 0,86±0,13 пмоль/мл (p < 0,05). За показниками мозкового натрійуретичного пропептиду отримано розподіл пацієнтів із природженими вадами серця на 4 класи (кластери) з медіанами 0,349; 0,559; 0,785 і 1,39 пмоль/мл відповідно. У хворих із концентрацією ПРОМНУП, вищою за 0,975 пмоль/мл, вірогідно частіше діагностована легенева гіпертензія (p < 0,05).

Встановлена наявність кореляційних звязків ПРОМНУП із більшістю морфофункціональних параметрів серця за даними УЗД: діастолічним обємом ЛШ (r = 0,73, p = 0,001), ПШ (r = 0,57, p=0,02), ударним індексом ЛШ (r = 0,64, p = 0,01), фракцією викиду лівого (r = -0,57, p = 0,02) і правого шлуночків (r = -0,67, p = 0,001), типом діастолічної дисфункції шлуночків (r = 0,57, p = 0,01), розміром дефекту міжшлуночкової перетинки (r = 0,69, p = 0,01), наявністю мітральної регургітації (r = 0,51, p = 0,04).

6. Виявлено підвищення плазмової концентрації тропоніну І у 22,4% пацієнтів із ПВС (Ме = 1,49 (1,0-2,2) нг/мл), нормальною - у 77,6% (Ме = 0,10 (0-0,18) нг/мл, p < 0,001). Підвищення рівню тропоніну І корелювало зі зростанням ступеню тяжкості серцевої недостатності (у пацієнтів із СН І ст. рівень тропоніну І складав Ме = 0 (0-0,2) нг/мл; у групі з СН ІІА ст. Ме = 1,0 (0,1-1,7) нг/мл; у групі з СН ІІБ ст. Ме = 1,7 (0,1-4,2) нг/мл, p = 0,03) і легеневої гіпертензії (r = 0,47, p = 0,02). Вищевикладене доводить доцільність вивчення плазмової концентрації тропоніну І в якості маркера пошкодження міокарда та формування серцевої недостатності й легеневої гіпертензії у пацієнтів із ПВС у до- та післяопераційному періодах.

Вторинна легенева гіпертензія відіграє важливу роль у розвитку серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця, на користь чого свідчить сильна кореляційна залежність між підвищеним рівнем тропоніну І і концентрацією мозкового натрійуретичного пропептиду (r = 0,71, p= 0,04) у пацієнтів із високою гіпертензією легеневої артерії.

7. Після кардіохірургічної корекції ПВС у обстежених встановлено наявність залишкових змін та ускладнень проведеного оперативного втручання у вигляді кардіалгій (22,3%), серцевих шумів (92,8%), порушень ритму серця (62,2%), ознак ремоделювання міокарда (55,9%) з порушенням діастолічної (67,4% лівого та 18,8% правого) та систолічної (43,4 та 47,4%) функції шлуночків, інфекційного ендокардиту (6,4%), решунтування дефектів (6,4%); підвищення рівню тропоніну І виявлено в 17,3%; у 73,7% прооперованих мало місце зниження рівню фізичної працездатності за даними ВЕМ у віддалені терміни спостереження.

8. Розподіл пацієнтів із природженими вадами серця на функціональні класи за станом серцево-судинної системи доцільно проводити з урахуванням провідних клінічних симптомів, морфофункціональних ознак, наявності діастолічної та систолічної дисфункції міокарда, плазмової концентрації кардіальних біомаркерів.

Використання шкали оцінки функціонального стану ССС пацієнта, який був прооперований з приводу ПВС, і відповідної експертної системи у віддаленому післяопераційному періоді є зручним і обєктивним способом динамічного спостереження в умовах спеціалізованого відділення дитячої лікарні або дитячої поліклініки, що дозволяє індівідуалізувати реабілітацію і визначити її ефективність.

9. Синдромно-патогенетична реабілітація пацієнтів після кардіохірургічної корекції ПВС є необхідною складовою комплексного лікування та поліпшення індивідуального диспансерного нагляду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою доклінічної діагностики серцевої недостатності у хворих із природженими вадами серця рекомендовано визначати систолічну та діастолічну дисфункцію лівого та правого шлуночків за допомогою методу доплерехокардіографії.

2. В умовах спеціалізованого відділення дитячої лікарні або дитячої поліклініки рекомендовано використовувати шкалу оцінки стану дитини з природженою вадою серця, що дозволить визначити й обєктивізувати ступінь порушення функціонального стану серцево-судинної системи пацієнта за допомогою бальної оцінки та сприятиме обєктивізації ефективності медикаментозної терапії та диспансерного спостереження.

3. Рекомендовано для впровадження в практичну діяльність алгоритм ранньої діагностики серцевої недостатності з використанням оригінальної експертної системи для визначення функціонального стану серцево-судинної системи у дітей раннього віку з природженими вадами серця зі збідненням і збагаченням малого кола кровообігу.

4. Для визначення обсягу індивідуальної реабілітації дітей після кардіохірургічної корекції природженої вади серця рекомендовано проводити оцінку морфофункціонального стану сердцево-судинної системи, ремоделювання міокарда, систолічної та діастолічної функції шлуночків, серцевого ритму та провідності, резидуальних післяопераційних станів, толерантності до фізичного навантаження та якості життя.

5. В якості додаткових критеріїв при визначенні індивідуальних заходів реабілітації та диспансерного нагляду прооперованих пацієнтів рекомендовано використовувати підвищення плазмової концентрації тропоніну І як маркера деструкції міокарда та мозкового натрійуретичного пропептиду як маркера доклінічної серцевої недостатності й ефективності терапії хронічної серцевої недостатності.

6. При підвищенні плазмової концентрації тропоніну І у пацієнтів із природженими вадами серця за відсутності його очевидної причини рекомендовано активне виявлення інфікованості, у тому числі внутрішньоклітинними інфекціями, та невідкладна санація.

7. Діти після кардіохірургічної корекції підлягають диспансерному спостереженню до повної нормалізації серцевої діяльності (ліквідації наслідків патологічної гемодинаміки, резидуальних станів, які повязані з вадою, або можливих ускладнень після кардіохірургічного втручання, наслідків гібернації міокарда; відсутності порушень ритму серця, систолічної або діастолічної дисфункції міокарда). Синдромно-патогенетична реабілітація даної групи хворих повинна бути спрямована на нормалізацію морфофункціонального стану серцево-судинної системи, лікування супутньої патології, поліпшення психологічного стану дитини та покращення якості життя.

1. Гончарь М.О. Функціональний стан міокарда у дітей з природженими вадами серця, ускладненими легеневою гіпертензією / Гончарь М.О. // Медицина сегодня и завтра. - 2009. - №2. - С.97-101.

2. Гончарь М.О. Систолічна і діастолічна функція серця у дітей з тетрадою Фалло до і після оперативної корекції / М.О. Гончарь // Медицина сегодня и завтра. - 2009. - №3-4. - С.62-67.

3. Гончарь М.О. Використання тропоніна І в діагностиці міокардіальної дисфункції у дітей з тетрадою Фалло / Гончарь М.О. // Експериментальна і клінічна медицина. - 2010. - №1. - С.141-145.

4. Гончарь М.О. Дослідження мозкового натрійуретичного пропептида у дітей з природженими вадами серця / Гончарь М.О. // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. пр. ЗМАПО. - 2010. - Вип.76. - Т.1. - С.76-81.

5. Гончарь М.О. Варіанти міокардіальної дисфункції у дітей з природженими вадами серця / Гончарь М.О. // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. пр. ЗМАПО. - 2010. - Вип.77. - Т.1. - С.45-49.

6. Гончарь М.О. Аритмії серцевої діяльності у дітей з тетрадою Фалло / Гончарь М.О. // Актуальні питання медичної науки та практики: зб. наук. пр. ЗМАПО. - 2010. - Вип.77. - Т.1. - Кн.3. - С.65-69.

7. Гончарь М.О. Стан міокарда у дітей з природженими вадами серця в віддалений період після хірургічної корекції / Гончарь М.О. // Здоровье ребенка. - 2010. - №3(24). - С.23-26.

8. Гончарь М.О. Клініко-інструментальні і лабораторні зіставлення у дітей з тетрадою Фалло до і після оперативної корекції / Гончарь М.О. // Здоровье ребенка. - 2010. - №4(25). - С.18-23.

9. Гончарь М.О. Варіанти міокардіальної дисфункції у дітей з септальними дефектами в віддалений період після операції / Гончарь М.О. // Харківська хірургічна школа. - 2010. - №4(42). - С.125-128.

10. Гончарь М.О. Міокардіальна дисфункція у дітей з природженими вадами серця: використання патофізіологічних біомаркерів в клінічному веденні пацієнтів / Сенаторова Г.С.,. Гончарь М.О, Страшок О.І. // Таврический медикобиологический вестник. - 2009. - №2(46). - Т.12. - С.41-44. (Здобувач здійснила підбір відповідних груп хворих, статистично опрацювала і проаналізувала результати).

11. Гончарь М.О. Легенева гіпертензія у дітей з природженими вадами серця до і після хірургічної корекції / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С. // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - №3. - С.113-116. (Здобувач здійснила підбір відповідних груп хворих, набір матеріалу, статистично опрацювала і проаналізувала результати).

12. Гончарь М.О. Дослідження тропоніна І у дітей з природженими вадами серця зі збагаченням малого кола кровообігу / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С. // Современная педиатрия. - 2010. - №2(30). - С.190-193. (Здобувач здійснила підбір відповідних груп хворих, зробила діагностичні дослідження, статистично опрацювала і проаналізувала результати).

13. Гончарь М.О. Тропонін І у дітей з природженими вадами серця в до- і післяопераційному періоді / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С. // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - №4. - С.94-97. (Здобувач запропонувала ідею публікації, зробила набір матеріалу, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати, підготувала до друку).

14. Гончарь М.А. Значение мозгового натрийуретического пропептида в диагностики миокардиальной дисфункции у детей с врожденными пороками сердца / Гончарь М.А., Сенаторова А.С. // Международный медицинский журнал. - 2010. - №1(61). - Т.16. - С.46-50. (Здобувач здійснила клінічне обстеження хворих, зробила набір матеріалу, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати).

15. Гончарь М.А. Миокардиальная дисфункция у детей с аритмиями в отдаленном периоде после кардиохирургической коррекции врожденных пороков сердца / Гончарь М.А., Сенаторова А.С. // Международный медицинский журнал. - 2010. - №2(62). - С.27-30. (Здобувач особисто провела аналіз сучасних інформаційних джерел, відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати).

16. Гончарь М.О. Порушення діастолічної функції міокарда у дітей з природженими вадами серця / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С. // Таврический медикобиологический вестник. - 2010. - №2. - Т.13. - С.30-32. (Здобувач запропонувала ідею публікації, зробила провела відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистично опрацювала та узагальнила результати).

17. Гончарь М.О. Систолічна і діастолічна функція серця у дітей з септальними дефектами до і після оперативної корекції / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С. // Современная педиатрия. - 2010. - №3(31). - С.166-169. (Здобувач особисто провела аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати).

18. Гончарь М.О. Аритмії серцевої діяльності у дітей з дефектами міжшлуночкової перетинки до і після оперативної корекції / Сенаторова Г.С., Гончарь М.О., Страшок О.І. // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2010. - №2. - С.18-24. (Здобувач виконала літературний пошук, здійснила клінічне обстеження хворих, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати).

19. Гончарь М.А. Тактика наблюдения и лечение детей с врожденными пороками сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Современная педиатрия. - 2006. - №2(11). - С.123-125. (Здобувач здійснила підбір відповідних груп хворих, зробила діагностичні дослідження, статистично опрацювала і проаналізувала результати).

20. Гончарь М.О. Клініко-інструментальні і лабораторні зіставлення у дітей з дефектами міжшлуночкової перетинки до і після оперативної корекції / Сенаторова Г.С., Гончарь М.О., Страшок О.І. // Медицина сегодня и завтра. - 2010. - №1. - С.112-115. (Здобувач особисто провела аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистично опрацювала, проаналізувала та узагальнила результати).

21. Гончарь М.О. Стан діастолічної функції серця у дітей, які перенесли хірургічну корекцію природжених вад серця / Сенаторова Г.С., Бойченко А.Д., Гончарь М.О. // Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2003. - №1. - С.251-255. (Здобувач здійснила підбір відповідних груп хворих, зробила діагностичні дослідження і проаналізувала результати).

22. Гончарь М.А. Аритмии у детей после хирургической коррекции врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Бужинская Н.Р., Бойченко А.Д.] // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т.6. - №3. - С.409-411. (Здобувач запропонувала ідею публікації, зробила провела відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, проаналізувала та узагальнила результати).

23. Гончарь М.О. Стан після корекції природжених пороків серця: обґрунтування показань до реабілітаційних заходів на сучасному етапі / Сенаторова Г.С., Бойченко А.Д., Гончарь М.О. // Актуальні проблеми медико-психологічної реабілітації рятувальників, дитячого та дорослого населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного характеру: матеріали НПК з міжнародною участю, Харків, 21-23 квітня 2005. - Харків-2005. - С.97-100. (Здобувач запропонувала ідею публікації, виконала набір клінічного матеріалу, статистично опрацювала та узагальнила результати).

24. Гончарь М.О. Функціональний стан міокарду у дітей з природженими вадами у віддаленому післяопераційному періоді / Сенаторова Г.С., Бойченко А.Д., Гончарь М.О. // Експерементальна і клінічна медицина. - 2004. - №4. - c.134-137. (Здобувач запропонувала ідею публікації, зробила провела відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, проаналізувала та узагальнила результати).

25. Гончарь М.А. Состояние сердечно-сосудистой системы у детей в отдаленном периоде после хирургической коррекции врожденных пороков сердца / Сенаторова А.С., Гончарь М.А. // Актуальні проблеми організації медичного забеспечення дітей та підлітків: матеріали Української НПК. - Харків-2002. - С.176-180. (Здобувач особисто провела аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистично опрацювала та узагальнила результати).

26. Пат. 40574 Україна, МПК G01N 33/00. Спосіб оцінки ефективності терапії серцевої недостатності у дітей з природженими вадами серця / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С., Страшок О.І. (UA); заявник і патентовласник Харківський державний медичний університет (UA). - З. № u200900333; заявл. 19.01.2009; опубл. 10.04.2009, Бюл. № 7. (Здобувачу належить ідея винаходу, особисто сформульована формула винаходу, що використана при виконанні досліджень).

27. Пат. 41599 Україна, МПК G01N 33/00. Спосіб визначення показань до хірургічного лікування дітей з вродженими вадами серця, ускладненими легеневою гіпертензією / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С., Страшок О.І. (UA); заявник і патентовласник Харківський державний медичний університет (UA). - З. № u200900621; заявл. 28.01.2009; опубл. 25.05.2009, Бюл. № 10. (Здобувачу належить ідея винаходу, особисто сформульована формула винаходу, що використана при виконанні досліджень).

28. Пат. 70259 A Україна, МПК A61B 8/00, A61B 8/14, A61B 10/00. Спосіб діагностики варіанту серцевої недостатності у дітей / Сенаторова Г.С., Бойченко А.Д., Гончарь М.О. (UA); заявник і патентовласник Харківський державний медичний університет (UA). - З. № 20031213417; заявл. 31.12.2003; опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. (Здобувачу належить ідея винаходу, особисто сформульована формула винаходу, що використана при виконанні досліджень).

29. Педіатричні аспекти ведення дітей з природженими вадами серця: Навчальний посібник для кардіологів, лікарів загальної практики, сімейних лікарів, інтернів та студентів медичних вузів / За ред. О.П. Волосовця, Г.С. Сенаторової, М.О. Гончарь. - Тернопіль: ТДМУ, 2008. - 176 с.

30. Современные принципы диагностики сердечной недостаточности у детей раннего возраста / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Галдина И.М., Лысиков Я.Е.] // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003. - №1. - c.32.

31. Прогнозирование вероятности развития внезапной смерти при врожденной патологии сердца у детей раннего возраста / Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Галдина И.М. // 4-ая Северо-Западная междунар. НПК по проблемам внезапной смерти: тези допов., 14-16 жовтня 2003 р. - СПБ.-2003. - С.48.

32. Диагностика легочной гипертензии у детей с врожденными пороками сердца / [Приходько В.С., Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Лысиков Я.Е.] // Республ. НПК. с международным участием: тези допов., 30 вересня - 3 жовтня 2003 р. - Феодосія-2003. - С.53.

33. Совершенствование диагностики и тактика ведения врожденных пороков сердца у детей / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Малич Т.С., Макеева Н.И., Бойченко А.Д., Рига Е.А., Омельченко Е.В., Страшок А.И., Хаин М.А., Галдина И.М.] // XI з?їзд педіатрів України: тези допов., 7-10 грудня 2004 - Київ-2004. - c.138.

34. Медико-соціальні аспекти стану здоровя дітей, що були прооперовані з приводу природженої вади серця / [Сенаторова Г.С., Приходько В.С., Гончарь М.О., Страшок О.І., Хаін М.А., Бойченко А.Д.] // Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі: матеріали Конгресу педіатрів України, 7-9 жовтня 2003 р. - Київ-2003. - С.212-213.

35. Нарушения сердечного ритма у детей после хирургической коррекции врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Хаин М.А., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Анналы аритмологии. - 2005. - №2 (приложение). - С.264.

36. Прогностические критерии прогрессирования сердечной недостаточности у детей после хирургической коррекции врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Бужинская Н.Р., Бойченко А.Д.] // Кардиостим - 2006: материалы VII Международного славянского конгресса по электростимуляции сердца. - СПБ.-2006. - С.149.

37. Опыт наблюдения детей с врожденными пороками сердца до и после хирургической коррекции / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Страшок А.И., Бойченко А.Д., Галдина И.М.] // VII національний конгрес кардіологів України: тези допов., 21-24 вересня 2004 р. - Дніпропетровськ-2004. - С.273.

38. Обґрунтування показань до проведення реабілітаційних заходів у дітей, прооперованих з нагоди природжених вад серця / [Гончарь М.О., Бойченко А.Д., Сенаторова Г.С., Макєєва Н.І.] // Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків: тези допов. Всеукраїнської науково-практичної конференції, 12-14 квітня 2005 р. - Харків-2005. - С.115-116.

39. Сучасні підходи до лікування та реабілітації дітей з природженими вадами серця / [Сенаторова Г.С., Гончарь М.О., Страшок О.І., Бойченко А.Д., Хаін М.А.] // СФУЛТ: тези допов., 26-28 серпня 2006 р. - Полтава-2006. - С.262.

40. Опыт наблюдения и тактика ведения детей с врожденными пороками сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Бойченко А.Д., Страшок А.И., Вергелис Н.В.] // Детская кардиология 2006: тезисы докл. Всероссийского конгресса, 24-26 жовтня 2006 р. - Москва-2006. - С.113.

41. Состояние сердечно-сосудистой системы детей, прооперированных по поводу врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Приходько В.С., Гончарь М.А., Бойченко А.Д., Страшок О.І.] // Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії ХГМУ: тези допов., 18-19 січня 2007 р. - Харків-2007. - С.170.

42. Состояние сердечно-сосудистой системы детей, прооперированных по поводу врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Страшок А.С., Гончарь М.А., Хаин М.А.] // Врожденные и приобретенные пороки сердца: материалы ІІІ Всероссийского семинара, 27-29 травня 2003 р. - Архангельськ-2003. - С.98-99.

43. Динамика давления в легочной артерии после хирургической коррекции врожденных пороков сердца у детей раннего возраста / [Гончарь М.А., Сенаторова А.С., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Актуальные вопросы кардиологии: легочная гипертензия: тезисы докл. Четвертой Всероссийской конференции, 6 березня 2008 р.: - Москва-2008. - С.21.

44. Легочная гипертензия у детей с врожденными пороками сердца / [Гончарь М.А., Сенаторова А.С., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Детская кардиология 2008: тезисы докл.V Всероссийского Конгресса. - Москва-2008.

45. Condition of cardiovascular system after cardiac surgery in children with congenital heart disease / [Senatorova G., Gonchar M., Boychenko A., Strashok A.] // ESC Congress 2008: abstracts, Munich, Germany, 30.08.-03.09.2008. - P.1983.

46. Состояние здоровья детей с врожденными пороками сердца в отдаленном послеоперационном периоде / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // XIV Всероссийский Конгресс кардиохирургов: тези допов. - Москва-2008.

47. Диагностика миокардиальной дисфункции у детей с врожденными пороками сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Х Всеукраинская конференция врачей-педиатров: тези допов., 20-22 листопада 2008 р. - Харків-2008.

48. Состояние здоровья детей после радикальной хирургической коррекции врожденных пороков сердца / [Сенаторова А.С., Гончарь М.А., Бойченко А.Д., Страшок А.И.] // Дитина і суспільство: проблеми здоровя, розвитку та харчування: матеріали I Конгресу федерації педіатрів країн СНД, 19-21 травня 2009 р. - Київ-2009. - С.124-125.

49. Сердечная недостаточность у детей с врожденными пороками сердца в послеоперационном периоде / [Гончарь М.А., Сенаторова А.С., Страшок А.И., Бойченко А.Д., Рига Е.А., Омельченко Е.В.] // Таврический медикобиологический вестник. - 2007. - №2. - С.71.

50. Стан міокарда у дітей з природженими пороками серця, ускладненими легеневою гіпертензією / Сенаторова Г.С., Гончарь М.О. // ПАГ. - Том 71. - №5. - 2009. - С.85-86.

51. Діагностика міокардіальної дисфункції у дітей з природженими вадами серця / Сенаторова Г.С., Гончарь М.О. // Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини: тези допов. Міжнародної НПК, 24-25 вересня 2009 р. - Харків-2009. - С.116-117.

52. Миокардиальная дисфункция у детей с аритмиями на фоне врожденных пороков сердца после оперативной коррекции / Сенаторова А.С., Гончарь М.А. // Кардиостим - 2006: тезисы докл. IX международного славянского Конгресса. - СПБ.-2010. - С.421.

53. Мозговой натрийуретический пептид в алгоритме диагностики миокардиальной дисфункции у детей с врожденными пороками сердца / [Гончарь М.А., Сенаторова А.С., Страшок А.И., Бойченко А.Д.] // Детская кардиология 2010: тезисы докл. Всероссийского конгресса, 1-3 липня 2010 р. - Москва-2010.