Клініко-імунологічна характеристика бронхіальної астми у дітей раннього віку - Автореферат

Діагностувати бронхіальну астму у дітей до трьох років досить важко, що зумовлено по-перше тим, що в ранньому дитячому віці бронхіальна астма, як правило, ховається під «маскою» обструктивного синдрому різного походження (Chulada P.C., Arbes S.J. Jr., Dunson D. На даний час залишаються не достатньо розробленими критерії диференційної діагностики бронхіальної астми з цілим спектром респіраторних захворювань, які перебігають із симптомами бронхіальної обструкції у дітей раннього віку. Виходячи з вище вказаного, у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму в період її дебюту, актуальним є вирішення, з клінічно-алергологічних позицій, таких питань, як виявлення клініко-анамнестичних особливостей захворювання, визначення параклінічних імунологічних маркерів алергічного запалення, оцінки ефективності стартового лікування та прогнозу нападу бронхіальної астми. Особливо актуальним залишається питання створення математичного моделі (комплексного клініко - лабораторного «образу») бронхіальної астми у дітей раннього віку, яка може стати в пригоді при призначенні раціональної тактики лікування, профілактики та реабілітації хворих на бронхіальну астму. Визначити діагностичні критерії бронхіальної астми у дітей раннього віку, оцінити прогноз нападу та проспективну ефективність його лікування, шляхом проведення комплексного клініко - імунологічного обстеження дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму та обструктивний бронхіт.Першу (I) клінічну групу склали 100 дітей, які поступили до стаціонару з приводу загострення бронхіальної астми, діагноз ставився ретроспективно, комісійно за участю провідних клініцистів кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб та досвідчених спеціалістів Обласної дитячої лікарні, частота попередніх бронхообструктивних станів в них склала в середньому 2,7. Оскільки на практиці та за літературними даними найбільш часто необхідно проводити диференційний діагноз дебюту бронхіальної астми з обструктивним бронхітом, групою порівняння були обрані хворі на цю патологію. Аналіз клінічних особливостей проявів бронхообструктивного синдрому у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму по відношенню до хворих на гострий обструктивний бронхіт при поступленні їх в стаціонар показав, що його складові симптоми відрізняються, в основному, не за частотою виникнення, а за ступенем вираженості проявів. При проведенні аналізу загальноклінічних лабораторних досліджень, які включали визначення показників еритро - та лейкограми периферичної крові у дітей, хворих на бронхіальну астму було виявлено вірогідне підвищення відносної та абсолютної кількості еозинофілів, порівняно з дітьми, хворими на обструктивний бронхіт. Незважаючи на те, що вказаний тест більше підходить для первинного скринінгу бронхіальної астми в дітей раннього віку, ніж для її верифікації, реєстрація вказаного підвищення імунорегуляторного індексу у осіб із наявністю бронхообструктивного синдрому свідчить про значний ризик наявності в них бронхіальної астми (AR = 32,0%, OR = 3,6 (95%CI: 1,3 - 9,7), р300 МО/мл) з достатньо високою чутливістю (82,3%) та негативною передбачуваною цінністю (84,2%) може бути використано при підтвердженні бронхіальної астми у дітей раннього віку.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної педіатричної задачі, яке полягає у ранньому виявленні діагностичних та прогностичних клініко - параклінічних критеріїв бронхіальної астми в дітей раннього віку шляхом проведення комплексного клініко-імунологічного обстеження в перші дні лікування їх у стаціонарному відділенні. Підвищення абсолютного вмісту еозинофільних лейкоцитів (більше 0,4 Г/л), зниження вмісту в еозинофілах катіонних білків (менше 1,4 у.о.) та рівня активності пероксидази (менше 1,7 у.о.), а також наявність негативного резерву киснезалежного метаболізму цих клітин слід розглядати як достатньо чутливі (74% - 89%) та помірноспецифічні (63% - 83%) допоміжні критерії виявлення бронхіальної астми у дітей раннього віку. Враховуючи відсутність у дітей раннього віку високочутливих та водночас специфічних діагностичних критеріїв бронхіальної астми, при проведенні диференційного діагнозу з обструктивним бронхітом необхідно використовувати багатофакторний аналіз результатів комплексного обстеження. Визначено прогностичні клініко-лабораторні критерії несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку, до яких ввійшли позитивний сімейний та конституційний алергологічний анамнез, одночасне зниження в еозинофільних гранулоцитах крові вмісту катіонних білків (менше 1,4 у.о.) та пероксидази (менше 1,7 у.о.), наявність негативного резерву оксидазного метаболізму цих клітин (абсолютний ризик - 30% - 48%, пропорційність шансів - 2,2 - 5,2). При проведенні диференційного діагнозу між бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом у хворих дітей раннього віку рекомендується використовувати констеляційну диференціально діагностичну таблицю.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної педіатричної задачі, яке полягає у ранньому виявленні діагностичних та прогностичних клініко - параклінічних критеріїв бронхіальної астми в дітей раннього віку шляхом проведення комплексного клініко-імунологічного обстеження в перші дні лікування їх у стаціонарному відділенні.

1. Позитивний сімейний та конституційний алергологічний анамнез, а також значно виражений бронхообструктивний синдром є чутливими (72%-81%), але малоспецифічними (42% -67%) діагностичними критеріями бронхіальної астми у дітей раннього віку.

2. Наявність у крові хворих з ознаками обструкції бронхів підвищення імунорегуляторного індексу (більше 2,0), рівня загального імуноглобуліну Е (більше 300 МО/мл) слід розглядати як чутливі (82,3% - 86%) та помірноспецифічні (63% - 71%) додаткові діагностичні критерії бронхіальної астми.

3. Підвищення абсолютного вмісту еозинофільних лейкоцитів (більше 0,4 Г/л), зниження вмісту в еозинофілах катіонних білків (менше 1,4 у.о.) та рівня активності пероксидази (менше 1,7 у.о.), а також наявність негативного резерву киснезалежного метаболізму цих клітин слід розглядати як достатньо чутливі (74% - 89%) та помірноспецифічні (63% - 83%) допоміжні критерії виявлення бронхіальної астми у дітей раннього віку.

4. Враховуючи відсутність у дітей раннього віку високочутливих та водночас специфічних діагностичних критеріїв бронхіальної астми, при проведенні диференційного діагнозу з обструктивним бронхітом необхідно використовувати багатофакторний аналіз результатів комплексного обстеження.

5. Розроблена диференційно-діагностичну констеляційну таблицю виявлення бронхіальної астми у дітей раннього віку по відношенню до обструктивного бронхіту.

6. Визначено прогностичні клініко-лабораторні критерії несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми в дітей раннього віку, до яких ввійшли позитивний сімейний та конституційний алергологічний анамнез, одночасне зниження в еозинофільних гранулоцитах крові вмісту катіонних білків (менше 1,4 у.о.) та пероксидази (менше 1,7 у.о.), наявність негативного резерву оксидазного метаболізму цих клітин (абсолютний ризик - 30% - 48%, пропорційність шансів - 2,2 - 5,2).

РЕКОМЕНДАЦІЇ: 1. При проведенні диференційного діагнозу між бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом у хворих дітей раннього віку рекомендується використовувати констеляційну диференціально діагностичну таблицю. Робота з таблицею полягає в послідовному додаванні діагностичних коефіцієнтів та при досягненні порогу ( ) 13 балів ухвалюється рішення про наявність бронхіальної астми, а при досягненні порогу (-) 13 балів - висновок про наявність обструктивного бронхіту чи відчутність бронхіальної астми.

2. У випадках не досягнення діагностичного порогу за диференційно-діагностичною таблицею можна використовувати додаткові лабораторні методи, які підтверджують наявність бронхіальної астми в дітей раннього віку. До таких методів відноситься визначення негативного резерву киснезалежного метаболізму еозинофілів периферичної крові, який встановлюється як різниця між показниками стимульованого та спонтанного тесту з нітросинім тетразолієм (див. Інформаційний лист № 23 - 2002)

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТКЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравченко О.В. Показники метаболічної активності еозинофілів крові при атопічній реактивності у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №1. - С. 67 - 71.

2. Кравченко О.В. Особливості метаболічної активності еозинофільних гранулоцитів крові та імунного статусу у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т6, №4. - С. 83 - 87.

3. Олійник О.В. Клініко - імунологічні показники дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2003. - Випуск 19. - С. 152 - 155.

4. Пат. 7 А61В5/08 Спосіб виявлення атопічної форми бронхіальної астми у дітей раннього віку.- Богуцька Н.К., Кравченко О.В., Безрукова Т.Л.-№ 44628 А; Заявка № 20001064213 від 18.06.01; Опубл. 15.02.02.; Бюл. № 2.-6 с.

5. Кравченко О. Клінічне значення функціональної активності еозинофілів крові у виявленні атопічного варіанту бронхіальної астми у дітей раннього віку // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль (Україна).- 2002. - С.158.

6. Кравченко О.В. Діагностична цінність киснезалежного метаболізму еозинофілів крові у виявленні атопії у дітей // Матеріали VI зїзду, всеукраїнського лікарського товариства. - Чернівці (Україна). - 2001. - С. 59.

7. Кравченко О.В. Клініко - імунологічна характеристика дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Матеріали 84 - ї підсумкової наукової конференції присвяченої 60 - річчю Буковинської державної медичної академії.- Чернівці (Україна). - 2003. - С.15.

8. Кравченко О.В. Клиническое значение показателей метаболической активности эозинофилов крови при выявлении атопической формы у больных бронхиальной астмой детей раннего возраста // Астма. - 2001. - Т. 2, №1. - С. 121.

9. Кравченко О.В. Визначення показників резерву респіраторного вибуху еозинофілів крові в якості первинного скринінгу атопічного варіанту бронхіальної астми у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія. 2001. - №2. - С. 19.

10. Кравченко О. Особливості оксидазної активності еозинофілів крові та імунного статусу у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Матеріали конф. «Медицина - здоровя XXI сторіччя». - Дніпропетровськ. (Україна) - 2002. - С. 138.

11. Фочук Ф.А., Кравченко О.В. Параклінічні критерії підтвердження природи запалення при повторних епізодах бронхообструкції у дітей раннього віку // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3. - С.85.

12. Безруков Л.О., Олійник О.В., Кравченко В.А. Клініко-імунологічні прогностичні критерії несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми у дітей раннього віку / Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конф. «Питання імунології в педіатрії». - Київ. (Україна) - 2003. - С. 77.

Размещено на .ru