Клініко-метаболічні особливості у підлітків із ризиком розвитку атеросклерозу - Автореферат

Вивчення ліпідного метаболізму на рівні процесів пероксидації та систем антиоксидантного захисту призвело до розглядання даної проблеми з позиції вільнорадикальної патології, оскільки основним субстратом перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) є ненасичені жирні кислоти (Ланкін В.З., Вихерт О.М., 1989; Дмитрієв Л.Ф., 1995; Maziere C., 1991; Chandra M., Agrawel R., 1994). У звязку з цим вважалося за доцільне вивчення ліпідного метаболізму на рівні процесів ПОЛ та систем антиоксидантного захисту у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) та у підлітків із сімей із обтяженою спадковістю щодо інфаркту міокарда (ІМ) на ранніх, доклінічних етапах процесу. Для досягнення наміченої мети були поставлені такі задачі: Вивчити стан процесів перекисного окислення ліпідів у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією та із обтяженою спадковістю щодо інфаркту міокарда. Доказано, що у 32,4% підлітків із ПАГ та у 27,6% підлітків із сімей з обтяженою спадковістю щодо ІМ має місце посилення процесів ПОЛ на фоні зниження активності систем антиоксидантного захисту, що дає підставу відносити таких осіб до категорії загрозливих щодо розвитку вільнорадикальної патології. Встановлено, що у підлітків із ризиком розвитку атеросклерозу в період статевого дозрівання відбувається перебудова структурних взаємозвязків між компонентами ліпідного спектру і малоновим диальдегідом плазми крові, що дозволило висловити припущення про якісно новий шлях метаболізму ліпідів і вважати гіпертригліцеридемію одним із основних факторів ризику АС на ранніх етапах формування процесу.

По темі дисертації опубліковано 10 робіт: 5 журнальних статей і 5 тез доповідей. Три статті опубліковані без співавторства.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація складається із вступу, розділів “Огляд літератури”, та “Обсяг і методи дослідження”, а також трьох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 217 джерел вітчизняних та зарубіжних авторів.

Робота викладена на 152 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 28 таблицями і 8 малюнками, що складає 37 сторінок.

Зміст роботи гіпертензія підліток атеросклероз пероксидація

Матеріали і методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи обстежено 108 підлітків чоловічої статі віком 12-17 років: 40- із первинною артеріальною гіпертензією, 30 - із сімей, де один із батьків переніс інфаркт міокарда у віці до 45 років і 38 практично здорових підлітків із сімей без обтяженої спадковості щодо атеросклерозу (тобто в двох поколіннях родичів не виявлено клінічних форм серцево-судинних захворювань атеросклеротичної природи у віці до 60 років). В динаміці обстежено 35 підлітків, у тому числі: 20 - із ПАГ і 15 - із обтяженою спадковістю щодо ІМ. В комплекс клінічного обстеження входила оцінка фізичного та статевого розвитку. Фізичний розвиток оцінювали за допомогою антропометричних показників, поданих в методичних рекомендаціях Українського науково-дослідного інституту охорони здоровя дітей і підлітків. Статевий розвиток юнаків оцінювали за шкалою Tanner (1991). Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи проводилося з використанням електрокардіографії (ЕКГ), фонокардіографії і ехокардіографії (ЕХОКГ). Функціональний стан вегетативної нервової системи досліджували за допомогою кардіоінтервалографії і клиноортостатичної проби. Визначали стан висхідного вегетативного тонусу, вегетативну реактивність, вегетативне забезпечення діяльності (Белоконь Н.О. і співавт., 1987).

Вивчення ліпідного спектру крові включало визначення рівня загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів високої щильності (ХС ЛПВЩ) ферментативним методом на автоаналізаторі “Corona” (Швеція) із використанням наборів фірми “Boehringer Mankheim” (Німеччина - Австрія).

Стан перекисного окислення ліпідів вивчали на підставі визначення в плазмі крові рівня первинних та вторинних продуктів пероксидації із використанням спектрофотометричного та хемілюмінесцентного методів.

Дієнові конюгати визначали за методом Гаврилова В.Б. і Мішкорудної М.І. (1983), а вторинний продукт - малоновий диальдегід - в модифікації Коробейникової Е.М. (1989).

Хемілюмінесцентний метод дозволяє визначити загальний рівень активації ПОЛ, рівень гідроперекисів, їх окислюваність. Хемілюмінесценція, індукована 3% розчином Н2О2, відбиває стан антиокислювальної та антирадикальної активності плазми (Журавльов О.І., 1975). Ферментативну ланку антиоксидантного захисту оцінювали за активністю каталази в еритроцитах крові (Переслигіна І.А., 1989).

Межі нормальних значень компонентів ліпідного спектру плазми крові і продуктів їх переокислення вираховували за допомогою методу варіаційної статистики (Лакін Г.Ф., 1990). Математична обробка отриманих результатів проводилася на ЕОМ ІВМ РС/АТ із використанням пакету прикладних програм “Statgraph”. Достовірність відмінностей між групами визначали за допомогою параметричних (t критерій Стюдента) і непараметричних (хі-квадрат, критерій Фішера, критерій Колмогорова-Смирнова) методів.

Ступінь взаємозвязків між окремими показниками вираховували за допомогою парного та множинного кореляційного аналізу. Для розкриття непрямих звязків у системі ліпіди-ПОЛ-антиоксидантна система (АОС) був застосований системний аналіз, створена концептуальна модель ліпідного обміну у підлітків із ризиком розвитку АС. В моделі ліпідного обміну використані показники обєкту, які беруть участь у формуванні структурних звязків. Визначення залежності зміни характеристики однієї структури від іншої оцінювалося за допомогою структурно-діагностичного коефіцієнта звязку (СДК). Збільшення характеристики однієї структури може викликати збільшення чи зменшення другої характеристики. Відповідно СДК має знак ( ) чи (-) і вказує на скільки одиниць збільшується чи зменшується характеристика однієї структури при збільшенні другої на одиницю (Славін М.Б., 1989). Вираховують СДК як дискримінантні коефіцієнти для прямих і зворотніх звязків. Особливістю даної математичної моделі є те, що враховуються і всі слабкі звязки, на відміну від кореляційного методу. Експоненціальні залежності ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ від МДА в групах: контроль, ПАГ, обтяжена спадковість щодо ІМ, визначали за допомогою імітаційного стохастичного моделювання.

Для індивідуальної діагностики порушень взаємозвязків у системах ТГ-МДА і ЗХС-МДА було використане вирішальне правило гама (Г). Якщо Г > 0 ( ) - це розцінювалося як ризик щодо розвитку АС, Г < 0 (-) - здоровий, Г знаходиться у межах коливань ( -) чи (- ) - зона невизначеного ризику. Достовірність вираховували за критерієм Пірсона (р < 0,05).

Результати дослідження

Аналіз результатів досліджень виявив, що фізичний розвиток більшості підлітків був гармонічним (відповідно 83,4% при обтяженій спадковості щодо ІМ та 90,0% - при ПАГ). Статеве дозрівання у 92,0% підлітків із первинною артеріальною гіпертензією і у всіх обстежених із обтяженою спадковістю на ІМ відповідало паспортному віку.

В залежності від ступеня прояву вторинних статевих ознак підлітків обєднали у дві віково-статеві групи. В першу увійшли підлітки 12-14 років. Другу групу склали юнаки віком 15-17 років із добре вираженими статевими ознаками. Такий розподіл дозволив проводити аналіз матеріалу з урахуванням періоду статевого дозрівання та умовно позначити як ранній (12-14 років) і власне пубертатний період (15-17 років).

Аналіз зовнішньосередових факторів ризику виявив, що у підлітків із обтяженою спадковістю на ІМ частіше має місце конфліктна ситуація в сімї (р<0,05), а також неповна сімя (внаслідок розлучення або смерті одного із батьків). Важливе значення в підлітковому віці має вплив факторів, який сприяє ранньому розвитку атеросклеротичного ушкодження серцево-судинної системи, в тому числі спадкова обтяженість. Сімейний анамнез показав, що у всіх цих підлітків інфаркт у молодому віці перенесли батьки.

В групі із первинною артеріальною гіпертензією обтяжена спадковість на гіпертонічну хворобу зустрічалася в першій лінії рідні в 82,5% випадків, як правило, з боку матері (52,5%).

Клінічні прояви ПАГ характеризувалися в 95,0% підлітків наявністю різних скарг. Найчастіше це були цефалгії різної локалізації. В групі із обтяженою спадковістю на ІМ скарги виявлялися значно менше (16,3%).

В стаціонарних умовах у 37,7% підлітків із ПАГ була встановлена перша стадія і в 62,3% - друга стадія первинної артеріальної гіпертензії.

Електрофізіологічні зміни, за даними ЕКГ, мали місце в обох групах обстежених. При цьому порушення процесів реполяризації в міокарді переважали у підлітків із обтяженою спадковістю на ІМ (60,0%; р < 0,05). Порушення процесів збудливості, за типом екстрасистолії, спостерігалися також лише в цій групі (6,6%).

Дані ЕХОКГ свідчать, що гіпертрофія міокарда лівого шлуночка в три рази частіше виявлялася у разі первинної артеріальної гіпертензії (р < 0,05), в той час як для підлітків із обтяженою спадковістю щодо ІМ більш притаманна наявність малих кардіальних стигм дизембріогенезу.

В обох групах обстежених встановлена вегетативна дисфункція певної спрямованості. Так, при первинній артеріальній гіпертензії спостерігається виражений вплив нервового каналу стимуляції в управлінні серцевим ритмом. В групі із обтяженою спадковістю переважає гуморальний канал регуляції над нервовим (р < 0,05). За даними кардіоінтервалографії у обстежених нами підлітків виявлено великий розмах коливань показників вегетативної нервової системи в підтримці гомеостазу. Вегетативна дистонія ваготонічної спрямованості з гіпердіастоличним варіантом реакції на КОП мала місце в 33,3% хворих на ПАГ і у 20,0% підлітків із обтяженою спадковістю щодо ІМ. Крім того, хворим на первинну артеріальну гіпертензію притаманна виражена напруга компенсаторно-пристосувальних механізмів адаптації, яка виявляється в активації філогенетично більш давньої ланки автономної нервової системи - парасимпатичної.

Отже, різні механізми дисфункції приводять до одного результату - недостатнього вегетативного забезпечення і дизадаптивної (яка характеризується прихованою гіпертензією) відповіді серцево-судинної системи на навантаження.

Пусковим моментом АС є порушення в крові транспорту жирних кислот і формування гіперліпідемії (Климов О.І., 1995; Титов В.Н., 1998; Drexel H., Muntwyler J. et. al., 1995).

Порушення в ліпідному обміні були значними як у хворих на ПАГ, так і в групі із обтяженою спадковістю. Зокрема, дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості у осіб з ПАГ склали 79,0%, а в групі із обтяженою спадковістю щодо ІМ - 62,0%.

Поєднання гіпертригліцеридемії з гіпоальфахолестеринемією, як одного із несприятливих варіантів ДЛП, переважало у хворих на ПАГ (39,5% проти 17,2% в групі із обтяженою спадковістю щодо ІМ; р < 0,05). Отже, наявність гіперліпідемій у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією та із обтяженою спадковістю на ІМ на ранніх етапах атеросклерозу підтверджує дефіцит в клітинах ненасичених жирних кислот та підвищений вміст їх в крові (Титов В.Н., 1998), тобто свідчить про те, що вже в цей період онтогенезу у більшості підлітків з ПАГ та із обтяженою спадковістю клітини не мають змоги нормально поглинати комплекси - полієнові кислоти холестерин.

Встановлено, що у хворих на артеріальну гіпертензію вже в період статевого дозрівання формуються прямі кореляційні звязки між ЗХС і ТГ (r = 0,588; р < 0,01) і ЗХС та централізацією управління серцевим ритмом (r = 0,603; р < 0,01). Останій факт, мабуть, можна трактувати таким чином, що на викид гормонів стресу клітина захищає себе саме холестерином, оскільки він служить основною ланкою у підтримці необхідного для її життєдіяльності електричного потенціалу (Владимиров Ю.А., 1989).

Вивчення порушень ліпідного обміну на рівні процесів пероксидації і функціонування систем захисту дозволило встановити залежність цих процесів від періоду статевого дозрівання і стадії артеріальної гіпертензії.

У підлітків із груп ризику на АС виявлена значна активація ПОЛ (р < 0,001). Однак уже на перших етапах шляхи ліпідного метаболізму мали свої відмінності. У хворих на ПАГ спостерігалося підвищення рівня гідроперекисів, яке було найбільше виражене в період раннього пубертату (р < 0,01), а при обтяженій спадковості щодо ІМ рівень гідроперекисів знижувався в обох періодах статевого дозрівання (р < 0,01).

Вміст малонового диальдегіду лише при артеріальній гіпертензії знижувався у 12-14-літніх (р < 0,05), а потім досягав норми у юнаків 15-17 років.

Підліткам груп ризику щодо АС притаманна значна активація каталазної ланки захисту (в три рази перевищувала показники норми). Крім того, при артеріальній гіпертензії вона залежала від стадії і віку обстежених. Найбільш виражена активність каталази при другій стадії ПАГ (р < 0,01).

Оцінюючи стан антирадикальної та антиокислювальної активності плазми, необхідно відмітити неадекватну відповідь систем на посилення процесів ПОЛ. В обох групах у більшості підлітків активність систем захисту не відрізнялася від контролю або ж була значно нижчою в порівнянні із нормальними показниками.

Крім того, у 32,4% підлітків із ПАГ і у 27,6% - із обтяженою спадковістю щодо ІМ мало місце значне посилення процесів ПОЛ на фоні зниження загальної антиокислювальної та антирадикальної активності плазми крові.

Результати досліджень вказують на те, що в системі тригліцеридів у здорових підлітків підвищення ТГ не викликає посилення ПОЛ і збільшення вимивання МДА в плазму в результаті активного стану всіх ланок антиоксидантного захисту в обох періодах статевого дозрівання /таблиця 1/.

В системі ХС ЛПВЩ-ПОЛ-АОС у здорових підлітків 12-14 років підвищення ХС ЛПВЩ сприяє незначному посиленню ПОЛ на фоні зниження активності систем антиоксидантного захисту, а в 15-17 років збільшення ХС ЛПВЩ викликає зниження активності усіх ланок захисту (ферментативної, антиокислювальної, антирадикальної). Але при цьому зявляється сильний звязок ХС ЛПВЩ із МДА, який свідчить про те, що збільшення ХС ЛПВЩ призведе до підвищення вмісту МДА в плазмі, отже посилення вимивання його із клітинних мембран /таблиця 2/.

В системі ЗХС-ПОЛ-АОС збільшення ЗХС в обох періодах статевого дозрівання сприятиме активації ПОЛ (на фоні ферментативної активності в 12-14 років, а в 15-17 років - при посиленні загальної антиокислювальної та антирадикальної активності плазми). У здорових юнаків 15-17 років підвищення вмісту ЗХС на одиницю буде викликати підвищення в плазмі крові вмісту МДА на 0,92 одиниці /таблиця 3/.

Таким чином, у здорових підлітків в період власне пубертату стаціонарна рівновага, а отже і фізико-хімічні властивості мембрани клітини, в значній мірі визначатимуться вмістом у крові ЗХС і ХС ЛПВЩ.

У підлітків із ПАГ та обтяженою спадковістю щодо ІМ виявлена однонаправлена спрямованість залежності взаємозвязків МДА від ТГ.

Отже, концептуальна модель підтверджує, що у обстежених із груп високого ризику відбулася якісно нова перебудова взаємозвязків як в системі ЗХС, так і в системі ТГ. Вірогідно, що на відміну від підлітків контрольної групи, у хворих на ПАГ та у підлітків із обтяженою спадковістю щодо ІМ катаболізм ліпідів має менш фізіологічний перебіг, і гіпертригліцеридемію на ранніх етапах атерогенезу можна вважати одним із основних факторів ризику.

Розроблений спосіб індивідуальної діагностики взаємозвязків у системах ЗХС-МДА і ТГ-МДА (із використанням експоненціальної функції) дозволив у 68,6% хворих на ПАГ і в 58,6% підлітків із обтяженою спадковістю виявити ліпідні порушення.

Зокрема, порушення взаємозвязків у системах часто мало місце на фоні нормальних середньостатистичних показників. Можна передбачити, що в разі таких порушень взаємозвязків у системах якість малонового диальдегіду буде іншою, ніж у підлітків з нормальними взаємозвязками.

Даний факт свідчить про доцільність застосування на ранніх стадіях атеросклеротичного процесу не скільки кількісних методів діагностики, як якісних.

Порушення ліпідного обміну в обох групах ризику щодо розвитку атеросклерозу мають як загальні риси, так і певні відмінності.

Встановлено, що у хворих на первинну артеріальну гіпертензію і у підлітків із обтяженою спадковістю на ІМ має місце виражене посилення процесів ПОЛ, котре є вторинним і характеризує перший етап компенсаторного транспорту в клітини полієнових кислот - етап формування неоантигену. Вже в період статевого дозрівання кожного третього підлітка із груп високого ризику на атеросклероз можна віднести до загрозливих щодо розвитку вільнорадикальної патології. Підтвердження цьому - посилення процесів ПОЛ на фоні зниження активності систем антиоксидантного захисту.

Отримані результати свідчать про те, що в період статевого дозрівання у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією та із обтяженою спадковістю на ІМ відбувається структурна перебудова взаємозвязків між компонентами ліпідного спектру і малоновим диальдегідом плазми, яка характеризується появою достатньо сильного впливу тригліцеридів на вміст цього метаболіту в плазмі крові, а отже і на ступінь вимивання його із мембрани клітини. Порушення взаємозвязків у системах зустрічається однаково часто в обох групах ризику і залежить від періоду статевого дозрівання.

Виявлено певні відмінні риси в обміні ліпідів, які характерні як для хворих на первинну артеріальну гіпертензію, так і для підлітків із обяженою спадковістю на ІМ. Установлено, що поломка в усіх ланках захисту в період статевого дозрівання у підлітків із обтяженою спадковістю на ІМ має місце в системі тригліцеридів, в той час як при первинній артеріальній гіпертензії - в системі холестерину. Комбіновані порушення ліпідного обміну в системах при обтяженій спадковості на ІМ частіше спостерігаються в період раннього пубертату, а при ПАГ - в період власне пубертату. Ізольовані порушення метаболізму ліпідів (як правило в системі тригліцеридів) для осіб із обтяженою спадковістю більш характерні в 15-17 років, а при артеріальній гіпертензії - в 12-14 років. Отже, шляхи профілактики для цих груп підлітків повинні бути диференційованими із урахуванням віку і спрямованості порушень в системах ліпідного обміну.

Таким чином, необхідно відзначити, що внаслідок проведених досліджень були зясовані особливості ліпідного катаболізму на рівні процесів ПОЛ і АОС захисту у підлітків груп високого ризику АС на доклінічних етапах розвитку та розроблено спосіб ранньої діагностики цієї патології. Виявлені особливості порушень ліпідного обміну можна розцінити як передвісники атеросклерозу.

Висновки

У 32,4% підлітків, хворих на первинну артеріальну гіпертензію, та у 27,6% - із обтяженою спадковістю на інфаркт міокарда, мають місце метаболічні порушення, які характеризуються дисліпопротеїдеміями атерогенної спрямованості, посиленням процесів перекисного окислення ліпідів та зниженням активності антиоксидантної системи захисту. Це дає підстави розцінювати даних осіб як загрозливих щодо розвитку на вільнорадикальну патологію.

У 79,0% хворих на первинну артеріальну гіпертензію та у 62,0% підлітків із обтяженою спадковістю щодо інфаркту міокарда мають місце дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості. Встановлено, що в обох групах підлітків із ризиком розвитку на атеросклероз частота атерогенних дисліпопротеїдемій достовірно не відрізняється між собою.

У більшості підлітків із ризиком розвитку атеросклерозу метаболічні зміни виявляються на фоні недостатнього чи змішаного типу вегетативного забезпечення. При цьому у хворих на первинну артеріальну гіпертензію переважає гіперсимпатикотонічна реактивність, а при обтяженій спадковості на інфаркт міокарда - асимпатикотонічна.

У здорових підлітків із віком відбувається посилення процесів перекисного окислення ліпідів та має місце виражений вплив загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів високої щільності на малоновий диальдегід плазми, що свідчить про велику залежність властивостей мембрани клітини в даний період онтогенезу саме від холестерину.

У підлітків із передвісниками атеросклерозу зявляється якісно нова залежність малонового диальдегіду плазми від тригліцеридів, що підтверджує перехід ліпідного катаболізму на менш фізіологічний шлях. Зміна характеру взаємозвязків між ліпідами та малоновим диальдегідом залежить від періоду статевого дозрівання.

Порушення взаємозвязків в усіх ланках захисту (каталаза, антиокислювальна, антирадикальна активність плазми) у осіб із обтяженою спадковістю щодо інфаркту міокарда відбувається в системі тригліцеридів, в той час як у хворих на первинну артеріальну гіпертензію - в системі загального холестерину, а це вимагає різних підходів до профілактики вже на ранніх етапах атерогенезу.

Практичні рекомендації

Підлітки із обтяженою спадковістю на інфаркт міокарда та із первинною артеріальною гіпертензією є групою високого ризику щодо раннього розвитку атеросклерозу і потребують диспансерного нагляду.

Підліткам із первинною артеріальною гіпертензією та із сімей, де один із батьків у молодому віці переніс інфаркт міокарда, доцільно визначати вміст у плазмі крові не тільки загального холестерину і тригліцеридів, але й малонового диальдегіду з подальшим зясуванням якості взаємозвязків у цих системах.

В разі наявності передвісників атеросклерозу у підлітків із груп високого ризику щодо цього недуга в комплекс профілактичних заходів необхідно включати природні антиоксиданти (вітаміни Е, С, А, D), які містяться в різних продуктах (кукурудзяній, соняшниковій, оливковій, соевій олії, овочах і фруктах). Необхідно обмежити вживання продуктів, що містять у великій кількості тригліцериди, а збільшити в раціоні продукти моря (риба, морська капуста і т.і.). До антихолестеринової дієти і вживання гіполіпідемічних речовин синтетичного походження в цей період онтогенезу необхідно підходити із пересторогою.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

Давидко Л.В. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в плазме крови у здоровых подростков //Вестник проблем биологии и медицины. - 1996. - № 8. - С. 23-29.

Давидко Л.В. Роль процесів перекисного окислення ліпідів у формуванні передвісників атеросклерозу у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998.-№ 1. - С.23-25

Давидко Л.В., Костюрина Г.Н., Кашкалда Д.А. Клинико-метаболические особенности у подростков с отягощенной наследственностью по инфаркту миокарда //Вестник проблем биологии и медицины. - 1998.- № 5. - С. 48-58.

Давидко Л.В. Особливості вегетативного статусу у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією та у підлітків, батьки яких перенесли інфаркт міокарда //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 3. - С. 23-25.

Богмат Л.Ф., Давидко Л.В., Ахназарянц Э.Л., Введенская Т.С., Чистяк О.А. Клинико-гемодинамические особенности у подростков с первичной артериальной гипертензией и “малыми” кардиальными стигмами дизэмбриогенеза //Український кардіологічний журнал. - 1998. - № 11. - С. 36-38.

Давидко Л.В. Особенности вегетативного гомеостаза у школьников с дислипопротеидемиями //Теоретические и практические вопросы детской кардиологии: Тез. докл. Укр. научн. практ. конф. - Харьков, 1993. - С. 35-36.

Давидко Л.В. Роль вегетативного статуса в подходах к терапии подростков с дислипопротеидемиями //Актуальні питання лікування і реабілітації підлітків з соматичними і психічними порушеннями: Тез. докл. Укр. наук. практ. конф. - Харків, 1995. - С. 31-35.

Давидко Л.В., Голобородько А.В., Кашкалда Д.А. Перекисное окисление липидов и система антиоксидантной защиты у подростков с первичной артериальной гипертензией. //Актуальні проблеми ревматичних захворювань у дітей та підлітків: Тез. докл. Укр. наук. практ. конф. - Харків, 1996.-С.26 - 27.

Давидко Л.В. Особенности процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у подростков из групп риска по атеросклерозу. // І Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тези доповідей. - Тернопіль, 1997. - С. 71-72.

Давидко Л.В. Состояние липидного обмена у подростков из семей с отягощенной наследственностью по инфаркту миокарда //Матеріали XIV Зїзду терапевтів України: Тези доповідей. - Київ, 1998. - С. 42-43.

Размещено на .ru