Клініко-морфологічні особливості уражень гастродуоденального відділу і роль helicobacter pylori у їх розвитку в осіб, які контактували зі сполуками хрому - Автореферат

Якщо до цього додається незадовільна санітарно-гіґієнічна характеристика умов праці робітників, де є контакт із сполуками хрому, нерегулярне й неповноцінне харчування, то захворюваність може набути значного розмаху. Важливість цієї проблеми підкреслюється недостатнім знанням усіх ланок патоґенезу, особливостей перебігу ВХ і хронічних ґастродуоденітів (ХҐД), асоційованих з Hp, у контактуючих із хромом, відсутністю адекватних діаґностичних критеріїв і нераціональним лікуванням цього континґенту хворих. Метою роботи було удосконалити діаґностику і підвищити ефективність лікування запально-деструктивних уражень ґастродуоденального відділу, асоційованих із Helicobacter pylori, у осіб, які піддаються хронічному впливу сполук хрому. гастродуоденальний запальний патологія хром Обєкт дослідження: 105 хворих на ВХ та ХҐД, асоційованих з Hp, які контактували зі сполуками хрому (основна група), 22 хворих на ВХ, 40 - на ХҐД, 30 практично здорових, у яких виключався будь-який контакт зі сполуками хрому та 22 хворих на ВХ, які мали такий контакт (контрольні групи). При одночасній дії сполук хрому та Hp виявлена висока ступінь обсіменіння Hp, атрофічні зміни більш виражені у контактуючих із хромом, причому, у хворих з атрофічними ґастритами зростає частота фіброзування СО Ш, а також частіше розвиваються хронічні атрофічні ґастрити з "перебудовою" СО за кишковим типом зі збільшенням ПС роботи, з наростанням атрофічних змін в антральному відділі Ш частіше виявляється інфекція Hp у слизовій тіла Ш.У контрольні групи увійшли 30 практично здорових робітників, 22 хворих на ВХ ДПК, 40 на ХҐД, в яких був виключений будь-який контакт зі сполуками хрому та 22 хворих на ВХ, які мали такий контакт. Ведучим синдромом при ВХ, асоційованій з Hp, як у контактуючих зі сполуками хрому (основна група - 35 хворих), так і без контакту (контрольна група - 22 хворих) був больовий, причому, в основній групі, незалежно від ПС, болі мали періодичний характер. У контактуючих зі сполуками хрому, при ХҐД-асоційованому з Hp, зі збереженою СФ Ш (основна група - 30 хворих) та із секреторною недостатністю (основна група - 40 хворих) частіше зустрічалися болі в епіґастрію, а позитивний симптом Менделя діаґностувався з одинаковою частотою як у основних групах, так і в контрольній (22 хворих на ХҐД-асоційований з Hp, без контакту з хромом). Так, у хворих на ВХ у фазі стихаючого загострення при ПС від одного до 10 років, віку від 30 до 49 років переважає гіперацидність (80,0%), а при віку від 50 до 59 років - теж гіперацидність (100,0%); при ПС роботи більше 20 років, віку від 30 до 49 років переважає гіперацидність (100,0%), а при віку від 50 до 59 років частіше зустрічається гіпоацидність (у 50,0% хворих). При ендоскопічному обстеженні у хворих на ВХ, асоційовану з Hp, у випадку ПС від одного до 10 років у контакті з хромом та його сполуками, переважав поверхневий ґастрит та поверхневий дуоденіт, а при ПС більше 20 років вдвічі частіше діагностувався атрофічний дуоденіт і в пять разів частіше - атрофічно-гіперпластичний гастрит.У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності діаґностики, лікування ВХ та ХҐД, асоційованих із Hp, у контактуючих зі сполуками хрому, що виявляється в обґрунтуванні ефективності потрійної схеми лікування з використанням двох антибактеріальних та антисекреторного препаратів з одночасним проведенням антидотної терапії та ентеросорбції, в доцільності використання запропонованих методик та способу лікування. У робітників, які піддавалися хронічному впливу сполук хрому патолоґія ҐДВ зустрічається у 105 (58,3%) обстежених. Так, у контрольній групі при стажі роботи від одного до 10 років концентрація хрому в крові складала 2,0 ± 03, в сечі - 3,3 ± 0,4, а в основній групі хворих, відповідно 8,3 ± 1,8 (P<0,01) та 15,5 ± 3,2 (P<0,01) мкґ/л; а при стажі більше 20 років у контрольній групі концентрація хрому в крові складала 3,5 ± 0,1, в сечі - 4,1 ± 0,2, а в основній групі хворих, відповідно 13,7 ± 3,3 (P<0,01) та 21,3 ± 6,4 (P<0,01) мкґ/л. ВХ та ХҐД, асоційовані з Hp, мають певні клінічні особливості при хронічному впливі сполук хрому: малосимптомний початок захворювання, часті шлунково-кишкові кровотечі, не характерними є сезонність загострень і обтяжена спадковість.

Основний зміст роботи

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності діаґностики, лікування ВХ та ХҐД, асоційованих із Hp, у контактуючих зі сполуками хрому, що виявляється в обґрунтуванні ефективності потрійної схеми лікування з використанням двох антибактеріальних та антисекреторного препаратів з одночасним проведенням антидотної терапії та ентеросорбції, в доцільності використання запропонованих методик та способу лікування.

1. У робітників, які піддавалися хронічному впливу сполук хрому патолоґія ҐДВ зустрічається у 105 (58,3%) обстежених.

2. Концентрація хрому в крові та сечі при великому стажі роботи, незалежно від статі, зростає. Так, у контрольній групі при стажі роботи від одного до 10 років концентрація хрому в крові складала 2,0 ± 03, в сечі - 3,3 ± 0,4, а в основній групі хворих, відповідно 8,3 ± 1,8 (P<0,01) та 15,5 ± 3,2 (P<0,01) мкґ/л; а при стажі більше 20 років у контрольній групі концентрація хрому в крові складала 3,5 ± 0,1, в сечі - 4,1 ± 0,2, а в основній групі хворих, відповідно 13,7 ± 3,3 (P<0,01) та 21,3 ± 6,4 (P<0,01) мкґ/л.

3. ВХ та ХҐД, асоційовані з Hp, мають певні клінічні особливості при хронічному впливі сполук хрому: малосимптомний початок захворювання, часті шлунково-кишкові кровотечі, не характерними є сезонність загострень і обтяжена спадковість.

4. При великому стажі роботи і віку у контакті з хромом та його сполуками, незалежно від статі, спостерігається гіпосекреція, гіпоацидність, різке зниження захисних і різка активація аґресивних властивостей шлункового соку, причому, більш виражені у випадку ВХ у фазі неповної ремісії.

5. У обстежених хворих, при ендоскопічному обстеженні, зростає частота атрофічних ґастритів та дуоденітів зі збільшенням стажу роботи, а гістолоґічно у хворих з атрофічними ґастритами частіше виявляється фіброзування слизової оболонки шлунка, а також частіше розвиваються хронічні атрофічні ґастрити з "перебудовою" слизової за кишковим типом. З наростанням атрофічних змін у слизовій антрального відділу шлунка частіше виявляється Hp у тілі шлунка.

6. Комплексне лікування хворих на ВХ та ХҐД, асоційованих із Helicobacter pylori і, які контактували з хромом та його сполуками, із використанням потрійної схеми (омепразол, кларитроміцин, амоксицилін), антидотної терапії (тіосульфат натрію), антиоксиданта (вітамін С) та ентеросорбента (ентеросгель) веде до швидкого зникнення больового і диспепсичного синдромів, до ерадикації у 91,4% та до детоксикації орґанізму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У контактуючих зі сполуками хрому необхідно враховувати можливість розвитку хронічної інтоксикації хромом, яка викликає у 58,3% обстежених ураження ґастродуоденальної системи.

2. Для скринінґу хворих з патолоґією орґанів травлення рекомендується анкетний метод з наступною атомно-абсорбційною спектрофотометрією, а при проґресуванні хронічної інтоксикації хромом враховувати особливості клінічного перебігу ВХ та ХҐД, а саме: малосимптомний початок захворювання, часті шлунково-кишкові кровотечі, не характерну сезонність загострень і обтяжену спадковість.

3. Рекомендується для лікування хворих на Hp-асоційовані ВХ та ХҐД, які піддавалися хронічному впливу сполук хрому і мають ознаки хронічної інтоксикації хромом, комплексна потрійна антигелікобактерна терапія (амоксицилін у дозі 1000 мґ два рази на добу, кларитроміцин у дозі 500 мґ два рази на добу впродовж семи днів, омепразол у стандартній дозі 20 мґ два рази на добу, упродовж чотирьох тижнів; в якості антидотного середника ? 30% розчин тіосульфату натрію по 10 мл довенно, один раз на добу, 5% розчин аскорбінової кислоти по 3 мл домязево, два рази на добу та ентеросгель по 14-17 г три рази на день за 1,5 год до прийому їжі, курсом пять днів).

1. Тихоненко І.В. Лікування виразкової хвороби, хронічного ґастродуоденіту, асоційованих із Helicobacter pylori, у хворих, які мали контакт із сполуками хрому // Практична медицина. - Львів, 2003. - N2 (том. IX). - С.55-59.

2. Тихоненко І.В. Стан секреторної функції шлунка у хворих на виразкову хворобу та хронічний ґастродуоденіт, асоційовані із Helicobacter pylori, які контактували із сполуками хрому, залежно від професійного стажу та статі // Львівський медичний часопис. - Львів, 2003. - N2. - С.51-55.

3. Ультрамікроскопічні особливості слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки до і після лікування у робітників, хворих на виразкову хворобу, які контактують з хромом та його сполуками / В.Д. Стефанюк, Д.Д. Зербіно, В.І. Ковалишин, І.В. Тихоненко, З.В. Червінська // Актуальні проблеми медицини, біолоґії, ветеринарії і сільського господарства. - Львів, 2001. - С.34-41. Здобувач проводила курацію хворих.

4. Поспішіль Ю.О., Стефанюк В.Д., Тихоненко І.В. Динаміка вмісту хрому в біолоґічних середовищах орґанізму залежно від професійного стажу, паління та наявності стальних зубних коронок // Експериментальна та клінічна фізіолоґія і біохімія. - Львів, 2002. - N1. (17). - С.42-45. Здобувач аналізувала літературні дані та лабораторні результати.

5. Стефанюк В.Д., Поспішіль Ю.О., Тихоненко І.В. Лікування хворих на виразкову хворобу, які контактують із сполуками хрому // Медична освіта. - Тернопіль, 2002. - N1. - C.58-61. Здобувач проводила швидкий уреазний тест та лікування хворих.

6. Вплив сполук хрому на секреторну функцію шлунка залежно від професійного стажу, наявності стальних зубних коронок та паління / Ю.О. Поспішіль, В.Д. Стефанюк, І.В. Тихоненко, Г.М. Стефанюк, В.В. Дячкова, Т.П. Федечко, Н.Д. Штинда // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2002. - N 2 (27). - С.17-20. Здобувач досліджувала секреторну функцію шлунка.

7. Стефанюк В.Д., Поспішіль Ю.О., Тихоненко І.В. Особливості перебігу виразкової хвороби та хронічного ґастродуоденіту у контактуючих із малими концентраціями сполук хрому // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 2002. - Т.9, N4. - С.69-74. Здобувач провела літературний пошук, лікування хворих, підготувала статтю до друку.

8. Тихоненко І. В, Вдовиченко В.І., Стефанюк В.Д. Комплексне лікування виразкової хвороби та хронічного ґастродуоденіту, асоційованих із Helicobacter pylori, у хворих, які контактують із сполуками хрому // Практична медицина. - Львів, 2002. - N4 (том VIII). - С.91-96. Здобувач аналізувала літературні дані та результати дослідження.

9. Особливості порушення морфолоґії шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori, які контактували зі сполуками хрому / Ю.О. Поспішіль, В.І. Вдовиченко, І.В. Тихоненко, В.Д. Стефанюк, А.Г. Пелішенко // Практична медицина. - Львів, 2003. - N3 (том. IX). - С.52-54. Здобувач проводила оцінку клінічного матеріалу.

10. Деклараційний патент на винахід N 51235 А, бюлетень N 11 від 15.11.2002. Спосіб лікування виразкової хвороби та хронічного гастродуоденіту, асоційованих із Helicobacter pylori, у хворих, які мають контакт із сполуками хрому. / Вдовиченко В.І., Стефанюк В.Д., Тихоненко І.В. Здобувач розробила і апробувала методику лікування.

11. Ентеросгель як ентеросорбент у комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу, які контактують із хромом / В.Д. Стефанюк, Д.Д. Зербіно, О.О. Абрагамович, І.В. Тихоненко, А.П. Тихоненко, Я.З. Жуковський, В.М. Томків // Праці 2-го західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматоґрафії. - Львів, 2000. - С. 199-200. Здобувач проводила літературний пошук, аналіз власних даних.

12. Комплексне лікування хворих на виразкову хворобу, які контактують із сполуками хрому / В.Д. Стефанюк, В.П. Виговський, Л.М. Пронів, І.В. Тихоненко, Я.З. Жуковський, В.М. Томків // Українські медичні вісті, VIII конгрес СФУЛТ, Львів-Трускавець, 2000. - С.249. Здобувач проводила курацію хворих.