Встановлення особливостей стану апоптозу лімфоцитів у дітей, які страждають на бронхіальну астму, в різні періоди захворювання. Виявлення зв"язку між активністю апоптотичного процесу та рівнем фізичного розвитку пацієнтів із зазначеною патологією.
При низкой оригинальности работы "Клініко-імунологічний перебіг бронхіальної астми у дітей в залежності від рівня фізичного розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Це повязано зі зростанням цього захворювання, тяжчим його перебігом, "омолоджуванням" астми, почастішанням летальних наслідків під час астматичного статусу. Інтерес представляють дослідження в області вивчення апоптозу імунокомпетентних клітин. (2004) показано, що у хворих, які страждають на бронхіальну астму, відмічається посилення апоптозу лімфоцитів. Цікавий той факт, що порушення в клітинній і гуморальній ланках імунітету у дітей із затримкою росту виявилися у вигляді зниження кількості Т-лімфоцитів і дисімуноглобулінемії (Смиян И.С., Луговая О.И., Алексеенко Л.И., 1991). Мета дослідження: Оцінити особливості клініко-імунологічного перебігу бронхіальної астми та встановити характер порушення апоптозу імунокомпетентних клітин дітей з різним рівнем фізичного розвитку.Верифікація діагнозу БА проводилася на підставі даних анамнезу (тяжкість симптомів, обмеження активності, порушення сну, частоти і тривалості симптомів захворювання, попередніми госпіталізаціями або зверненнями за екстреною допомогою), клінічних (перкусія і аускультація легенів, виявлення участі в акті дихання допоміжної мускулатури), лабораторних даних і результатів інструментальних методів дослідження (спірографія - з визначенням основних параметрів ФЗД) згідно з рекомендаціями Українського консенсусу з діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей. Оцінюючи фізичний розвиток з методом лінійних діаграм, діти розподілялися на 2 категорії: діти з гармонійним розвитком і дисгармонійним розвитком. Вивчення імунокомпетентних клітин проводилося імунофлуоресцентним методом з використанням моноклональних антитіл: ІКО-90 виявляв CD3 антиген, характерний для зрілих Т-лімфоцитів, ІКО-86-CD4 антиген (присутній на популяції Т-клітин, що виконують хелперно-індукторні функції), ІКО-31 - CD8 (Т-лімфоцити, що володіють супресорною і цитотоксичною функцією), ІКО-116 виявляли CD16 антиген, характерний для NK-клітин, ІКО-12 виявляли CD22 на поверхні зрілих В-лімфоцитів ІКО-105 - CD25 (направлені проти рецептора ІЛ-2, що присутній на активованих лімфоцитах і не взаємодіє з іншими клітинами крові) (НПК "Препарат", Нижній Новгород, Росія). У залежності від варіантів диференційованої терапії всіх обстежених дітей розділили на чотири групи: 1 група - діти, які страждають на бронхіальну астму в періоді загострення, що отримували поруч із стандартною терапією антигомотоксичні препарати ("Lymphomyosot", "Mucosa compositum" и "Bronchalis-Heel") - 30 осіб; 2 група - хворі на бронхіальну астму в періоді загострення, що отримували тільки стандартну терапію - 80 осіб; 3 група - хворі на бронхіальну астму в періоді ремісії захворювання, що отримували санаторно-курортне лікування та антигомотоксичні препарати ("Lymphomyosot" и "Mucosa compositum") - 30 дітей; 4 група - діти з бронхіальною астмою в періоді ремісії, що отримували тільки санаторно-курортне лікування - 50 осіб. При надходженні в клініку 105 (95,45%) пацієнтів із загостренням БА скаржилися на напади затрудненого дихання, 52 (47,27%) дитини на відчуття стиснення в грудях, 76 (69%)дітей на задишку, частий кашель - 98 (89%) дітей, затруднення носового дихання - 82 (74,5%) обстежених, підвищену стомлюваність - 54 (49,09%) дитина, слабкість - 48 (43,63%) дітей, порушення сну - 56 (50,91%) пацієнтів.При бронхіальній астмі відмічається підвищення (у 2,5 рази) рівня лімфоцитів, що несуть на поверхні CD95 рецептор, залежно від ступеня тяжкості, тривалості, віку перших проявів захворювання і рівня фізичного розвитку, що зберігається і в періоді ремісії страждання. У хворих, які страждають на бронхіальну астму в періоді загострення і ремісії в порівнянні зі здоровими дітьми, відмічався високий (у 6,52 рази - при загостренні і в 3,26 рази - при ремісії БА) рівень Annexin V, що забарвлює фосфотидилсерин, підтверджуючий готовність імунокомпетентних клітин до апоптозу, більш виражену (у 8,2 рази) при дисгармонійному розвитку пацієнтів з БА. У дітей, які страждають на бронхіальну астму, відмічається значне (у 3 рази) зниження рівня сироваткового трансформуючого ростового чинника - b, більш виражене у дітей із затримкою фізичного розвитку (у 3,5 рази), що призводить до дефіциту маси і/або зросту і більш значущим відхиленням показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, до посилення апоптозу і зменшення рівня супресорних лімфоцитів. Застосування препаратів "Lymphomyosot" "Mucosa compositum" "Bronchalis-Heel", разом із стандартною терапією дітей з бронхіальною астмою в періоді загострення і препаратів "Lymphomyosot" "Mucosa compositum" на етапі санаторно-курортного лікування підвищує ефективність терапії і є методом корекції імунного і цитокінового дисбалансу організму, що супроводжується підвищенням рівня трансформуючого ростового чинника - b в сироватці крові, зниженням апоптотичної готовності лімфоцитів за рівнями CD 95 і Annexin V, вірогідним зниженням кількості активних лімфоцитів (CD 25) і р
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації представлене теоретичне узагальнення і рішення актуальної наукової задачі щодо вивчення відмінностей клініко-імунологічного перебігу бронхіальної астми і апоптозу імунокомпетентних клітин у дітей залежно від рівня фізичного розвитку.
1. У хворих на бронхіальну астму відставання фізичного розвитку повязано з раннім дебютом, тривалішим перебігом захворювання, більш тривалим нападом періодом, формуванням алергії до побутових і пилкових алергенів з високим рівні IGE в анамнезі.
2. При бронхіальній астмі відмічається підвищення (у 2,5 рази) рівня лімфоцитів, що несуть на поверхні CD95 рецептор, залежно від ступеня тяжкості, тривалості, віку перших проявів захворювання і рівня фізичного розвитку, що зберігається і в періоді ремісії страждання. Посилення апоптозу CD8 призводить до ослаблення супресорної дії цього пулу на CD4 і CD22, внаслідок чого було посилене вироблення IGE.
3. У хворих, які страждають на бронхіальну астму в періоді загострення і ремісії в порівнянні зі здоровими дітьми, відмічався високий (у 6,52 рази - при загостренні і в 3,26 рази - при ремісії БА) рівень Annexin V, що забарвлює фосфотидилсерин, підтверджуючий готовність імунокомпетентних клітин до апоптозу, більш виражену (у 8,2 рази) при дисгармонійному розвитку пацієнтів з БА.
4. У дітей, які страждають на бронхіальну астму, відмічається значне (у 3 рази) зниження рівня сироваткового трансформуючого ростового чинника - b, більш виражене у дітей із затримкою фізичного розвитку (у 3,5 рази), що призводить до дефіциту маси і/або зросту і більш значущим відхиленням показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, до посилення апоптозу і зменшення рівня супресорних лімфоцитів.
5. Застосування препаратів "Lymphomyosot" "Mucosa compositum" "Bronchalis-Heel", разом із стандартною терапією дітей з бронхіальною астмою в періоді загострення і препаратів "Lymphomyosot" "Mucosa compositum" на етапі санаторно-курортного лікування підвищує ефективність терапії і є методом корекції імунного і цитокінового дисбалансу організму, що супроводжується підвищенням рівня трансформуючого ростового чинника - b в сироватці крові, зниженням апоптотичної готовності лімфоцитів за рівнями CD 95 і Annexin V, вірогідним зниженням кількості активних лімфоцитів (CD 25) і рівня IGE, більш вираженого у дітей з гармонійним розвитком.
6. За даними катамнестичного спостереження застосування антигомотоксичних препаратів поруч із стандартною терапією у дітей, які страждають на бронхіальну астму, є ефективним методом терапії і дозволяє продовжити період ремісії 3,1±0,3 місяці (Р<0,05).
Практичні рекомендації
Для оцінки ступеня тяжкості запального процесу при бронхіальній астмі, в періоді загострення і ремісії захворювання рекомендоване додатково використовувати показник апоптозу імунокомпетентних клітин CD95, який обернено пропорціонально звязаний з показником кількості і активності супресорної ланки лімфоцитів, отже, може використовуватися для визначення виразності імунопатологічного процесу і прогнозування перебігу захворювання.
Дітям, які страждають на бронхіальну астму в періоді загострення захворювання, і гармонійним розвитком на тлі основної терапії, рекомендовано призначати антигомотоксичних препаратів: "Lymphomyosot" в дозі 10 крапель 3 рази на день протягом місяця, "Bronchalis-Heel" по 1 таблетці сублінгвально 3 рази на в день і з 10 дня препарат "Mucosa compositum" по 2,2 мл (1 амп.) 1 раз в 3 дня 5 інєкцій внутрішньомязово, курсом 1 раз на півроку. Дітям з дисгармонійним розвитком вищеназваний курс рекомендовано призначати 1 раз на квартал.
Дітям, які страждають на бронхіальну астму, що знаходяться в періоді ремісії даного захворювання, на етапі санаторно-курортного лікування в комплексну терапію рекомендовано включати препарати "Lymphomyosot" в дозі 10 крапель 3 рази на день протягом місяця і з 5 дня препарат "Mucosa compositum" по 2,2 мл (1 амп.) 1 раз в 3 дні 5 інєкцій внутрішньомязово.
Список литературы
1. Аметшаева З.З. Апоптоз лимфоцитов детей, страдающих бронхиальной астмой и регуляция его трансформирующим фактором роста ? // Таврический медикобиологический вестник. - 2006. - №4. - С. 7-10.
2. Аметшаева З.З. Состояние клеточного иммунитета и апоптоза лимфоцитов у детей, страдающих бронхиальной астмой в периоде ремиссии, на этапе санаторно-куротного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №4. - С. 17-19.
3. Аметшаева З.З. Показатели апоптоза лимфоцитов, трансформирующего фактора роста ? и их динамика в процессе санаторного лечения у детей, болеющих бронхиальной астмой // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №2. - С.18-20.
4. Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З. Применение антигомотоксического препарата бронхалис-хеель в комплексном лечении бронхиальной астмы у детей // Биологическая терапия. -2006. - №4. - С. 7-9. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
5. Каладзе Н.Н., Тришина С.В., Аметшаева З.З. Показатели апоптоза и их динамика в процессе санаторного лечения у детей, болеющих бронхиальной астмой // Український пульмонологічний журн. - 2004. - №3. - С. 27-29. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
6. Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З. Апоптоз и его роль в развитии иммунопатологических нарушений // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - №4. - С. 84-86.
7. Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З. Роль апоптоза в развитии иммунологических нарушений при бронхиальной астме // Таврический медикобиологический вестник. - 2007. - №2. - С. 50-53. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
8. Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З., Тришина С.В. Динамика показателей апоптоза лимфоцитов у детей, страдающих бронхиальной астмой в периоде ремиссии под влиянием антигомотоксической терапии // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2007. - №1. - С. 18-20. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
9. Аметшаева З.З., Каладзе Н.Н. Состояние клеточного иммунитета у детей с бронхиальной астмой в зависимости от уровня их физического развития // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №1. - С. 80-81. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнен ня даних, висновки).
10. Каладзе Н.Н., Аметшаева З.З., Бабак М.Л. Применение антигомотоксических препаратов в комплексном лечении детей, страдающих бронхиальной астмы в период обострения // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №2. - С. 83. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы