Клініко-імунологічні аспекти у діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю - Автореферат

В клінічному перебігу сенсоневральної приглухуватості (СНП) найменш вивченою ланкою залишаються імунологічні механізми як захисної, так і імунопатологічної спрямованості. Використання найбільш розповсюдженого способу надання допомоги хворим з сенсоневральною приглухуватістю - електроакустична корекція слуху є неадекватним та недостатньо ефективним засобом, особливо у випадках прогресування захворювання, і являє собою лише часткову реабілітацію. Митин и соавт., 1998; Hoistad et al., 1998; Ryan et al., 1998-2002), свідчать про те, що у частини пацієнтів з СНП мають місце порушення імунологічного статусу як загального, так і специфічного (у відношенні сполучнотканинних антигенів) характеру, які відносяться до найбільш загальних характеристик системи імунітету, і, природньо, такі дослідження потребують подальшого розвитку. Для здійснення мети необхідно було вирішити наступні задачі: 1) провести аналіз етіології, загальної клінічної, оториноларингологічної та аудіологічної характеристики сенсоневральної приглухуватості у дітей; Шляхом корелятивного, статистичного аналізу взаємозвязку отриманих результатів (методом подвійних рядів) було показано, що у дітей з існуванням аутоагресії, зокрема до білка нервової тканини - мієліна, аутоімунна сенсоневральна приглухуватість характеризується наявністю “алергологічного” анамнезу, токсикогенного чинника захворювання, прогресуючим перебігом.З урахуванням отриманих результатів імунологічна оцінка проводилась тільки за тими параметрами, котрі були найбільш значущими при їх визначенні у вихідному стані, а саме: число Т-лімфоцитів в субпопуляціях CD3-CD4, рівень антитіл до ОБМ у сироватці крові, продукція LIF на ОБМ лімфоцитами крові, активність цитолітичних Т-лімфоцитів крові, чутливість Т-лімфоцитів до імуномодуляторів, вміст ЦІК у сироватці крові. З числа загально-інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів слід виділити наявність ГРВІ двічі чи більше разів на рік, що були виявлені у 12 осіб з СНП, і хронічного тонзиліту - у 40 хворих. За даними КСВП були подовжені міжпікові інтервали, а головне - збільшення латентного періоду V хвилі до 5,95±0,05 мс у порівнянні з дітьми, які мають нормальний слух, що узгоджується з даними аудіологічного обстеження подібного контингенту хворих, проведеного Г.Е. Імунологічні дослідження у дітей з СНП у порівнянні з практично здоровими дітьми показали, що у понад 50% пацієнтів мало місце зниження кількості Т-лімфоцитів, збільшення серед останніх субпопуляції Т-лімфоцитів з маркерами хелперів/індукторів, а також широкий спектр клітинних та гуморальних реакцій імунітету проти антигенів нервової тканини, перш за все до основного білку - мієліна. Статистичне порівняння аудіологічних та імунологічних показників у дітей із специфічними реакціями імунітету було проведено за допомогою методу подвійних рядів, який дозволяє визначити ступінь кореляції між різними показниками, серед яких не існує прямого логічного звязку.У дисертації на основі клініко-аудіологічних та імунологічних досліджень запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає в поліпшенні якості діагностики сенсоневральної приглухуватості у дітей та їх лікування на основі вивчення загальних і специфічних реакцій імунітету та дослідження співвідношень стосовно виникнення цього захворювання, його перебігу, вигляду аудіометричних кривих. Визначено комплекс етіологічних, клінічних, аудіометричних та імунологічних ознак аутоімунної сенсоневральної приглухуватості у дітей, а також доведена доцільність застосування в їх лікуванні глюкокортикоїдів та імунокоректорів. Характерними клініко-аудіологічними ознаками аутоімунної сенсоневральної приглухуватості у дітей є: симетричне двобічне, прогресуюче підвищення порогів сприйняття кістковопроведених звуків; горизонтальна або пологонизхідна крива на тональній аудіограмі; подовження латентного періоду V хвилі КСВП до 5,95±0,05 мс а також алергологічний анамнез та токсикогенна природа захворювання. У 63,6% дітей з СНП має місце зменшення числа Т-лімфоцитів, збільшення серед них субпопуляції з маркерами хелперів/індукторів, а також широкий спектр клітинних і гуморальних реакцій імунітету проти антигенів нервової тканини, перш за все до основного білку мієліна (ОБМ).

Основний зміст роботи

У дисертації на основі клініко-аудіологічних та імунологічних досліджень запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає в поліпшенні якості діагностики сенсоневральної приглухуватості у дітей та їх лікування на основі вивчення загальних і специфічних реакцій імунітету та дослідження співвідношень стосовно виникнення цього захворювання, його перебігу, вигляду аудіометричних кривих.

1. Визначено комплекс етіологічних, клінічних, аудіометричних та імунологічних ознак аутоімунної сенсоневральної приглухуватості у дітей, а також доведена доцільність застосування в їх лікуванні глюкокортикоїдів та імунокоректорів.

2. Характерними клініко-аудіологічними ознаками аутоімунної сенсоневральної приглухуватості у дітей є: симетричне двобічне, прогресуюче підвищення порогів сприйняття кістковопроведених звуків; горизонтальна або пологонизхідна крива на тональній аудіограмі; подовження латентного періоду V хвилі КСВП до 5,95±0,05 мс а також алергологічний анамнез та токсикогенна природа захворювання.

3. Виявлено, що серед конституціональних типів діатезу у дітей з СНП переважаючим є гіпоімунний (43,5%) та аутоімунний (23,9%) .

4. У 63,6% дітей з СНП має місце зменшення числа Т-лімфоцитів, збільшення серед них субпопуляції з маркерами хелперів/індукторів, а також широкий спектр клітинних і гуморальних реакцій імунітету проти антигенів нервової тканини, перш за все до основного білку мієліна (ОБМ). В той же час реакції системи імунітету проти білкових антигенів сполучної тканини, а також нейроспецифічної енолази у обстежуваних пацієнтів були слабко вираженими.

5. При прогресуючому перебігу СНП виявлені клітинні та гуморальні реакції імунітету на ОБМ. При стабільному стані II ступеня приглухуватості (за Нейманом) визначаються реакції тільки гуморального типу.

6. Встановлений взаємозвязок (метод подвійних рядів) між наявністю у дітей з СНП аутоагресії до білку мієліна нервової тканини та характерними клініко-аудіологічними показниками.

7. Включення в комплексне лікування дітей з аутоімунною СНП, коротких курсів глюкокортикоїдів (преднізолон - по 1 мг на 1 кг маси тіла протягом 5 діб з наступним пятиденним зменшенням дози препарату до 0,1 мг на 1 кг), імунокоректорів (вілозен, потім тимоген чи тималін), сприяло зупинці чи гальмуванню прогресування захворювання та зниженню частоти застудних захворювань.

Практичні рекомендації

1. Аутоімунна сенсоневральна приглухуватість у дитини характеризується клініко-аудіологічними особливостями: алергологічний анамнез, токсикогенна причина захворювання, двобічне симетричне, прогресуюче зниження слуху за типом порушення звукосприйняття при горизонтальній чи пологонизхідній кривій на тональній аудіограмі.

2. Діагноз імунної сенсоневральної приглухуватості може уточнюватися шляхом визначення клітинних і гуморальних реакцій на ОБМ.

3. У дітей з сенсоневральною приглухуватістю, яка має клініко-аудіологічні ознаки аутоімунного ураження слухового аналізатора доцільне призначення імунокоректорів (вілозен, тималін, тимоген).

Заболотний Д.И., Писанко В.Н., Мельников О.Ф., Самбур М.Б. Особливості імунного статусу у хворих з СНП // Актуальные вопросы отоларингологии: Мат. респ. научно-практ. конф. - Симферополь, 1997. - С. 142-144.

Здобувач проводила відбір хворих та їх отоларингологічне обстеження, приймала участь в заборі матеріалу для імунологічного дослідження.

Тимен Г.Э., Мельников О.Ф., Самбур М.В., Писанко В.Н. Аутоиммунные реакции на ОБМ у детей с СНТ // Юбилейная науч.-практ. конф. - Киев, 1998. - С. 654-659.

Здобувач проводила відбір хворих та їх отоларингологічне обстеження, приймала участь в заборі матеріалу.

Тімен Г.Є., Писанко В.М., Мельников О.Ф., Самбур М.Б. Оцінка ефективності імунокоригуючої терапії у дітей з СНП за даними імунологічних досліджень // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 1999. - №5 (дод. №1). - С. 147-150.

Здобувач проводила відбір хворих, їх отоларингологічне обстеження і лікування та аналіз результатів імунокоригуючої терапії, приймала участь в заборі матеріалу.

Тимен Г.Э., Мельников О.Ф., Писанко В.Н., Самбур М.Б., Голод А.Н., Свистун Е.Т. Клинико-аудиологические признаки аутоиммунной СНТ // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №6. - С. 105-108.

Здобувач проводила відбір хворих, їх отоларингологічне обстеження та статистичну обробку отриманих результатів, приймала участь в заборі матеріалу.

Timen G., Pisanko V., Mironuk B., Kobzaruk L. Complex treatment of children with chronic sensorinevral hearing loss // The XVII-th World congress of IFOS. - Cairo, Egypt, 2002. - 2002. - P. 281-282.

Мельников О.Ф., Весова Е.П., Тимофеев А.А., Сидоренко Т.В., Шматко В.И., Добриди М.Г., Безбах Д.И. Гистоиммунофлюоресцентный метод определения цитофильных антител к основному белку миелина // Імунологія та алергологія. - 2003. - №2. - С. 3-6.

Здобувач приймала участь в отриманні зрізів локтевого нерва (трупний матеріал).

Мельников О.Ф., Тімен Г.Е., Чащева О.Г., Заяц Т.А., Сидоренко Т.В. Аутоімунні реакції гуморального та клітинного типів на антигени нервової тканини у дітей з сенсоневральною приглухуватістю // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №6. - С. 5-8

Здобувач проводила забір матеріалу, приймала участь в визначенні продукції цитокінів лімфоцитами хворих та здорових.

Тимен Г.Э., Миронюк Б.Н., Писанко В.Н., Кобзарук Л.И., Чащевая Е.Г. Фоноэлектрофоретическое введение лекарственных веществ в комплексном лечении детей с хронической сенсоневральной тугоухостью // Тезисы 4-го междунар. симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха” (Суздаль, 19-21 июня 2001 г.). - Москва, 2001. - С. 182-183.

Здобувач проводила відбір хворих та їх отоларингологічне обстеження і лікування.

Тимен Г.Е., Кобзарук Л.І., Смольянінова І.І., Миронюк Б.М., Чащева О.Г. Гостра та хронічна сенсоневральна приглухуватість у дітей // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. - №5 (додаток). - С. 57-58.

Здобувач проводила відбір хворих та їх отоларингологічне обстеження.

Чащевая Е.Г. Клинико-аудиологические признаки аутоиммунной сенсоневральной тугоухости // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №5-с. - С. 131.

Мельников О.Ф., Весова Е.И., Чащевая Е.Г. Иммунопатологические реакции при заболеваниях слухового и тройничного нервов // Імунологія та алергологія. Мат. 4-ї наук.-практичної конференції “Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія”. - 2003. - №1. - С. 35.

Здобувач проводила відбір хворих з СНП та приймала участь в заборі матеріалу для імунологічного дослідження.

Тимен Г.Э., Мельников О.В., Писанко В.Н., Чащевая Е.Г. Отдаленные результаты лечения детей с аутоиммунной сенсоневральной тугоухостью // Мат. Х зїзду оториноларингологів України (22-25 травня 2005 р., м. Судак). - С. 366.