Клініко-мікробіологічні особливості постнатальної адаптації новонароджених за різних форм та умов перебування з матір"ю у пологових будинках - Автореферат

Вивчити клініко-мікробіологічні особливості постнатальної адаптації за різних форм перебування дитини з матірю у пологових будинках з різною проектною забудовою та встановити фактори, що їх обумовлюють. В кожній групі створювалися по три підгрупи залежно від форми стосунків дитини з матірю: з роздільною формою перебування, з відстроченою сумісною (дитина відокремлювалася від матері протягом перших годин життя у середньому на 8-12 годин) та з істинною сумісною (дитина разом з матірю переводилася із пологового залу у палату післяпологового відділення). Києва виявив, що серед трьох можливих форм перебування дитини відносно матері (роздільне, відстрочене сумісне та істинне сумісне), найбільш поширенішою до останнього часу було відстрочене сумісне перебування (щорічне процентне співвідношення дітей за формами приблизно складало 27:70:3 відповідно), характерною особливістю якої є відокремлення новонародженого від матері в перші години життя. З метою вивчення впливу відокремлення новонароджених від матері у перші години життя на клінічний перебіг неонатального періоду та становлення КМБЦ, який є резервуаром тривалого збереження УПБ в межах макроорганізму, було проведено клініко-мікробіологічне дослідження 124 новонароджених дітей за різних форм та умов перебування з матірю у пологових будинках м. Результати дослідження свідчать, що в ранньому неонатальному періоді на частоту реєстрації таких синдромів дисадаптації, як неврологічні порушення (52,1 %, 30,8 %, 20,0 %*а - основна група 1а, 1б, 1в підгрупи відповідно; 62,5 %, 33,3 %, 26,7 %*а - додаткова група 2а, 2б, 2в відповідно), зригування (31,6 %, 17,9 %, 10,0 %*а - основна група; 50%, 26,7%, 13,3%*а - додаткова група), фізіологічна жовтяниця (68,4 %, 56,4 %, 50,0 %-основна група; 81,4 %, 46,7 %, 53,3 % - додаткова група), а також на формування облігатної мікрофлори впливає лише форма перебування дитини з матірю у пологовому будинку.Сумісне перебування матері і дитини у пологовому будинку сприяє швидкому та адекватному формуванню облігатної кишкової мікрофлори, зменшенню частоти виникнення синдромів дисадаптації, прискорює набір ваги тіла немовлят, покращує лактаційний процес та показники бактеріального складу материнського молока. Лише умови істинного сумісного перебування матері і дитини в окремій ізольованій палаті забезпечують найменшу частоту виникнення тих синдромів дисадаптації, які залежать від колонізаційних процесів, а саме токсичної еритеми (42,1 %, 58,9 %, 35,0 % відповідно у 1а, 1б, 1в), кишкових розладів (42,1 %, 33,3 %, 20,0%*а - в ранньому; 46,7 %, 50,0 %, 26,3 % в - пізньому неонатальному періоді), шкірних проявів алергічного діатезу (40,0 %, 38,5 %, 5,3 %*а-б), а також “малих” форм ГСІ (15,8 %, 10,3 %, 5 %*а). Основними причинами раннього і значного обсіменіння УПЕ кишечника новонароджених є: у сучасних акушерських стаціонарах - відокремлення дитини від матері в перші години життя, а в перепрофільованих - також висока щільність розташування (по 2-3 пари), використання одних і тих самих епідемічно значимих предметів довкілля, низький рівень санітарно-гігієнічної культури породіль. До факторів, що впливають на формування КМБЦ і сприяють виникненню ГСІ, відносяться: фактори ризику з боку матері (стан здоровя (p<0,01), несприятливі фактори перебігу вагітності (0,1<p<0,05) та пологів (p=0,05)), порушення у вагінальній мікрофлорі (p<0,05)), форма перебування дитини в акушерському стаціонарі, його проектна забудова, від якої залежить можливість ізоляції кожної окремої пари, показники мікробної екосистеми довкілля, рівень санітарно-гігієнічної культури осіб, які здійснюють догляд за дитиною. У більшості здорових новонароджених, не залежно від форми перебування їх в акушерському стаціонарі, процес становлення КМБЦ проходить через фазу значного обсіменіння УПЕ (56,3 %, 60,4 %, 55,5 % відповідно у 1а, 1б, 1в), які можуть мати як природнє (материнське), так і нозокоміальне походження, що обумовлює подвійне значення останніх для організму дитини: як негативне (сприяють виникненню синдромів дисадаптації та ГСІ), так і фізіологічне.

1. Сумісне перебування матері і дитини у пологовому будинку сприяє швидкому та адекватному формуванню облігатної кишкової мікрофлори, зменшенню частоти виникнення синдромів дисадаптації, прискорює набір ваги тіла немовлят, покращує лактаційний процес та показники бактеріального складу материнського молока.

2. Лише умови істинного сумісного перебування матері і дитини в окремій ізольованій палаті забезпечують найменшу частоту виникнення тих синдромів дисадаптації, які залежать від колонізаційних процесів, а саме токсичної еритеми (42,1 %, 58,9 %, 35,0 % відповідно у 1а, 1б, 1в), кишкових розладів (42,1 %, 33,3 %, 20,0%*а - в ранньому; 46,7 %, 50,0 %, 26,3 % в - пізньому неонатальному періоді), шкірних проявів алергічного діатезу (40,0 %, 38,5 %, 5,3 %*а-б), а також “малих” форм ГСІ (15,8 %, 10,3 %, 5 %*а).

3. Серед трьох можливих форм перебування дитини з матірю (роздільне, відстрочене сумісне, істинне сумісне) найбільш поширенішою в акушерських стаціонарах м. Києва була відстрочена сумісна, характерною особливістю якої є відокремлення дитини від матері в перші години життя. Значна перевага останньої (біля 70 % дітей щорічно) не забезпечувала упродовж 1996-1998 рр. зниження показників захворюваності на ГСІ як серед новонароджених в цілому (5,55 ‰ - 7,04 ‰), так і серед новонароджених, виписаних із відділень “Мати-дитина” (5,7 ‰ - 6,2 ‰).

4. Основними причинами раннього і значного обсіменіння УПЕ кишечника новонароджених є: у сучасних акушерських стаціонарах - відокремлення дитини від матері в перші години життя, а в перепрофільованих - також висока щільність розташування (по 2-3 пари), використання одних і тих самих епідемічно значимих предметів довкілля, низький рівень санітарно-гігієнічної культури породіль.

5. До факторів, що впливають на формування КМБЦ і сприяють виникненню ГСІ, відносяться: фактори ризику з боку матері (стан здоровя (p<0,01), несприятливі фактори перебігу вагітності (0,1<p<0,05) та пологів (p=0,05)), порушення у вагінальній мікрофлорі (p<0,05)), форма перебування дитини в акушерському стаціонарі, його проектна забудова, від якої залежить можливість ізоляції кожної окремої пари, показники мікробної екосистеми довкілля, рівень санітарно-гігієнічної культури осіб, які здійснюють догляд за дитиною.

6. У більшості здорових новонароджених, не залежно від форми перебування їх в акушерському стаціонарі, процес становлення КМБЦ проходить через фазу значного обсіменіння УПЕ (56,3 %, 60,4 %, 55,5 % відповідно у 1а, 1б, 1в), які можуть мати як природнє (материнське), так і нозокоміальне походження, що обумовлює подвійне значення останніх для організму дитини: як негативне (сприяють виникненню синдромів дисадаптації та ГСІ), так і фізіологічне. Умови істинного сумісного перебування забезпечують більш пізню появу УПЕ у складі КМБЦ дитини, на тлі уже сформованої біфідофлори, що своїм наслідком має менш напружений клінічний перебігу неонатального періоду.

7. Не встановлено суттєвого негативного впливу бактеріальної флори материнського молока на процес становлення кишкової мікрофлори у новонароджених та клінічний їх стан, зокрема на появу кишкових розладів. Тому якісні та кількісні мікробіологічні показники бактеріального складу материнського молока не можуть слугувати критеріями протипоказань щодо грудного вигодовування своїх дітей.

8. Виключно грудне вигодовування новонароджених дітей без значних відхилень у фізичному розвитку не призводить до порушень показників водного, вуглеводного та білкового обмінів; сприяє ефективній лактації, швидким темпам набору ваги тіла дитини.

Практичні рекомендації.

1. Для покращення виходжування новонароджених дітей у пологових будинках необхідно: - підвищити якість обстеження та лікування жінок репродуктивного віку і вагітних; зокрема бактеріального вагінозу;

- удосконалити методику ведення пуповинного залишку;

- забезпечити якомога ранню колонізацію новонароджених материнською мікрофлорою широким впровадженням істинної форми сумісного перебування;

- зменшити можливість обсіменіння їх УПБ за рахунок ізоляції кожної пари мати-дитина, ранньої виписки, сприяння виключно грудному вигодовуванню, підвищення санітарно-гігієнічної культури осіб, які здійснюють догляд за дитиною (медперсоналу та матерів);

2. Виявлення УПЕ у здорових новонароджених дітей необхідно розцінювати як фазу формування КМБЦ, яка при сприятливих умовах (грудне вигодовування, достатній вміст облігатної мікрофлори, задовільний розвиток) самостійно може трансформуватися до фізіологічної норми, а кишкові розлади при стабільному збільшені ваги - як транзиторну дисфункцію кишечнику.

3. Кількісні та якісні показники кишкового мікробіоценозу необхідно оцінювати в динаміці і враховувати, в першу чергу, клінічний стан дитини та рівень облігатної мікрофлори в КМБЦ, а із показників факультативної його частини - кількісне співвідношення УПБ з біфідофлорою (більш як 0,1 %) та наявність їх асоціацій. Тільки при присутності певних факторів патогенності у УПЕ на тлі низької кількості біфідобактерій та зниження імунної відповіді у дитини їх потрібно вважати безпосередньо небезпечними.

4. Бактеріологічні показники материнського молока не можуть слугувати критеріями протипоказань щодо грудного вигодовування.

5. Новонароджені без значних порушень у фізичному розвитку не потребують напування та догодовування молочними сумішами у перші дні життя.

6. Моніторинг за обсіменінням кишечнику УПЕ може бути прогностичним методом оцінки епідемічної ситуації у пологовому будинку. пологовий новонароджений септичний патогенний

1. Клініко-мікробіологічна оцінка впливу материнського молока на стан новонароджених дітей // Медичні перспективи. - 1999. - том 4, № 2.- С. 54-57.

2. Особливості формування кишкового мікробіоценозу у новонароджених дітей під час перебування в акушерському стаціонарі // Укр. мед. Часопис. - 1999. - № 6 (14) - ХІ/ХІІ. - С.130-134.

3.Формування кишкового біоценозу у здорових доношених новонароджених дітей та фактори, що його обумовлюють (літ. огляд) // Перенатологія та педіатрія. -1999. - №3. - С.38-44

4. Мікробіологічна характеристика мікробіоценозів немовлят в залежності від режиму перебування // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. Збірка. - К.: ”Знання України”, 2000. - № 22. - С.72-77.

5. Микробиологическая оценка влияния материнского молока на процесс формирования кишечной микрофлоры у новорожденных // “Внутрішньоутробні (вроджені) інфекції новонароджених”: Матеріали 1 Конгресу неонатологів України. - Харків, 1998. - С.92-95.

Размещено на .ru