Характеристика та клінічні прояви форм хронічного гіпертрофічного пульпіту, лабораторне вивчення структурної організації пульпи зуба. Проведення аналізу, оцінка ефективності композиції "Діоцинкохім" при ампутаційному методі лікування даного захворювання.
При низкой оригинальности работы "Клініко-морфологічна характеристика та лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Однак, дослідження морфологічних змін в пульпі зуба при хронічному гіпертрофічному пульпіті малочисельні і останні відомі факти щодо проблеми етіології та патогенезу даної форми пульпіту знайшли своє відображення в роботах 30-70-річної давнини (Гофунг Е.М., 1933; Абрикосов А.И., 1950; Мигунов Б.И., 1963; Лихота Т.Ф., 1970). Переважна кількість авторів при лікуванні хронічного гіпертрофічного пульпіту рекомендують застосовувати екстирпацію пульпи зуба з подальшим пломбуванням кореневих каналів, спираючись на дані про незворотні деструктивні зміни як коронкової, так і кореневої частини пульпи за даної патології (Зельтцер С., Бендер И., 1971; Пеккер Р.Я., 1980; Алафиф Хишам, 1993). (1960) в 90% випадків запалення пульпи зуба при хронічному гіпертрофічному пульпіті обмежується лише її коронковою частиною, коренева ж пульпа лишається незмінною і має високий регенераторний потенціал. Вивчити на електронно-мікроскопічному рівні структурну організацію пульпи зуба в нормі і при хронічному гіпертрофічному пульпіті. Вперше проведені дослідження пульпи зуба при хронічному гіпертрофічному пульпіті на електронно-мікроскопічному рівні, якими доведено, що в розростаннях пульпи зуба мають місце вогнища запалення - мікроабсцеси.Для уточнення залежності клінічних проявів хронічного гіпертрофічного пульпіту від морфологічних змін в пульпі при даній патології, всіх пацієнтів розділили на групи за віком, статтю, формами хронічного гіпертрофічного пульпіту і давністю захворювання. До першої вікової групи віднесли 4 пацієнтів 20-24 років; до другої-15 пацієнтів 25-29 років, до третьої - 12 пацієнтів 30-34 років і до четвертої - 5 пацієнтів 35-44 років. II група (15 пацієнтів) - лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту проводилося методом вітальної ампутації з подальшим накладанням на культю пульпи зуба пасти на основі композиції «Діоцинкохім». При чому, у пацієнтів першої вікової групи (20-24 років) клінічно переважала гранулююча форма гіпертрофічного пульпіту (75,00 ± 25,02%); в другій віковій групі (25-29 років) гранулююча форма гіпертрофічного пульпіту зустрічалася в 73,33 ± 11,82% випадків; в третій віковій групі (30-34 років) дана форма гіпертрофічного пульпіту була виявлена у 66,06 ± 14,23% пацієнтів; в четвертій віковій групі (35-44 років) гранулююча форма гіпертрофічного пульпіту виявлялася в 60,00 ± 24,49% випадків, що залежить від тривалості хронічного процесу та від віку пацієнтів. Порівняльний аналіз кількості судин на одиницю зрізу пульпи зуба при фіброзній формі хронічного гіпертрофічного пульпіту у вікових групах показав, що в першій віковій групі (20-24 років) вона становила 41, 20 ± 0,41; в другій віковій групі (25-29 років) - 33, 92 ± 2,10; в третій (30-34 років) - 29,27 ± 3,10 і в четвертій віковій групі (35-44 років) - 27, 50 ± 0,61, що свідчить про дозрівання та організацію грануляційної тканини, які мають місце при розвитку фіброзної форми хронічного гіпертрофічного пульпіту і вказує на зменшення кількості судин на одиницю площі зрізу пульпи зуба при даній формі пульпіту.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту за рахунок застосування консервативного методу лікування з частковим збереженням пульпи зуба та нові дані, які стосуються особливостей клінічних проявів даної патології, що обумовлені морфологічною будовою гіпертрофованої пульпи. Використання в якості лікувальної прокладки пасти на основі композиції «Діоцинкохім» при лікуванні хронічного гіпертрофічного пульпіту методом вітальної ампутації дозволяє зберегти життєздатність кореневої пульпи, чим попереджуються ускладнення зі сторони пародонту. Клінічні прояви гранулюючої та фіброзної форм хронічного гіпертрофічного пульпіту відрізняються вираженністю больового симптому на температурні подразники та кровоточивістю на механічні подразники зовнішніми ознаками, які залежать від морфологічних змін і давності розвитку кожної з форм даної патології. Морфологічні дослідження гіпертрофованої пульпи при обох формах хронічного гіпертрофічного пульпіту показали, що на поверхні розрослої частини пульпи зуба, при фіброзній формі даної патології у 95% випадків, утворюється захисний епітеліоподібний шар, схожий на шар шипуватих клітин епітелію ясен.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту за рахунок застосування консервативного методу лікування з частковим збереженням пульпи зуба та нові дані, які стосуються особливостей клінічних проявів даної патології, що обумовлені морфологічною будовою гіпертрофованої пульпи.
Використання в якості лікувальної прокладки пасти на основі композиції «Діоцинкохім» при лікуванні хронічного гіпертрофічного пульпіту методом вітальної ампутації дозволяє зберегти життєздатність кореневої пульпи, чим попереджуються ускладнення зі сторони пародонту.
1. Клінічні прояви гранулюючої та фіброзної форм хронічного гіпертрофічного пульпіту відрізняються вираженністю больового симптому на температурні подразники та кровоточивістю на механічні подразники зовнішніми ознаками, які залежать від морфологічних змін і давності розвитку кожної з форм даної патології.
2. Проведені тонкі гістологічні та електронномікроскопічні дослідження показали, що пульпа зубів людини в нормі за своєю будовою являє сполучну тканину: коронкова - пухка, насичена великою кількістю судин мікроциркуляторного русла і клітинних елементів та має 5-6 шарів одонтобластів, в той час як коренева пульпа являє собою щільну, з переважанням великої кількості волокнистих структур тканину, де судинно-нервовий пучок займає центральне положення, а одонтобласти розташовані в 2-3 шари.
3. Морфологічні дослідження гіпертрофованої пульпи при обох формах хронічного гіпертрофічного пульпіту показали, що на поверхні розрослої частини пульпи зуба, при фіброзній формі даної патології у 95% випадків, утворюється захисний епітеліоподібний шар, схожий на шар шипуватих клітин епітелію ясен. На наш погляд, це явище є адаптаційною реакцією грануляційної тканини на тривале подразнення і джерелом появи захисного шару на поверхні розрослої тканини пульпи зуба.
4. На основі співставлення клінічних проявів зі структурними змінами в пульпі зуба при розвитку хронічного гіпертрофічного пульпіту на субструктурному рівні виявлено, що в гіпертрофічних розростаннях коронкової частини пульпи зуба мають місце вогнища запалення - мікроабсцеси.
5. При хронічному гіпертрофічному пульпіті структурні зміни пульпи зуба виявляються лише в її гіпертрофованій коронковій частині, в той час, як коренева її частина при даній патології залишається без виражених змін, що являється прямим показанням до ампутаційного метода лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту.
6. Застосування пасти, виготовленої на основі композиції «Діоцинкохім» для лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту методом вітальної ампутації у 7 разів ефективніше від використання з цією ж метою пасти «Life», що дозволяє запропонувати цей метод лікування практичній охороні здоровя.
Практичні рекомендації
Критерієм вибору метода лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту є вік пацієнта, тривалість захворювання, обсяг розрощення тканини пульпи зуба, ступінь зруйнованості коронкової частини зуба, показники електроодонтодіагностики до лікування, стан гігієни порожнини рота, значення індексу інтенсивності карієсу, стан периапікальних тканин причинного зуба та супутні захворювання пацієнта.
Для лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту пропонується вітальна ампутація пульпи з застосуванням лікувальної пасти на основі композиції «Діоцинкохім», як не трудомісткий та економічно вигідний альтернативний метод лікування.
Всі складові компоненти композиції «Діоцинкохім» доступні у використанні, а приготування пасти на основі даної композиції extempore не займе багато часу в процесі лікування пацієнта.
Список литературы
1. Павленко С.А. Удосконалення методу морфологічного дослідження пульпи зуба // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №3 (4).-С. 15-16.
2. Павленко С.А. Хронический гипертрофический пульпит: особенности развития // Вісник проблем екології і медицини. - 2002. - №1.-С. 94-97.
3. Павленко С.А. Консервативний метод лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української мед. стомат. академії. - 2002. - Том ІІ. - Вип.2 (4). - С. 66-69.
Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми.
5. Павленко С.А., Ковалев Е.В. Микроциркуляторное русло пульпы зуба как один из факторов обоснования лечения пульпита // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №5 (4-5).-С. 23-26.
Автор проводив експеримент та приймав участь в обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів дослідження.
6. Ковалев Е.В., Сидорова А.И., Павленко С.А. Микроциркуляция пульпы зуба человека при пародонтите, механизмы ее нарушения // Проблеми екології та медицини. - 2002.-Т.6. - №1-2.-С. 31-32.
Особистий внесок полягає у виконанні інформаційного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми.
7. Пат. №43154 А Україна, МПК 7 G01N23/225. Спосіб підготовки біологічних обєктів для трансмісійної електронної мікроскопії: Деклараційний патент №43154 А Україна, МПК 7 G01N23/225/ Ковальов Є.В., Костіленко Ю.П., Сидорова А.І., Петрушанко В.М., Марченко І.Я., Павленко С.А., Правдін В.В. - №2001031761; Заявл. 16.03.2001; Опубл.15.11.2001; Бюл. №10.
Особистий внесок полягає в проведенні експериментальної частини та участі в аналізі і узагальненні результатів.
Особистий внесок полягає в обгрунтуванні застосування запропонованого пінцета.
9. Пат. №60791 А Україна, МПК 7 А61С5/02. Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного пульпіту: Деклараційний патент №60791 А Україна, МПК 7 А61С5/02 / Ковальов Є.В., Павленко С.А., Марченко І.Я. - №2003021515; Заявл. 20.02.2003; Опубл. 15.10.2003; Бюл. №10.
Особистий внесок полягає в проведенні клінічних досліджень та узагальненні результатів досліджень.
10. Патогенетические механизмы нарушения микроциркуляции пульпы зубов при пародонтите / Е.В. Ковалев, В.А. Зюзин, С.А. Павленко, З.Ю. Назаренко/ Материалы международной конференции по гемореологии. - Ярославль, Россия, 2001.-С. 102-103.
Автор приймав активну участь в аналізі та узагальненні результатів досліджень.
11. Роль микроциркуляторных нарушений в патогенезе хронического гипертрофического пульпита и их коррекция пастой «Диоцинкохим» /Е.В. Ковалев, С.А. Павленко, В.А. Зюзин, В.К. Садовников/ Материалы Международной конференции «Гемореология и микроциркуляция». - Ярославль, Россия, 2003. - С. 36.
Автор приймав участь у проведенні клінічних, морфологічних досліджень та узагальненні результатів дослідження.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
