Клініко-імуно-морфологічне обґрунтування застосування системних і топічних імуномодуляторів в комплексному лікуванні хворих на атопічний дерматит - Автореферат

Незважаючи на велику кількість досліджень, атопічний дерматит (АД) залишається важливою медико-соціальною проблемою, значимість якої визначається неухильним ростом захворюваності дерматозом, його хронічним рецидивуючим перебігом та труднощами у проведенні терапії. За даними вітчизняних та зарубіжних дерматологів, захворюваність АД серед дорослого населення складає 1,5-2% від загальної популяції, відрізняючись в різних країнах в залежності від рівня урбанізації та стану екологічної чистоти життєвого простору [Е.М. Проведені численні дослідження системного імунітету при АД дозволили визначити певні закономірності, притаманні для даної патології: гіперпродукція IGE, порушення цитокінової регуляції та співвідношення субкласів Т-хелперів - Th1, Th2 [В.В. Але вивчення системного імунітету не дає можливості встановити залежність між характером імунологічних порушень та поліморфізмом клінічної картини АД і тяжкістю перебігу захворювання. Зясувати особливості місцевих імунних реакцій в шкірі хворих на АД в залежності від ступеня тяжкості захворювання.Для аналізу ефективності терапії використовували коефіцієнт ефективності лікування (Ке), який розраховувався за формулою: Ке = SCORAD до лікування / SCORAD після лікування. Імунологічне дослідження крові проводили у 60 хворих на АД до лікування і через 3 тижні після його закінчення. За ступенем тяжкості дерматозу і відповідно значенням індексу SCORAD хворі розподілялися таким чином: легкий ступінь тяжкості визначено у 19,2% хворих (18,5±0,9 балів), помірний ступінь - у 56,7% (52,4±4,3 балів), тяжкий ступінь - у 24,1% (82,7±6,1балів). При дослідженні В-лімфоцитів (CD19 ) в усіх хворих спостерігалось збільшення їх відносної кількості. Аналіз вмісту IGE в сироватці крові хворих на АД показав, що нормальні рівні IGE найбільш притаманні хворим з легким ступенем тяжкості - 63,6% хворих, тоді як гіперглобулінемія Е зареєстрована у 73,3% хворих середнього та 73,7% - тяжкого ступеня АД.В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АД на підставі зясування патогенетичної ролі дисфункції місцевого та системного імунітету та призначення імуномодуляторів системної і топічної дії. Виявлено вірогідне (p<0,05) зниження пулу CD3-клітин (53,4±2,1% при середньому та 49,7±1,07% - при тяжкому ступені, у здорових осіб - 62,4±1,2%), перерозподіл субпопуляцій ефекторних Т-лімфоцитів та ознаки неспроможності В-системи, які проявляються зниженням абсолютної кількості В-лімфоцитів (0,21±0,02х109/л, 0,15±0,01х109/л - відповідно у хворих, при 0,39±0,04х109/л в контрольній групі) та визначають дисбаланс сироваткових імуноглобулінів з дефіцитом Ig G, A та гіперглобулінемією Е, яка зареєстрована у 73,3% хворих середнього і 73,7% тяжкого ступеня АД. Встановлено особливості імунопатологічних процесів в шкірі хворих в залежності від ступеня тяжкості захворювання, що є додатковим високоспецифічним критерієм для постановки діагнозу. CD4-лімфоцити переважали серед елементів запальної інфільтрації при всіх ступенях тяжкості, зростаючи від 40,0±2,0% при легкому ступені до 45,0±3,0% та 47,0±4,0% при середньому та тяжкому (у здорових осіб - 3,0±0,02%), p<0,05. Виявлено вірогідне (p<0,01) посилення апоптозних процесів серед епітеліоцитів пропорційно до ступеня тяжкості захворювання: при легкому ступені апоптозний індекс склав 24,0±0,6‰, середньому - 26,0±0,7‰, тяжкому - 28,0±0,8‰, у здорових осіб - 18,0±0,4‰.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АД на підставі зясування патогенетичної ролі дисфункції місцевого та системного імунітету та призначення імуномодуляторів системної і топічної дії.

1. У звязку зі значною поширеністю АД (1,5-2% від популяції), відсутністю достовірних даних щодо ролі імуноморфологічних змін в шкірі, недостатньою ефективністю традиційної терапії, поглиблене дослідження нових патогенетичних ланок і розробка удосконалених схем лікування АД є надзвичайно актуальним питанням сучасної дерматології.

2. У хворих на АД спостерігається виражене порушення імунного балансу лише при помірному та тяжкому ступені захворювання. Виявлено вірогідне (p<0,05) зниження пулу CD3-клітин (53,4±2,1% при середньому та 49,7±1,07% - при тяжкому ступені, у здорових осіб - 62,4±1,2%), перерозподіл субпопуляцій ефекторних Т-лімфоцитів та ознаки неспроможності В-системи, які проявляються зниженням абсолютної кількості В-лімфоцитів (0,21±0,02х109/л, 0,15±0,01х109/л - відповідно у хворих, при 0,39±0,04х109/л в контрольній групі) та визначають дисбаланс сироваткових імуноглобулінів з дефіцитом Ig G, A та гіперглобулінемією Е, яка зареєстрована у 73,3% хворих середнього і 73,7% тяжкого ступеня АД. Дані зміни відображають процеси хронічного імунного запалення за участю клітинної і гуморальної ланок.

3. Встановлено особливості імунопатологічних процесів в шкірі хворих в залежності від ступеня тяжкості захворювання, що є додатковим високоспецифічним критерієм для постановки діагнозу. CD4-лімфоцити переважали серед елементів запальної інфільтрації при всіх ступенях тяжкості, зростаючи від 40,0±2,0% при легкому ступені до 45,0±3,0% та 47,0±4,0% при середньому та тяжкому (у здорових осіб - 3,0±0,02%), p<0,05. Особливістю місцевих імунних реакцій при легкому ступені АД є відкладення на базальних мембранах судин ІК, що вміщують IGE та С3-компонент комплемента, відносна кількість яких зростала в 1,8 разів при середньому ступені та в 3 рази при тяжкому. Особливістю при середньому та тяжкому ступені є недостатність CD8-супресорів (18,0±1,5%, 12,0±1,0% - відповідно) та CD16-макрофагів (6,0±0,3%, 3,0±0,7% - відповідно) на фоні посиленої експресії HLA-DR-антигену (0,8±0,02%, 1,5±0,4% - відповідно), p<0,05.

4. Виявлено вірогідне (p<0,01) посилення апоптозних процесів серед епітеліоцитів пропорційно до ступеня тяжкості захворювання: при легкому ступені апоптозний індекс склав 24,0±0,6‰, середньому - 26,0±0,7‰, тяжкому - 28,0±0,8‰, у здорових осіб - 18,0±0,4‰.

5. Визначено, що при легкому ступені АД ознаки дезорганізації сполучної тканини проявлялись мукоїдним набуханням колагену III типу, при середньому та тяжкому - фібриноїдними змінами з набуханням колагенів I та III типів, фрагментацією колагену III типу, а також надмірним накопиченням колагену IV типу у складі базальних мембран, що призводить до порушення трофіки епітеліоцитів.

6. Розроблено комплексний патогенетично обґрунтовананий метод лікування з диференційованим призначенням імуномодулюючих засобів системної і топічної дії (Імунофан, крем 1% пімекролімус). Метод передбачає при легкому та середньому ступені поряд з традиційною терапією призначення крему 1% пімекролімусу двічі на день, при середньому та тяжкому - імунофану 0,005% по 1мл в/м через день 5 інєкцій при середньому та 10 - при тяжкому ступені АД.

7. Використання запропонованого методу виявило високу терапевтичну ефективність порівняно з традиційним лікуванням (клінічне видужання та значне поліпшення досягнуто у 94,5% хворих порівняно з 82% хворих, що отримували традиційну терапію), сприяло скороченню тривалості лікування в 1,5 рази, подовженню ремісії та більш легкому перебігу загострень, частота яких знизилась в середньому у 2,1 рази, а тривалість - в 2,3 рази, p<0,05.

8. Використання Імунофану в комплексному лікуванні сприяє коригуванню клітинної ланки імунітету та шляхом відновлення функції В-лімфоцитів призводить до підвищення продукції Ig G, A та зниження IGE. Це підтверджується зростанням відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів (CD3 ) на 26,6% при помірному та на 20% при тяжкому ступені порівняно з 9% та 0,6% при традиційній терапії та зростанням хелперної активності на фоні зменшення випадків гіперглобулінемії Е в 6,1 рази при середньому ступені та в 3,7 рази при тяжкому ступені АД порівняно з 2,6 та 1,6 разів відповідно при традиційній терапії.

Ефективність зовнішньої терапії кремом 1% пімекролімусу підтверджується нормалізацією процесів проліферації, диференціювання та дисрегенерації в епідермісі, різким обмеженням ознак запалення і дезорганізації сполучної тканини в дермі, зменшенням відкладення на базальних мембранах ІК, що вміщують IGE і С-3 компонент комплементу, зниженням експресії HLA-Dr-антигену та посиленням супресорної активності.

1. Рыжко П. П. Рациональность применения нового нестероидного крема елидел в лечении атопического дерматита / П. П. Рыжко, Я. Н. Сафронова, Л. В. Рощенюк // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 1(16). - С. 46-49.

2. Сафронова Я. Н. Современный подход к назначению иммунотропных препаратов при атопическом дерматите / Я. Н. Сафронова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4(10). - C. 316-320.

3. Сафронова Я. Н. Эффективность топического иммуномодулятора в лечении атопического дерматита / Я. Н. Сафронова // Дерматологія та венерологія. - 2008. - № 3(41). - С. 36-39.

4. Сорокина И. В. Иммуноморфологические и гистохимические особенности кожи при атопическом дерматите / И. В. Сорокина, Я. Н. Сафронова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 3. - С. 13-16.

5. Пат. 30188 Україна, МПК (2006) А 61 К 31/00. Спосіб лікування хворих на атопічний дерматит / Рижко П. П., Сафронова Я. М.; заявник та власник Харківська мед. акад. післядипломної освіти. - № U200712926 ; заявл. 22.11.2007; опубл. 11. 02. 2008, Бюл. № 3.

6. Сафронова Я. Н. Новые возможности патогенетической коррекции атопического дерматита у взрослых / Я. Н. Сафронова // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоровя : зб. наук. праць / наук. ред. П. П. Рижко. - Х.: Прапор, 2007. - Випуск 5. - С. 75-81.

7. Сафронова Я. Н. К вопросу о наружном лечении атопического дерматита / Я. Н. Сафронова // Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні синдроми : матеріали наук.-практ. конф., 24-25 лют. 2005 р. : тези доп. - К., 2005. - С. 59-60.

8. Сафронова Я. Н. Атопический дерматит - актуальные вопросы патогенеза и лечения / Я. Н. Сафронова // Актуальні питання лікування та профілактики захворювань в практиці сімейного лікаря: досвід впровадження та перспектива : Всеукр. конф. з міжнар. участю., 25-26 вер. 2008 р. : тези доп.- Одеса, 2008. - С. 137-139.

9. Сафронова Я. Н. Изучение иммуногистохимических маркеров кожного воспаления при атопическом дерматите / Я. Н. Сафронова // Санкт-Петербургские дерматологические чтения : II Российская науч.-практ. конф. с междунар. участием, 16-17 окт. 2008 г. : тезисы докл. - Санкт-Петербург, 2008. - С. 63.

10. Сафронова Я. М. Використання імуномодуляторів у складі комплексного лікування атопічного дерматиту / Я. М. Сафронова // Наукові розробки молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти : наук.-практ. конф., 20 лист. 2008 р. : тези доп. - К., 2008. - С. 62-64.

Размещено на .ru