Аналіз клініко-імунних і психоемоційних розладів на різних стадіях патогенезу та клінічного перебігу бронхіальної астми, хронічного обструктивного бронхіту та хронічних неспецифічних захворювань легенів. Методи їх корекції, лікування та профілактики.
При низкой оригинальности работы "Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дисертація виконана в рамках таких наукових програм: “Диференційоване застосування високодисперсних аерозольних середовищ в етапному лікуванні і реабілітації хворих на бронхіальну астму (клініко-функціональне обгрунтування)” (КП 95120, номер держреєстрації 0195U020645), виконувалася у Науково-практичному обєднанні “Реабілітація” МОЗ України (м. “Вивчення особливостей перебігу захворювань органів дихання за умов природних катастроф та розробка медичних технологій лікування і реабілітації” (КП 95120, номер держреєстрації 0199U003022), виконувалася у Науково-практичному обєднанні “Реабілітація” МОЗ України (м. Мета і задачі дослідження - визначити характер, клінічне і патогенетичне значення імунних і психоемоційних розладів, а також психо-імунних та психо-ендокринних звязків при різній важкості БА і ХОБ та на етапі ризику розвитку хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ); виявити можливість медикаментозної і немедикаментозної корекції цих розладів при проведенні реабілітаційного лікування. Вивчити зміни в показниках клітинного та гуморального імунітету при різній важкості БА і ХОБ та на етапі ризику розвитку ХНЗЛ, їх роль у патогенезі цих захворювань, а також звязок з факторами ризику та клінічними проявами. Виявити і проаналізувати психо-імунні та психо-ендокринні взаємозвязки у хворих на БА і ХОБ, визначити параметри імунних та ендокринних показників, які б відповідали оптимальним психологічним профілям хворих.До групи хворих на БА ввійшли 205 чоловіків середнього віку (35,8±2,0) років та 259 жінок середнього віку (36,5±1,7) років; легкого інтермітуючого (n=71) та персистуючого перебігу (n=97), а також середньо важкого (n=242) та важкого персистуючого перебігу (n=39); у фазі затихаючого загострення та ремісії; 15 хворих на БА середньої важкості (7 чоловіків i 8 жінок), середній вік (42,2±5,4) років постраждали від повені. Фармакологічне лікування хворих на БА (в залежності від важкості та фази) включало базисну (кортикостероїди, кромони) та бронхолітичну терапію (?-агоністи, антихолінергічі препарати, метілксантини); хворих на ХОБ (в залежності від важкості та фази) - антихолінергічі препарати, ?-агоністи, відхаркуючі, муколітики, кортикостероїди та ін. При інтермітуючій БА виявлені нормальні значення НК активності, сироваткового ІФН та ФНП, тоді як при персистуючій (легкого, середньо важкого та важкого перебігу) - значення НК активності було вірогідно зниженими, а ІФН та ФНП - підвищеними, що свідчить про більш виражений дисбаланс імунного захисту при персистуючій БА. У чоловіків активація спонтанного НСТ тесту відмічена вже при легкому перебігу ХОБ (20,1±2,3)% (p<0,05 порівняно з контрольною групою), а у жінок при цьому середні значення показника були в межах норми (14,1±1,8)%, що може бути звязаним з більш частим та інтенсивним курінням чоловіків і, можливо, з більшою чутливістю деяких ланок імунітету чоловіків до шкідливих екзогенних впливів. При важкому ХОБ у чоловіків спостерігалося відносне вірогідне зниження НСТ тесту (12,0±1,3)%, порівняно з легким перебігом хвороби (p<0,05), а у жінок - навпаки, вірогідне відносне підвищення (22,3±1,3)%, порівняно з легким ХОБ (p<0,05), що вказує, як ми вважаємо, на більше виснаження захисних пристосувальних механізмів у чоловіків.У хворих на БА і ХОБ різного ступеня важкості та у осіб з ризиком розвитку ХНЗЛ встановлені особливості змін у показниках імунітету, по відношенню до здорових людей без факторів ризику, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Якщо при легкому перебігу захворювання, як переважно і при середній важкості, залежність між частотою ГРЗ і значеннями НК активності (К=-0,65), сироваткового ІФН (К=-0,35), ФНП (К=-0,42) та ін. є виражено відємною, то при важкому - вірогідний звязок відсутній, або навіть є сильним позитивним (ФНП: К=0,72), вказуючи на різну ступінь захисної ролі цих показників при різній важкості перебігу БА чи ХОБ. Знижені титри комплементу, підвищення значень протимікробних антитіл, спонтанного НСТ тесту, загального IGE та кількості еозинофілів крові у чоловіків спостерігаються вже при легкому перебігу БА і ХОБ, і навіть на етапі ризику, у жінок ці зміни відмічені тільки при важчому та більш тривалому перебігу захворювань. У хворих на БА та ХОБ виявлені однонаправлені зміни психологічних профілів за даними ММРІ, тобто більш високі значення, порівняно з контрольною групою здорових, що свідчать про наявність дистресу, в основному тривожного характеру, з переважанням соматичних скарг та депресивними тенденціями. У хворих на персистуючу БА середньо важкого та важкого перебігу клінічна ефективність і поліпшення функції зовнішнього дихання при поєднаній терапії кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом монтелукаст супроводжується зниженням рівня тривожності та депресивних тенденцій, а також нормалізацією кількості еозинофілів крові і підвищенням титру антитіл до тканини наднирників.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі обґрунтований новий науковий напрямок у пульмонології - визначення ролі імунного дисбалансу в поєднанні з психоемоційними змінами у патогенезі та клініці бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, розроблений диференційований підхід до корекції виявлених розладів при різній важкості цих захворювань та на етапі ризику розвитку хронічних неспецифічних захворювань легень.
1. У хворих на БА і ХОБ різного ступеня важкості та у осіб з ризиком розвитку ХНЗЛ встановлені особливості змін у показниках імунітету, по відношенню до здорових людей без факторів ризику, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. При інтермітуючій БА, як і на етапі ризику, відмічене підвищення значень фагоцитозу, секреторного та сироваткового IGA; при персистуючому перебігу хвороби - відносне зниження цих показників до нормального рівня для здорових, а також пригнічення НК активності та підвищення значень сироваткового ІФН та ФНП. При легкому перебігу ХОБ виявлена активація поглинальної здатності фагоцитів з поступовим зниженням при помірному і важкому перебігу, а також пригнічення НК активності та стимульованого НСТ тесту, найбільш виражене при важкому ХОБ.
2. Встановлені зміни в показниках імунітету, повязані з частими ГРЗ як на етапі ризику розвитку ХНЗЛ, так і при БА та ХОБ. У осіб з ризиком (курців тютюну) часті ГРЗ поєднуються з пригніченням функції НК та зниженням кількості CD4 лімфоцитів і рівня сироваткового IGA. При БА і ХОБ, в залежності від ступеня важкості, відмічені різного характеру та вираженості звязки між частотою ГРЗ і/або загостреннями хвороби та параметрами імунітету. Якщо при легкому перебігу захворювання, як переважно і при середній важкості, залежність між частотою ГРЗ і значеннями НК активності (К=-0,65), сироваткового ІФН (К=-0,35), ФНП (К=-0,42) та ін. є виражено відємною, то при важкому - вірогідний звязок відсутній, або навіть є сильним позитивним (ФНП: К=0,72), вказуючи на різну ступінь захисної ролі цих показників при різній важкості перебігу БА чи ХОБ.
3. Встановлені статеві відмінності клініко-імунної реактивності у практично здорових осіб на дію факторів ризику ХНЗЛ, а у хворих на БА та ХОБ різної важкості і тривалості перебігу на клінічні прояви захворювання. У курців тютюну при клінічних дослідженнях відмічена більша схильність чоловіків до інфекційних захворювань бронхолегеневої системи, а жінок до алергій. Знижені титри комплементу, підвищення значень протимікробних антитіл, спонтанного НСТ тесту, загального IGE та кількості еозинофілів крові у чоловіків спостерігаються вже при легкому перебігу БА і ХОБ, і навіть на етапі ризику, у жінок ці зміни відмічені тільки при важчому та більш тривалому перебігу захворювань.
4. У хворих на БА та ХОБ виявлені однонаправлені зміни психологічних профілів за даними ММРІ, тобто більш високі значення, порівняно з контрольною групою здорових, що свідчать про наявність дистресу, в основному тривожного характеру, з переважанням соматичних скарг та депресивними тенденціями.
5. Встановлені статеві відмінності у психоемоційному реагуванні при різній важкості та тривалості БА і ХОБ на клінічні прояви захворювання. У жінок підвищені значення за клінічними шкалами ММРІ (явища дистресу) спостерігаються вже при легкому перебігу та незначній тривалості БА і ХОБ, а також у ширшому діапазоні (за більшою кількістю шкал). У чоловіків вірогідні зміни за ММРІ виявлені тільки при середньої важкості та важкому перебігу БА і ХОБ. Залежність психоемоційного реагування від тривалості захворювання у чоловіків є більш вираженою, порівняно з залежністю від важкості хвороби. При БА і ХОБ у чоловіків з віком прямо звязані тривожність (К=0,51) та депресивні тенденції (К=0,50), у жінок - соматична тривога (К=0,79), витіснення факторів, що викликають тривогу (К=0,70), та ригідність афекту (К=0,67).
6. У хворих на БА та ХОБ виявлені виражені психо-імунні та психо-ендокринні взаємозвязки. Більш сприятливі психологічні показники характерні для хворих з нормальними значеннями НК активності, антитіл до тканини легень та рівнів ТТ3 і ТТ4; а також з підвищеними показниками НСТ тесту, антитіл до наднирників та рівня кортізолу. Виявлені звязки свідчать про необхідність нормального рівня або напруження деяких ланок ендокринної та імунної систем для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Однак при важкій БА відмічені більш високі значення тривожності та депресивних тенденцій при вищих показниках сироваткового ІФН, вказуючи на можливість патогенного впливу цього фактора на психічну сферу. Важчий перебіг захворювання у хворих БА при однакових лабораторних проявах алергії (еозинофілії, підвищеному рівні IGE крові) звязаний з більш вираженими тривожністю, депресивними тенденціями та соціальною інтроверсією.
7. У хворих з легким перебігом БА, поряд з клінічною ефективністю та поліпшенням ФЗД, відмічена також імунокорегуюча дія сольової аерозольтерапії (нормалізація показників комплементу, протимікробних АТ, IGE, еозинофілів та ін.). Після сольової аерозольтерапії у осіб з ризиком розвитку ХНЗЛ та при легкому перебігу ХОБ, але не у хворих помірного та важкого перебігу, показане відновлення НК функції клітин периферичної крові та дихальних шляхів, яке поєднувалося зі зниженням захворюваності ГРЗ. Виявлений звязок між пробою з гіпертонічним розчином NACL і клінічною та імунорегулюючою ефективністю сольової аерозольтерапії.
8. У реабілітаційному лікуванні хворих на БА легкого перебігу ефективним є застосування коротких курсів РДТ, відмічені переваги перед тривалими курсами: менш виражене пригнічення показників противірусного імунного захисту (НК активності) та менша ймовірність виникнення ГРЗ. Виявлене вірогідне зниження рівня тривожності після коротких курсів РДТ.
9. Після застосуванні препарату циклоферон в комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на БА і ХОБ середньої важкості перебігу відмічені активація клітинних та гуморальних механізмів протиінфекційного захисту (функції НК, спонтанного НСТ тесту, рівня протимікробних антитіл) у поєднанні з подальшим зниженням частоти ГРЗ і/або загострень хвороби (р<0,01); у групах хворих на БА і ХОБ, що не проходили лікування циклофероном, подібних змін не виявлено.
10. У хворих на персистуючу БА середньо важкого та важкого перебігу клінічна ефективність і поліпшення функції зовнішнього дихання при поєднаній терапії кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом монтелукаст супроводжується зниженням рівня тривожності та депресивних тенденцій, а також нормалізацією кількості еозинофілів крові і підвищенням титру антитіл до тканини наднирників. Для виявлення чутливих до монтелукасту хворих на БА відмічена інформативність таких показників: кількості еозинофілів харкотиння, загального IGE крові та функціонального тесту з цим препаратом.
11. У хворих на БА та ХОБ встановлена залежність клінічної та функціональної ефективності реабілітаційного лікування від початкового психоемоційчного стану при поступленні: меншу ефективність терапії за даними ММРІ у чоловіків зумовлюють конвенційність та конформність, у жінок - тривожність та депресивні тенденції. Показана клінічна та психокорегуюча ефективність раціональної психотерапії з врахуванням статевих особливостей психоемоційного реагування хворих при проведенні комплексного реабілітаційного лікування.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При проведенні комплексного реабілітаційного лікування у хворих на БА і ХОБ рекомендується враховувати особливості імунних та психоемоційних змін, психо-імунні та психо-ендокринні звязки в залежності від важкості та тривалості захворювання, статі та віку хворих.
2. Для активації протиінфекційного захисту як місцевого дихальних шляхів, так і периферичної крові у хворих на БА і ХОБ легкого перебігу, а також у осіб з ризиком ХНЗЛ ефективним є застосування сольової аерозольтерапії. Функціональна проба з гіпертонічним розчином NACL пропонується для прогнозування ефективності сольової аерозольтерапії у хворих на БА.
3. Для корекції імунного та психоемоційного стану у хворих на БА легкого перебігу пропонуються короткі курси розвантажувально-дієтичної терапії, які, порівняно з тривалими курсами, ширше можуть використовуватися як у стаціонарній, так і в амбулаторній практиці завдяки більшій доступності і безпечності.
4. У комплексному реабілітаційному лікуванні хворих на БА і ХОБ середньої важкості запропонований короткий курс терапії циклофероном для активації гуморальних та клітинних ланок протиінфекційного захисту, перш за все противірусного, та зниження захворюваності гострими респіраторними інфекціями. Розроблений спосіб вибору імуномодулятора та його оптимальної дози може застосовуватися для адекватної імунокорекції.
5. У хворих на персистуючу БА середньої важкості та важкого перебігу доцільним є застосування поєднаної терапії кортикостероїдів з антилейкотрієновим препаратом, яка, поряд з клінічною і функціональною ефективністю, сприяє також корекції імунного та психоемоційного статусу. Для виявлення позитивної чутливості до антилейкотрієнового препарату монтелукаст у хворих на БА рекомендовано застосовувати розроблений нами функціональний тест з оцінкою відібраних інформативних імунних показників (еозинофіли харкотиння, IGE крові).
6. Для корекції психоемоційних розладів у хворих на БА і ХОБ ефективним є використання раціональної психотерапії з врахуванням виявлених статевих особливостей реагування на клінічні прояви захворювання. У чоловіків заняття рекомендується фокусувати на реалістичному сприйнятті обмежувального впливу хвороби на життєві та соціальні функції, у жінок - на усвідомленні можливості дистресу, переважно тривожного характеру, вже при легкому перебігу хвороби, з розробкою стратегії уміння справлятися з проблемами.
7. У хворих на БА і ХОБ доцільним є застосування тесту ММРІ при підозрі на наявність психоемоційних розладів з метою їх виявлення та використання результатів тесту при проведенні раціональної психотерапії в комплексному реабілітаційному лікуванні. Для динамічного контролю змін психоемоційного стану більш доцільним є використання тестів Спілбергера та Бека.
Список литературы
Товт-Коршинська М.І. Стрес - імунна реактивність - внутрішні захворювання. - Ужгород: Патент, 1999. - 202 с.
Психологічні розлади в практиці сімейного лікаря / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Дью М.А., Ілько А.В., Бігорі П.П., Колесник П.О. - Ужгород: Ліра, 2000. - 175 с. (Підбір та аналіз літератури, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, участь у написанні роботи).
Применение коротких курсов разгрузочно-диетической терапии для профилактики и лечения бронхиальной астмы / Горбенко П.П., Беляева И.Б., Товт-Коршинская М.И., Серегин В.И., Цветкова С.В. // Медицинские технологии. - 1994. - №3. - С. 23-25. (Проведення імунологічних досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В. Звязок психологічних та імунологічних факторів при бактеріальних та вірусних інфекціях // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 5. - 1998. - С.107-110. (Підбір та аналіз літератури, участь у написанні роботи).
Деякі імунологічні показники у хворих на бронхіальну астму з різною реактивністю на інгаляцію гіпертонічним розчином NACL / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Лемко О.І., Кирей К.Я., Чекотило В.П., Копинець І.І., Мелега О.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 7. - 1999. - С. 187-188. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Звязок між реакцією на інгаляцію гіпертонічним розчином NACL та результатами лікування хворих на бронхіальну астму в камері штучного мікроклімату з сухим аерозолем NACL / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Лемко О.І., Копинець І.І., Мелега О.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 9. - 1999. - С. 141-144. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні і лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Клінічні та фармакологічні аспекти психонейроімунології // Ліки. - 1999. - № 3-4. - С. 46-54.
Психосоматичні звязки та антитіла до легеневої тканини у хворих на хронічний бронхіт / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Чопей І.В., Копинець І.І., Казанкевич В.П. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 12. - 2000. - С. 122-123. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математичну обробка результатів, написання роботи).
Застосування циклоферону у лікуванні бронхіальної астми: клінічні та імунні зміни / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Лемко І.С., Чопей І.В., Александрович Т.А., Рудакова С.О., Казанкевич В.П., Копинець І.І., Мелега О.О. // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 2-3. - С. 56-58. (Ідея і планування досліджень, обстеження та лікування хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Натуральна кілерна активність при вірусній інфекції у хворих на хронічний бронхіт // Лікарська справа. - 2000. - №1. - С. 37-40.
Психосоматичні звязки та антитіла до легеневої тканини у хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В., Лемко І.С., Казанкевич В.П., Рудакова С.О. // Лікарська справа. - 2000. - №5. - С. 44-45. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Психосоматичні звязки та антитіла до тканини наднирників у хворих на бронхіальну астму // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - №1. - С. 181-183.
Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я. Функція натуральних кілерів периферичної крові та рідини бронхо-альвеолярного лаважа у здорових курців та у хворих на хронічний бронхіт // Імунологія та алергологія. - 2000. - №1. - С. 88-89. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Звязок між психологічним профілем та кількістю еозинофілів крові при бронхіальній астмі / Товт-Коршинська М.І., Лемко І.С., Чопей І.В., Симочко Н.В. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 11. - 2000. - С. 194-196. (Ідея і планування досліджень, приймала участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Gender differences in psychological distress in adults with asthma / Tovt-Korshynska M.I., Dew M.A., Chopey I.V., Spivak M.Ya., Lemko I.S. // Journal of Psychosomatic Research. - 2001. - V. 51. - P. 629-637. (Ідея і планування досліджень, обстеження та лікування хворих, аналіз та математична обробка результатів, участь у написанні роботи).
Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я. Відмінності у клініко-імунологічному реагуванні чоловіків та жінок на етапі ризику хронічних неспецифічних захворювань легень // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - №1. - С. 207-208. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих і проведенні імунологічних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Клінічний досвід застосування антилейкотрієнового препарату монтелукаст в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В., Лемко І.С., Копинець І.І., Ільїна В.О., Казанкевич В.П., Мелега О.О. // Лікарська справа. - 2001. - №4. - С. 157-159. (Ідея і планування досліджень; участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Психологічні зміни у хворих на хронічний бронхіт і у осіб з передбронхітом / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Рудакова С.О. Корабельщікова М.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 13. - 2001. - С. 123-125. (Психологічні дослідження, участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Рівень тривожності у хворих на бронхіальну астму та у здорових осіб // Буковинський медичний вісник. - Т. 5, № 2. - 2001. - С. 147-149.
Товт-Коршинська М.І. Статеві особливості психологічного реагування на різних етапах патогенезу хронічного бронхіту // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 16. - 2001. - С. 151-153.
Товт-Коршинська М.І. Особливості психологічної реактивності хворих на бронхіальну астму, що постраждали від стихійного лиха // Галицький лікарський вісник. Т. 8, № 3. - 2001. - С. 114-115.
Виявлення імунної недостатності у осіб на етапі ризику хронічного бронхіту / Чопей І.В., Товт-Коршинська М.І., Рудакова С.О. Корабельщікова М.О. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 16. - 2001. - С. 156-157. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведення імунологічних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Звязок між ефективністю реабілітаційного лікування та психологічним станом хворих на бронхіальну астму // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина, вип. 17. - 2002. - С. 116-118.
Клінічний досвід застосування циклоферону у комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму / Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Лемко І.С., Чопей І.В., Рудакова С.О., Копинець І.І., Мелега О.О. // Імунологія та алергологія. - 2002. - № 1. - С. 21-22. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, самостійний аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В. Ефективність коротких курсів розвантажувально-дієтичної терапії при передастмі та бронхіальній астмі, вплив на показники імунного та психологічного стану // Лікарська справа. - 2002. - №3. - С. 79-81. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, психологічні обстеження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Пат. 2000063143 Україна, А 61 К 37/66 Спосіб вибору імуномодулятора та його оптимальної дози для корекції імунітету у хворих / Ганова Л.О., Співак М.Я., Корніліна О.М., Товт-Коршинська М.І., Руденко А.В., Грабченко Н.І., Лазаренко Л.М., Стинич О.А.; Позитивне рішення від 21.01.2002; Опубл. 15.04.02; Бюлетень винаходів № 11. - 3 с. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).
Товт-Коршинская М.И., Горбенко П.П. Возможность применения галотерапии для профилактики вирусных инфекций органов дыхания // Тезисы докладов первого национального конгресса по профилактической медицине.- С.Петербург, 1994, Т.3.- С.61. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Aerosalt therapy in bronchial asthma: Different approaches depending on the disease clinical manifestation / Lemko I., Korshynska M.I., Lemko O., Kopinets I. // XY World Congress of Astmology. Allergy. - V.51, № 30. - 1996. - Р. 54. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Cytokine actions and interactions in bacterial diseases / Spivak N., Mikhailenko O., Zotenko V., Tovt-Korshynska M.I. // Enviroment protection: modern studies in ecology and microbiology. - Uzhgorod, 1997, P.340-342. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).
Товт-Коршинська М.І. Паління, виробничі шкідливості та фагоцитарна функція клітин крові // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2. - С.177-178.
Продукція деяких цитокінів та імунологічні показники при гострих респіраторних захворюваннях в умовах підвищеного радіаційного фону/ Таринська О., Товт-Коршинська М.І., Яковенко Л., Михайленко О., Співак М. // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2. - С.235-236. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні імунологічних досліджень, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).
Товт-Коршинская М.И. Связь экзогенных и эндогенных факторов риска хронического бронхита с фагоцитарной функцией клеток крови // Материалы 5 Национального конгресса по профилактической медицине и валеологии. - С.Петербург. - 1998. - С.161-162.
Товт-Коршинська М.І. Звязок між ендогенними та екзогенними факторами ризику хронічного бронхіту та імунними показниками у практично здорових людей // 2 зїзд фтизіатрів та пульмонологів України. - 1998. - С.122.
Tovt-Korshynska M.I., Gorbenko P.P. The fasting therapy in bronchial asthma patients: upper respiratory infection complications // Europ. Respir. Journal. - 1998. - V.12. - P.75. (Участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Tovt-Korshynska M.I. Natural killers function deficiency in tobacco smokers and chronic obstructive pulmonary disease patients: possibility of correction // Allergy. - 1999.- V.52 (Suppl). - P. 209-210.
Upper respiratory infections and natural killers activity in bronchial asthma patients during fasting therapy / Tovt V.A., Tovt-Korshynska M.I., Chopey I.V., Rudakova S.A. // Allergy. - 1999.- V.52 (Suppl). - P. 216-217. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, імунологічні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Tovt-Korshynska M.I. Gender differences in psychological reactivity of people in the conditions of social and economic crisis in Ukraine // Social problems and social transformations in contemporary Ukraine: Conference for US Government Alumni Materials. - 2000. - P. 59-60.
Ukrainian women in the new economy: an exploration of their mental, physical, and emotional wellbeing status / Yegidis B., Robinson M., Tovt-Korshynska M., Havrylyuk N. // 3 rd International Conference on Social Work in Health and mental Health. Tampere, Finland. - 2001. - P.169. (Участь у опитуванні жінок, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).
Gender differences in psychological distress in adults with asthma / Tovt-Korshynska M.I., Dew M.A., Chopey I.V., Spivak M.Ya., Lemko I.S. // Academy of Psychosomatic Medicine: Proceedings of the 48th Annual Meeting. San Antonio, Texas / Psychosomatics. - 2002. - V. 43. - P. 153-154. (Ідея і планування досліджень, клінічні та психологічні обстеження, аналіз та участь у математичній обробці результатів, написання роботи).
Визначення чутливості до антилейкотрієнового препарату монтелукаст у хворих на бронхіальну астму/ Товт-Коршинська М.І., Чопей І.В., Лемко І.С., Рудакова С.О., Копинець І.І., Кирей К.Я., Казанкевич В.П., Братасюк А.М. // 1 зїзд алергологів України. Київ. - 2002. - С.171. (Ідея і планування досліджень, участь у обстеженні та лікуванні хворих, проведенні лабораторних досліджень, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).
Товт-Коршинська М.І. Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, Київ, 2003.
Робота присвячена вивченню імунних та психоемоційних розладів, їх взаємозвязку та можливостей їх корекції при різній важкості бронхіальної астми (БА) і хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ), а також у осіб з ризиком розвитку хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ). Встановлений різного характеру та вираженості дисбаланс, по відношенню до здорових людей, у показниках імунітету хворих на БА і ХОБ різного ступеня важкості, що необхідно враховувати при проведенні профілактичних та лікувальних заходів. Виявлені зміни параметрів імунітету, які у осіб на етапі ризику та у хворих на БА і ХОБ звязані з частими гострими респіраторними інфекціями і/або загостреннями хвороби. Встановлені статеві відмінності клініко-імунної реактивності у практично здорових осіб на дію факторів ризику ХНЗЛ, а у хворих на БА та ХОБ на клінічні прояви захворювання. Виявлені відхилення у психологічних профілях хворих на БА і ХОБ вказують на зміни переважно тривожного характеру, їх залежність від клінічних проявів, тривалості захворювання та від віку і статі хворих. Виявлені психо-імунні та психо-ендокринні звязки у хворих на БА та ХОБ свідчать про необхідність нормального рівня одних ланок імунної та ендокринної систем і напруження інших для забезпечення оптимальної психоемоційної реактивності. Розроблений диференційований підхід до імуно- і психокорекції при різній важкості БА і ХОБ з застосуванням медикаментозних (лікування циклофероном, поєднана терапія кортикостероїдами і антилейкотрієновим препаратом) і немедикаментозних методів (сольова аерозоль терапія, розвантажувально-дієтична терапія, раціональна психотерапія).
Tovt-Korshynska M.I. Clinical-immune and psychoemotional alterations in pathogenesis of bronchial asthma and chronic obstructive bronchitis, methods of their correction. - Manuscript.
Thesis for the doctors degree in medicine in speciality 14.01.27. - pulmonary medicine. Institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky, Kyiv, 2003.
The work is devoted to the research of immune and psycho emotional disturbances, their connection and methods of correction in bronchial asthma (BA), chronic obstructive bronchitis (COB) patients, and in subjects with risk of their development. Immune tests imbalance of different type and expression was detected in BA and COB patients with different severity, what is necessary to mean while conducting preventive and treating methods. We revealed immune parameters changes, which were connected with frequent acute respiratory infections and/or disease exacerbation in BA and COB patients or in subjects with risk of their development. Gender differences of clinical and immune reactivity in BA and COB patients or in subjects with risk of their development were shown. Psychological profiles in BA and COB patients reflect changes mainly of anxiety type, which depend on patients gender, age, clinical manifestation and duration of the disease. The revealed psycho-immune and psycho-endocrine connections in BA and COB patients reflect the necessity of some immune and endocrine functions’ normal level and high level of others for optimal psycho emotional reactivity. The system of differential approach to immune and psycho emotional disorders treatment in BA and COB patients with different severity was elaborated utilizing pharmacological (treatment with cycloferonum, combined therapy with corticosteroids and leukotriene-receptor antagonist) and non pharmacological methods (salt aerosol therapy, fasting therapy, cognitive psychotherapy).
Товт-Коршинская М.И. Клинико-иммунные и психоэмоциональные изменения в патогенезе бронхиальной астмы и хронического обструктивного бронхита, методы их коррекции. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского, Киев, 2003.
Работа посвящена изучению иммунных и психоэмоциональных расстройств, их взаимосвязи и возможностей коррекции при различной тяжести бронхиальной астме (БА) и хроническом обструктивном бронхите (ХОБ), а также у лиц с риском развития хронических неспецифических заболеваний легких (ХНЗЛ). Обнаружен дисбаланс различного характера и выраженности, по отношению к здоровым людям, в показателях иммунитета (натуральной киллерной (НК) активности, сывороточного интерферона (ИФН), фактора некроза опухолей, функции фагоцитирующих клеток, показателей гуморального иммунитета и др.) у больных БА и ХОБ различной тяжести течения, что необходимо учитывать при проведении профилактических и лечебных мероприятий. Выявлены изменения в параметрах иммунитета, которые у больных БА и ХОБ, а также у лиц с риском ХНЗЛ связаны с частыми острыми респираторными инфекциями и/или обострениями заболевания. Установлены половые различия в иммунном реагировании на клинические проявления болезни при различной степени тяжести БА і ХОБ. Сниженные титры комплемента, повышение значений противомикробных антител, спонтанного теста с нитросиним тетразолием, общего IGE и количества эозинофилов крови у мужчин отмечаются уже при легком течении БА і ХОБ, у женщин - только при более тяжелом и длительном течении заболевания.
Психологические профили, выявленные у больных БА и ХОБ по тесту ММРІ, свидетельствует об однонаправленности отклонений, преимущественно тревожного характера, с преобладанием соматических жалоб и депрессивными тенденциями; характер изменений зависел от тяжести и продолжительности заболевания, а также от возраста больных. Проявления дистресса у женщин наблюдались уже при легком течении БА и ХОБ, у мужчин - лишь при средней тяжести и тяжелом течении болезни. Обнаруженные связи между психологическими профилями и иммунными или гормональными показателями у больных БА и ХОБ свидетельствуют о необходимости нормального уровня некоторых звеньев иммунной и эндокринной систем (НК активности, титра антител к ткани легких; ТТ3, ТТ4) и повышенного уровня других (функции фагоцитов, титра антител к ткани надпочечников, уровня кортизола,) для обеспечения оптимальной психоэмоциональной реактивности. При тяжелой БА более высокий уровень тревожности и депрессии отмечены при более высоких показателях ИФН, указывая на возможность патогенного влияния этого фактора на психическую сферу.
Разработаны методы коррекции выявленных иммунных и психоэмоциональных расстройств при проведении реабилитационного лечения у больных БА и ХОБ а также у лиц с риском их развития. У больных с легким течением БА и ХОБ, наряду с клинической эффективностью и улучшением функции внешнего дыхания, отмечено также иммунокоррегирующее действие солевой аэрозольтерапии. При проведении солевой аэрозольтерапии наблюдалось восстановление угнетенной функции НК, выделенных из жидкости бронхо-альвеолярного лаважа и периферической крови, у лиц с риском ХНЗЛ и при легком ХОБ, но не у больных умеренного и тяжелого течения ХОБ. При легкой БА показаны также преимущества коротких курсов разгрузочно-диетической терапии (РДТ) по сравнению с длительными курсами: менее выраженное угнетение показателей противовирусной иммунной защиты (НК активности) и меньшая вероятность развития острой вирусной инфекции. Выявлено достоверное снижение уровня тревожности после коротких курсов РДТ. При использовании иммуномодулирующего препарата циклоферон в реабилитационном лечении больных БА и ХОБ средней тяжести выявлена активация гуморальных и клеточных механизмов противоинфекционной защиты с дальнейшим снижением частоты острых респираторных инфекций и обострений заболевания. У больных БА среднетяжелого и тяжелого течения при клинической и функциональной эффективности сочетанной терапии стероидов с антилейкотриеновым препаратом наблюдается также улучшение психоэмоционального состояния и нормализация иммунных показателей. Показана клиническая и психорегулирующая эффективность рациональной психотерапии с учетом половых особенностей психоэмоционального реагирования у больных БА и ХОБ при проведении комплексного реабилитационного лечения. Разработаны информативные способы прогнозирования эффективности отобранных методов лечения на основании клинико-функциональных, иммунных и психологических показателей.
