Клініко-імунологічні порушення у часто хворіючих дітей з пре- і перинатальним ураженням центральної нервової системи і методи їх корекції - Автореферат

Підхід до реабілітації ЧХД, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку, має свої особливості, повязані з розвитком патологічних зрушень з боку нервової та імунної систем, зумовлюючи необхідність корекції змін в обох системах (Шкробанець І.Д., 2002). Підвищення ефективності реабілітації часто хворіючих дітей, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку шляхом розроблення методів корекції функціональних зрушень в імунній та нервовій системах хворих. Вивчити залежність між частотою і тривалістю інфекційних респіраторних захворювань у дітей перших років життя, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку, і станом їх нервово-психічного та фізичного розвитку. Визначити вплив порушень процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, а також змін вмісту гістаміну й серотоніну сироватки крові на стан здоровя дітей, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку. Предмет дослідження: стан фізичного, нервово-психічного розвитку та імунний статус часто хворіючих дітей, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку при використанні різних медикаментозних методів реабілітації.Під нашим спостереженням перебували 156 дітей: 108 часто хворіючих на респіраторні інфекції дітей віком від 1 до 3 років, які перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку (основна група), 23 однолітки з групи ЧХД без ураження ЦНС (група порівняння), 25 здорових однолітків, які спостерігалися в поліклініці (контрольна група). Всі діти основної групи перенесли протягом одного року гострі респіраторні інфекції (ГРІ) от 6 до 12 разів (8,9±1,23), які були ускладнені у 65 дітей (74,7%) гострим середнім отитом, у 30 дітей (34,5%) - гострим бронхітом, у 11 дітей (12,6%) - пневмонією. До I групи ввійшли 25 дітей з затримкою НПР на 2,0±0,26 епікризних строки, до II групи - 17 дітей з затримкою НПР на 2,38±0,24 епікризних строки і до III групи - 14 дітей з затримкою НПР на 3,2±0,49 епікризних строки. Під час аналізу отриманих даних відзначено залежність між ступенем затримки НПР та індексом респіраторної захворюваності: чим виразнішим є ступінь затримки розвитку дітей, які перенесли пре-і перинатальне ураження ЦНС, тим більшим є індекс респіраторної захворюваності (7,3±0,29 днів, 8,6±1,15 днів та 10,1±1,24 днів відповідно у I, II і III групах). Відповідно до отриманих даних, у дітей, що перенесли тяжке пре-і перинатальне ураження ЦНС (III група), респіраторні інфекції перебігали в 2 рази довше, ніж у дітей контрольної групи, і в 1,7 раза довше, ніж у ЧХД без ураження ЦНС.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання - удосконалення клініко-діагностичних і лікувально-реабілітаційних методів у часто хворіючих на респіраторні захворювання дітей, які перенесли пре-і перинатальне ураження ЦНС, з розробкою критеріїв для діагностики ступеня тяжкості перенесеного перинатального ураження головного мозку і подальшим диференційованим підходом до терапії. Визначено звязок між характером змін в імунному статусі дітей раннього віку та глибиною пре-і перинатального ураження головного мозку, частотою, тривалістю і тяжкістю респіраторних захворювань: при малій затримці психомоторного розвитку дітей частота респіраторних захворювань складає 7,3±0,29 на рік, їх тривалість 10,4±1,5 днів, кількість ускладень (отити, синусити, бронхіти, пневмонії) - 77,5%, у дітей з глибоким відставанням в нервово-психічному розвитку - відповідно 10,1±1,24, 14,6±2,7 днів і 93,4%. Використання препаратів танакан і сироп кореня солодки в реабілітації ЧХД, які перенесли пре-і перинатальне ураження ЦНС, дозволяє суттєво і стійко поліпшити показники імунної системи, що визначає зниження частоти респіраторних захворювань в 2,5 - 3,1 раза, їх тривалості - в 1,7 - 1,9 раза, частоти ускладнень - в 2 - 2,5 раза, проявів алергії - в 2,1 раза. Дітей, що перенесли пре-і перинатальне ураження головного мозку, слід віднести до групи ризику за розвитком вторинного нейрогенно обумовленого імунного дисбалансу і порушень в системі перекисного окислення ліпідів, що сприяють частим і тривалим інфекційним захворюванням респіраторного тракту і розвитку алергічних станів. Часто хворіючим дітям, які перенесли пре-і перинатальне ураження ЦНС, з клінічними проявами алергії, слід використовувати препарати танакан із розрахунку 2 мг/кг стандартизованого екстракту гінкго білоба 2 рази на день (вранці та в обід) і сироп кореня солодки по ? чайної ложки 2 рази на день протягом 1 місяця.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання - удосконалення клініко-діагностичних і лікувально-реабілітаційних методів у часто хворіючих на респіраторні захворювання дітей, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС, з розробкою критеріїв для діагностики ступеня тяжкості перенесеного перинатального ураження головного мозку і подальшим диференційованим підходом до терапії.

Визначено звязок між характером змін в імунному статусі дітей раннього віку та глибиною пре- і перинатального ураження головного мозку, частотою, тривалістю і тяжкістю респіраторних захворювань: при малій затримці психомоторного розвитку дітей частота респіраторних захворювань складає 7,3±0,29 на рік, їх тривалість 10,4±1,5 днів, кількість ускладень (отити, синусити, бронхіти, пневмонії) - 77,5%, у дітей з глибоким відставанням в нервово-психічному розвитку - відповідно 10,1±1,24, 14,6±2,7 днів і 93,4%.

Ступінь вираженості імунних порушень з недостатністю Т - і В-клітинних ланок імунитету в дітей раннього віку багато в чому залежить від глибини пре- і перинатального ураження структур головного мозку, зокрема, гіпоталамуса, у звязку з чим ці порушення можуть трактуватися як нейроімунний варіант.

У часто хворіючих дітей з пре- і перинатальним пошкодженням структур ЦНС на фоні нейроімунних порушень розвивається сенсибілізація до різних відділів головного мозку, особливо до тканин гіпоталамуса, що багато в чому визначає нервову регуляцію активності імунних функцій. Вираженість сенсибілізації залежить від ступеня пошкодження нервових структур.

Для ЧХД, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС, характерними є нестабільність клітинних мембран з активацією процесів перекисного окислення ліпідів, пригнічення активності антиоксидантних ферментів, виражене збільшення рівня гістаміну в крові незалежно від наявності або відсутності клінічних проявів алергії.

Використання препаратів танакан і сироп кореня солодки в реабілітації ЧХД, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС, дозволяє суттєво і стійко поліпшити показники імунної системи, що визначає зниження частоти респіраторних захворювань в 2,5 - 3,1 раза, їх тривалості - в 1,7 - 1,9 раза, частоти ускладнень - в 2 - 2,5 раза, проявів алергії - в 2,1 раза.

Застосування в комплексі з нейротрофічною терапією імуномодулятора "Бронхомунал П" сприяє відновленню імунного статусу ЧХД і зниженню частоти й тривалості респіраторних захворювань, але не впливає на зниження частоти алергії. Стійкість імуномодулювального ефекту "Бронхомуналу П" у ЧХД з пре- і перинатальним ураженням ЦНС обмежується шістьма місяцями.

Практичні рекомендації

Дітей, що перенесли пре- і перинатальне ураження головного мозку, слід віднести до групи ризику за розвитком вторинного нейрогенно обумовленого імунного дисбалансу і порушень в системі перекисного окислення ліпідів, що сприяють частим і тривалим інфекційним захворюванням респіраторного тракту і розвитку алергічних станів.

Підставою для додавання до комплексу терапії дітей, що перенесли пре- і перинатальне ураження головного мозку, імунотропних і нейротрофічних препаратів є затримка нервово-психічного розвитку більш ніж на 2 епікризних строки та наявність імунного дисбалансу.

Часто хворіючим дітям, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС, з клінічними проявами алергії, слід використовувати препарати танакан із розрахунку 2 мг/кг стандартизованого екстракту гінкго білоба 2 рази на день (вранці та в обід) і сироп кореня солодки по ? чайної ложки 2 рази на день протягом 1 місяця.

У ЧХД, які перенесли пре- і перинатальне ураження ЦНС, без клінічних проявів алергії слід включити в комплексі з нейротрофічними препаратами (аміналон, цинаризин) імуномодулятор "Бронхомунал П" за стандартною схемою - 3,5 мг/добу одноразово вранці натще, 3 проведених щомісяця цикли по 10 днів. Курс "Бронхомуналу П" повторити через 6 місяців.

Дітям, які перенесли пре- і перинатальне ураження головного мозку, реабілітаційну терапію слід призначати з перших місяців життя.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

Значение клинико-иммунологических критериев в профилактике нарушений у часто и длительно болеющих детей с перинатальной энцефалопатией, родившихся в неблагоприятной экологической зоне // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т.4. - №1. - С.117-120. (Співавтори: Юліш Є.І., Колеснікова Г. Г.) Автором визначені клініко-імунологічні критерії діагностики ступеня нейроімунних порушень у часто та тривало хворіючих дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Динамика морфофункциональных изменений в иммунокомпетентных органах на фоне иммунотерапии // Буковинський медичний вісник - 2001. - Т.5, № 1-2, С. 190-191. (Співавтори: Юліш Є.І., Чернишова О. Є.) Автором вивчені морфофункціональні зміни органів імунітету на фоні імунотерапії.

Иммунный статус детей, перенесших внутриутробное и (или) интранатальное поражение центральной нервной системы // Збірник наукових статей "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, випуск 5. - Запоріжжя. - 1999. - С.226-229. (Співавтори: Юліш Є.І., Колеснікова Г.Г., Євтушенко С. К.) Автором визначена кореляція між тяжкістю перинатального ураження ЦНС і змінами імунітету.

Роль аутоімунних процесів в розвитку дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ. - 2001, випуск 10, книга 2, - С.658-663. (Співавтори: Юліш Є.І., Степанова Г.Г., Пошехонов С. О.) Автором вивчен вплив аутоімунних процесів на розвиток дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Особенности иммунного статуса часто и длительно болеющих детей раннего возраста с перинатальным поражением центральной нервной системы // Врачебная практика. - 1999. - №6. - С.83-86. (Співавтори: Юліш Є.І., Колеснікова Г. Г.) Автором визначена залежність між тяжкістю перинатального ураження ЦНС і показниками респіраторної захворюваности.

Особенности показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при аллергическом диатезе // Збірник наукових статей "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, випуск 5. - Запоріжжя. - 1999. - С.76-79. (Співавтори: Світайло О.А., Дорофєєва Г. Д.) Автором вивчений стан перекисного окислення ліпідів у дітей з алергічним діатезом на фоні перенесеного перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи.

Использование "Танакана" в лечении часто болеющих детей, перенесших перинатальное поражение центральной нервной системы // Питання експериментальної та клінічної медицини, збірник статей. - 2003. - Вип.7. - Т.1. - С.245-248. Автором досліджена ефективність застосування препаратів Танакан і сироп кореня солодки, а також Бронхомунал П у часто хворіючих дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС.

Патент 30441 А Україна, А 61В 10/00. Спосіб діагностики аутоімунного пошкодження головного мозку дитини: Пат.: 30441 А Україна, А 61В 10/00. Заяв.11.05.1998. Опубл.15.11 2000. Бюл. № 6-ІІ. (Співавтори: Юліш Є.І., КОЛЕСНІКОВАГ.Г., Чернишова О. Є.) Автором наведено спосіб діагностики ступеня аутоімунного ураження різних структур головного мозку аутоантитілами.

Патент 57201 А Україна, А 61В 10/00. Спосіб оцінки ступеня тяжкості перинатального гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку дитини на 2-му і 3-му році життя: Пат.: 57201 А Україна, А 61В 10/00. Заяв.06.11.2001. Опубл.16.06 2003. Бюл. № 6. (Співавтори: Юліш Є.І., Колеснікова Г. Г.) Автором наведено спосіб оцінки ступеня тяжкості перинатального гіпоксично-ішемічного ураження головного мозку дитини на 2-му і 3-му році життя.

Аллергические заболевания и некоторые показатели периферической крови у детей с поражением нервной системы // Матер. Научно-практической конференции "Актуальні питання охорони злоровя дітей та підлітків Донбасу”. - Луганськ, 1997. - С.41-43. Автором визначена частота алергічних захворювань та еозінофілії у дітей з патологією нервової системи.

Нейроімунна недостатність при перинатальній енцефалопатії // Матеріали 10-го зїзду педіатрів України. - Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С.22. (Співавтори: Юліш Є. І.) Автором визначена наявність недостатності імунної системи після перенесеного перинатального ураження центральної нервової системи.

Особенности катамнеза у детей, перенесших тяжелое перинатальное поражение центральной нервной системы // Матер. Науково-практичної конференції "Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів”. - Харків. - 2000. - С.154-155. (Співавтори: Юліш Є.І., Степанова Г.Г., Нагорна Н. В.) Автором досліджена інфекційна та соматична захворюваність у дітей, які перенесли важке перинатальне ураження центральної нервової системи.

Влияние перинатальной невропатологии на формирование аллергических заболеваний у детей раннего возраста // Матеріали наукових праць І зїзду алергологів України. - Київ. - 2002. - С.82. (Співавтори: Юліш Є. І.) Автором визначена залежність між ступенем перинатального ураження ЦНС та ступенем сенсибілізації до уражених структур головного мозку, а також досліджено рівень гістаміну крові у цих дітей.