Клініко-імунологічні показники та морфологічні зміни органів імунної системи при бактерійних менінгітах та менінгоенцефалітах - Автореферат

Зясування характеру порушень імунної реактивності при менінгококових та пневмококових менінгітах та менінгоенцефалітах нам видається важливою проблемою, виходячи із позиції розшифровки участі окремих ланок функціонування імунної системи (ІС) у механізмах антибактеріальної резистентності та запалення. Таким чином, відсутність комплексного дослідження реакцій ІС у хворих на менінгіти (менінгоенцефаліти) менінгококової та пневмококової природи спонукала нас до вивчення клініко-імунологічних проявів хвороби у дорослих з метою обґрунтування окремих ланок патогенезу та розробки на цій основі прогностичних критеріїв перебігу й завершення запального процесу. Виявити взаємозвязок між клінічним перебігом, виразністю синдрому інтоксикації та розвитком ускладнень з урахуванням аналізу клінічних та біохімічних показників крові та ліквору хворих на менінгококові та пневмококові менінгіти та менінгоенцефаліти. Вивчити характер змін та порушень ІС хворих на менінгококові та пневмококові менінгіти і менінгоенцефаліти за допомогою комплексного дослідження клітинної та гуморальної ланок імунітету (основних популяцій та субпопуляцій Т-і В-лімфоцитів, Ig класів А, G, М, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), комплементу), а також показників фагоцитозу у крові при госпіталізації та в період ранньої реконвалесценції. Вивчити морфо-гістохімічні зміни в органах ІС (тимусі, шийних лімфатичних вузлах, селезінці) і в мяких мозкових оболонках та суміжних ділянках головного мозку при менінгококових та пневмококових менінгітах і менінгоенцефалітах.У 15 хворих на ММ (ММЕ) спостерігався середньотяжкий, у 25 хворих - тяжкий перебіг захворювання. У 18 хворих на ПМ (ПМЕ) відзначався середньотяжкий, у 36 хворих - тяжкий перебіг захворювання. Були обстежені 31 хворий (ММ - 15, ПМ - 16) із середньотяжким та 51 хворий (ММ (ММЕ) - 20, ПМ (ПМЕ) - 31) з тяжким перебігом захворювання. 84% хворих на ММ (ММЕ) та 86,1% хворих на ПМ (ПМЕ) скаржились на блювання, яке не було повязане з прийомом їжі, а також не приносило полегшення та часто зявлялось при переміні положення тіла. Прояви набряку-набухання головного мозку (ННГМ) у хворих на БМ (БМЕ) менінгококової етіології були менш виражені: коматозний стан розвивався - у 30% хворих, тоді як при пневмококовому ураженні ЦНС коматозний стан спостерігався у 41,7% хворих.У дисертації наведено теоретичне вирішення наукової задачі - вивчення стану імунної системи у хворих на бактерійні менінгіти та менінгоенцефаліти. Отримано нові дані про механізми імунної відповіді при пневмококовій та менінгококовій етіології захворювання залежно від термінів та тяжкості перебігу запального процесу. Пневмококові ураження центральної нервової системи порівняно з менінгококовими менінгітами (менінгоенцефалітами) характеризувалися тяжчим клінічним перебігом з частішим формуванням набряку-набухання головного мозку, який спостерігався у 53,1% хворих та у 15,6% випадків закінчився летально. У крові хворих виявлено в гострому періоді пригнічення Т-клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету (за рахунок зменшення CD3, CD4, CD8, Ig, комплементу, фагоцитарної активності нейтрофілів), що було вираженішим при пневмококовому ураженні центральної нервової системи. Середньотяжкий перебіг захворювання можна прогнозувати при умові, якщо при менінгококових менінгітах рівень відносної кількості лімфоцитів нижче 12,8 ± 0,63%, абсолютної кількості Т-лімфоцитів - 1,27 ± 0,08 ? 109/л, відносної кількості Т-лімфоцитів - 58,38 ± 2,09%, відносної кількості Т-хелперів/індукторів - 28,55 ± 2,0%, IGM - 1,61 ± 0,09 г/л, IGG - 12,61 ± 0,65 г/л, фагоцитарний індекс - 80,5 ± 1,39%, індекс бактерицидності нейтрофілів - 51,7 ± 2,34%, абсолютний показник знешкодження - 3,27 ± 0,27 ? 109/л, абсолютне число нейтрофілів вище 8,94 ± 2,31 ? 107/л, абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів - 7,2 ± 0,52 ? 109/л, абсолютний показник поглинання - 7,61 ± 0,36 ? 104/л, а при пневмококових менінгітах рівень відносної кількості лімфоцитів нижче 14,5 ± 1,0%, абсолютної кількості Т-лімфоцитів - 1,22 ± 0,07 ? 109/л, відносної кількості Т-лімфоцитів - 53,82 ± 1,97%, абсолютної кількості Т-хелперів/індукторів - 0,55 ± 0,07 ? 109/л, абсолютної кількості Т-супресорів/цитотоксичних - 0,34 ± 0,02 ? 109/л, IGM - 1,53 ± 0,11 г/л, IGG - 11,25 ± 0,49 г/л, абсолютне число нейтрофілів вище 8,69 ± 0,53 х 107/л, абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів - 7,05 ± 0,47 х 109/л, абсолютний показник поглинання - 7,78 ± 0,36 ? 104/л.

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне вирішення наукової задачі - вивчення стану імунної системи у хворих на бактерійні менінгіти та менінгоенцефаліти. Отримано нові дані про механізми імунної відповіді при пневмококовій та менінгококовій етіології захворювання залежно від термінів та тяжкості перебігу запального процесу.

1. При обстеженні 106 хворих на бактерійні менінгіти і менінгоенцефаліти менінгококової та пневмококової етіології виявлено, що 61,5% випадків хвороби були спричинені S. pneumoniae. Пневмококові ураження центральної нервової системи порівняно з менінгококовими менінгітами (менінгоенцефалітами) характеризувалися тяжчим клінічним перебігом з частішим формуванням набряку-набухання головного мозку, який спостерігався у 53,1% хворих та у 15,6% випадків закінчився летально.

2. У крові хворих виявлено в гострому періоді пригнічення Т-клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету (за рахунок зменшення CD3, CD4, CD8, Ig, комплементу, фагоцитарної активності нейтрофілів), що було вираженішим при пневмококовому ураженні центральної нервової системи. У періоді реконвалесценції при середньотяжкому перебізі захворювань спостерігалась нормалізація більшості показників імунограми, тоді як при тяжкому - лише тенденція до їх покращення. Визначені рівні імунологічних показників крові для раннього прогнозування перебігу менінгококових та пневмококових менінгітів (менінгоенцефалітів).

3. Імуногістохімічне дослідження тимуса, селезінки та шийних лімфатичних вузлів встановило значне спустошення їх лімфоїдного компоненту у поєднанні з недостатністю макрофагальної ланки та зниженням синтезу інтерлейкіну-1 і фактору некрозу пухлин.

4. При пневмококовій інфекції у 33,3% спостережень у тканині головного мозку виявлені вогнища деструкції без розвитку запальної реакції, що свідчить про неспроможність імунокомпетентних органів локалізувати та нейтралізувати бактерійну інфекцію у гострому періоді захворювання.

5. Підвищене утворення імунних комплексів в поєднанні з порушенням системи зсідання крові (підвищенням вмісту фібрину і зниженням протромбінового індексу), недостатністю інтерлейкіну-1 та фактору некрозу пухлин сприяє розвитку ДВЗ-синдрому. В результаті виникає розповсюджена мікроангіопатія та блокада мікроциркуляторного русла, що призводить до формування набряку-набухання головного мозку, визначає тяжкість перебігу та наслідки запального процесу.

6. На підставі клінічних, імунологічних та морфологічних зіставлень при бактерійних менінгітах (менінгоенцефалітах) встановлено, що розлади в імунній системі сприяють наростанню бактеріє- та токсинемії, запально-некротичним та набряковим змінам в нервовій тканині, супроводжуються тяжким перебігом і виникненням різноманітних ускладненнь.

Практичні рекомендації

При бактерійних менінгітах та менінгоенцефалітах менінгококової і пневмококової етіології рекомендується комплексне дослідження імунного статусу хворих у періоді розпалу та у динаміці разом із загальновизнаними методами дослідження. Для цього необхідно визначати основні популяції та субпопуляції Т- і В-лімфоцитів, Ig класів А, M, G, циркулюючі імунні комплекси, комплемент, показники фагоцитозу в периферичній крові.

Як діагностичні критерії прогнозування перебігу бактерійних менінгітів та менінгоенцефалітів менінгококової і пневмококової природи необхідно використовувати такі показники: вміст загальної кількості лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів/цитотоксичних, IGM, IGG, абсолютне число нейтрофілів, фагоцитарний індекс, абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів, індекс бактерицидності нейтрофілів, абсолютний показник бактерицидності, абсолютний показник поглинання, абсолютний показник знешкодження. Середньотяжкий перебіг захворювання можна прогнозувати при умові, якщо при менінгококових менінгітах рівень відносної кількості лімфоцитів нижче 12,8 ± 0,63%, абсолютної кількості Т-лімфоцитів - 1,27 ± 0,08 ? 109/л, відносної кількості Т-лімфоцитів - 58,38 ± 2,09%, відносної кількості Т-хелперів/індукторів - 28,55 ± 2,0%, IGM - 1,61 ± 0,09 г/л, IGG - 12,61 ± 0,65 г/л, фагоцитарний індекс - 80,5 ± 1,39%, індекс бактерицидності нейтрофілів - 51,7 ± 2,34%, абсолютний показник знешкодження - 3,27 ± 0,27 ? 109/л, абсолютне число нейтрофілів вище 8,94 ± 2,31 ? 107/л, абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів - 7,2 ± 0,52 ? 109/л, абсолютний показник поглинання - 7,61 ± 0,36 ? 104/л, а при пневмококових менінгітах рівень відносної кількості лімфоцитів нижче 14,5 ± 1,0%, абсолютної кількості Т-лімфоцитів - 1,22 ± 0,07 ? 109/л, відносної кількості Т-лімфоцитів - 53,82 ± 1,97%, абсолютної кількості Т-хелперів/індукторів - 0,55 ± 0,07 ? 109/л, абсолютної кількості Т-супресорів/цитотоксичних - 0,34 ± 0,02 ? 109/л, IGM - 1,53 ± 0,11 г/л, IGG - 11,25 ± 0,49 г/л, абсолютне число нейтрофілів вище 8,69 ± 0,53 х 107/л, абсолютний показник фагоцитарної активності нейтрофілів - 7,05 ± 0,47 х 109/л, абсолютний показник поглинання - 7,78 ± 0,36 ? 104/л. При менінгококових та пневмококових менінгітах (менінгоенцефалітах) прогнозують тяжкий перебіг захворювання, якщо вміст відносної кількості лімфоцитів 6,3 ± 0,7% та 5,84 ± 0,48% відповідно, абсолютної кількості Т-лімфоцитів 0,4 ± 0,04 ? 109/л та 0,29 ± 0,03 х 109/л відповідно, відносної кількості Т-лімфоцитів 43,6 ± 2,43% та 35,4 ± 1,9% відповідно, абсолютної кількості Т-хелперів/індукторів 0,16 ± 0,02 ? 109/л при пневмококовій інфекції, відносної кількості Т-хелперів/індукторів 16,32 ± 1,39% при менінгококовій інфекції, абсолютної кількості Т-супресорів/цитотоксичних 0,13 ± 0,01 ? 109/л при пневмококовому ураженні центральної нервової системи, IGM 0,97 ± 0,02 г/л та 1,15 ± 0,08 г/л відповідно, IGG 9,8 ± 0,11 г/л та 8,06 ± 0,3 г/л відповідно, фагоцитарного індекса - 70,7 ± 0,97% та 71,87 ± 1,05% відповідно, індекса бактерицидності нейтрофілів - 34,5 ± 0,76% та 37,41 ± 1,28% відповідно і нижче, а також якщо рівень абсолютного числа нейтрофілів 15,15 ± 0,74 ? 107/л та 13,91 ± 0,49 ? 107/л відповідно і вище.

1. Козько В.Н., Никитина Н.А., Мотлохова О.В., Дмитренко В.М. Клинические особенности течения менингококковой инфекции и причины летальности при ней // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 2. - С.119-121 (Проводила клінічне обстеження хворих, аналіз результатів та оформлення статті).

2. Козько В.Н., Мотлохова О.В. Динаміка клініко-імунологічних показників при пневмококових менінгітах // Врачебная практика.- 2002. - № 5. - С.44-47 (Проводила клінічне обстеження хворих, забір лабораторного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів).

3. Мотлохова О.В. Морфологические проявления острых воспалительных процессов в центральной нервной системе при бактериальных менингитах // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - № 3. - С. 115-119 (Опрацювала літературу по проблемі, проводила клінічне обстеження хворих, забір та дослідження лабораторного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, аналіз результатів).

4. Козько В.Н., Погорелая Е.В., Мотлохова О.В. Применение препарата амписулбин-КМП при лечении больных гнойными менингитами и менингоэнцефалитами // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2002. - Випуск 6 (45). - С. 310-316 (Проводила клінічне обстеження хворих, застосувала у хворих амписулбин-КМП).

5. Мотлохова О.В., Погорелая Е.В. Клинико-морфологические особенности гнойных менингитов // Медицина третього тисячоріччя: Збірник тез конф. молодих вчених держ. мед. ун-ту. - Харків, 2002. - С. 27.

6. Козько В.Н., Мотлохова О.В., Калюжный В.А. Клинико-морфологические особенности пневмококковой инфекции с поражением центральной нервной системы // Актуальні питання розвитку стаціонарної допомоги інфекційним хворим: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-й річниці з дня заснування ХОКІЛ. - Харків, 2002. - С. 52-54.

7. Нікітіна Н.О., Гойденко О.А., Погорела О.В., Колодій Н.А., Мотлохова О.В. Тактика антибактеріальної терапії хворих на пневмококовий менінгіт // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани: Матеріали науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 165-167.