Вивчення інтенсивності проліферації слизової оболонки шлунка за експресією маркера Кі-67. Аналіз впливу комплексної терапії на показники морфологічного стану слизової та рівень сироваткового малонового діальдегіду при хронічному ґелікобактерному гастриті.
При низкой оригинальности работы "Клініко-морфологічне обгрунтування антиоксидантної терапії хронічного ґелікобактерного гастриту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Доведено, що одним із найбільш значущих етіологічних чинників цих захворювань є інфекція Helicobacter pylori (Нр) - мікроорганізм, який виявляється в слизовій оболонці шлунка (СОШ) у 90-95% хворих на ХГ (О.Я.Бабак, 1997; Н.В.Харченко, 1998; В.Г.Передерій зі співавт., 2000). Nardone et al., 1999; K.Varis et al., 2000) підтримує патогенетичну концепцію хронічного ґелікобактерного гастриту, згідно з якою ступінь пошкодження механізму клітинного оновлення з боку Нр певною мірою залежить від глибини проникнення бактерії у СОШ. У наш час головна стратегія ведення хворого на хронічний ґелікобактерний гастрит полягає не тільки в проведенні ефективної ерадикації, але й у заходах, які мають зменшувати морфологічні наслідки персистенції Hp, що формуються досить довго та також довго зникають навіть після вдалої ерадикації (Г.Д.Фадеенко, 2000; Н.Б.Губергриц, О.А.Прилуцкая, 2005). Але це питання недостатньо вивчене, як в Україні, так і в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, що зумовлює доцільність його подальшого вивчення та пошуку шляхів удосконалення діагностики та лікування хронічного ґелікобактерного гастриту. Завдання дослідження: Вивчити інтенсивність проліферації слизової оболонки шлунка за експресією маркера Кі-67 та глибини залягання Нр при хронічному ґелікобактерному гастриті.Обстежені пацієнти були розділені на 2 групи: І група (хворі на Нр-позитивний ХГ) - 61 пацієнт, в якій було виділено дві підгрупи в залежності від проведеного лікування: підгрупа ІА (28 чол.) отримувала одну зі схем стандартної антиґелікобактерної терапії (Маастрихт 2-2000)-інгібітор протонної помпи 20 мг 2 рази на добу, кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу, амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу протягом 7 діб, далі приймали інгібітор протонної помпи 20 мг 2 рази на добу протягом 14 діб; підгрупа ІВ (33 чол.) отримувала стандартну антиґелікобактерну терапію (інгібітор протонної помпи 0,04 г/д, амоксицилін 2 г/д і кларитроміцин 1,0 г/д) протягом 7 днів і додатково приймали антиоксидантну терапію (?-каротин-100 МО на добу, токоферол-200 МО на добу, аскорбінова кислота-5% розчин по 2 мл внутрішньомязово) протягом 21 доби, згідно з рекомендаціями НДІ канцерогенезу Російського онкологічного наукового центру ім. ІІ група (хворі на Нр-негативний ХГ) - 42 пацієнти, в якій було виділено дві підгрупи в залежності від проведеного лікування:підгрупа ІІА (23 чол.) отримувала стандартну схему (інгібітор протонної помпи 20 мг 2 рази на добу) протягом 21 доби; підгрупа ІІВ (19 чол.) крім стандартної схеми отримувала аналогічну антиоксидантну терапію. Ґелікобактерна інфекція була виявлена у 61 пацієнта, і найбільш типовою локалізацією був антральний відділ, де збудник виявлявся у 93% хворих, тоді як в тілі шлунка лише у 37,7%, що підтверджуює існуючу концепцію первинного персистування Нр саме в антральному відділі шлунка. Результати внутрішньошлункової РН-метрії показали, що у 59% хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит спостерігається підвищена кислотоутворююча функція шлунка, що притаманне для персистування ґелікобактерій, тоді як у Нр-негативних гіперацидність була лише у 21,4% хворих. При цьому у 12 (11,65%) хворих були виявлені ерозії антрального відділу шлунка; у 7 (6,8%) хворих відмічено наявність рефлюксу жовчі.У хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит виявляється підвищена (р<0,001) експресія маркера проліферації Кі-67 (ІП=0,72±0,03) у слизовій оболонці антрального відділу шлунка, що свідчить про суттєві порушення клітинного оновлення у порівнянні зі здоровими особами (ІП=0,026±0,003). Лікування хронічного ґелікобактерного гастриту з додатковим призначенням аскорбінової кислоти, каротину і ?-токоферолу достовірно (р<0,01) поліпшує морфологічний стан слизової оболонки шлунка та характер перекисного окиснення ліпідів, що верифікується зменшенням виразності круглоклітинної інфільтрації в антрумі (до 0,39±0,09 бала) та сироваткового рівня малонового діальдегіду (0,512±0,02 ММ/мл) у порівняні з аналогічними показниками після традиційної ерадикаційної терапії (0,68±0,09 бала та 0,615±0,027 ММ/мл відповідно) Доцільність диференційного застосування вітамінів А, Е, С в лікуванні хронічного ґелікобактерного гастриту зумовлюється сукупністю позитивних ефектів у вигляді достовірного (р<0,01) зниження запалення, глибини залягання Helicobacter pylori, регресу перебудовних змін слизової оболонки шлунка та інтенсивності перекисного окиснення ліпідів. При обстеженні хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит рекомендована оцінка інтенсивності проліферативної активності слизової оболонки шлунка за визначенням рівня маркера проліферації Кі-67, що дозволяє суттєво збільшити точність діагностики та прогнозу захворювання. Враховуючи провідну роль Helicobacter pylori у розвитку перебудовних змін слизової оболонки шлунка, рекомендувати хворим на хронічний ґелікобактерний гастрит проводити стандартну ерадикаційну терапію з додатковим диференційним призначенням антиоксидантів у залежності від наявності метаплазії та дисплазії.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит виявляється підвищена (р<0,001) експресія маркера проліферації Кі-67 (ІП=0,72±0,03) у слизовій оболонці антрального відділу шлунка, що свідчить про суттєві порушення клітинного оновлення у порівнянні зі здоровими особами (ІП=0,026±0,003).
Серед морфологічних ознак хронічного ґелікобактерного гастриту найбільш характерна вираженість круглоклітинної інфільтрації (2,3±0,08 бала), наявність перебудовних змін у слизовій оболонці шлунка від метаплазії І (у 24,6% хворих) до дисплазії ІІІ (у 1,6% пацієнтів) та неоднорідність глибини залягання Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка.
Глибина залягання Helicobacter pylori прямо пропорційна ступеню виразності перебудовних змін слизової оболонки шлунка. Поверхневе залягання та в тілі залози переважно супроводжується кишковою метаплазією (у 54,5% хворих), а інтраепітеліальна локалізація - розвитком більш тяжкої дезорганізації слизової оболонки у вигляді дисплазії епітелію (100% пацієнтів).
Хворі на хронічний ґелікобактерний гастрит характеризуються достовірним (р<0,001) підвищенням сироваткового рівня малонового діальдегіду (0,704±0,014 ММ/мл) порівняно з показниками Нр-негативних пацієнтів (0,473±0,013 ММ/мл) та контрольною групою здорових осіб (0,420±0,019 ММ/мл), що відображає надлишкову активність перекисного окиснення ліпідів.
Лікування хронічного ґелікобактерного гастриту з додатковим призначенням аскорбінової кислоти, каротину і ?-токоферолу достовірно (р<0,01) поліпшує морфологічний стан слизової оболонки шлунка та характер перекисного окиснення ліпідів, що верифікується зменшенням виразності круглоклітинної інфільтрації в антрумі (до 0,39±0,09 бала) та сироваткового рівня малонового діальдегіду (0,512±0,02 ММ/мл) у порівняні з аналогічними показниками після традиційної ерадикаційної терапії (0,68±0,09 бала та 0,615±0,027 ММ/мл відповідно)
Доцільність диференційного застосування вітамінів А, Е, С в лікуванні хронічного ґелікобактерного гастриту зумовлюється сукупністю позитивних ефектів у вигляді достовірного (р<0,01) зниження запалення, глибини залягання Helicobacter pylori, регресу перебудовних змін слизової оболонки шлунка та інтенсивності перекисного окиснення ліпідів.
Практичні рекомендації
При обстеженні хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит рекомендована оцінка інтенсивності проліферативної активності слизової оболонки шлунка за визначенням рівня маркера проліферації Кі-67, що дозволяє суттєво збільшити точність діагностики та прогнозу захворювання.
Враховуючи провідну роль Helicobacter pylori у розвитку перебудовних змін слизової оболонки шлунка, рекомендувати хворим на хронічний ґелікобактерний гастрит проводити стандартну ерадикаційну терапію з додатковим диференційним призначенням антиоксидантів у залежності від наявності метаплазії та дисплазії.
При виявленні метаплазії рекомендоване призначення антиоксидантів у дозі: каротин -100 МО на добу, ?-токоферол - 200 МО на добу перорально, 5% розчин аскорбінової кислоти по 2 мл внутрішньомязово протягом 21 доби, при виявленні дисплазії необхідно більш тривале (до 3 місяців) застосування перелічених антиоксидантів.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Степанов Ю.М. Латфулина А.В. Хронический гастрит: современный вигляд на проблему // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004.- Вип.35.- С.103-111.
Дисертант провів відбір літератури за темою публікації та підготував її до друку.
Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, проводив клінічні спостереження, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.
Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, проводив клінічні спостереження, імуногістохімічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів.
4. Степанов Ю.М. Латфуліна А.В. Вплив антиоксидантної терапії на рівень маркера проліферації Кі-67 та глибину залягання Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка при хронічному гастриті // Сучасна гастроентерологія. - 2005.- № 3. - С.11-14.
Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, проводив клінічні спостереження, імуногістохічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів.
Дисертант провів інформаційно-патентний пошук, клінічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів, здійснив впровадження даного способу.
7. Латфуліна А.В. Перспективи антиоксидантної терапії хронічного гастриту // Тез. 78-ої наук. конф. студентів та молод. вчених з між нар. участю.- Чернівці, 2004.- Вип.5.- С.35.
8. Латфуліна А.В., Степанов Ю.М. Ефективність антиоксидантної терапії хворих на хронічний гастрит // Матеріали Всеукр. наук.практ. конф. - Харків, 2004.- С.83.
Дисертант провів збір літератури, виконав аналіз отриманих результатів, підготував публікацію до друку.
9. Латфуліна А.В. Рівень залягання Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка у хворих на хронічний гастрит // Тез. наук. конф. “Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань”. - Харків, 2005. - С.28-29.
10. Степанов Ю.М. Латфуліна А.В. Вплив антиоксидантної терапії на проліферативну активність слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний ґелікобактерний гастрит // Матер. ІХ міжнар. мед. конгр., - Тернопіль, 2005. -
Дисертант виконав клінічні та імуногістохімічні дослідження, провів оцінку та аналіз отриманих даних, підготував до друку.
11. Stepanov Y.M., Latfulina A.V. Using antioxydants decrease hyperproliferation of gastric epithelium in patients with chronic gastritis associated with Helicobacter pylori // World Congress of Gastroenterology.- Montreal, 2005.-R. 0330.
Дисертант провів збір матеріалу, їх статистичну обробку та підготував до друку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
