Клініко-імунологічні особливості нефропатій вагітних і їх еволюція в катамнезі - Автореферат

бесплатно 0
4.5 147
Діагностика і розробка критеріїв прогнозу ураження нирок у вагітних жінок для оптимізації первинної і вторинної профілактики розвитку ХГН і ГХ. Характер змін показників імунного гомеостазу у вагітних з поєднаною НВ через один і три роки після пологів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Проте, відсутність робіт, що присвячені вивченню еволюції клініко-імунологічних характеристик у вагітних з поєднаними гестозами, а також відсутність критеріїв прогнозу кінця НВ, не дозволяють клініцисту передбачити еволюцію нефропатії вагітних, а отже, і проводити індивідуально спрямовану диспансеризацію даного контингенту осіб. Виявлені вірогідні розбіжності у характері і ступені порушень імунітету у вагітних з поєднаними нефропатіями і НВ дають можливість використати дані імунологічного обстеження для диференційної діагностики НВ і різних форм ХГН. Вивчення клініко-імунологічних особливостей у хворих на ХГН НВ у ІІ триместрі вагітності показало, що всі хворі скаржилися на біль у поперековій ділянці, мали місце протеїнурія (0,91 ± 0,02 г/добу) і гематурія. Однак в цілому ступінь порушення клітинного імунітету у вагітних з поєднаним гестозом був вищим ніж у хворих на ХГН ЛФ без нефропатії. При цьому найбільший внесок у збільшення порушень клітинного імунітету, викликаного вагітністю, НВ внесли у відношення вмісту Т-хелперів (К = 2,17), 0-лімфоцитів (К = 1,18) і В-лімфоцитів (К = 1,67).У вагітних з первинною нефропатією відбуваються порушення імунного гомеостазу у вигляді збільшення, у порівнянні зі здоровими вагітними, вмісту В-лімфоцитів, Т-хелперів, О-лімфоцитів, IGA, IGM, ЦІК, активності комплементу і зниження Т-лімфоцитів. У хворих на ХГН нефропатія викликає загострення захворювання і поглиблює фонові відхилення показників клітинного і гуморального імунітету, що супроводжується суттєвим зниженням вмісту Т-лімфоцитів, IGA, IGG, IGM, РІМЛ, а також збільшенням ЦІК, активності комплементу, вмісту В-і 0-лімфоцитів, Т-хелперів. У вагітних з ХГН, поєднаним з НВ, через 1 і 3 роки після пологів відмічається позитивна динаміка з боку показників імунітету, однак повної нормалізації імунного статусу не відбувається. У хворих на ХГН, у порівнянні з вагітними з первинною нефропатією, спостерігається більш виражена торпідність регресії порушень показників як клітинного, так і гуморального імунітету. Високою прогностичною інформативністю при визначенні прогнозу розвитку ХГН у вагітних з нефропатією володіють: протеїнурія, ШЗЕ, РІМЛ, вік вагітної, вміст Т-лімфоцитів, Т-супресорів, сегментоядерних нейтрофілів, а також значення САТ і ДАТ.

Вывод
1. У вагітних з первинною нефропатією відбуваються порушення імунного гомеостазу у вигляді збільшення, у порівнянні зі здоровими вагітними, вмісту В-лімфоцитів, Т-хелперів, О- лімфоцитів, IGA, IGM, ЦІК, активності комплементу і зниження Т-лімфоцитів.

2. У хворих на ХГН нефропатія викликає загострення захворювання і поглиблює фонові відхилення показників клітинного і гуморального імунітету, що супроводжується суттєвим зниженням вмісту Т-лімфоцитів, IGA, IGG, IGM, РІМЛ, а також збільшенням ЦІК, активності комплементу, вмісту В- і 0-лімфоцитів, Т-хелперів. Специфічним моментом впливу нефропатії на імунітет хворих на ХГН є активація комплементу, пулу Т-хелперів, В-лімфоцитів, рівня ЦІК.

3. У вагітних з ХГН, поєднаним з НВ, через 1 і 3 роки після пологів відмічається позитивна динаміка з боку показників імунітету, однак повної нормалізації імунного статусу не відбувається. У хворих на ХГН, у порівнянні з вагітними з первинною нефропатією, спостерігається більш виражена торпідність регресії порушень показників як клітинного, так і гуморального імунітету.

4. У вагітних з різними формами ХГН має місце однонаправленість порушень імунітету. Однак ступінь цих відхилень імунітету різноманітний і збільшується у напрямку: ХГН латентна форма ® ХГН нефротична форма ® ХГН змішана форма. Ступінь регресії порушень імунітету в катамнезі прямо корелює з указаною ієрархією форми ХГН.

5. У хворих на ХПН, у поєднанні з НВ, відмічаються деякі розбіжності у направленості змін імунного статусу порівняно з вагітними, хворими на ХГН. Вони виявляються збільшенням числа Т- лімфоцитів, значень РІМЛ, вмісту IGA, IGM і відсутністю відхилень у рівні ЦІК і активності комплементу, що вказує на більш високі в цій групі хворих компенсаторні можливості імунної резистентності.

6. Високою прогностичною інформативністю при визначенні прогнозу розвитку ХГН у вагітних з нефропатією володіють: протеїнурія, ШЗЕ, РІМЛ, вік вагітної, вміст Т-лімфоцитів, Т-супресорів, сегментоядерних нейтрофілів, а також значення САТ і ДАТ.

Найбільш інформативними категоріями прогнозу розвитку ГХ у вагітних з нефропатією є: значення САТ і ДАТ, рівень протеїнурії, величина РІМЛ, вік вагітної, кількість сегментоядерних нейтрофілів, Т-лімфоцитів і Т-супресорів.

7. Послідовний аналіз Вальда-Генкіна дозволив конкретизувати прогностичну значущість параметрів, які вивчаються, що дало можливість розробити алгоритми прогнозування виникнення ХГН і ГХ у вагітних з нефропатією з надійністю у межах 80-86,7%, що свідчить про достатньо високу ефективність розроблених алгоритмів.

Практичні рекомендації

1. Для визначення груп підвищеного ризику виникнення ХГН і ГХ у вагітних з первинною нефропатією рекомендується використовувати розроблені нами алгоритми. При досягненні алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів вище ніж -13, вірогідність виникнення захворювань перевищує 95%. При досягненні суми прогностичних коефіцієнтів вище 13 вірогідність виникнення захворювань, які прогнозуються відкидається з надійністю понад 95%.

2. Критерії прогнозу виникнення ХГН у жінок, які перенесли НВ, дозволяють використовувати їх з метою диференційної діагностики первинної нефропатії і різних форм гломерулонефриту. Найвища сума прогностичних коефіцієнтів зі знаком мінус буде свідчити з найбільшою вірогідністю на користь розвитку гломерулонефриту.

3. При диспансеризації вагітних з нефропатією необхідно виділити групу осіб з несприятливим прогнозом кінця НВ, тобто з ризиком розвитку ХГН і ГХ і в подальшому проводити первинну профілактику для поліпшення несприятливого прогнозу.

4. Виявлена нами ієрархія діагностичної значущості імунологічних показників дає можливість звузити спектр імунологічних досліджень до показників вмісту Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів, IGA, IGG, ЦІК , активності комплементу і РІМЛ. Використання зазначеного спектра імунологічного обстеження дозволяє скоротити час і зменшити кошти, які витрачаються на обстеження хворого.

5. Враховуючи новий показник комплексної оцінки ступеня регресії порушень клітинного і гуморального імунітету у вагітних з поєднаними нефропатіями можливо зробити оцінку величини регресії порушень імунного гомеостазу в катамнезі.

Список литературы
1. Жарко К.П., Андоньева Н.М. Сократительная функция миокарда у беременных с воспалительными заболеваниями почек // Врачебное дело. - 1990. - № 9. - С. 43-44.

2. Андоньева Н.М. Нефропатия беременных: особенности течения и трансформация ее в катамнезе // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 2. - С. 15-18.

3. Андоньева Н.М. Прогнозирование возникновения хронического гломерулонефрита у беременных с нефропатией // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - N 1. - С. 93-94.

4. Andonyeva N.M. Peculiarities in diagnosis of chronic glomerulonephritis developing after nephropathy of pregnancy // School of Fundamental Medicine Journal.- 1999.- V. 5.- N 2.- P. 25-26.

5. Семидоцкая Ж.Д., Андоньева Н.М. Клинико-иммунологические особенности гестационного пиелонефрита у беременных женщин // Нефрогенная гипертензия. Сб. научных трудов IV международной научно-практической конференции урологов и нефрологов. - Харьков, 1996. - С. 91-93.

6. Семидоцька Ж.Д., Місюра О.І., Андонєва Н.М. Иммунологічний гомеостаз у жінок з запальними захворюваннями нирок під час вагітності і після пологів // Острый пиелонефрит. Сб. научных трудов ІІІ межрегиональной конференции урологов. - Харьков, 1995. - С. 158-160.

7. Жарко К.П., Джасин И.А., Андоньева Н.М. Электролитный баланс и сократительная функция сердца при воспалительных заболеваниях почек и нефропатии беременных // VIII Всесоюзная конференция по физиологии почек и водно-солевого обмена. - Харьков, 1989. - С. 71-72.

8. Семидоцька Ж.Д., Місюра О.І., Андонєва Н.М. Імунологічний гомеостаз у жінок з запальними хворобами нирок під час вагітності і після пологів // Тези ХІІІ зїзду терапевтів України. - Тернопіль, 1992. - С. 110.

9. Андоньева Н.М. Гломерулонефрит и беременность. // Опухоли почек и мочевых путей. Мат. 2-й межрегиональной научно-практической конференции урологов. - Харьков, 1994. - С. 164-166.

10. Семидоцкая Ж.Д., Мисюра О.И., Андоньева Н.М. Нефропатии беременных и их исходы // Тезисы докладов XIV сьезда терапевтов Украины. - Киев, 1998. - С. 135.

11. Андоньева Н.М. Критерии прогнозирования возникновения гипертонической болезни у беременных с нефропатией // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - N 4. - С. 25-26.

12. Семидоцкая Ж.Д., Оспанова Т.С., Бездетко Т.В., Андоньева Н.М. Некоторые аспекты патогенеза артериальной гипертензии при хроническом гломерулонефрите // Опухоли почек и мочевых путей: Материалы 2-й межрегион. научно-практической конференции урологов.- Харьков. - С. 160-164.

13. Семидоцкая Ж.Д., Чернякова И.А., Бильченко О.С., Мисюра О.И., Бездетко Т.В., Андоньева Н.М. Почки и беременность // Врачебная практика. - 1999. - № 5. - С. 41-46.

14. Семидоцька Ж.Д., Місюра О.І., Андонєва Н.М. Вплив пізнього гестозу на перебіг пієлонефриту (ПН) // Нирки та інфекція. - Матеріали науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 1997. - С. 57-57.

15. Семидоцкая Ж.Д., Андоньева Н.М. Критерии возникновения гипертонической болезни у беременных с нефропатией // Международная электронная конференция "Высокие технологии в медицине". Сб. тезисов. - Донецк, ДГМУ им. М. Горького. - 1999. - С. 48.

16. Семидоцкая Ж.Д., Бильченко О.С., Чернякова И.А., Мисюра О.И., Андоньева Н.М. Иммунологический гомеостаз у женщин с воспалительными заболеваниями почек // Первый сьезд нефрологов России. Тезисы докладов. - Казань, 1994. - С. 48.

17. Андонєва Н.М., Бірюкова І.Т., Лавриненко Г.І. Досвід диспансеризації нефрологічних хворих // Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции "Гломерулонефрит". - Донецк, 1990. - С. 88-89.

Перелік умовних позначень

АГ - артеріальна гіпертензія

АТ - артеріальний тиск

ГХ - гіпертонічна хвороба

ДАТ - діастолічний АТ

ІМ - індекс міграції

К - величина відхилення від контролю

КПР - комплексний показник регресії

НВ - нефропатія вагітних

РІМЛ - реакція інгибіції міграції лейкоцитів

САТ - систолічний АТ

ХГН - хронічний гломерулонефрит

ХГН ЗФ - хронічний гломерулонефрит, змішана форма

ХГН ЛФ - хронічний гломерулонефрит, латентна форма

ХГН НФ - хронічний гломерулонефрит, нефротична форма

ХНН - хронічна ниркова недостатність

ХПН - хронічний пієлонефрит

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

СН50 - кінетичні одиниці комплементу, визначеного по 50% гемолізу

IGA,M,G - імуноглобуліни (відповідно А, М, G)

J - прогностичний коефіцієнт p - значення вірогідності t - критерій вірогідності

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?