Клініко-метаболічні особливості розвитку та прогресування нефропатій у дітей в умовах великого промислового міста - Автореферат

Незважаючи на численні дослідження в галузі екопатології в дітей, виявлення екологічно залежних відхилень у стані їхнього здоровя залишається важливою задачею, що зумовлено як значною різноманітністю дії факторів зовнішнього середовища на стан здоровя дітей у популяції людини, так і складністю визначення причинно-наслідкових звязків (Иванов Д.Д., 2006; Антипкін Ю.Г., 2007; Маркевич В.Е. та співавт., 2009). Оскільки мембрани беруть участь у взаємодії клітини із середовищем, то можна припустити, що при дії різних зовнішніх сигналів на клітину, у тому числі екологічних факторів, порушується обмін фосфоліпідів, які є стабілізаторами клітинних мембран, що може призвести до мембранних порушень різного ступеня - від дестабілізації цитомембран до деструкції із загибеллю клітини (Болдырев А.А., 2006; Gardell S.E. et al., 2006; Lewen J., 2007; Leitinger N., 2008). Незважаючи на проведені дослідження, у яких зясували роль фосфоліпідного обміну в розвитку та прогресуванні окремих видів нефропатії, вплив факторів зовнішнього середовища на клітинні мембрани нирок до теперішнього часу не розкрито. Здобувачем здійснено формування груп хворих, забезпечено їх клініко-лабораторне й інструментальне обстеження, проведено науковий аналіз результатів дослідження фосфоліпідного складу крові й сечі, макро-та мікроелементів крові і волосся хворих дітей в умовах впливу різних екологічних чинників. Установлено особливості рівнів основних компонентів мембран клітин - фосфоліпідів крові та сечі в дітей, хворих на нефропатії, залежно від віку та різного стану довкілля.Збільшення випадків ХГН у дітей, які проживають в РМІІ, порівняно з хворими, які мешкають у РМІ, можливо, свідчить про негативний вплив факторів зовнішнього середовища на формування хронічного патологічного процесу в нирках. Хворі на гострий і хронічний ГН були поділені на 2 групи: 1 групу склали 12 дітей, хворих на НОС, НГГ ГГН і НОФ, змішану форми ХГН, 2 групу - 32 хворих на НИС, ІСС ГГН, а також ГЕМФ ХГН. У процесі дослідження обстежено 21 дитину у віці від 1 до 18 років, хвору на ІН, токсико-метаболічний варіант, в активній стадії захворювання, із них 9 дітей (42,9 %) хворі на гострий, 12 дітей (57,1%) - на хронічний ІН. 1) дітей, які проживають у різних РМ, виявлено, що кількісний вміст майже всіх фракцій достовірно змінений, порівняно з показниками дітей групи контролю, за винятком вмісту в сироватці крові СФМ, ФХ, ФІ та ФС у хворих у стадії ремісії, які проживають у РМІ, а також вмісту СФМ і ФС у дітей у стадії ремісії захворювання, які проживають у РМІІ. Вміст усіх фракцій фосфоліпідного складу крові достовірно змінено у хворих на ДМН та хронічний ПН, окрім рівня ФІ в дітей, хворих на хронічний ПН, незалежно від активності захворювання, та вмісту ЛФХ та СФМ у ремісії хронічного ПН у дітей, які проживають у РМІ, порівняно з показниками дітей групи контролю (табл.Вивчення захворюваності та поширеності нефропатій у дітей, які проживають у різних за екологічним благополуччям районах міста Харкова, протягом останніх 6 років показало, що в районах із високим рівнем забруднення довкілля спостерігається збільшення захворюваності та поширеності хвороб сечовивідної системи, ніж в районах з низьким рівнем забруднення довкілля. У всіх дітей, хворих на нефропатію, виявлено зміни фосфоліпідного складу крові та сечі, які відображають нестабільність та ураження біомембран нирок. Особливо виражені мембранні порушення виявлено у хворих на гострий інтерстиціальний нефрит в активній стадії (загальні фосфоліпіди крові - 808,1±4,6 мг/л, загальні фосфоліпіди сечі - 1,03±0,25 мг/л при нормі 520,2±4,7 мг/л та 0,01±0,006 мг/л відповідно), менш виражені порушення відмічаються в дітей, хворих на дизметаболічну нефропатію (загальні фосфоліпіди крові - 744,6±5,6 мг/л, загальні фосфоліпіди сечі - 0,51±0,22 мг/л). Також більш виражені порушення структурно-функціональної організації клітинних мембран виявлено у дітей, які проживають у районах з високим рівнем забруднення довкілля (сфінгомієлін - 165,4±2,9 мг/л, фосфатидилхолін - 284,1±2,3 мг/л), порівняно з показниками у хворих, які проживають у районах з низьким рівнем забруднення довкілля (сфінгомієлін - 148,6±4,6 мг/л, р<0,001 та фосфатидилхолін - 271,3±3,7 мг/л, р<0,001). Вивчення макро-та мікроелементного складу крові та волосся у хворих на нефропатію, які проживають в умовах впливу різних екологічних чинників, свідчить про більш виражені зміни макро-та мікроелементів у дітей, які проживають у районах із високим рівнем забруднення довкілля (свинець волосся 0,25±0,05 мкг/г, нікель волосся 12,01±0,4 мкг/г, цинк крові 13,96±0,6 мкмоль/л, мідь крові 28,02±0,91 мкмоль/л), порівняно з показниками у хворих, які проживають у районах із низьким рівнем забруднення довкілля (свинець волосся 0,1±0,02 мкг/г, нікель волосся 7,48±0,6 мкг/г, цинк крові 22,97±1,1 мкмоль/л, мідь крові 17,64±0,65 мкмоль/л).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі вивчено клініко-метаболічні особливості розвитку та прогресування нефропатій у дітей в умовах великого промислового міста. Установлено інформативність анамнестичних, загальноприйнятих клініко-лабораторних і спеціальних біохімічних параметрів, на основі яких науково обґрунтовано та розроблено методи ранньої діагностики екозалежної нефропатії, що є перспективним внеском у вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії - зниження рівня захворюваності дітей на захворювання нирок у сучасних умовах.

Вивчення захворюваності та поширеності нефропатій у дітей, які проживають у різних за екологічним благополуччям районах міста Харкова, протягом останніх 6 років показало, що в районах із високим рівнем забруднення довкілля спостерігається збільшення захворюваності та поширеності хвороб сечовивідної системи, ніж в районах з низьким рівнем забруднення довкілля. Це свідчить про вплив факторів зовнішнього середовища на розвиток нефропатії, поряд з іншими факторами.

У всіх дітей, хворих на нефропатію, виявлено зміни фосфоліпідного складу крові та сечі, які відображають нестабільність та ураження біомембран нирок. Особливо виражені мембранні порушення виявлено у хворих на гострий інтерстиціальний нефрит в активній стадії (загальні фосфоліпіди крові - 808,1±4,6 мг/л, загальні фосфоліпіди сечі - 1,03±0,25 мг/л при нормі 520,2±4,7 мг/л та 0,01±0,006 мг/л відповідно), менш виражені порушення відмічаються в дітей, хворих на дизметаболічну нефропатію (загальні фосфоліпіди крові - 744,6±5,6 мг/л, загальні фосфоліпіди сечі - 0,51±0,22 мг/л). Також більш виражені порушення структурно-функціональної організації клітинних мембран виявлено у дітей, які проживають у районах з високим рівнем забруднення довкілля (сфінгомієлін - 165,4±2,9 мг/л, фосфатидилхолін - 284,1±2,3 мг/л), порівняно з показниками у хворих, які проживають у районах з низьким рівнем забруднення довкілля (сфінгомієлін - 148,6±4,6 мг/л, р<0,001 та фосфатидилхолін - 271,3±3,7 мг/л, р<0,001).

Вивчення макро- та мікроелементного складу крові та волосся у хворих на нефропатію, які проживають в умовах впливу різних екологічних чинників, свідчить про більш виражені зміни макро- та мікроелементів у дітей, які проживають у районах із високим рівнем забруднення довкілля (свинець волосся 0,25±0,05 мкг/г, нікель волосся 12,01±0,4 мкг/г, цинк крові 13,96±0,6 мкмоль/л, мідь крові 28,02±0,91 мкмоль/л), порівняно з показниками у хворих, які проживають у районах із низьким рівнем забруднення довкілля (свинець волосся 0,1±0,02 мкг/г, нікель волосся 7,48±0,6 мкг/г, цинк крові 22,97±1,1 мкмоль/л, мідь крові 17,64±0,65 мкмоль/л). При цьому порушення балансу саме цих макро- й мікроелементів крові та волосся відіграють провідну роль в розвитку патології нирок у дітей залежно від місця проживання, що свідчить про вплив факторів зовнішнього середовища на розвиток і прогресування захворювань нирок у дітей.

На підставі використання розробленого діагностичного алгоритму шляхом математичного сумування клініко-анамнестичних та лабораторних критеріїв на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу можна з високим ступенем вірогідності (95%) діагностувати нефропатію та екозалежну нефропатію.

Найбільш інформативними диференційно-діагностичними критеріями ураження нирок унаслідок впливу факторів зовнішнього середовища на ранніх етапах маніфестації патологічного процесу є показники глікозаміногліканів сечі (І=1,43) і макро- та мікроелементного складу крові (І=1,15). Меншу інформативність мають показники макро- та мікроелементного складу волосся (І=0,74), ще меншу - дані клінічної картини (І=0,48).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою діагностики нефропатії та екозалежної нефропатії може бути використаний діагностичний алгоритм, який складається з комплексу клініко-анамнестичних та лабораторних критеріїв. Якщо сума діагностичних коефіцієнтів досягає значення « 13,0» та більше, то діагностують нефропатію, а якщо «-13,0» та менше - екозалежну нефропатію.

У хворих на нефропатію, з метою визначення дії факторів зовнішнього середовища на розвиток захворювання, поряд з загальноприйнятим комплексом обстеження доцільно досліджувати вміст свинцю та нікелю у волоссі дітей з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра «Сатурн». При рівні свинцю волосся вище, ніж 0,15 мкг/г, і нікелю волосся вище, ніж 9,9 мкг/г, діагностують розвиток екозалежної нефропатії. При концентрації свинцю волосся до 0,15 мкг/г та нікелю волосся до 9,9 мкг/г нефропатія не є екозалежним захворюванням.

Рекомендовано дослідження міді та цинку у сироватці крові дітей, хворих на патологію нирок. При визначенні в сироватці крові рівня цинку нижче, ніж 20,8 мкмоль/л, а міді вище, ніж 19,8 мкмоль/л, діагностують розвиток екозалежної нефропатії. При концентрації цинку сироватки крові вище, ніж 20,8 мкмоль/л, а міді нижче, ніж 19,8 мкмоль/л, нефропатія не є екозалежним захворюванням.

1. Головачева В. А. Экзогенные факторы развития нефропатий у детей / Ю. В. Одинец, В. А. Головачева // Одеський медичний журнал. - 2009. - № 4 (114). - С. 29-33. (Здобувачем проаналізовано інформаційно-літературні джерела, особисто проведено клінічне спостереження за хворими).

2. Головачова В. О. Захворюваність та поширеність нефропатій у дітей міста Харкова в умовах екологічного благополуччя сьогодення / В. О. Головачова // Перинатология и педиатрия. - 2010. - № 2 (42). - С. 92-94.

3. Головачова В. О. Особливості фосфоліпідного спектра клітинних мембран у дітей, хворих на нефропатію / Ю. В. Одинець, В. О. Головачова, Т. В. Горбач // Медицина сьогодні і завтра. - 2010. - № 2-3 (47-48). - С. 150-154. (Здобувачем проведено аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел і клінічне обстеження пацієнтів).

4. Головачова В. О. Вплив факторів зовнішнього середовища на фосфоліпідний спектр сироватки крові дітей, хворих на нефропатію / В. О. Головачова // Здоровье ребенка. - 2010. - № 3 (24). - С. 38-41.

5. Головачова В. О. Особливості макро- та мікроелементного обміну крові дітей, хворих на нефропатію / Ю. В. Одинець, В. О. Головачова, В. М. Зовський // Здоровье ребенка. - 2010. - № 4 (25). - С. 72-75. (Здобувачем проведено відбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

6. Головачова В. О. Зміни макро- та мікроелементів волосся у дітей, хворих на патологію нирок / Ю. В. Одинець, В. О. Головачова, В. М. Зовський // Український медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 4. - С. 9-12. (Здобувачем проведено відбір і клінічне обстеження хворих, підготовлено матеріал до друку).

7. Пат. 51096 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб діагностики екозалежної нефропатії у дітей / Одинець Ю. В., Головачова В. О.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - № u 2010 03244 ; заявл. 22.03.10 ; опубл. 25.06.10, Бюл. № 12.

8. Пат. 51097 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб діагностики вторинної нефропатії у дітей / Одинець Ю. В., Головачова В. О.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - № u 2010 03256 ; заявл. 22.03.10 ; опубл. 25.06.10, Бюл. № 12.

9. Головачова В. О. Вплив факторів зовнішнього середовища на особливості фосфоліпідного складу крові при патології нирок у дітей / Ю. В. Одинець, В. О. Головачова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №4 (428). - С. 105-106. (Здобувачем проведено відбір і клінічне обстеження хворих).

10. Зміни фосфоліпідного складу крові при нефропатіях у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах / Ю. В. Одинець, К. К. Ярова, Г. І. Губіна-Вакулік, Т. В. Горбач, В. О. Головачова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 4. - С. 125. (Здобувачем проведено відбір хворих, клініко-біохімічний моніторинг, статистичний аналіз результатів).

11. Головачова В. О. Сучасні аспекти еконефрології дитячого віку / В. О. Головачова // Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 20-21 січня 2009 р. : тези доповідей. - Харків, 2009. - С. 70.

12. Эконефрология детского возраста в Харьковском регионе / В. А. Головачева, Л. В. Ларичева, Р. И. Макаренко, В. А. Соколова, М. В. Кучеренко, О. М. Сивых // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією : Українська науково-практична конференція, 26-27 березня 2009 р. : тези доповідей. - Харків, 2009. - С. 32. (Здобувачем проведено набір матеріалу, аналіз результатів, підготовку до друку).

13. Головачева В. А. Нарушения фосфолипидного состава крови у детей с гломерулонефритами в условиях разного уровня загрязнения окружающей среды / Ю. В. Одинец, Е. К. Яровая, В. А. Головачева // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією : Українська науково-практична конференція, 26-27 березня 2009 р. : тези доповідей. - Харків, 2009. - С. 109-110. (Здобувачем проведено набір матеріалу, підготовку до друку).

14. Головачова В. О. Зміни глікозаміногліканів сечі при нефропатіях у дітей / В. О. Головачова // Працюємо, творимо, презентуємо : 78-ма міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 2-3 квітня 2009 р. : тези доповідей. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 137-138.

15. Golovachova V. Influence of exogenous factors upon development of nephropathies in children / V. Golovachova // 2nd International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors, 8th-10th April 2009 : abstract book. - Kharkiv, 2009. - P. 117-118.

16. Головачова В. О. Сучасні уявлення про екопатологію нирок у дітей / Ю. В. Одинець, В. О. Головачова // Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини : Міжнародна наукова медична конференція, 24-25 вересня 2009 р. : тези доповідей. - Харків, 2009. - С. 91-92. (Здобувачем проведено аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел).

17. Головачева В. А. Проблемные вопросы заболеваний почек у детей / Ю. В. Одинец, В. А. Головачева // ІІІ зїзд нефрологів України, 15-16 жовтня 2009 р. : тези доповідей. - Луганськ, 2009. - С. 129-130. (Здобувачем проведено відбір і клінічне обстеження хворих, підготовлено матеріал до друку).

18. Головачова В. О. Актуальні питання розвитку нефропатій у дітей / В. О. Головачова // Медицина третього тисячоліття : міжвузівська конференція молодих вчених та студентів, 19-20 січня 2010 р. : тези доповідей. - Харків, 2010. - С. 113.19. Golovachova V. Problems of diagnostics of ecological related nephropathies in children / V. Golovachova // 3nd International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors, 14th-16th April 2010 : abstract book. - Kharkiv, 2010. - P. 139-140.

20. Головачова В. О. Проблема діагностики еконефропатії у дітей / В. О. Головачова // Вклад молодих спеціалістів в розвиток науки і практики : науково-практична конференція, 20 травня 2010 р. : тези доповідей. - Харків, 2010. - С. 27.