Клініко-морфологічні особливості формування плацентарної недостатності у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом - Автореферат

У літературі ми не знайшли обгрунтованих даних, які б зясували особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у разі дифузного еутиреоїдного зоба, який частіше виникає під час вагітності, не повністю зясована компенсаторна реакція ЩЗ на формування та функціонування фето-плацентарного комплексу (ФПК). Метою дослідження стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом на підставі результатів вивчення функціонального стану плацентарного комплексу і щитовидної залози, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів. Для реалізації поставленої мети було розвязано такі задачі: Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та стан новонароджених у пацієнток, які страждають на дифузний еутиреоїдний зоб. Розробити прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у разі дифузного еутиреоїдного зоба. вагітність дифузний еутироїдний зоб Розробити і провести клінічну оцінку патогенетично обґрунтованих методів профілактики ускладнень перебігу вагітності та профілактики ПН у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом.Аналіз чинників, що ускладнюють другий триместр вагітності показав, що в І-ій групі він був ускладнений в 41,0% випадків, у ІІ-ій групі - у 56,4% вагітних і в ІІІ-ій групі - 53,1% жінок (у КГ обтяжений перебіг другого триместру був у 28,5% вагітних, за р<0,01). Розподіл чинників, які ускладнили перебіг другого триместру показав достовірну перевагу частоти загрози переривання вагітності і анемій вагітних у жінок І-ої групи; достовірну перевагу загрози переривання вагітності, анемій вагітних та ряду інших ускладнень у жінок ІІ-ої групи та достовірну перевагу анемій вагітних та ряду інших ускладнень у жінок ІІІ-ої групи порівняно з аналогічними показниками у КГ. Ускладнений перебіг третього триместру вагітності зареєстровано у 65,6% жінок I-ої групи, у 73,2% жінок II-ої групи й у 43,8% вагітних III-ої групи (у КГ патологічний третій триместр вагітності був визначений в 31,4% випадків, за р<0,01). Як свідчать отримані дані, у вагітних І-ої групи спостерігається достовірна перевага лише анемій I-го та II-го ступенів тяжкості; у вагітних ІІ-ої групи теретій триместр був ускладнений анеміями I-го та II-го ступенів, анеміями вагітних в поєднанні з пізніми гестозами, пізніми гестозами та рядом інших ускладнень; в ІІІ-ій групі була визначена достовірна перевага також анемій вагітних, в тому числі в поєднанні з гестозами, гестозів середньої тяжкості й пієлонефриту вагітних. У інших вагітних, серед яких 2 (1,3%) з КГ, 3 (2,5%) з І-ої групи й 2 (1,3%) з ІІ-ої групи, пологи були передчасними, що ми не повязуємо із впливом дифузного еутиреоїдного зоба, оскільки достовірної різниці за частотою даного ускладнення в групах ми не виявили (р>0,05).У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення проблеми щодо зниження частоти акушерської і перинатальної патології у пацієнток, які страждають дифузним еутиреоїдним зобом на підставі результатів вивчення особливостей перебігу гестації, функціонального стану ФПК та ЩЗ, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів. У жінок з дифузним еутиреоїдним зобом обтяжений перебіг вагітності діагностується більш, ніж у 80% пацієнток (в контролі у 57%). З ускладнень переважають ранні та пізні гестози, анемії та сполучення анемії з гестозами, загроза переривання вагітності та передчасних пологів. Критеріями прогнозування ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом у I-му триместрі є: анемія, загроза переривання вагітності, ранні гестози і/або сполучення данних ускладнень; у II-му триместрі: анемія, загроза переривання вагітності; у III-му триместрі анемія та особливо її сполучення з гестозами, пієлонефрит вагітних. У жінок із дифузним еутиреоїдним зобом мають місце морфологічні зміни плаценти, характерні для хронічної компенсованої плацентарної недостатності, а саме: нерівномірні розлади кровообігу з наявністю крововиливів та стазів у фертильних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі плаценти, наявність склерозу строми ворсинок, осередку патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення проблеми щодо зниження частоти акушерської і перинатальної патології у пацієнток, які страждають дифузним еутиреоїдним зобом на підставі результатів вивчення особливостей перебігу гестації, функціонального стану ФПК та ЩЗ, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.

У жінок з дифузним еутиреоїдним зобом обтяжений перебіг вагітності діагностується більш, ніж у 80% пацієнток (в контролі у 57%). З ускладнень переважають ранні та пізні гестози, анемії та сполучення анемії з гестозами, загроза переривання вагітності та передчасних пологів.

Патологічні та ускладнені пологи у пацієнток з дифузним еутиреоїдним зобом зареєстровані в 75% випадків (у контролі в 41% пологів). Пологи достовірно частіше ускладнюються передчасним вилиттям навколоплідних вод, гіпоксією плода, дискоординацією та слабкістю пологової діяльності, супроводжуються високим травматизмом та високою частотою оперативних втручань, збільшеною крововтратою.

Критеріями прогнозування ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом у I-му триместрі є: анемія, загроза переривання вагітності, ранні гестози і/або сполучення данних ускладнень; у II-му триместрі: анемія, загроза переривання вагітності; у III-му триместрі анемія та особливо її сполучення з гестозами, пієлонефрит вагітних.

Критеріями прогнозування розвитку гострої плацентарної недостатності є: пізднє менархе, наявність патології щитовидної залози, юний вік та перша вагітність, великий плід, четверта група крові, особливо у разі сполучення з негативним резус-фактором; ускладнення вагітності: ранні гестози, тривалі анемії, сполучення пізнього гестозу та анемії, а також загроза передчасних пологів.

Критеріями прогнозування СЗРП є в гінекологічному анамнезі: кольпіт, порушення менструального циклу, полікістоз яєчників, безпліддя неясного генезу, аборти та викидні; з екстрагенітальної патології: гломеруло- та пієлонефрит, єндокринопатії (ожиріння).

У жінок із дифузним еутиреоїдним зобом мають місце морфологічні зміни плаценти, характерні для хронічної компенсованої плацентарної недостатності, а саме: нерівномірні розлади кровообігу з наявністю крововиливів та стазів у фертильних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі плаценти, наявність склерозу строми ворсинок, осередку патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію.

Основне місце в ряду профілактичних заходів для зменшення ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду для матері та плода в першу чергу треба відводити прогнозуванню ускладнень гестаційного періоду. На другому місці - своєчасне призначення коригувальної терапії, яка має містити препарати хофітол та тіотриазолін.

Клінічне використання запропонованого нами методу профілактики та лікування дає змогу достовірно знизити частоту ускладненого перебігу вагітності в I-му триместрі з 28% до 9% та в II-му триместрі з 50% до 19% відповідно. Неускладнений перебіг вагітності в III-му триместрі при цьому спостерігаємо у 65% пацієнток і тільки у 40% вагітних, які одержували загальноприйнятне лікування. СЗРП не реєструвався. Кількість новонароджених, які народились у стані асфіксії зменшилася більш ніж у 2 рази.

Практичні рекомендації

1. Вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом необхідно відносити до групи підвищеного ризику обтяженого перебігу вагітності щодо розвитку анемій I-го та II-го ступеня в першому та другому триместрах вагітності; щодо розвитку пізніх гестозів, що часто асоційовані з анемією у третьому триместрі вагітності.

2. Оскільки у жінок із дифузним еутиреоїдним зобом мають місце морфологічні зміни плаценти, притаманні для хронічній компенсованій ПН, то у даної категорії жінок необхідно проводити своєчасний прогноз та профілактику ПН.

3. Розроблені нами моделі прогнозу перебігу вагітності у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом можна рекомендувати для визначення ймовірності розвитку ускладнень та для призначення своєчасного профілактичного лікування, яке містить хофітол в дозі 400 мг (2 таблетки) тричі на день протягом 2 тижнів або рекомендувати тіотріазолін відповідно до стандартної схеми - одна таблетка тричі на день 2 тижні у терміни 10 - 14, 20 - 24 та 30 - 34 тижні вагітності.

1. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Оценка функции щитовидной железы при эутиреоидных гиперплазиях и ведение беременности // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. К. 2001. Вип. 10, кн. 3. С. 1321 1327.

2. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Прогноз осложнений течения беременности в 1-ом триместре у женщин с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы // Ліки України. 2001. № 7 8. С. 52 54.

3. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Нарушения функции дыхательной системы у новорожденных при эутиреоидной гиперплазии щитовидной железы у матери // Ліки України 2002. № 2. С. 49-50; №3. С. 59 60.

4. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Послеродовый аутоиммунный тиреоидит при эутиреоидных гиперплазиях щитовидной железы // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. №3 (12). С. 22 23.

5. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Расстройства системы гемостаза у родильниц с эутиреоидными гиперплазиями щитовидной железы // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. № 1 (10). 2002. С. 19 21.

6. Венцковский Б.М., Сенчук А.Я., Задорожная Т.Д., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Клинико-морфологическое обоснование необходимости профилактики йоддефицитных состояний во время беременности // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 1. С. 23 26 (Набір матеріалу, статистична обробка, написання статті).

7. Абдулвахаб Дарвіш Ф., Берестовий О.О. Перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених при еутіреоїдному зобі та гіперплазії щитовидної залози // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. Київ: Абрис, 2000. С. 137 139 (Набір, аналіз та статистична обробка клінічного матеріалу, написання статті).

8. Сенчук А.Я., Абдулвахаб Дарвиш Ф., Задорожная Т.Д., Талько В.И. Морфологические особенности плацентарного барьера у беременных с гиперплазией щитовидной железы // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. К.: Інтермед, 2002. С. 334 336 (Набір клінічного і морфологічного матеріалу, оформлення статті).

9. Войтенко Г.М., Наумова М.І., Сенчук А.Я., Купраш Л.Г., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Фармакотерапевтичні аспекти лікування плацентарної недостатності у вагітних // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. К.: Інтермед, 2002. С. 84 (Набір клінічного матеріалу, оформлення статті).

10. Приступюк О.М., Наумова М.І., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Використання фітозасобів для лікування та профілактики ускладнень щитовидної залози // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. К.: Інтермед, 2002. С. 59 6 (Набір клінічного матеріалу, обстеження хворих, оформлення статті).