Клініко-морфологічне обґрунтування ліпосомальної терапії слабкості родової діяльності - Автореферат

Видатні успіхи в розробці сучасної біомеханічної моделі пологового акту (дискретно-хвильова теорія пологів) дійсно підтвердили наявність додаткового екстраовулярного гідродинамічного обсягу, що має походження з судинного сплетіння міометрію, який виконує основну роботу з деформаційної реконструкції шийки матки [С.Л.Воскресенський, 1995; Г.О.Савицький, 1999]. Для досягнення поставленої мети були висунути такі задачі: Вивчити клінічний перебіг пологового акту методами партографії та кардіотокографії у вагітних із слабкістю родової діяльності в порівнянні з пацієнтками, що мають нормальну скоротливу діяльність матки в пологах. Дослідити морфофункціональний стан тканин міометрію і плаценти з вивченням їх сполучнотканинної строми, судинного русла та місцевої імунологічної реактивності у роділь зі зниженою скоротливою активністю матки. В роботі використані традиційні морфологічні методи дослідження різних тканин посліду і міометрію, імуноморфологічні методики тестування колагенів та імунокомпетентних клітин у тканинах матки і плаценти, біохімічні методики визначення концентрації ряду ферментів, АТФ та іонізованого кальцію в плазмі крові та гомогенатах міометрію роділь, що знаходились під спостереженням, кардіотокографічний контроль із партографічним відображенням основних параметрів пологового акту пацієнток, які представлені в роботі. Вперше досліджено морфофункціональний стан міометрію на фоні слабкості родових сил з урахуванням місцевої імунологічної реактивності матки, що дозволило відокремити характерні морфологічні ознаки слабкості родової діяльності.Для досягнення мети та вирішення поставлених задач нами було проведено обстеження 135 вагітних, що мали своєчасно пологи, у 111 з яких пологи ускладнилися розвитком слабкості родової діяльності. До ІІ групи було віднесено 20 пацієнток із слабкістю родових сил, яким також було виконано кесарів розтин за відносними показаннями до початку родоактивації. Пацієнткам ІІІ групи (30 спостережень) проводили традиційну родоактивацію глюкозо-окситоциновою або глюкозо-ензапростовою сумішшю з приводу зниженої скоротливої активності матки. У IVБ групі була проведена родоактивація 32 роділлям із слабкістю родових сил шляхом внутрішньовенного введення глюкозо-ліпіно-окситоцинової або глюкозо-ліпіно-ензапростової суміші. Біохімічні дослідження вказували на те, що у жінок II та III груп рівень “мязових ферментів”: альдолази, фосфофруктокінази і креатінфосфокінази був значно вищим, ніж у контролі та IV групі.Слабкість родової діяльності є багатофакторною патологією, в генезі якої значну роль відіграють порушення метаболічних, гемодинамічних процесів у міометрії, сполучнотканинної структури оточуючої міоцити тканини, що супроводжуються зниженням імунологічної реактивності Т-клітинної ланки імунітету, відкладенням циркулюючих імунних комплексів. Використання традиційних утеротонічних засобів (окситоцину, ензапросту) поглиблює прояви тканинної гіпоксії у міометрії та плаценті, що має прояв у дезорганізації колагенового матріксу функціональних суспільств міоцитів, а також обумовлює знижений рівень компенсаторних реакцій з боку метаболізму міоцитів і судин фетоплацентарної системи. Ліпосомальна терапія нормалізує процеси місцевої імунологічної реактивності міометрію та покращує метаболізм мязової тканини матки на фоні слабкості родової діяльності. У процесі лікування слабкості родової діяльності необхідним є кардіотокографічний та партографічний контроль, що дозволяє більш чітко уявляти акушерську ситуацію, дає можливість вірогідного відображення основних параметрів і прогнозу перебігу пологового акту. Родоактивація глюкозо-ліпіно-окситоциновою або глюкозо-ліпіно-ензапростовою сумішшю є більш ефективним, ніж традиційні, методом родоактивації, який забезпечує сприятливий перебіг пологового акту і післяпологового періоду, що має прояв у зниженні рівня ускладнень в пологах, зменшенні показань до застосування оперативних втручань і покращенні перинатальних наслідків.

Основний зміст роботи

1. Слабкість родової діяльності є багатофакторною патологією, в генезі якої значну роль відіграють порушення метаболічних, гемодинамічних процесів у міометрії, сполучнотканинної структури оточуючої міоцити тканини, що супроводжуються зниженням імунологічної реактивності Т-клітинної ланки імунітету, відкладенням циркулюючих імунних комплексів.

2. Використання традиційних утеротонічних засобів (окситоцину, ензапросту) поглиблює прояви тканинної гіпоксії у міометрії та плаценті, що має прояв у дезорганізації колагенового матріксу функціональних суспільств міоцитів, а також обумовлює знижений рівень компенсаторних реакцій з боку метаболізму міоцитів і судин фетоплацентарної системи.

3. Ліпосомальна терапія нормалізує процеси місцевої імунологічної реактивності міометрію та покращує метаболізм мязової тканини матки на фоні слабкості родової діяльності.

4. Застосування препарату “Ліпін” для нормалізації скоротливої активності міометрію покращує морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу в роділь із слабкістю родової діяльності.

5. У процесі лікування слабкості родової діяльності необхідним є кардіотокографічний та партографічний контроль, що дозволяє більш чітко уявляти акушерську ситуацію, дає можливість вірогідного відображення основних параметрів і прогнозу перебігу пологового акту.

6. Родоактивація глюкозо-ліпіно-окситоциновою або глюкозо-ліпіно-ензапростовою сумішшю є більш ефективним, ніж традиційні, методом родоактивації, який забезпечує сприятливий перебіг пологового акту і післяпологового періоду, що має прояв у зниженні рівня ускладнень в пологах, зменшенні показань до застосування оперативних втручань і покращенні перинатальних наслідків. список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Лахно И.В., Насрин Кхаледа, Валовая М.А. Новые возможности использования препаратов натуральных естрогенов // Медицина сегодня и завтра. 1999. №3-4. С. 83-85.

2. Насрин Кхаледа, Грищенко О.В., Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Лахно И.В. Патоморфологическое обоснование липосомальной терапии слабости родовой деятельности // Медицина сегодня и завтра. 2000. №1. С. 105-107.

3. Лахно И.В., Насрин Кхаледа, Грищенко О.В. Интегративный подход к оценке волновых процессов, обеспечивающих индукцию и прогресс родов // Медицина сегодня и завтра. 2000. №2. С. 92-94.

4. Лахно И.В., Насрин Кхаледа. Клинические возможности липосомальной терапии слабости родовой деятельности // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: Абрис, 2000. С. 333-335.