Клініко-імунологічна характеристика перебігу лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють - Автореферат

ЛІМФАДЕНОПАТІЇ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЧАСТО ХВОРІЮТЬ У дітей, які часто хворіють, частіше, ніж у дітей, що хворіють епізодично, спостерігаються різного роду алергійні реакції та розвиток автоімунних процесів (Г. А. Дослідити характер клінічного перебігу ЛАП у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) і дітей з ЛОР-патологією. Дослідити ефективність корекції імунних розладів у дітей, які хворіють на ГРВІ з ЛАП, за допомогою внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ) та у дітей із захворюваннями ЛОР-органів з ЛАП за допомогою імунокоректора (Галавіту) в комбінації з бактеріальним імунокоректором (Рібомунілом). Показано, що розвиток регіонарних ЛАП, які спостерігаються у дітей з ЛОР-патологією, асоціюється з порушеннями антитілоутворення та зниженням фагоцитарнї та біоцидної активністі лейкоцитів; розвиток генералізованої ЛАП, що спостерігається у дітей, які хворіють на ГРВІ, асоціюється з порушеннями у Т-клітинній ланці імунітету, цитокіновій мережі та поліклональним характером реагування лімфоцитів на інфекційні агенти.Імунологічне обстеження було проведене у 230 дітей, які часто хворіють: 120 дітей із захворюваннями ЛОР-органів (90 дітей з ЛАП - 1 група, 30 дітей без ЛАП - 2 група) і 30 дітей, які хворіють епізодично (3 група), та 110 дітей з ГРВІ (80 дітей з ЛАП - 1 група, 30 дітей без ЛАП - 2 група), і 40 дітей, які хворіють епізодично (3 група). Ефективність застосування Галавіту з Рібомунілом було вивчено у 45 дітей із частими захворюваннями ЛОР-органів, що супроводжуються ЛАП (1 група, основна). Галавіт призначали за такою схемою: дітям у віці від 9 до 11 років по одній інєкції по 50 мг щодня протягом 5 днів, потім по 50 мг 1 раз на день через день протягом 10 днів; дітям у віці 12-16 років - лікування за тією самою схемою у вигляді внутрішньомязових інєкцій по 100 мг. Встановлено, що часті захворювання ЛОР-органів і часті ГРВІ у дітей з ЛАП на відміну від дітей без ЛАП протікають довготріваліше (відповідно 12,5 ± 1,5 та 7,2 ± 1,2 і 15,3 ± 1,4 та 10,35 ± 1,22 днів), проявляються більш тривалими й вираженими симптомами інтоксикації - головним болем, слабкістю (відповідно 4,5 ± 0,6 та 2,6 ± 0,26 і 6,5 ± 1,0 та 3,4 ± 0,26 днів), більш високою (відповідно 38,2 ± 0,2 та 37,6 ± 0,2 і 38,8 ± 0,2 та 38,2 ± 0,2°С) і тривалою (відповідно 5,4 ± 0,8 та 3,03 ± 0,3 і 7,15 ± 1,6 та 3,04 ± 0,3 днів) температурною реакцією. У дітей з ЛАП і ЛОР-патологією реєструється в 3,1 рази більше ускладнень, ніж у дітей без ЛАП, у дітей з ГРВІ і ЛАП - в 3,4 рази, а їхня структура була різноманітнішою.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання науково-практичної задачі клінічної імунології, що полягає у встановленні закономірностей розвитку лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють, особливостей їх імунного статусу, визначенні імунних зрушень, повязаних з розвитком лімфаденопатії, запропонована й доведена ефективність корекції імунних розладів, що спостерігаються у дітей із захворюваннями на ГРВІ за допомогою ВВІГ і у дітей із ЛОР-патологією - за допомогою Галавіту в комбінації з Рібомунілом. У дітей із захворюваннями ЛОР-органів спостерігаються регіонарні ЛАП, у дітей з ГРВІ - генералізовані ЛАП. Імунна природа регіонарної ЛАП, яка спостерігається у дітей із ЛОР-патологією, та генералізованої ЛАП у дітей з ГРВІ суттєво відрізняється. Розвиток ЛАП у дітей із ЛОР-патологією асоціюється з розладами в системі фагоцитарних клітин і гуморальній ланці імунітету, порушеннями в продукуванні високоспецифічних і високоафінних протимікробних антитіл, у дітей з ГРВІ - з порушенням в Т-ланці імунітету, розладами в цитокіновій мережі та зниженням інтерфероногенезу, поліклональним характером реагування на інфекційні агенти. У пацієнтів несприятливий перебіг ГРВІ та розвиток ЛАП асоціюється в період клінічної маніфестації захворювання з підвищенням більше, ніж у 3 рази спонтанної проліферації лімфоцитів і вмістом у крові клітин з маркерами CD25 , CD69 , CD71 (р <0,05), в інтерморбідному періоді - з підвищенням у 1,5 і 1,2 рази у сироватці крові ІЛ-2 та ІЛ-10, в 1,8 рази - спонтанної та 1,4 рази - ІЛ-2-індукованої проліферації лімфоцитів, яка поєднується з низьким рівнем ІФН-? і ІФН-? (76,2 та 79,5 % від норми); у дітей із ЛОР-патологією - із зниженою в період захворювання на 40 % поглинальною і на 60 % - біоцидною активністю фагоцитарних клітин, низьким титром антитіл до етіологічних інфекційних збудників (р <0,05) та зниженою в 1,4 рази їх аффіністю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання науково-практичної задачі клінічної імунології, що полягає у встановленні закономірностей розвитку лімфаденопатії у дітей, які часто хворіють, особливостей їх імунного статусу, визначенні імунних зрушень, повязаних з розвитком лімфаденопатії, запропонована й доведена ефективність корекції імунних розладів, що спостерігаються у дітей із захворюваннями на ГРВІ за допомогою ВВІГ і у дітей із ЛОР-патологією - за допомогою Галавіту в комбінації з Рібомунілом.

1. У дітей із ЛОР-патологією та ГРВІ розвиток реактивних лімфаденопатій зустрічається виключно в групі дітей, які часто й тривало хворіють. У дітей із захворюваннями ЛОР-органів спостерігаються регіонарні ЛАП, у дітей з ГРВІ - генералізовані ЛАП.

2. Обовязковим чинником розвитку ЛАП у дітей з ГРВІ та дітей із ЛОР-патологією є порушення місцевого й системного імунітету. Мікробний фактор (характер мікробів, їх асоціації, ступінь колонізації слизової оболонки ротоглотки) не є вирішальним у розвитку ЛАП. У ЧХД із ЛАП порушення в імунному статусі значно глибші, ніж у ЧХД без ЛАП.

3. Імунна природа регіонарної ЛАП, яка спостерігається у дітей із ЛОР-патологією, та генералізованої ЛАП у дітей з ГРВІ суттєво відрізняється. Розвиток ЛАП у дітей із ЛОР-патологією асоціюється з розладами в системі фагоцитарних клітин і гуморальній ланці імунітету, порушеннями в продукуванні високоспецифічних і високоафінних протимікробних антитіл, у дітей з ГРВІ - з порушенням в Т-ланці імунітету, розладами в цитокіновій мережі та зниженням інтерфероногенезу, поліклональним характером реагування на інфекційні агенти.

4. У дітей, у яких спостерігається розвиток ЛАП, перебіг ЛОР-патології та ГРВІ супроводжується вираженим синдромом інтоксикації, має більш тяжкий і тривалий характер порівняно з ЧХД без ЛАП (відповідно 12,5 ± 1,5 і 7,2 ± 1,2 доби та 15,3 ± 1,4 і 10,3 ± 1,2 доби) і дітей, які хворіють епізодично. Вони виявляють підвищену стійкість до традиційної терапії, у них у 3,1 і 3,4 рази відповідно частіше спостерігається розвиток різного роду ускладнень та в 3,1 і 3,0 рази відповідно вищий загальний рівень захворюваності.

5. У пацієнтів несприятливий перебіг ГРВІ та розвиток ЛАП асоціюється в період клінічної маніфестації захворювання з підвищенням більше, ніж у 3 рази спонтанної проліферації лімфоцитів і вмістом у крові клітин з маркерами CD25 , CD69 , CD71 (р < 0,05), в інтерморбідному періоді - з підвищенням у 1,5 і 1,2 рази у сироватці крові ІЛ-2 та ІЛ-10, в 1,8 рази - спонтанної та 1,4 рази - ІЛ-2-індукованої проліферації лімфоцитів, яка поєднується з низьким рівнем ІФН-? і ІФН-? (76,2 та 79,5 % від норми); у дітей із ЛОР-патологією - із зниженою в період захворювання на 40 % поглинальною і на 60 % - біоцидною активністю фагоцитарних клітин, низьким титром антитіл до етіологічних інфекційних збудників (р < 0,05) та зниженою в 1,4 рази їх аффіністю.

6. Включення ВВІГ в комплексну терапію ЧХД на ГРВІ та Галавіту в комбінації з Рібомунілом у терапію дітей із ЛОР-патологією справляє виражений вплив на відновлення порушеного імунного статусу хворих і корекцію імунних зрушень, з якими асоціюється розвиток ЛАП. Відновлення основних параметрів імунітету в дітей із захворюваннями ЛОР-органів і ГРВІ відбувається з 10-ої доби від початку імунотерапії та повністю завершується до 30-ої доби. Поновлений імунітет має стійкий і тривалий характер. У дітей, в лікуванні яких не застосовувалась імунотерапія, повного і довгострокового відновлення імунної реактивності не відбувається.

7. Під впливом запропонованого лікування у дітей з ГРВІ та з ЛОР-патологією підвищувалась ефективність протимікробної і противірусної терапії, скорочувався відповідно у 2,0 та 2,3 рази термін лікування, знижувалася тяжкість перебігу захворювання, зменшувалась протягом року в 1,9 разів захворюваність на ГРВІ та в 2,3 рази - ЛОР-органів, знижувався у 2,6 і 4,7 рази відповідно розвиток ускладнень, а при виникненні нових епізодів ЛОР-захворювань і ГРВІ попереджувався розвиток ЛАП.

Практичні рекомендації

1. Діти, які часто хворіють і у яких спостерігається розвиток ЛАП, потребують диспансерного обліку та спостереження педіатра й лікаря-імунолога.

2. Дітям, у яких захворювання супроводжуються ЛАП, рекомендується два рази на рік, восени та навесні, проходити імунологічне обстеження. У разі виявлення порушень рекомендувати заходи, спрямовані на відновлення нормального імунного статусу.

3. Беручи до уваги те, що у дітей, які часто хворіють на ГРВІ з ЛАП та у дітей з ЛОР-патологією і ЛАП, відповідно в 3,4 і 3,1 рази частіше розвиваються ускладнення, і перебіг захворювання в них більш тривалий і тяжкий, а також вони більш резистентні до антибіотикотерапії, ніж ЧХД без ЛАП і ЕХД, їх лікування слід проводити під контролем етапних імунограм, які дозволяють вчасно корегувати процес лікування та попереджати несприятливий перебіг захворювання.

4. Дітям із частими респіраторними захворюваннями, у яких залишається генералізована ЛАП, відсутній клінічний ефект від лікування, що проводиться, а прогностичні імунологічні показники вказують на несприятливий плин захворювання, у терапію слід включати імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення у дозі 0,1 мг/кг маси тіла на добу, курсом 5 днів.

5. Дітям, у яких часті захворювання ЛОР-органів супроводжуються ЛАП, а терапія, що застосовується, не приводить до регресу ЛАП, слід рекомендувати Галавіт разом із Рібомунілом.

1. Состояние гуморального иммунитета у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / [Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова, Р. С. Усатый] // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - № 3. - С. 107-112. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу, аналіз отриманих результатів.

2. Попов Н. Н. Функциональная активность лимфоцитов часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии [Електронний ресурс] / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Анали Мечниківського Інституту. - 2009. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу до журн. : http://www.imiamn.org/journal.htm. Дисертанотом здійснено підбір клінічного матеріалу, дослідження імунного статусу.

3. Цитокиновый статус часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / [Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Р. С. Усатый, Е. А. Романова] // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 1". - С. 41-43. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу.

4. Попов Н. Н. Эффективность применения иммуномодуляторов Галавит и Рибомунил в лечении детей с частыми заболеваниями ЛОР-органов, сопровождающихся синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. Г. Колиушко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2010. - № 4. - С. 107-112. Дисертант забезпечував клінічне і імунологічне обстеження пацієнтів, проводив статистичну обробку данних.

5. Попов Н. Н. Клинико-иммунологическая характеристика течения лимфаденопатии у детей с частыми заболеваниями ЛОР-органов / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 2". - С. 53-59. Дисертантом здійснено дослідження імунного статусу.

6. Попов Н. Н. Влияние терапии ВВИГ на основные параметры местного и системного иммунитета часто болеющих детей острыми респираторными вирусными инфекциями с синдромом лимфаденопатии [Електронний ресурс] / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. Г. Колиушко // Анали Мечниківського Інституту. - 2010. - № 4. - С. 59-65. - Режим доступу до журн. : http://www.imiamn.org/journal.htm. Дисертант здійснювал клінічне обстеження хворих, дослідження імунного статусу.

7. Попов Н. Н. Состояние местного и общего иммунитета у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Медицинская иммунология. - 2009. - № 6. - С. 581-586. Дисертантом здійснено дослідження імунного статусу хворих.

8. Пат. u201004590 Україна, МПК А 61 К 31/00. Спосіб лікування генералізованої реактивної лімфаденопатії у часто хворіючих дітей на ГРВІ / Попов М. М., Савво О. М.; заявник та патентовласник Харків. нац. ун-тет ім. В. Н. Каразіна. - № 53588 ; замовл. 19.04.10 ; опубл. 11.10.10. Бюл. № 19. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, аналіз отриманих результатів.

9. Пат. U 2010-08113 Україна, МПК А 61 К 31/00. Спосіб діагностики несприятливого перебігу реактивної лімфаденопатії у часто хворіючих дітей на ГРВІ / Попов М. М., Савво О. М.; заявник та патентовласник Харків. нац. ун-тет ім. В. Н. Каразіна. - № 55886 ; замовл. 29.06.10 ; опубл. 27.12.10. Бюл. № 24. Дисертант забезпечував підбір літературних джерел, клінічне обстеження, аналіз отриманих результатів.

10. Савво А. Н. Эффективность иммунотерапии в лечении часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / А. Н. Савво, Н. Н. Попов, Е. Г. Колиушко // Імунологія та алергологія. - 2011. - № 1". - С. 89 Дисертантом дослідженно імунні зрушення у хворих.

11. К вопросу о диагностике и лечении лимфаденопатии у детей / [А. Н. Савво, Л. П. Пушкаренко, В. А. Теклин, А. В. Постников] // Ліки України. - 2004. - № 9(86) - С. 23. Дисертант забезпечував дослідження імунного статусу, аналіз отриманих результатів.

12. Попов Н. Н. Особенности иммунного статуса у часто болеющих детей с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво, Е. А. Романова // Імунологія та алергологія. - 2009. - № 2"-3". - С. 146. Дисертантом дослідженно імунні розлади хворих.

13. Савво А. Н. Эффективность применения Галавита в лечении часто болеющих детей / А. Н. Савво, Н. Н. Попов // Імунологія та алергологія. - 2010. - № 1". - С. 166. Дисертант забезпечував клінічне обстеження, дослідження імунного статусу.

14. Характеристика иммунного статуса у детей с лимфаденопатией / [А. Н. Савво, Л. П. Пушкаренко, А. И. Кожемяка и др.] // Збірка тез 1-го національного конгресу України з імунології, алергологіі та імунореабілітації. - 1998. - С. 115. Дисертантом проведено клінічні і імунологічні дослідження.

15. Попов Н. Н. Эффективность применения ВВИГ в комплексном лечении часто болеющих детей острыми респираторными вирусными инфекциями с синдромом лимфаденопатии / Н. Н. Попов, А. Н. Савво // Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна, антивірусна, імунотерапія і імунопрофілактика в умовах поліклініки та стаціонару : матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 1-2 квіт. 2010 р. - Х., 2010. - С. 382. Дисертант забезпечував клінічні і імунологічні дослідження.