Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями - Автореферат

З середини 90-х років відмічається зростання рівня захворюваності на сальмонельоз серед населення України, що є загальносвітовою тенденцією (М.А. Актуальність проблеми сальмонельозу визначається і тим, що в сучасних умовах клініка захворювання характеризується частішим розвитком тяжкого та затяжного клінічного перебігу і тривалого бактеріоносійства (Ж.І. Традиційне використання антибактеріальної терапії призводить до заглиблення порушень мікробіоценозу товстої кишки хворих на сальмонельоз, а застосування сорбентів, антидіарейних препаратів та інших засобів патогенетичної терапії не дають підстави для оптимізму (Ю.В. Таким чином, саме відсутність діагностичних критеріїв спонукала до вивчення клініко-мікробіологічних особливостей сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, у дорослих з метою розробки тактичних підходів до терапії. Встановити клінічну ефективність пробіотика дріжджового походження Ентерол 250 (Sacharomyces boulardii) у хворих на сальмонельоз і асоційовану інфекцію (препарат дозволений до медичного застосування.Хворі на сальмонельоз були розподілені на дві групи. Першу групу склали 100 хворих на сальмонельоз, у яких були виділені сальмонели, УПЕ не перевищували показник КУО 105 і не спостерігалося зростання титру антитіл до аутоштамів. До другої групи увійшли 97 хворих, у яких була діагностовано асоційована інфекція (сальмонельоз, асоційований з УПЕ). Гастроентеритний варіант перебігу сальмонельозу спостерігався у 43 % хворих на сальмонельоз, гастроентероколітний - у 51 % і ентероколітний у 6 % хворих. У хворих на сальмонельоз і АІ з легким ступенем тяжкості підвищення температури спостерігалося в більшості випадків до 3 діб [(3,1 0,2) і (3,9 0,4) діб відповідно, p>0,05], а при середньотяжкому перебігу захворювання була визначена різниця у тривалості гіпертермії [(4,2 0,2) і (4,8 0,2) діб відповідно, p<0,05)].Для підтвердження асоційованої інфекції рекомендується проводити бактеріологічні та серологічні дослідження: виділення умовно-патогенних ентеробактерій у розведенні не менше 105 у перші 3 доби захворювання, а також діагностичне зростання в 2-4 рази специфічних антитіл до аутоштамів умовно-патогенних ентеробактерій у сироватці крові. Умовно-патогенні ентеробактерії, які були асоціантами, впливають на клінічний перебіг, що характеризується збільшенням тривалості інтоксикаційного та діарейного синдромів у хворих на асоційовану інфекцію у порівнянні з моноінфекцією, а також вірогідно частішим розвитком уражень товстої кишки. Включення до комплексної терапії сальмонельозу пробіотика дріжджового походження Ентерол 250 (Sacharomyces boulardii) супроводжується позитивним впливом на мікробіоценоз товстої кишки, який характеризується зменшенням кількості умовно-патогенних ентеробактерій та зростанням анаеробів і є причиною скорочення терміну діарейного синдрому. Спосіб лікування хворих на сальмонельоз включає призначення Норфлоксацину (коротким курсом до 3 днів) при наявності ознак коліту, високої температури, супутньої патології шлунково-кишкового тракту та паралельно - Ентеролу 250 за схемою: у 1-шу добу по 250 мг три рази на добу, на 2-гу і 3-тю добу по 250 мг два рази на добу, у наступні дні по 250 мг на добу до припинення діареї (250 мг S. boulardii розчиняють у 1/2 склянки води).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. При обстеженні хворих на сальмонельоз у 12,5 % випадків встановлена сальмонельозна інфекція, асоційована з умовно-патогенними ентеробактеріями. Частіше в асоціаціях зустрічалися Kl. pneumoniae (43,4 %), Ent. aerogenes (23 %) і Pr. vulgaris (18,7 %).

2. Для підтвердження асоційованої інфекції рекомендується проводити бактеріологічні та серологічні дослідження: виділення умовно-патогенних ентеробактерій у розведенні не менше 105 у перші 3 доби захворювання, а також діагностичне зростання в 2-4 рази специфічних антитіл до аутоштамів умовно-патогенних ентеробактерій у сироватці крові.

3. Умовно-патогенні ентеробактерії, які були асоціантами, впливають на клінічний перебіг, що характеризується збільшенням тривалості інтоксикаційного та діарейного синдромів у хворих на асоційовану інфекцію у порівнянні з моноінфекцією, а також вірогідно частішим розвитком уражень товстої кишки.

4. Встановлена залежність між особливостями клінічного перебігу сальмонельозу, асоційованого з умовно-патогенними ентеробактеріями, і біологічними властивостями асоціантів за даними антилізацимної та адгезивної активності.

5. При асоційованій інфекції та сальмонельозі визначаються зміни у якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстої кишки, які супроводжуються вірогідним зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, появою та збільшенням ешерихій зі слабкими ферментативними, лактозонегативними, гемолітичними властивостями і зростанням кокової флори.

6. Включення до комплексної терапії сальмонельозу пробіотика дріжджового походження Ентерол 250 (Sacharomyces boulardii) супроводжується позитивним впливом на мікробіоценоз товстої кишки, який характеризується зменшенням кількості умовно-патогенних ентеробактерій та зростанням анаеробів і є причиною скорочення терміну діарейного синдрому.

Практичні рекомендації. Пробіотик Ентерол 250, який містить S. boulardii, рекомендується до використання в комплексній терапії гастроінтестинальної форми сальмонельозу та асоційованої інфекції. Спосіб лікування хворих на сальмонельоз включає призначення Норфлоксацину (коротким курсом до 3 днів) при наявності ознак коліту, високої температури, супутньої патології шлунково-кишкового тракту та паралельно - Ентеролу 250 за схемою: у 1-шу добу по 250 мг три рази на добу, на 2-гу і 3-тю добу по 250 мг два рази на добу, у наступні дні по 250 мг на добу до припинення діареї (250 мг S. boulardii розчиняють у 1/2 склянки води). Доза пробіотика залежить від кратності діареї. Рекомендована добова доза 750-1000 мг при кратності діарейного синдрому більше 10 разів на добу. Ентерол 250 може застосовуватися при легкому перебігу як антидіарейний засіб, а також у період реконвалесценції для корекції порушень мікробіоценозу з перевагою умовно-патогенної анаеробної мікрофлори.

1. Козько В.Н., Краснов М.И. Клинико-этиологические аспекты ассоциированных бактериальных кишечных инфекций // Сучасні інфекції. - 2001. - №4. - С. 58-64. Дисертантом вивчені дані сучасної світової літератури стосовно етіології, діагностики та патогенезу асоційованої інфекції.

2. Козько В.Н., Бондаренко А.В., Краснов М.И., Красовская Е.В., Андрущенко И.Н. Экспресс-диагностика микроэкологических нарушений кишечника у больных сальмонеллезом // Лабораторная диагностика. 2002. - №1. - с. 17-18. Здобувач самостійно провів клінічні та мікроекологічні (звичайним кількісним методом) обстеження хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію та проаналізував отримані дані.

3. Козько В.Н., Краснов М.И., Морозова Е.В., Пилипченко В.Ф. Клиника гастроинтестинальной формы сальмонеллеза, ассоциированного с условно-патогенными энтеробактериями // Експериментальна i клінічна медицина. - 1999. - №2. - С. 122-125. Дисертантом проведено збір, статистична обробка та аналіз отриманих результатів.

4. Козько В.Н., Краснов М.И., Андрущенко И.Н., Морозова Е.В. Особенности клиники сальмонеллеза энтеритидис у больных с сопутствующими хроническими заболеваниями системы пищеварения // Експериментальна i клінічна медицина. - 1999 - №2 - С. 116-119. Дисертантом вивчені особливості перебігу та наслідків сальмонельозу в залежності від супутньої патології шлунково-кишкового тракту.

5. Козько В.Н., Краснов М.И., Бондаренко А.В., Морозова Е.В., Деркач С. А., Киреев И.В. Клиническая эффективность Sachoromyces boulardii в комплексной терапии сальмонеллезной инфекции. // Лекарство человеку. -2000. Т.XV - №1-2. - С. 63-65. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір та статистичну обробку отриманих даних.

6. Краснов М.І., Бондаренко А.В. Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозу ентеритидис, асоційованого з Klebsiella pneumoniae // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 1. - С. 57-60. Дисертантом проведено аналіз особливостей клінічного перебігу сальмонельозу в залежності від біологічних властивостей УПЕ.

7. Деркач С.А., Носатенко А.И., Краснов М.И., Бондаренко А.В., Комарова Л.Н., Стольникова О.В., Габышева Л.С., Калашник А.В. Ретроспективный анализ сальмонеллезной инфекции в Харьковской области за 1979-1999 гг. // Експериментальна i клінічна медицина. - 2001. - №2. - С. 63-65. Дисертантом проведено аналіз клінічного перебігу сальмонельозу та узагальнення даних епідеміологічного обстеження хворих.

8. Козько В.Н., Краснов М.И., Особенности клинического течения сальмонеллезной инфекции у больных с различным видовым пейзажем бактериальных ассоциаций // Експериментальна i клінічна медицина. - 2002. - №3. - С. 100-104. Дисертантом проведено аналіз складу мікробіоценозу товстої кишки у хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію у залежності від клінічної картини захворювання.

9. Лабораторна діагностика та діагностичні критерії змішаних гострих кишкових інфекцій: Методичні рекомендації МОЗ України. Республіканський центр наукової медичної інформації / Волянський Ю.Л., Деркач С.А., Носатенко А.І., Козько В.М., Краснов М.І., Похил С.І., Стольнікова О.В., Габишєва Л.С., Кірілова І. А, Федоров Е.І., Бірюкова С. В., Дзюбан Н.Ф., Федорова Л.Г. - Харків, 2000. - 52 с. Дисертантом обстежені хворі на асоційовану інфекцію, результати цих досліджень входили до складу методичних рекомендацій з діагностики асоційованої інфекції. Особисто проводилося клінічне обстеження хворих.

10. Пат. 34854 А Україна, МКІ А 61К 31/00, А 61К 47/00. Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї / В.М. Козько, М.І. Краснов, А.В. Бондаренко, О.В. Морозова, І.М. Андрущенко (UA). - № 99074007; Заявл. 13.07.1999; Опубл. 15.03.2000, Бюл. №2. Дисертантом проведено аналіз літератури стосовно впливу препарату на мікробіоценоз кишечника, спостереження хворих на сальмонельоз та статистична обробка отриманих результатів.

11. Козько В.М., Краснов М.І., Бондаренко А.В., Морозова О.В. Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї // Реєстр галузевих нововведень. - Київ, 2001. - Вип. 14-15, № 63/14/01. - С. 30-31. Дисертант проводив лікування та мікробіологічні дослідження хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію, ним проведена апробація різних схем лікування.

12. Козько В.М., Краснов М.І., Бондаренко А.В., Кацапов Д.В., Андрущенко І.М. Клініко-епідеміологічна характеристика спалаху сальмонельозу серед осіб молодого віку в закритому колективі // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України "Вікові особливості інфекційних хвороб". м. Мукачево, 1998. - С. 69-71. Дисертантом проведено аналіз клінічних та епідеміологічних даних 87 хворих на сальмонельоз, які були госпіталізовані в клініку.

13. Козько В.М., Пилипченко В.Ф., Краснов М.И., Андрущенко И.Н., Бондаренко А.В., Кацапов Д.В. Клинико-эпидемиологическая характеристика вспышки сальмонеллеза энтеритидис // Актуальные проблемы теоретической и прикладной эпидемиологии: Материалы юбилейной конференции, посвященной 60-летию кафедры эпидемиологии Харьковского института усовершенствования врачей (1997 год, Харьков). - 1997. - С. 101-103.

14. Козько В.Н., Бондаренко А.В., Краснов М.И., Андрущенко И.Н. Новые подходы в терапии острых кишечных инфекций // VI Российско-Итальянская конференция "Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика": Тезисы докладов. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 114-115. Дисертантом проведений аналіз клінічного перебігу сальмонельозу в залежності від методу терапії.

15. Козько В.М., Краснов М.І., Бондаренко А.В. Стан мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз у залежності від ступеня тяжкості // Матеріали науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів України" Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани". - Дніпропетровськ, 2002. - С. 93-94.