Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей раннього віку - Автореферат

Практика світової медицини свідчить, що гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є домінуючою патологією в структурі захворюваності дітей раннього віку [ЄРБ ВООЗ, 2003, 2005; В.В. Проблема частої гострої респіраторної захворюваності (ГРЗ) дітей, питання етіопатогенезу й термінології залишаються в центрі уваги сучасної педіатрії [Н.Л. У частини ЧТХ дітей на фоні повторних ГРЗ нерідко спостерігається розвиток рецидивуючих ЛОР-патології та бронхолегеневих захворювань, соматоневрологічних дисфункцій, і, як наслідок, формування хронічної патології [Ю.Е Вельтищев, 2003; І.Б. Ранній вік, або вік до 5 років, - це період, коли ще є можливість виділити етіологічний фактор, зокрема ЦМВ-інфікування як першопричину розвитку хронічних та інших захворювань та визначити пріоритети у дослідженнях, спрямованих на поліпшення якості й подовження життя [ВООЗ, 2006]. Мета дослідження: підвищення якості діагностики порушень стану здоровя дітей раннього віку з різним перебігом цитомегаловірусної інфекції, яка обумовлює часті й тривалі гострі респіраторні захворювання, та розроблення показань до їх корекції.Висунуті положення й висновки наукового дослідження, що випливають із завдань роботи, представлено на матеріалах обстеження 285 дітей: 170 хлопчиків і 115 дівчаток віком від 1 місяця до 5 років. Комплексне клініко-імунологічне обстеження проводилось у період одужання дітей після перенесеного гострого респіраторного захворювання, дослідження імунітету - в період клінічного благополуччя, на 14-21 день після захворювання. Усіх дітей було розподілено на клінічно здорових пацієнтів (контрольна група - n=29, вік - 2,14±0,68 років), а також дітей, які перебувають на диспансерному спостереженні у звязку з частими і/або тривалими респіраторними захворюваннями. 167 дітей, інфікованих ЦМВ, склали I основну групу (2,09±0,11 років), зокрема, з латентним перебігом ЦМВІ - 110 дітей, які ввійшли до I-А підгрупи (2,03±0,18 років), і 57 дітей, що склали I-В підгрупу (2,12±0,13 років), з активним перебігом інфекції. З найбільшою частотою реєструвались ураження ЦНС: відзначено 5-кратне збільшення частоти патології ЦНС у дітей з ЦМВІ порівняно з неінфікованими дітьми (р<0,05), причому в першій з названих груп відзначено більшу частоту пароксизмальних станів, рухових порушень, а також органічних уражень, які було зареєстровано в них у 6,5 рази частіше, ніж у неінфікованих дітей.Представлено нове науково-практичне вирішення завдання, яке полягало у визначенні впливу цитомегаловірусної інфекції на характер і клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють. У дітей, які часто й тривало хворіють, інфікованих цитомегаловірусом, незалежно від активності перебігу інфекції, порівняно з неінфікованими пацієнтами, перші епізоди гострих респіраторних захворювань частіше проявляються вже на першому році життя з подальшим збільшенням їх частоти після року в 1,6 рази (5,59±0,19 випадків на рік), тривалості - в 1,5 рази (15,3±0,32 днів) і кількості ускладнень - в 1,5-2 рази. Встановлено, що на частоту й тривалість гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку й ризик внутрішньоутробного цитомегаловірусного інфікування впливають: ускладнений перебіг вагітності й пологів як попередніх, так і нинішніх, повязаних з урогенітальними й респіраторними інфекціями у матерів (41,3% випадків), трьома та більше штучними абортами (53,7%), викиднями й мертвонародженнями (10,2%), фетоплацентарною недостатністю (39,9%), патологією плацентарної тканини (19,76%), передчасними пологами (37,7%), інтранатальною гіпоксією плода (47,3%); патологією неонатального періоду, яка характеризується недоношеністю (37,7%), неврологічними відхиленнями (86,2%), кардіореспіраторними дисфункціями (40,1%), гіпербілірубінемією (50,3%), уродженими аномаліями й вадами розвитку (22,8%), що вірогідно відрізнялися від даних неінфікованих ЧТХ пацієнтів (р<0,05). Серед дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, цитомегаловірусне інфікування виявляється в 65,2% випадках, з них у 34,1% - активний перебіг інфекційного процесу, у 65,9% - латентний. У дітей раннього віку, котрі часто й тривало хворіють на респіраторні інфекції, на фоні активного перебігу цитомегаловірусної інфекції вірогідно частіше (р<0,05), порівняно з латентним, спостерігаються гіперплазія тимуса - в 2,4 рази, у разі латентного перебігу інфекції - анемія в 1,6 рази, дисгармонічний фізичний розвиток - в 1,2 рази.

2. Основний зміст роботи

Представлено нове науково-практичне вирішення завдання, яке полягало у визначенні впливу цитомегаловірусної інфекції на характер і клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють.

У дітей, які часто й тривало хворіють, інфікованих цитомегаловірусом, незалежно від активності перебігу інфекції, порівняно з неінфікованими пацієнтами, перші епізоди гострих респіраторних захворювань частіше проявляються вже на першому році життя з подальшим збільшенням їх частоти після року в 1,6 рази (5,59±0,19 випадків на рік), тривалості - в 1,5 рази (15,3±0,32 днів) і кількості ускладнень - в 1,5-2 рази. Серед них домінують гострі й рецидивуючі отити (63,1% хворих), гострі обструктивні бронхіти (43,1%), пневмонії (33,5%).

Встановлено, що на частоту й тривалість гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку й ризик внутрішньоутробного цитомегаловірусного інфікування впливають: ускладнений перебіг вагітності й пологів як попередніх, так і нинішніх, повязаних з урогенітальними й респіраторними інфекціями у матерів (41,3% випадків), трьома та більше штучними абортами (53,7%), викиднями й мертвонародженнями (10,2%), фетоплацентарною недостатністю (39,9%), патологією плацентарної тканини (19,76%), передчасними пологами (37,7%), інтранатальною гіпоксією плода (47,3%); патологією неонатального періоду, яка характеризується недоношеністю (37,7%), неврологічними відхиленнями (86,2%), кардіореспіраторними дисфункціями (40,1%), гіпербілірубінемією (50,3%), уродженими аномаліями й вадами розвитку (22,8%), що вірогідно відрізнялися від даних неінфікованих ЧТХ пацієнтів (р<0,05).

Серед дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, цитомегаловірусне інфікування виявляється в 65,2% випадках, з них у 34,1% - активний перебіг інфекційного процесу, у 65,9% - латентний. У 80,2% інфікованих дітей спостерігалося моноцитомегаловірусне інфікування, у 19,8% - асоціації з вірусами простого герпесу і/або Епштейна-Барр.

У дітей раннього віку, котрі часто й тривало хворіють на респіраторні інфекції, на фоні активного перебігу цитомегаловірусної інфекції вірогідно частіше (р<0,05), порівняно з латентним, спостерігаються гіперплазія тимуса - в 2,4 рази, у разі латентного перебігу інфекції - анемія в 1,6 рази, дисгармонічний фізичний розвиток - в 1,2 рази.

Незалежно від перебігу цитомегаловірусної інфекції, у дітей, що часто й тривало хворіють, у період клінічного благополуччя спостерігаються явища дисбалансу як у клітинній (збільшення рівнів СД3 , СД8 -лімфоцитів за наявності зниження СД16 , СД20 -клітин) і гуморальній (збільшення імуноглобулінів класів IGA, IGM, IGG) ланках імунітету, так і в системі неспецифічної резистентності: збільшення фагоцитарного числа на фоні зниження показника завершеності фагоцитозу. Разом з тим, вірогідно частіше (р<0,05) латентний перебіг цитомегаловірусної інфекції характеризується збільшенням кількості СД4 -клітин, індексу імунорегуляції СД4/СД8 і зниженням кількості клітин, які беруть участь у фагоцитозі, активний перебіг - зниженням кількості СД4 -клітин, індексу імунорегуляції СД4/СД8, СД25 -лімфоцитів і підвищенням фагоцитарних клітин.

Встановлено, що для дітей, котрі часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання на фоні персистуючого перебігу цитомегаловірусної інфекції, особливо в разі її латентного перебігу, характерними є ознаки триваючого запального процесу: підвищення рівнів прозапальних цитокінів ФНП, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8 і сироваткового ІФН-г на фоні зниження ІФН-б.

Дані про високу активність маркерів запалення ФНП, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8 і сироваткового ІФН-г у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на респіраторні інфекційні захворювання на фоні персистуючої цитомегаловірусної інфекції, що супроводжуються дисбалансом у взаємодії імунних факторів, обумовлюють у цієї категорії пацієнтів ризик розвитку хронічних імунозалежних захворювань.

Практичні рекомендації

Додатковому серологічному й біологічному обстеженню, яке дозволяє виділити ЦМВ-інфікування, підлягають діти, які мають: антенатальні материнські фактори, повязані зі штучними та мимовільними абортами, урогенітальними й іншими інфекціями, фетоплацентарною недостатністю й іншими ознаками несприятливого внутрішньоутробного розвитку плода;

ускладнення інтранатального періоду, які характеризуються передчасними пологами, патологією плацентарної тканини, гіпоксією плода;

патологічні стани періоду неонатальної адаптації, асоційовані з недоношеністю, асфіксією, неврологічними відхиленнями, кардіореспіраторними дисфункціями, анемією та гіпербілірубінемією, гепатоспленомегалією, уродженими вадами розвитку;

клінічні ознаки органних і системних захворювань, а саме: прояви ураження ЦНС, зокрема, у вигляді органічного ураження головного мозку, серцево-судинної системи, особливо її вроджених форм, патології шлунково-кишкового тракту, порушень слуху й офтальмологічної патології, гепатоспленомегалії, дисгармонічного фізичного розвитку, гіпо- й гіперплазії тимуса, анемії, алергічної патології;

часто (більше 5 разів на рік) і тривало (10 і більше днів) хворіють на гострі респіраторні захворювання з ускладненнями (повторними отитами, синуситами, бронхітами, пневмоніями) Встановлення інфікованості вимагає диференціювання варіанта перебігу інфекції методами ІФА та ПЛР.

Наявність цитомегаловірусної інфекції у дітей, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, є показанням до дослідження стану загального імунітету й рівнів сироваткових інтерферонів. Виявлення у ЧТХ дітей з активним перебігом ЦМВІ дисбалансу клітинної фракції імунітету (підвищення кількості СД8 , зниження СД4 , СД16 ), зниження рівня ІФНБ та збільшення ІФНГ, у ЧТХ дітей з латентним перебігом інфекції - збільшення числа СД8 -лімфоцитів, зниження СД20 -клітин і завершеності фагоцитозу, високого рівня ІФН-г є показанням до використання в лікувально-профілактичній терапії методів імуномодуляції та призначення рекомбінантних б-інтерферонів; у разі виявлення вираженої імуносупресії виправданою є стимуляція імунітету.

Враховуючи ймовірність розвитку системного запального процесу та функціональних порушень органів і систем у ЧТХ дітей з персистуючою ЦМВІ, необхідним є диспансерне спостереження за цією категорією хворих з оцінкою ступеня активності інфекційного процесу 1 раз на 6 місяців і дослідження показників клітинної ланки імунітету з визначенням характеру змін концентрацій ІФН-б,-г у сироватці крові 1 раз на рік. Дітей повинні обстежувати, у першу чергу, імунолог, невролог, кардіолог, отоларинголог, ендокринолог та інші спеціалісти; обстеження слід здійснювати кожні півроку.

1. Влияние факторов перинатального и постнатального цитомегаловирусного инфицирования на состояние здоровья детей раннего возраста / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Павлик Л.С., Иванова Н.Н., Бабина М.Л. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6. - № 2. - С. 119-121. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клініко-імунологічне обстеження хворих, аналіз імунних змін та клінічних особливостей стану здоровя дітей, сформульовані наукові висновки, оформлення матеріалу до друку).

2. Роль инфицированности герпесвирусами в состоянии здоровья часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И.Г., Зяблицев С.В. // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7. - № 1. - С. 107-109. (Дисертантом визначенні методи дослідження проводилось імунологічне обстеження дітей, статистична обробка отриманих результатів, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

3. Особенности постнатального течения внутриклеточной инфекции у детей младшего возраста / Самойленко И.Г., Иванова Л.А., Коринева Л.С., Бухтияров Э.В. // Питання експериментальної та клінічної медицини (зб. наукових статей). - Донецьк. - 2003. - Вип. 7. - Т. 2. - C. 79-83. (Дисертантом визначенні методи дослідження проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

4. Иванова Л.А. Значение вируса Эпштейна-Барр в течении заболеваний респираторного тракта у детей раннего возраста / Иванова Л.А., Зяблицев С.В., Чернышева О.Е. // Питання експериментальної та клінічної медицини. (зб. наукових статей). - Донецьк. - 2003. - Вип. 7. - Т. 1. - C. 225-230. (Автором проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

5. Структурні зміни у внутрішніх органах у дітей з природженою цитомегаловірусною інфекцією / Юліш Є.І., Чернишова О.Є., Іванова Л.А., Зикова О.І. // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7. - № 6.- С. 100 - 101. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, статистична обробка і аналіз результатів обстеження).

6. Юлиш Е.И. Особенности здоровья матерей детей, переносящих цитомегаловирусную инфекцию и относящихся к группе часто и длительно болеющих / Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Медико-соціальні проблеми сімї. - 2006. - Т. 11. - № 4.- С. 40-47. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів, сформульовано наукові висновки).

7. Чернышева О.Е. Характер изменений здоровья детей раннего возраста, состояния их иммунного и цитокинового статуса на фоне различного течения инфекции, вызванной вирусом Эпштейна-Барр / Чернышева О.Е., Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Врачебная практика. - 2007. - № 1 (55). - С. 24-28. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалу до друку).

8. Герпесвирусное инфицирование как педиатрическая проблема / Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Сб. научн. раб. “Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке”. Мат. международ. науч.-практич. конф., посвящен. 75-летию ДОНГМУ им. М. Горького. Донецк. - 2005. - С. 173-176. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

9. Юлиш Е.И. Особенности периода новорожденности детей, часто и длительно болеющих в раннем воздасте респираторными заболеваниями на фоне персистирующей цитомегаловирусной инфекции / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Ярошенко С.Я. // Здоровье ребенка. - 2007. - № 4 (7).- С. 41-47. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка отриманих результатів, сформульовано наукові висновки).

10. Особенности иммунного статуса у часто и длительно болеющих детей, инфицированных внутриклеточными агентами / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И.Г. Гадецкая С.Г. // Мат. республ. научн.-практ. конф. - Вестник физиотерапии и курортологии. Евпатория. - 2002. - № 3. - С. 20. (Дисертантом проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

11. Особливості антибактеріальної терапії у дітей раннього віку, хворих на нешпитальне гостре захворювання легень / Юліш Є.І., Подоляка В.Л., Максимова С.М., Платіца Л.Є., Іванова Л.А., Грисюк І.А., Чересло І.А., Кузьменко В.А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - К. - 2002. - № 2. - С. 62. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, проведення імунологічного обстеження, підготовка матеріалу до друку).

12. Роль цитомегаловірусної інфекції в етіології уражень серця у дітей першого року життя / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Степанова Г.Г., Самойленко І.Г. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - К. - 2002. - № 6. - С. 56. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

13. Хронічне вірусне інфікування дітей, які часто і тривало хворіють / Є.І. Юліш, Л.А. Іванова, І.Г. Самойленко, С.Г. Гадецька, О.І. Зикова. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Мат. наук.-практ. конф. “Часто хворіючі діти як актуальна проблема клінічної педіатрії”. - 2002. - № 5. - С. 59-60. (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, аналіз анамнестичних даних, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку).

14. Юлиш Е.И. Роль герпевирусов в состоянии иммунной системы часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И.Г. // Мат. наук.-практ. конф. “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. Чернівці. - 2002. C. 99. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження, підготовка матеріалу до друку).

15. Юліш Є.І. Роль внутрішньоутробного інфікування в стані здоровя дітей, які часто і довгостроково хворі / Юліш Є.І., Самойленко І.Г., Іванова Л.А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 3.- С. 100. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження).

16. Юліш Є.І. Роль внутрішньоутробного інфікування в стані здоровя дітей, які часто і довгостроково хворіють / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Самойленко І.Г. // Перінатологія і педіатрія.- К. - 2002. - № 3. - С. 100. (Дисертантом проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, оформлення тез до друку).

17. Юлиш Е.И. Влияние персистирующей цитомегаловирусной инфекции на патогенез поражений сердца у детей раннего возраста / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е. // Вестник фитотерапии и курортологии. Мат. республ. научн.-практ. конф. “Актуальні питання дитячої кардіоревматології”. Євпаторія. - 2003. - № 1. - С. 34. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів обстеження, підготовка тез до друку).

18. Юлиш Е.И. Иммунные сдвиги у часто и длительно болеющих детей с персистирующей внутриклеточной инфекцией / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №4.- С.109. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення).

19. Особенности постнатального течения внутриклеточной инфекции у детей младшего возраста / Самойленко И.Г., Иванова Л.А., Коринева Л.С., Бухтияров Э.В. // Питання експериментальної та клінічної медицини (зб. наукових статей). - Донецьк. - 2003. - Вип. 7., Т. 2. - C. 79-83. (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, аналіз анамнестичних даних, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку).

20. Связь персистенции герпесвирусов с состоянием здоровья часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е., Колесникова А.Г., Зыкова Е.И. // Мат. конгр. педіатрів України. “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. - К. - 2003. - С. 299-300. (Дисертантом проведено обстеження хворих, аналіз імунних змін та клінічних особливостей стану здоровя дітей, статистична обробка отриманих результатів).

21. Иванова Л.А. Цитокиновый статус у детей с персистирующим течением Эпштейна-Барр и цитомегаловирусной инфекции / Иванова Л.А., Чернышева О.Е., Зыкова Е.И. // Перінатологія і педіатрія. Мат. III Всеукр. наук.-практ. конф. “Питання імунології в педіатрії”. - К. - 2003. - № 3. - С. 95. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

22. Напрями терапії та реабілітації внутрішньоклітинних інфекційних агентів / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Самойленко І.Г., Гадецька С.Г. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Мат. наук.-практ. конф. “Профилактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації”. - К. - 2003. - № 1. - С. 85. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалу до друку).

23. Юліш Є.І. Особливості інтерфероногенезу у дітей, які часто і тривало хворіють, на тлі різного перебігу цитомегаловірусної інфекції / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Чернишова О.Є. // Мат. IV науково-практична конференція “Питання імунології в педіатрії”. - Львів. - 2004. - С. 31. (Автором проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, підготовка матеріалу до друку).

24. Імуноморфологічні зміни в дітей з природженою цитомегаловірусною інфекцією / Юліш Є.І., Чернишева О.Є., Зикова О.І., Абдуллін Р.Ф., Іванова Л.А. // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз. Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Тернопіль. - 2004. - С. 253-254. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення).

Размещено на .ru