Клініко-метаболічні маркери прогнозування перебігу та ефективності протизапальної терапії негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку - Автореферат

Серед усіх соматичних захворювань у дітей, незважаючи на існуючі методи профілактики і лікування, хвороби органів дихання продовжують займати значну питому вагу, що обумовлює необхідність пошуку резервів удосконалення діагностики, лікування та профілактики порушень, які виникають в організмі хворої дитини [Н.В.Власенко, Ю.Г.Антипкін, 2003; Т.В.Починок, Л.І.Омельченко, 2000]. Відповідно до експертної оцінки захворюваність на пневмонію у дітей в залежності від віку коливається в значних межах - від 4 до 20 випадків на 1000 дітей віком від 1 місяця до 15 років. Що стосується летальності від пневмонії, то особливо високим цей показник є серед дітей до року, коливаючись в залежності від регіону України в межах від від 1,5 до 6 на 10000 дітей, а в структурі смертності дітей першого року життя захворювання органів дихання складають 3-5 % [В.Г.Майданник, 2002]. Щорічно в світі гострі пневмонії обумовлюють більше 2 млн. летальних випадків серед дітей до 5 років, що складає біля 20% дитячої смертності [Rudan et al., 2004]. Тому детальне вивчення основних патогенетичних механізмів пневмонії, співвідношення між основними інтермедіатами запальної реакції, їхньої діагностичної та прогностичної цінності та засобів корекції дозволило б науково обґрунтувати нові підходи як до діагностики та прогнозування перебігу пневмонії, так і до лікувальної тактики.У відповідності до цих критеріїв серед обстежених нами хворих з легкою пневмонією було 18 дітей, з пневмонією середньої степені важкості - 78, а важка пневмонія була діагностована у 93 дітей. В ході нашого дослідження було проаналізовано вміст в крові маркерів гіпоксії (показники пуринового обміну, лактат, піруват) та запалення (прозапальні цитокіни, метаболіти оксиду азоту та карбонільні групи білків) в залежності від важкості пневмонії у дітей раннього віку (табл.1). Було встановлено, що простежується певний звязок між важкістю стану дітей та віком, причому важка пневмонія частіше зустрічалась у дітей до року і, особливо, перших 6 місяців. Наростання важкості пневмонії характеризувалось подальшим зниженням насичення крові киснем з мінімальною величиною даного показника у дітей з важкою пневмонією. Максимальні значення вказаних показників реєстрували у дітей з важкою пневмонію - активність КО та КДГ зростала майже утричі, а 5-НК та АДА майже у 2 рази.У дисертації вивчено діагностичну та прогностичну цінність маркерів запалення та гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку та обґрунтовано доцільність включення до комплексу лікування дітей з пневмонією селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду. Розвиток негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку характеризується формуванням цитопатичної гіпоксії з накопиченням в крові продуктів метаболізму пуринів, маркерів анаеробного гліколізу, окисно-модифікованих білків та прозапальних цитокінів. Встановлено тісний звязок маркерів запалення (ІЛ-1?, r=0,54, ІЛ-6, r=0,56, ФНП-?, r=0,54, ЛФХ, r=0,62, ФХ/ЛФХ, r=-0,66) та гіпоксії (ГК та К, r=0,58, КО та КДГ, r=0,65, АДА, r=0,51) з клінічними ознаками важкості пневмонії у дітей раннього віку і здатність цих показників адекватно відображати перебіг захворювання, що вказує на можливість їх використання в ролі додаткових обєктивних критеріїв важкості пневмонії. Включення до комплексу лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду в добовій дозі 5 мг/кг дозволяє істотно підвищити ефективність терапії, прискорити зворотній розвиток основних клініко-лабораторних ознак пневмонії, і в середньому на 4 доби скоротити терміни перебування дітей в стаціонарі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації вивчено діагностичну та прогностичну цінність маркерів запалення та гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку та обґрунтовано доцільність включення до комплексу лікування дітей з пневмонією селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду.

Розвиток негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку характеризується формуванням цитопатичної гіпоксії з накопиченням в крові продуктів метаболізму пуринів, маркерів анаеробного гліколізу, окисно-модифікованих білків та прозапальних цитокінів. Виразність гіпоксії (SAO2) тісно корелює з рівнем в крові ІЛ-1? (r=-0,44), ІЛ-6 (r=-0,45) та ФНП-? (r=-0,52), що вказує на можливу наявність між ними причинно-наслідкових звязків.

Встановлено тісний звязок маркерів запалення (ІЛ-1?, r=0,54, ІЛ-6, r=0,56, ФНП-?, r=0,54, ЛФХ, r=0,62, ФХ/ЛФХ, r=-0,66) та гіпоксії (ГК та К, r=0,58, КО та КДГ, r=0,65, АДА, r=0,51) з клінічними ознаками важкості пневмонії у дітей раннього віку і здатність цих показників адекватно відображати перебіг захворювання, що вказує на можливість їх використання в ролі додаткових обєктивних критеріїв важкості пневмонії.

Серед досліджених маркерів активності запального процесу найбільш чутливими стосовно відображення важкості пневмонії є рівні в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1?, ФНП-?), значення яких вже при легкій пневмонії були вищими від контрольних величин у 2,3 та 2,4 рази, при пневмонії середньої важкості - у 3,0 та 3,2 рази і при важкій - у 4,0 та 4,3 рази відповідно.

Високі вихідні рівні в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1?, ФНП-?), метаболітів оксиду азоту, маркерів цитопатичної гіпоксії (гіпоксантину та ксантину), ЛФХ та зниження співвідношення ФХ/ЛФХ нижче 5 є прогностично несприятливими додатковими обєктивними ознаками перебігу пневмонії.

Високий вихідний вміст в крові ІЛ-1? (вище 30 нг/л), ІЛ-6 (вище 15 нг/л), ФНП-? (вище 200 нг/л) та маркерів цитопатичної гіпоксії (гіпоксантину та ксантину вище 15 мкмоль/л) при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку асоціюється з недостатньою ефективністю лікування, затримкою зворотного розвитку основних симптомів пневмонії, подовженням термінів перебування дітей в стаціонарі.

Включення до комплексу лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду в добовій дозі 5 мг/кг дозволяє істотно підвищити ефективність терапії, прискорити зворотній розвиток основних клініко-лабораторних ознак пневмонії, і в середньому на 4 доби скоротити терміни перебування дітей в стаціонарі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою прогнозування ризику летальності при пневмонії серед дітей раннього віку рекомендовано використовувати розроблені критерії ризику летальності (ранній вік, супутні захворювання, порушення свідомості, гіпертермія >39,9, ознаки ДВЗ синдрому, азот сечовини крові >10,7 ммоль/л, натрій крові < 130 ммоль/л та інші), які дозволяють з високою ймовірністю встановити клас ризику летальності.

2. Для оцінки ступеня важкості пневмонії у дітей раннього віку та ефективності лікування додатково до лабораторно-діагностичного комплексу слід включати визначення рівнів в крові ІЛ-1?, ФНП-?, гіпоксантину та ксантину, які є додатковими обєктивними маркерами важкості пневмонії, а їх високі вихідні рівні - предикторами резистентності до лікування.

3. До комплексу лікування пневмонії у дітей рекомендується включати селективний інгібітор циклооксигенази-2 німесулід в добовій дозі 5 мг/кг у два прийоми до нормалізації клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Показами до його призначення слід вважати підвищення вмісту в крові ІЛ-1? понад 30 нг/мл, ЛФХ - вище 200 мг/л та зниження індексу ФХ/ЛФХ нижче 5. Також критеріями для додаткового призначення німесуліду може бути середньо-важкий та важкий перебіг пневмонії, а також резистентність до лікування.

1. Ефективність застосування селективного інгібітора ЦОГ-2 німесуліду при позагоспітальній пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №4.- С.29-31.

2. Найз в комплексній терапії гострої пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2003.- №4.- С.26-31 (співавт.: В.Г.Бурлай, В.В.Корнійчук). Автором особисто проведено обстеження хворих, лікування, аналіз результатів, статистичну обробку отриманих даних; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).

3. Ефективність лікування позагоспітальної пневмонії у дітей раннього віку залежно від вихідного рівня гіпоксантину та ксантину і насичення крові киснем // Ліки України.- 2004.- №.12- С.123-125.

4. Маркери запалення та гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №1-С.27-32.

5. Динаміка клінічних проявів, показників цитопатичної гіпоксії та маркерів запалення при пневмонії у дітей раннього віку під впливом німесуліду // Ліки України.- 2005.- №2.- С.124-127.

6. Вплив німесуліду на прояви токсикозу при пневмонії у дітей раннього віку. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці” Вінниця,- 2002.- Вісник Вінницького Державного медичного університету.- 2002.- № 6(1).- С.236-237.

7. Німесулід в комплексній терапії запалення легень у дітей раннього віку // Матеріали конгресу педіатрів України, “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” / Київ. - 2003.- С.188-189.

8. Показники активності запального процесу у дітей раннього віку з позагоспітальною пневмонією // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю / Вінниця, 2004.- С. 140-141.