Клініко-мікроекологічні аспекти терапії гастроінтестинальної форми сальмонельозу - Автореферат

Ріст захворюваності на сальмонельоз супроводжується швидким розвитком резистентності збудника до антибактерійних препаратів. У звязку із зясуванням ролі ентеротоксинів у розвитку діарейного синдрому у хворих на сальмонельоз, у сучасних умовах велике значення має розробка й впровадження в клінічну практику фармакологічних препаратів патогенетичної (антисекреторної) спрямованості з відсутністю негативного впливу на нормальну мікрофлору. Проаналізувати стан мікроекоценозу товстої кишки у хворих на сальмонельоз. Встановити можливість використання тесту на наявність протеолітичної активності (ПА) для оцінки мікроценозу кишечника в динаміці терапії сальмонельозу. Закономірності звязку між станом мікрофлори товстої кишки, що визначаються за даними бактеріологічного й біохімічного методів дослідження, динамікою клінічної картини захворювання за анамнестичними даними, ознаками обєктивного, інструментального і лабораторних загальноклінічних обстежень і різновидом застосованої терапії.Залежно від проведеної терапії було виділено три групи хворих, які були співставленні за віком, статтю, терміном надходження до стаціонару, клінічним варіантом та тяжкістю захворювання. Таким чином, I групу склали 50 осіб, що одержували лікування із застосуванням поліміксину-М, II групу - 50 осіб - із застосуванням фуразолідону, та III групу - 35 осіб, які одержували лікування із застосуванням рослинного антидіарейного препарату ерикан. Ерикан призначали по 1 пакету (2,4 г) 4 рази на день з тригодинним інтервалом, курсом 21,2-38,4 г при легких формах, по 2 пакети 3 рази на день кожні 3 години зі зниженням добової дози з третього-четвертого дня на 1/3-1/2, курсом 48,0-57,6 г при середньотяжких формах і по 2 пакети 4 рази на день кожні три години протягом 2-3 діб, потім по 1 пакету 4 рази на день додатково 2-3 дні, курсом 76,7-86,4 г при тяжкому перебігу. Базисна терапія хворих на сальмонельоз включала: режим, дієтичне харчування протягом усього періоду знаходження хворих у стаціонарі, в необхідному обємі проводилась стандартизована пероральна та інфузійна терапія (ораліт, регідрон, трисоль, квартасоль, 5-10% розчин глюкози), призначали полівітамінні комплекси й ферментні препарати (панзинорм, панкреатин, фестал). Вивчення мікрофлори товстої кишки в гострому періоді сальмонельозу виявило мікроекологічні порушення в усіх хворих, що характеризувалось зміною кількісного вмісту як аеробних, так і анаеробних облігатних мікроорганізмів, а також якісного складу мікрофлори.У всіх хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу виявлено порушення мікробної екології товстої кишки, які характеризувалися пригніченням нормальної анаеробної мікрофлори та збільшенням вмісту ентеробактерій, дріжджеподібних грибів і стафілококів. Встановлено звязок (р <0,05) між тяжкістю сальмонельозної інфекції та пригніченням нормальної флори (біфідо-, лактобактерії, E. coli з нормальною ферментативною активністю), збільшенням кількості УПМ (E. coli з гемолітичними властивостями, стафілококів і грибів роду Candida). Виражені порушення мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз супроводжувались зростанням протеолітичної активності супернатантів фекалій, що дає змогу використовувати виявлення її сумарного вмісту для експрес-контролю за змінами мікрофлори кишечника в динаміці терапії. Призначення антимікробних препаратів (поліміксину-М і фуразолідону) при гастроінтестинальних формах сальмонельозу не забезпечує повної санації організму від збудника. Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Бондаренко В.М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Домінуючим етіологічним фактором сальмонельозу в дорослого населення Харківської області є серовар Enteritidis (біовари Enteritidis і Essen). Серед циркулюючих культур сальмонел виявлено сім антибіотикорезистенстипів з різними маркерами резистентності. Резистенстипування і маркірування культур сальмонел та інших ентеробактерій за плазмідним профілем важливі для адекватного проведення протиепідемічних і лікувальних заходів.

2. Гастроінтестинальна форма сальмонельозу характеризувалася домінуванням у клінічній картині середньотяжкого перебігу (56,6%) з переважанням ознак гастроентероколіту. Перебіг і клінічні особливості сальмонельозу не залежали від серовару збудника.

3. У всіх хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу виявлено порушення мікробної екології товстої кишки, які характеризувалися пригніченням нормальної анаеробної мікрофлори та збільшенням вмісту ентеробактерій, дріжджеподібних грибів і стафілококів. Встановлено звязок (р < 0,05) між тяжкістю сальмонельозної інфекції та пригніченням нормальної флори (біфідо-, лактобактерії, E. coli з нормальною ферментативною активністю), збільшенням кількості УПМ (E. coli з гемолітичними властивостями, стафілококів і грибів роду Candida).

4. Виражені порушення мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз супроводжувались зростанням протеолітичної активності супернатантів фекалій, що дає змогу використовувати виявлення її сумарного вмісту для експрес-контролю за змінами мікрофлори кишечника в динаміці терапії.

5. Призначення антимікробних препаратів (поліміксину-М і фуразолідону) при гастроінтестинальних формах сальмонельозу не забезпечує повної санації організму від збудника. Побічні реакції препаратів і відсутність нормалізації мікрофлори товстої кишки в 51,5 % зумовлюють збереження клінічної симптоматики в перші тижні реконвалесценції.

Комплексна терапія сальмонельозу з використанням ерикану супроводжується швидшим зникненням діарейного, інтоксикаційного і больового синдромів, забезпечує повну елімінацію збудника при збереженні нормальної мікрофлори товстої кишки.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Мікробіологічна діагностика рахнельозів (захворювань, спричинених Rahnella aquatilis): Методичні рекомендації МОЗ України. Республіканський центр наукової медичної інформації / Похил С.І., Волянський Ю.Л., Волянський А.Ю., Деркач С.А., Макій Н.П., Мішкова Т.А., Галієва П.І., Бондаренко А.В. - Харьков, 1997. - 24 с.

2. Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Бондаренко В.М. Етіотропна і патогенетична терапія дисбактеріозів: сучасні аспекти // Інфекційні хвороби. - 1997. - № 3. - С. 47-49.

3. Бондаренко А.В. Опыт применения кишечного антисептика интетрикса при остром сальмонеллезе и шигеллезе (невозможность коррекции микроэкологических нарушений кишечника) // Медицина сегодня и завтра. - 1997. - В. 2. - С. 29-31.

4. Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Бондаренко В.М. Пути совершенствования этиопатогенетической терапии дисбактериозов // Журн. микробиол. - 1998. - № 5. - С. 96-101.

5. Бондаренко А.В. Мікроекологічні порушення кишкового тракту у хворих на гострі кишкові інфекції // Врачебная практика. - 1998. - № 6. - С. 39-45.

6. Бондаренко А.В. Стан мікрофлори кишечника і протеолітична активність супернатантів фекалій хворих на сальмонельоз та гострий шигельоз // Інфекційні хвороби. - 1999. - № 3. - С. 28-32.

7. Бондаренко В.М., Бондаренко А.В., Гречко В.А., Ранко Джурович, Похил С.И., Козько В.Н. Чувствительность микрофлоры пищеварительного тракта больных сальмонеллезом и острым шигеллезом к антимикробным препаратам // Провизор. - 1999. - № 5. - С. 37.

8. Краснов М.І., Бондаренко А.В. Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозу ентеритидис, асоційованого з Klebsiella pneumoniae // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 1. - С. 57-60.

9. Деркач С.А., Носатенко А.И., Краснов М.И., Бондаренко А.В., Комарова Л.Н., Стольникова О.В., Габышева Л.С., Калачник А.В., Журмез М.Г. Ретроспективный анализ сальмонеллезной инфекции в Харьковской области за 1979-1999 г. // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 2. - С. 63-65.

10. Козько В.М., Краснов М.И., Бондаренко А.В., Андрущенко И.Н., Деркач С.А., Морозова Е.В., Киреев И.В. Клиническая эффективность Saccharomyces boulardii в комплексной терапии сальмонеллезной инфекции // Лекарства человеку. - 2001. - Т. XV. - № 1-2. - С. 280-284.

11. Пат. 28384 А Україна, МКІ А61К 31/00. Спосіб лікування діареї у хворих на гострі кишкові інфекції / Г.І. Граділь, А.В. Бондаренко, В.М. Козько, Н.Ф.Маслова, Т.М. Носальська, Ж.А. Любецька (UA). - № 96114426; Заявл. 26.11.1996; Опубл. 29.12.1999, Бюл. № 8.

12. Пат. 34854 А Україна, МКІ А61К 31/00, А61К 47/00. Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї / В.М. Козько, М.І. Краснов, А.В. Бондаренко, О.В. Морозова, І.М. Андрущенко (UA). - № 99074007; Заявл. 13.07.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл. № 2.

13. Похил С.І., Волянський Ю.Л., Волянський А.Ю., Деркач С.А., Макій Н.П., Мішкова Т.А., Галієва П.І., Бондаренко А.В. Нова методика диференціації збудника рахнельозів від споріднених ентеробактерій // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 1998. - Вип. 8-9. - № 129/9/8. - С. 74-75.

14. Похил С.І., Тимченко О.М., Бондаренко А.В., Волянська Н.П. Технологія визначення плазмідного профілю у культур бактерій - сучасний метод епідеміологічного типування збудників гострих кишкових інфекцій // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2000.- Вип. 12-13. - № 118/13/00. - С. 62-63.

15. Бондаренко В.М., Довженко Л.В., Бондаренко А.В. Дисбиозы и их коррекция с помощью препаратов пробиотиков // Международная научная конференция, посвященная 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова и 100-летию со дня рождения В.М. Жаботинського “Идеи И.И. Мечникова и В.М. Жаботинского в развитии современного естествознания, иммунологии и гигиены”: Тезисы докладов. - Харьков, 1995. - С. 38-39.

16. Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Бондаренко В.М. Новые подходы к лечению дисбактериозов // Всероссийская научно-практическая конференция, посвященная 100-летию основания МНИИЭМ им. Г.Н. Габричевского “Дисбактериозы и эубиотики”: Тезисы докладов. - Москва, 1996. - С. 8.

17. Козько В.М., Пилипченко В.Ф., Краснов М.И., Андрущенко И.Н., Бондаренко А.В., Кацапов Д.В. Клинико-эпидемиологическая характеристика вспышки сальмонельоза энтеритидис // Материалы юбилейной конференции, посвященной 60-летию кафедры эпидемиологии Харьковского института усовершенствования врачей. - Харьков, 1997. - С. 101-103.

18. Козько В.М., Краснов М.І., Бондаренко А.В., Кацапов Д.В., Андрущенко І.М. Клініко-епідеміологічна характеристика спалаху сальмонельозу серед осіб молодого віку в закритому колективі // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України “Вікові особливості інфекційних хвороб”. - Тернопіль, 1998. - С. 69-71.

19. Козько В.М., Граділь Г.І., Бондаренко А.В. Застосування рослинного антидіарейного препарату - ерикана при гострих кишкових інфекціях // V зїзд інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології”: Тези доповідей. - Тернопіль, 1998. - С. 146 -148.

20. Бондаренко В.М., Бондаренко А.В., Похил С.И., Козько В.Н. Чувствительность микрофлоры пищеварительного тракта больных сальмонеллезом и острым шигеллезом к антимикробным препаратам // Материалы юбилейной конференции, посвященной 75-летию кафедры инфекционных болезней Харьковского института усовершенствования врачей. - Харьков, 1999. - С. 15-16.

21. Бондаренко А.В. Микробная флора толстого кишечника у больных острыми сальмонеллезами и шигеллезами под влиянием антибактериальной терапии // 3-й международный медицинский конгресс студентов и молодых учених: Тезисы докладов. - Тернополь, 1999. - С. 10-11.

22. Козько В.М., Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Красовська О.В. Вплив ерикану на цитадгезію E. coli Hly in vitro // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України “Новое в діагностиці і терапії інфекційних хвороб”. - Львів, 2000. - С. 114-116.

23. Козько В.Н., Бондаренко А.В., Краснов М.И., Андрущенко И.Н. Новые подходы в терапии острых кишечных инфекций // VI Российско-Итальянская конференція “Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профілактика”: Тезисы докладов. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 114-115.

Размещено на .ru