Клініко-імунологічна характеристика і удосконалення лікування гострих респіраторних захворювань у дітей - Автореферат

Актуальність теми гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) визначається тим, що вони займають перше місце серед усіх інфекційних захворювань у дітей та складають 60-80%, а за даними деяких авторів, до 96% інфекційних захворювань в дитячому віці (Ласиця О.І., 1998; Учайкін В. Ф., 2000; Одинець Ю.В., 2001; Мощіч П. С. та ін., 2002; Антипкін Ю.Г. та ін., 2002; Ходак Л.А., 2003). Щорічно в Україні на ці інфекції хворіє від 10 до 14 млн. осіб, що становить 25-30% усієї захворюваності в країні, і половина з них - діти (Аронова М.М., 2002). Поліетіологічність ГРЗ утворює значні труднощі для проведення етіотропної терапії внаслідок недостатності специфічних противірусних засобів для лікування ГРЗ у дітей (Бережний В.В. та ін., 2000; Крамарєв С.О., 2001). Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики педіатрії № 1 з доглядом за хворими та педіатрії дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету „Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дизадаптаційних відхилень”(№ державної реєстрації 0104U004308). На фактичному клінічному матеріалі встановлено, що найбільш значущими у розвитку тривалого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ є негативних преморбідних та соціально-несприятливих факторів, супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), Встановлені 4 варіанти імунної відповіді в залежності від функціональної активності ФГА-РБТЛ у гострому періоді ГРЗ та у період одужання, що і визначає перебіг захворювання, а також диференційоване використання етіотропної терапії.При бактеріологічному та вірусологічному дослідженні у 188 (60,4%) дітей була виявлена наступна флора: у 49 (26,1%) - вірусна, у 83(44,1%) - бактеріальна, у 109(54,8%) дітей - асоціація двох або більш збудників. Згідно з наявністю інфекційного токсикозу легкий перебіг ГРЗ був зареєстрований у 182 (58,7%) дітей, середньотяжкий - у 107 (34,5%), тяжкий - 21 (6,7%) дітей. Подальше дослідження дозволило встановити, що для І варіанту з високими значеннями ФГА-РБТЛ в обидва терміни обстеження, характерні такі клініко-імунологічні особливості: у 39 (81,3%) дітей перебіг ГРЗ був легким, з ураженням верхніх дихальних шляхів та неускладненою формою, відмічалася наявність самого низького рівня Ig Е (62,7±5,4 мг/мл), порівняно низькі концентрації сироваткового ІФН-а у гострому періоді захворювання (0-9,4МО/мл), найнижчий рівень ФНП-а (275±62 пг/мл), підвищення рівня у сироватці крові ІЛ-1? (50±4 пг/мл). У 35 (61,4%) дітей відмічалися супутні захворювання ЛОР-органів: хронічний компенсований тонзиліт - у 18 (51,4%) дітей, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня - у 15(42,9%), хронічний гайморит - у 2 (5,7%) дітей. Враховуючі, що з 62 дітей з високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання, перебіг ГРЗ був легким у 54 (87,1%) дітей та середньотяжким у 8 (12,9%) дітей, з ураженням верхніх дихальних шляхів у 55 (88,7%) дітей та неускладненою формою у 60(96,8%) дітей, в якості етіотропного препарату ми використовували арбідол.Поєднання декількох факторів, а саме: наявності супутньої патології ЛОР-органів (хронічного компенсованого тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), негативних факторів преморбідного фону (антенатальні: гестози періоду вагітності, ГРЗ у вагітних, постнатальні: ішемічно-гіпоксична енцефалопатія, штучне вигодування, нераціональне харчування), соціально-несприятливих факторів (погані житлові умови, низький рівень достатку родини, низька фізична активність) є найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ. В залежності від особливостей функціональної активності лімфоцитів у дітей при ГРЗ виділені чотири варіанти імунної відповіді (ІВ): перший варіант (І) характеризувався високими значеннями ФГА-РБТЛ в гострому періоді та в періоді реконвалесценції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) - супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) - супресією ФГА-РБТЛ тільки у період реконвалесценції, четвертий (IV) - пригніченням відповіді Т-лімфоцитів у обидва терміни обстеження. Вміст Ig А в сироватці крові мав найнижчі значення у дітей з тяжким перебігом та при ускладненнях. Вміст цитокінів (ІФН-?, ФНП-?, ІЛ-1?) в сироватці крові у дітей з ГРЗ має наступні особливості: найнижчі рівні ІФН-? відмічаються при ускладненнях з боку верхніх дихальних шляхів, а також при І та ІІ варіантах ІВ. У дітей, у яких не відмічається супутньої патології ЛОР-органів, з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (РБТЛ ФГА - 60-30%) доцільно використання комбінації арбідолу та гропринозину.

Основний зміст роботи

1. В дисертації наведене теоретичне і наукове узагальнення і нове рішення наукової задачі щодо удосконалення методів диференційованого лікування ГРЗ у дітей у віці від 7 до 14 років з урахуванням клінічного перебігу захворювання, наявності супутньої патології ЛОР-органів, особливостей імунної відповіді.

2. Поєднання декількох факторів, а саме: наявності супутньої патології ЛОР-органів (хронічного компенсованого тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), негативних факторів преморбідного фону (антенатальні: гестози періоду вагітності, ГРЗ у вагітних, постнатальні: ішемічно-гіпоксична енцефалопатія, штучне вигодування, нераціональне харчування), соціально-несприятливих факторів (погані житлові умови, низький рівень достатку родини, низька фізична активність) є найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ.

3. В залежності від особливостей функціональної активності лімфоцитів у дітей при ГРЗ виділені чотири варіанти імунної відповіді (ІВ): перший варіант (І) характеризувався високими значеннями ФГА-РБТЛ в гострому періоді та в періоді реконвалесценції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) - супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) - супресією ФГА-РБТЛ тільки у період реконвалесценції, четвертий (IV) - пригніченням відповіді Т-лімфоцитів у обидва терміни обстеження.

4. Динаміка рівнів в сироватці крові імуноглобулінів 4-х основних класів залежить від клінічної форми ГРЗ і асоційована з варіантом імунної відповіді. Вміст Ig А в сироватці крові мав найнижчі значення у дітей з тяжким перебігом та при ускладненнях. Рівень Ig G підвищувався при ІІ та IV варіантах імунної відповіді та знижувався при ускладнених та тяжких формах. Вміст Ig М підвищувався при тяжкому перебігу та ускладненнях, а також IV варіанті імунної відповіді. Відмічався високий рівень Ig Е при ІІ варіанті імунної відповіді.

5. Вміст цитокінів (ІФН-?, ФНП- ?, ІЛ-1?) в сироватці крові у дітей з ГРЗ має наступні особливості: найнижчі рівні ІФН-? відмічаються при ускладненнях з боку верхніх дихальних шляхів, а також при І та ІІ варіантах ІВ. Рівні ФНП- ? та ІЛ-1? в сироватці крові наростають відповідно варіантам імунної відповіді від І до IV.

6. У дітей з легким та середньотяжким перебігом і високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ - 80-61%) доцільно використання етіотропного лікування - арбідолу. У дітей, у яких не відмічається супутньої патології ЛОР-органів, з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (РБТЛ ФГА - 60-30%) доцільно використання комбінації арбідолу та гропринозину. У дітей з супутньою патологією ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання доцільно використання комбінації гропринозину та умкалору.

Практичні рекомендації

1. При захворюванні дітей на ГРЗ доцільно визначати рівень ФГА РБТЛ (морфологічним методом) для проведення диференційованого етіотропного та патогенетичного лікування.

2. У дітей з легким та середньотяжким перебігом ГРЗ та показником ФГА РБТЛ 80-61%, на початку захворювання, доцільно використання препарату арбідол. Режим лікування: усередину до прийому їжі, при неускладнених формах хвороби дітям від 7 до 12 років призначають по 0,1 г 3 рази на добу протягом 3 днів; старші за 12 років - по 0,2 г 3 рази на добу протягом 3 днів.

3. У дітей зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30%, на початку захворювання, і при відсутності у цих дітей супутньої патології ЛОР-органів, доцільно проводити лікування дітей арбідолом в сполученні з гропринозином. Арбідол призначається у віковому дозуванні, гропринозин: усередину, після їжі по 50-100 мг/кг/добу у 3-4 прийоми протягом 5-10 днів.

4. Дітям, у яких ГРЗ перебігає на тлі супутньої ЛОР патології (наявність хронічного компенсированного тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30% на початку захворювання, доцільно використовування комбінації гропринозину та умкалору. Гропринозин призначається у віковому дозуванні, умкалор призначається усередину у дозуванні: 7-12 років - 10-20 крапель 3 рази на добу, старше 12 років - по 20-30 крапель 3 рази на добу до їжі з невеликою кількістю рідини.

1. Бережний В.В., Єршова І.Б., Кунегіна О.М. Гострі респіраторні захворювання у дітей і підлітків (діагностика, лікування, профілактика). - Київ - Луганськ: ТОВ НПК “ЕКОФАРМ”, 2003 - 188с. Здобувач здійснював інформаційний пошук, проведення досліджень, аналіз результатів.

2. Показатели гуморального иммунитета и микрогемодинамики при осложненных формах острых респираторных вирусных инфекций у детей /И.Б. Ершова, В.Н. Бандурин, Л.И. Гавриш, Е.Н. Кунегина, И.В. Коваленко, Е.В.Чернова, Г.И. Колесниченко //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К. - Луганськ - Х., 2002. - Вип.2 (41) - С.51-54. Здобувач здійснював проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

3. Кунегіна О.М. Особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей в залежності від преморбідного фону //Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, №3. - С.69-71.

4. Кунегіна О.М. Порівнювальна характеристика вмісту деяких цитокінів при гострих респіраторних захворюваннях у дітей//Український медичний альманах. - 2004. - Т.7, №6 (Додаток). - С.30-31.

5.Показатели иммунитета и микрогемодинамических нарушений у детей с осложненными формами ОРВИ / Ершова И.Б., Кунегина Е.Н., Антощук В.С., Антощук В.А. //Український медичний альманах. -2004. - Том 7, №5. (додаток). - С. 27-28. Здобувач здійснював набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів.

6.Антибактериальная терапия при внебольничных пневмониях у детей /Э.Манолова, М.Воронов, Л.Гаврыш, Е.Кунегина // Doctor. - 2002. - №2. - С.79-80. Здобувач здійснював інформаційний пошук, набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів.

7.Проблемы острых респираторных вирусных заболеваний в педиатрии / И.Б.Ершова, Е.Н. Кунегина, В.И. Литус, Б.А.Федосеев // ”Здоровя України”. - 2003. - №23-24. - С.33. Здобувач здійснював набір матеріалу, проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

8. Ершова И.Б., Кунегина Е.Н. Дифференцированные подходы к терапии острых респираторных заболеваний в группе часто и длительно болеющих детей //Здоровя України. -2004. - №22. - С.29. Здобувач забезпечив проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

9. Етіопатогенетична терапія позалікарняних пневмоній з атиповим перебігом у дітей, які часто хворіють /Е.П. Манолова, М.В.Воронов, Л.І. Гавриш, О.М. Кунегіна // Труди 3-ї науково-практичної конф. “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002) // ПАГ. - 2002. - №2. - С.33. Здобувач здійснював проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів.

10. Лечение и профилактика ОРВИ /И.Б. Ершова, В.Н.Бандурин, Е.Н. Кунегина, И.В.Коваленко //Труди ІІ Всеукраїнської науково-практичної конф. “Питання імунології в педіатрії” (м. Київ.18-20 вересня 2002 р.) // Перинатологія та педіатрия. - 2002.- №3. - С.89. здобувач здійснював інформаційний пошук, проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів.

11. Ершова И.Б., Бандурин В.Н., Кунегина Е.Н. Проблемы острых респираторных заболеваний в педиатрии // Матеріали конгресу педіатрів України “Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі” (7-9 жовтня 2003 р., Київ) - К.: Аспект-Поліграф, 2003. - С.284-285. Здобувач забезпечував проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

12. Ершова И.Б., Кунегина Е.Н. Дифференцированные подходы к терапии острых респираторных заболеваний // Матеріали 11-го зїзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” (7-10 грудня 2004 р., Київ) - К.: Аспект-Поліграф, 2004. - С.101-102. Здобувач забезпечував проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.