Клініко-імунологічні особливості діагностики та лікування хворих на хронічний риніт при патології піднебінних мигдаликів - Автореферат

Нові можливості в удосконаленні патогенетичної терапії при запальних захворюваннях порожнини носа відкриваються в теперішній час в звязку з визначенням ролі лімфоглоткового кільця у формуванні імунітету слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (В.П. Тимен и соавт., 2000; Brandtzaeg, 1996), а саме: було встановлено, що звязок морфо-функціонального стану структур лімфоглоткового кільця зі слизовою оболонкою порожнини носа реалізується через контакт антигенів з особливими структурами мигдаликів (Т-гамма/дельта-лімфоцитами, М-клітинами, епітеліальними клітинами з регуляторними функціями) та формування В-комітованих лімфоцитів, які потім стають джерелом антитіл всієї слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (А.Г. Зниження ефективності місцевого імунітету, підвищена мікробна засіюваність відмічаються не тільки у хворих після тонзилектомії, але й у осіб з хронічним декомпенсованим тонзилітом, що сприяє хронічному перебігу захворювання, а часто і алергізації організму, зокрема, підвищенню утворення IGE-антитіл, які зумовлюють алергічні реакції негайного типу. Вивчити особливість клінічного перебігу хронічного катарального риніту і алергічного цілорічного риніту у хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт, у осіб з видаленими піднебінними мигдаликами та без патології піднебінних мигдаликів. Дослідити морфологічні зміни слизової оболонки порожнини носа у хворих на хронічний катаральний риніт на фоні раніш видалених піднебінних мигдаликів та при наявності піднебінних мигдаликів без патології.Використаний в роботі комплекс клінічних обстежень складався з вивчення скарг, огляду ЛОР-органів, дослідження транспортної активності миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа, ультразвукового дослідження навколоносових пазух, ендоскопічного дослідження порожнини носа, акустичної ринометрії, рентгенографії навколоносових пазух. Препаратом, який використовували для порівняння ефективності лікування хворих на хронічний катаральний риніт, були краплі “Полідекса з фенілефріном” виробництва “Laboratoires du Docteur E.Bouchara” (Франція) - один з найбільш поширених препаратів для лікування при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини носа. Із 170 хворих на хронічний катаральний риніт 130 одночасно страждали на хронічний тонзиліт, декомпенсовану форму за рахунок рецидивів ангін (І група), 20 хворих з видаленими піднебінними мигдаликами (ІІ група) та 20 - без патології мигдаликів (ІІІ група). Хворі на хронічний катаральний риніт з хронічним тонзилітом були віком від 18 до 62 років, з яких було 74 (57%) чоловіків та 56 (43%) жінок. (I група), у 20 в анамнезі була тонзилектомія (II група) та 10 пацієнтів були без патології піднебінних мигдаликів (III група).У хворих на хронічний катаральний риніт при відсутності піднебінних мигдаликів та при хронічному тонзиліті відмічається вірогідна, більш виражена, ніж у осіб без патології піднебінних мигдаликів, мікробна і грибкова засіюваність слизової оболонки порожнини носа та пригнічення транспортної активності миготливого епітелію. Хронічний катаральний риніт, який перебігає на фоні хронічного тонзиліту чи при відсутності піднебінних мигдаликів, характеризується більш вираженим локальним імунодефіцитом у вигляді зниження вмісту секреторної форми імуноглобуліну А, зниженням рівня імунокомпетентних клітин крові, підвищенням рівня IGE продукції. Значні зміни в локальному гуморальному імунітеті при патології піднебінних мигдаликів підтверджуються зниженням його морфогістохімічних еквівалентів в слизовій оболонці порожнини носа хворих на хронічний катаральний риніт. Розроблено експериментальну модель хронічного катарального риніту, в основу якої було покладено багаторазове немікробне подразнення слизової оболонки порожнини носа щурів на фоні попереднього імунодефіциту, отриманого введенням цитостатика. Місцеве використання кверцетину при експериментальному риніті у тварин виявило його позитивний вплив на клінічні, морфо-функціональні та імунологічні показники при відсутності негативної побічної дії, що зявилось обґрунтованням можливості його використання при лікуванні хворих на хронічний катаральний риніт.

2. Основний зміст роботи

1. Хронічний риніт є захворюванням, тяжкість перебігу якого, тривалість загострень та характер ремісії в значній мірі залежить від стану лімфоглоткового кільця, зокрема піднебінних мигдаликів. У хворих на хронічний тонзиліт та у осіб з видаленими мигдаликами відмічається більш тривалий та тяжкий перебіг хронічного риніту, що повинно враховуватись при діагностиці.

2. У хворих на хронічний катаральний риніт при відсутності піднебінних мигдаликів та при хронічному тонзиліті відмічається вірогідна, більш виражена, ніж у осіб без патології піднебінних мигдаликів, мікробна і грибкова засіюваність слизової оболонки порожнини носа та пригнічення транспортної активності миготливого епітелію.

3. Хронічний катаральний риніт, який перебігає на фоні хронічного тонзиліту чи при відсутності піднебінних мигдаликів, характеризується більш вираженим локальним імунодефіцитом у вигляді зниження вмісту секреторної форми імуноглобуліну А, зниженням рівня імунокомпетентних клітин крові, підвищенням рівня IGE продукції. Значні зміни в локальному гуморальному імунітеті при патології піднебінних мигдаликів підтверджуються зниженням його морфогістохімічних еквівалентів в слизовій оболонці порожнини носа хворих на хронічний катаральний риніт.

4. Розроблено експериментальну модель хронічного катарального риніту, в основу якої було покладено багаторазове немікробне подразнення слизової оболонки порожнини носа щурів на фоні попереднього імунодефіциту, отриманого введенням цитостатика.

5. Місцеве використання кверцетину при експериментальному риніті у тварин виявило його позитивний вплив на клінічні, морфо-функціональні та імунологічні показники при відсутності негативної побічної дії, що зявилось обґрунтованням можливості його використання при лікуванні хворих на хронічний катаральний риніт.

6. Клінічне використання 20 % розчину кверцетину шляхом його аплікації на слизову оболонку порожнини носа хворих на хронічний катаральний риніт визначило його високу терапевтичну ефективність.

7. При наявності у хворих на хронічний риніт супутнього хронічного тонзиліту найбільш ефективною була одночасна локальна фармакотерапія 20% розчином кверцетину цих захворювань. Покращення клінічних показників перебігу хронічного катарального риніту поєднувалось з підвищенням як системного, так і місцевого гуморального імунітету.

Практичні рекомендації

1. Ефективне лікування хворих на хронічний катаральний риніт може бути забезпечено трьома щоденними аплікаціями 20 % розчину кверцетину на слизову оболонку порожнини носа.

2. При виборі методу лікування осіб з хронічним катаральним ринітом слід визначати клінічний стан структур лімфоглоткового кільця, насамперед піднебінних мигдаликів.

3. У випадках, коли хронічний катаральний риніт поєднується з хронічним тонзилітом, доцільно проводити одночасне лікування цих захворювань.

4. Достатньо простим лабораторно-імунологічним підтвердженням клінічної оцінки ефективності лікування кверцетином хворих на хронічний катаральний риніт може бути тест визначення рівня секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті до та після лікування.

1. Мельников О.Ф., Кищук В.В., Шматко В.И., Безбах Д.И., Кузик И.В., Верес В.Н., Заболотная Д.Д. Слюна как индикатор состояния мукозального гуморального иммунитета // Імунологія та алергологія. - 1999. - №4. - С.38-40.

2. Кищук В.В., Шматко В.И., Купчик О.Л., Верес В.Н., Заболотная Д.Д., Мельников О.Ф. Локальный клинико-иммунологический статус при воспалительных заболеваниях носовой и ротовой частей глотки // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №2. - С.5-9.

3. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Тимченко С.В., Заболотная Д.Д. Сравнительная характеристика содержания “факторов аллергии” в периферической крови больных хроническим ринитом с различным состоянием небных миндалин // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. - №3 (додаток). - С.206-207.

4. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Заболотная Д.Д., Нестерчук В.И., Самбур М.Б., Заяц Т.А., Тимченко М.Д., Верес В.Н. Особенности иммунологической характеристики больных различными формами хронического ринита // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №2. - С.88-91.

5. Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Кищук В.В., Безбах Д.И., Заболотная Д.Д., Самбур М.Б., Тимченко С.В. Современные подходы к оценке иммунного статуса ЛОР-больных и использованию иммуномодуляторов // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. - №5 (додаток). - С.85-86.

6. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Заболотная Д.Д. Базисная иммуномодулирующая терапия в повышении эффективности лечения больных хроническими ринитами // Российская ринология. - 2001. - №2. - С.174.

7. Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Калиновская Л.П., Самбур М.Б., Заяц Т.А., Сидоренко Т.В., Тимченко С.В., Заболотная Д.Д. Особенности иммунологического статуса у больных хроническим катаральным ринитом // Российская ринология. - 2001. - №2. - С.160.

8. Заболотный Д.И., Пухлик Б.М., Заболотная Д.Д., Нестерчук В.И. Новое в специфической иммунотерапии аллергических ринитов // Аллергология и иммунология. - 2001. - Т.2, №2. - С.91.

9. Мельников О.Ф., Кищук В.В., Шматко В.И., Потапов Э.В., Негипа Л.С., Нейвирт Э.Г., Заболотная Д.Д. Дефицит секреторного иммуноглобулина А как компонент общей иммунологической недостаточности // Імунологія та алергологія. - 2002. - №1. - С.16-18.

10. Мельников О.Ф., Калиновская Л.П., Тимченко С.В., Левандовская В.И., Заболотная Д.Д. Патофизиологические основы моделирования воспалительного процесса в слизистой оболочке носа // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. - 2002. - №3-с. - С.126-127.

11. Мельников О.Ф., Заболотная Д.Д., Тимченко М.Д., Сидоренко Т.В., Калиновская Л.П., Нестерчук В.И. Уровень секреторного IGA в ротоглоточном секрете и IGE в сыворотке крови у больных аллергическим ринитом // Мат. наук. праць I зїзду алергологів України.

12. Мельников О.Ф., Кіщук В.В., Шматко В.І., Заболотна Д.Д., Кузик І.В., Безбах Д.І. Спосіб діагностики стану місцевого імунітету / Деклараційний патент України на винахід № 36955 А від 16.04.2001 (Бюл. № 3).

13. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д. Спосіб лікування хворих на хронічний риніт з патологією піднебінних мигдаликів / Деклараційний патент України на винахід № 41133А від 15.08.2001 (Бюл. №7, 2001).

14. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Тимченко С.В., Калиновська Л.П., Тимченко М.Д., Заболотна Д.Д. Спосіб моделювання катарального риніту / Деклараційний патент України на винахід № 47856А від 15.07.2002 (Бюл. №7, 2002).

Размещено на .ru