Клініко-імунологічна діагностика активних форм Епштейна-Барр вірусної інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини та обґрунтування імунотерапії - Автореферат
Вивчення результатів змін в імунному статусі: підвищення рівня CD16 клітин, sIgA в слині, В-лімфоцитів та сироваткового IgG як реактивація ВЕБ інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини на тлі тимомегалії та зниженого сироваткового кортизолу.
Аннотация к работе
Сучасні методи лікування активних форм ВЕБ-інфекції, що є далекими від достатньої ефективності, включають у 80% випадків застосування медикаментозної терапії (ацикловір та ганцикловір) [Van der Horst 1991, Tunell E, Aurelius E 1996, Хахалин Л. Зважаючи на уявлення про ВЕБ-інфекцію, як опортуністичну, цілком доречно було б дослідження імунного та цитокінового статусу у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини. Таким чином, не вирішеними залишаються питання щодо ролі ВЕБ-інфекції у розвитку гіперплазії лімфоїдної тканини у дітей і стану у них імунного та цитокінового статусів, а також потребує удосконалення метод лікування ВЕБ-інфекції. Вивчити інформативність в діагностиці певних форм ВЕБ-інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини полімеразної ланцюгової реакції та визначення специфічних антитіл різних класів імуноферментним методом. Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення На підставі клінічних критеріїв діагностики, даних визначення ДНК вірусу в слині та специфічних серологічних тестів встановлено, що інфікованість ВЕБ характерна для 89,4% дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини носоглотки, з них у 68 випадків (47,9%) виявлена активна форма інфекції з високим та середнім рівнем інфікованості слини.Латентна інфекція характеризується відсутністю або незначною кількістю ВЕБ в слині та присутністю IGG VCA та IGG EBNA антитіл. Клінічно маніфестовані форми хвороби характеризуються клінічними проявами, в першу чергу гіперплазією лімфоїдної тканини, високим вмістом вірусу в слині та наявністю антитіл до EA-, VCA-, та EBNA антигенів. Гіперплазія лімфоїдної тканини у них супроводжується значним зниженням рівня кортизолу. Розроблений метод комплексної імунотерапії імуноглобулінами з підвищеним титром антитіл до ВЕБ разом з препаратом інтерферону лафероном показав 100% її ефективність у пригніченні реплікації ВЕБ та клінічне видужання у 88,2% випадків реактивованої форми ВЕБ-інфекції у дітей. Отримані дані свідчать, що клінічно маніфестованим формам ВЕБ-інфекції у дітей притаманні лімфопроліферативні процеси на тлі порушень клітинної та гуморальної імунної відповіді та зниження рівня кортизолу.
Вывод
1. Інфікованість Епштейна-Барр вірусом встановлена у 89,4% дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини. В 47,9% випадків виявлена активна форма ВЕБ-інфекції. Латентна інфекція характеризується відсутністю або незначною кількістю ВЕБ в слині та присутністю IGG VCA та IGG EBNA антитіл. Клінічно маніфестовані форми хвороби характеризуються клінічними проявами, в першу чергу гіперплазією лімфоїдної тканини, високим вмістом вірусу в слині та наявністю антитіл до EA-, VCA-, та EBNA антигенів.
2. У дітей з ознаками ВЕБ-інфекції у 82,4% випадків спостерігається тимомегалія. Гіперплазія лімфоїдної тканини у них супроводжується значним зниженням рівня кортизолу.
3. У дітей з реактивованою формою ВЕБ -інфекції виявлені вірогідні зміни в субпопуляційному складі лімфоцитів: підвищення рівней CD16 і CD22 клітин та зниження кількості CD8 клітин. Спостерігається підвищений рівень сироваткового IGG та знижена кількість SIGA в слині. За коефіцієнтом кореляції є пряма пропорційна залежність між кількістю ВЕБ та рівнем SIGA в слині.
4. При реактивованій формі ВЕБ-інфекції в сироватці крові виявляється підвищена кількість ІЛ-1, ФНО-?, ІЛ-4, ІЛ-10, вміст сироваткових ІЛ-6, ІЛ-12 та g-ІФН суттєво не змінюється.
5. Розроблений метод комплексної імунотерапії імуноглобулінами з підвищеним титром антитіл до ВЕБ разом з препаратом інтерферону лафероном показав 100% її ефективність у пригніченні реплікації ВЕБ та клінічне видужання у 88,2% випадків реактивованої форми ВЕБ-інфекції у дітей. При цьому знижується до норми рівні CD16 та CD22 клітин, нормалізується продукція сироваткових IGG, а також відбувається нормалізація кількості ІЛ-1 та ІЛ-10.
6. Отримані дані свідчать, що клінічно маніфестованим формам ВЕБ-інфекції у дітей притаманні лімфопроліферативні процеси на тлі порушень клітинної та гуморальної імунної відповіді та зниження рівня кортизолу. За таких обставин є зрозумілою висока клінічна ефективність запропонованого імунотерапевтичного підходу без включення до схеми лікування антивірусних препаратів.
Практичні рекомендації
1. Запропоновано спосіб диспансерного нагляду за дітьми з активними формами ВЕБ-інфекції за допомогою розробленого клініко-імунологічного моніторингу.
2. Впроваджено напівкількісний метод полімеразної ланцюгової реакції у комплексі з даними визначення специфічних до вірусу сироваткових антитіл для діагностики активних форм ВЕБ-інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини.
3. Розроблена та впроваджена схема лікування активних форм ВЕБ-інфекції із застосування імуноглобуліну з підвищеним титром антитіл до ВЕБ (1:5120) в дозі 6,0 мл одноразово у комбінації із лафероном від 500 тис. до 1 млн ОД, на курс 10 інєкцій при введенні з інтервалом 48 годин.