Клініко-мікробіологічні особливості некротичного ентероколіту новонароджених - Автореферат

Актуальною проблемою неонатології, яка суттєво впливає на показники захворюваності та смертності новонароджених, є некротичний ентероколіт (НЕК) (С.В. Частота цього захворювання в новонароджених коливається від 2,2 до 16 % залежно від гестаційного віку, рівень летальності серед дітей, які захворіли на НЕК, досягає 40 %, а після оперативних втручань - 60 %, незважаючи на розвиток сучасних технологій виходжування та лікування новонароджених (С.В. Найбільш детально клінічні та рентгенологічні ознаки НЕК представлені в класифікації Bell (1978), однак діагностика НЕК у початковій стадії його розвитку частіше всього ґрунтується на субєктивній оцінці неспецифічних клінічних даних і значною мірою визначається індивідуальними особливостями трактування цих даних лікарем. Вивчення чинників ризику, розроблення критеріїв ранньої діагностики та визначення провідних етіологічних чинників допоможуть розробити ефективні методи профілактики та забезпечить проведення своєчасного адекватного лікування новонароджених дітей з НЕК. Вдосконалити ранню діагностику некротичного ентероколіту на підставі визначення факторів ризику та клініко-мікробіологічних особливостей некротичного ентероколіту в новонароджених.Для всіх дітей, які перебували під наглядом, враховували результати стандартних обєктивного і додаткових обстежень, включаючи загальні аналізи крові та сечі, стандартні біохімічні аналізи, імунологічні обстеження (IGA, IGM, IGG у сироватці крові), копроскопічний аналіз, мікробіологічні дослідження (посіви з крові, пупка, харкотиння, слизової зіву) та вірусологічне обстеження на віруси респіраторної групи. Діагностичні критерії НЕК опрацьовували на підставі порівняльного аналізу клінічних показників і результатів додаткових обстежень, у яке були залучені 2 групи дітей: 1 групу сформували померлі діти, діагноз НЕК у яких був підтверджений на автопсії (16 новонароджених); 2 групу - діти з НЕК I стадії (підозра на НЕК) захворювання (53 новонароджених). За відсотком дітей з патологічною неврологічною симптоматикою групи не відрізнялись, але в основній групі спостерігались важчі ураження ЦНС, а саме: судомний синдром, який в основній групі зустрічався у 27 (26,0 %) дітей, а в групі порівняння - у 3 (7,3 %) (ч2 = 6,22; р<0,01); набряк головного мозку за даними нейросонографічного дослідження, - відповідно, у 42 (40,4 %) та у 5 (12,2 %) немовлят (ч2 = 10,67; р<0,01). Найбільш частою клінічною ознакою НЕК у трьох підгрупах основної групи новонароджених дітей було здуття живота, яке у підгрупі НЕК I зустрічалось у 45 (85 %) немовлят, в підгрупі НЕК II та НЕК III - у 100 % (р>0,05); дуоденогастральний рефлюкс частіше зустрічався у дітей з НЕК II (n = 19; 70,4 %) і III стадії захворювання (n = 12; 50,0 %) (р>0,05) порівняно з дітьми з НЕК I (n = 21; 39,6 %) (ч2 = 6,76; р0,05); єюнальний вміст у шлунку був виявлений у 9 (17,0 %) немовлят з НЕК I, у 9 (33,3 %) з НЕК II (р>0,05) та у 14 (58,3 %) дітей з НЕК III стадії (ч2 = 13,48; р<0,001 між підгрупами НЕК I та НЕК III). Клінічні ознаки, що вказували на розвиток НЕК, поєднувалися з рентгенологічними ознаками: нерівномірність заповнення кишкових петель виявлено в 20,51 % дітей з НЕК I, у 33,33 % хворих з НЕК II та в 70,83 % новонароджених з НЕК III стадії захворювання; роздуті газом шлунок і кишечник мали 7,69 %, 37,03 % та 62,5 % дітей відповідно; потовщення стінки кишечника виявлено лише в новонароджених з НЕК II (11,11 %) та з НЕК III (16,66 %) стадії захворювання.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні провідних факторів ризику та клінічних особливостей перебігу некротичного ентероколіту (НЕК) в новонароджених. Серед новонароджених, які вимагають лікування в умовах відділень інтенсивної терапії, загальна частота НЕК становить 37 %, а частота розвитку II - III стадії захворювання - 4 %. Провідними чинниками ризику розвитку НЕК є пізній гестоз вагітних, хронічні захворювання травного каналу у матері, гестаційний вік новонародженого ? 31 тиж., перенесена асфіксія, низькі оцінки за шкалою Апгар (менше 4 балів на 1 хвилині і менше 7 балів на 5 хвилині), застосування штучної вентиляції легень, використання катетера у вені пуповини, поліцитемія, затримка початку ентерального харчування довше 3 діб від народження, синдром поліорганної дисфункції з перших годин життя, наявність перинатальних інфекцій. Клініко-діагностичними критеріями НЕК в новонароджених є: основні - різке здуття живота (2,5 бала), виступаючі петлі кишечника (2,5 бала), різке зменшення або відсутність кишкової перистальтики (5 балів), симптом “порожнього кишечнику”(4,5 бала), шлунково-кишкова кровотеча (5 балів), поліорганна дисфункція (3 бали), тромбоцитопенія (20,0 х 109/л) (1,5 бала), а також роздуті газом шлунок і (або) кишечник (1,5 бала) і нерівномірно заповнені вмістом кишкові петлі (2 бали) за даними рентгенографії. Для ранньої діагностики НЕК пропонується використовувати такі діагностичні критерії: основні - поява різко

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ