Клініко-лабораторне обґрунтування застосування "Трофосана" у комплексному лікуванні хворих з одонтогенними абсцесами - Автореферат

Гострі обмежені одонтогенні гнійно-запальні процеси мяких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї займають одне із провідних місць у структурі хірургічних стоматологічних захворювань. Такі ускладнення збільшують обсяги витрат на лікування, тривалість перебування хворих у стаціонарі, а також строки тимчасової непрацездатності. Це свідчить про медичну та соціально-економічну значимість проблеми підвищення ефективності лікування і профілактики ускладнень у хворих з одонтогенними абсцесами (Тимофєєв О.О., 2002, 2004). Вивченням резистентності організму хворих із гнійно-запальними процесами мяких тканин займалися дуже багато дослідників, але в жодній роботі не було вивчено стан резервних можливостей організму хворих після виписки їх із стаціонару, тобто у реабілітаційному періоді. Розробити лікувально-профілактичні заходи, із врахуванням загального та місцевого використання препарату "Трофосан-4", у комплексному медикаментозному лікуванні хворих з одонтогенними абсцесами щелепно-лицевої ділянки та шиї.Друга група спостереження - 63 хворих з одонтогенними абсцесами, у комплекс лікувальних заходів яких був включений препарат "Трофосан-4" (дозволений Міністерством охорони здоровя України, гігієнічний висновок №1728 від 28.05.98 р.) та інші сучасні медикаментозні препарати для загального (кетанов, цифран СТ) і місцевого застосування (мірамістін, стрептонітол). Число нейтрофілів, що емігрували через слизову оболонку щоки, у хворих I групи спостереження при госпіталізації було збільшеним і склало 31,2±2,7 шт., а активність у них катіонних білків - знижена до 0,43±0,08 ум.од., що вірогідно відрізнялося (р<0,001) у порівнянні з контрольною групою. Для обстеження загальної неспецифічної резистентності організму за допомогою НСТ-теста обчислювали число активованих (нестимульованих і стимульованих) нейтрофілів, цитохімічний показник активності катіонних білків і резерв активації нейтрофілів периферичної крові хворого. На підставі отриманих даних нами було встановлено, що у хворих I групи спостереження, тобто в обстежених з обмеженими гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин обличчя та шиї, при госпіталізації у стаціонар виявлений знижений рівень загальної неспецифічної резистентності організму. Таким чином, при виписці обстежуваних I групи спостереження (які лікувалися традиційним методом) зі стаціонару число активованих (нестимульованих) нейтрофілів було нижче норми в 1,6 рази, число активованих (стимульованих) нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові - в 1,5 рази менше, ніж у здорових людей.В 70,8% виписаних зі стаціонару хворих, у період неповного одужання, спостерігається астенічний синдром (мязова слабкість, поганий сон, зниження розумової та фізичної працездатності та ін.), а також зареєстрована висока частота виявлення різних загальних захворювань (фурункулів, карбункулів, тонзилітів, ринітів, ГРВІ), які поєднувалися між собою та рецидивували. Повне клінічне одужання у всіх хворих із гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями відбувається не раніше, ніж через 1,5-2 місяці після завершення комплексного традиційного лікування. Обєктивними тестами ефективності проведеного лікування хворих одонтогенними абсцесами та встановлення прогнозу клінічного перебігу захворювання є вивчення числа нейтрофілів, що емігрували через слизову оболонку щоки та (або) альвеолярного відростка щелепи у ділянці патологічного вогнища, та визначення у них активності катіонних білків і/або лужної фосфатази. Використання даного препарату в комплексному медикаментозному лікуванні хворих із одонтогенними абсцесами дозволяє нормалізувати фактори місцевої та загальної неспецифічної резистентності організму до виписки їх зі стаціонару та скоротити у реконвалесцентному періоді частоту виявлення астенічного синдрому в 5,5 разів (з 70,8% до 12,1%). При традиційному місцевому лікуванні гнійних ран у хворих з одонтогенними абсцесами нам вдалося накласти первинно-відстрочені та ранні вторинні шви тільки в 67,4% випадках з ефективністю в 87,1%.

2. Основний зміст роботи

У дисертації вирішене актуальне науково-практичне завдання стоматології - підвищення ефективності лікування та профілактики ускладнень у хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин шляхом клінічного обґрунтування та впровадження в лікувальну практику розробленого комплексного лікування з використанням препарату "Трофосан-4" і сучасних комбінованих мазевих повязок для лікування гнійних ран.

1. При госпіталізації хворих з одонтогенними абсцесами мяких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї виявлене достовірне зниження факторів місцевої та загальної неспецифічної резистентності організму. У динаміці лікування та при виписці їх зі стаціонару виявлений тимчасовий імунодефіцит, який спостерігається на всіх етапах проведеної загальноприйнятої комплексної медикаментозної терапії. Тимчасовий імунодефіцит зберігається також у реконвалесцентному періоді протягом 1,5-2 місяців після виписки хворих. В 70,8% виписаних зі стаціонару хворих, у період неповного одужання, спостерігається астенічний синдром (мязова слабкість, поганий сон, зниження розумової та фізичної працездатності та ін.), а також зареєстрована висока частота виявлення різних загальних захворювань (фурункулів, карбункулів, тонзилітів, ринітів, ГРВІ), які поєднувалися між собою та рецидивували. Повне клінічне одужання у всіх хворих із гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями відбувається не раніше, ніж через 1,5-2 місяці після завершення комплексного традиційного лікування.

2. Обєктивними тестами ефективності проведеного лікування хворих одонтогенними абсцесами та встановлення прогнозу клінічного перебігу захворювання є вивчення числа нейтрофілів, що емігрували через слизову оболонку щоки та (або) альвеолярного відростка щелепи у ділянці патологічного вогнища, та визначення у них активності катіонних білків і/або лужної фосфатази. Достовірним тестом ефективності лікування та прогнозу перебігу гострого запального процесу мяких тканин є визначення виразності термоасиметрії шкірних покривів у ділянці навколощелепових мяких тканин патологічного вогнища та здорової сторони. Наявність термоасиметрії шкіри або стінки післяопераційної гнійної рани в 1,0°С і більше, у динаміці проведеного місцевого лікування, є протипоказанням для накладення первинно-відстрочених і ранніх вторинних швів.

3. Тимчасовий імунодефіцит у хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними процесами мяких тканин обличчя та шиї може бути усунутий шляхом призначення апробованої нами імунокоррегуючої терапії - перорального застосування вітчизняного комплексного препарату на натуральній основі "Трофосан-4". Використання даного препарату в комплексному медикаментозному лікуванні хворих із одонтогенними абсцесами дозволяє нормалізувати фактори місцевої та загальної неспецифічної резистентності організму до виписки їх зі стаціонару та скоротити у реконвалесцентному періоді частоту виявлення астенічного синдрому в 5,5 разів (з 70,8% до 12,1%). В 2-х місячний строк після виписки хворих зі стаціонару, які лікувалися із застосуванням "Трофосан-4", нам вдалось скоротити виявлення таких захворювань як фурункули, карбункули, тонзиліти, риніти та ГРВІ в 7,5 разів (з 70,8% до 9,1%).

4. У гнійно-некротичній стадії перебігу ранового процесу і/або фазі грануляцій найбільш раціонально використовувати місцеві комбіновані вітчизняні препарати "Мірамістін-Дарниця" або "Стрептонітол-Дарниця". Комбінований препарат "Трофосан-4" для місцевого впливу на гнійну рану необхідно застосовувати тільки у фазі розвитку грануляцій. Використання перерахованих сучасних комбінованих препаратів для місцевого лікування гнійних ран дозволило нам в 100% випадках, тобто всім прооперованим хворим, накласти первинно-відстрочені та ранні вторинні шви з ефективністю в 98,4%. При традиційному місцевому лікуванні гнійних ран у хворих з одонтогенними абсцесами нам вдалося накласти первинно-відстрочені та ранні вторинні шви тільки в 67,4% випадках з ефективністю в 87,1%.

5. Запропонований нами комплекс лікувальних препаратів ("Трофосан-4", "Цифран СТ", "Кетанов", "Мірамістін-Дарниця", "Стрептонітол-Дарниця"), який використовувався для загального та місцевого медикаментозного лікування одонтогенних абсцесів мяких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї, дозволив скоротити строки проведеного лікування на 3,8 ліжко-днів та знизити число ускладнень, що розвинулися в післяопераційному періоді.

Практичні рекомендації

1. При лікуванні хворих з одонтогенними абсцесами рекомендується пероральне застосування препарату на натуральній основі - "Трофосан-4". Застосовується по одній чайній ложці (приблизно 7-8 грам) за 30 хвилин до їжі (або через 2-2,5 години після прийому їжі) 3 рази на день, запиваючи 1/2 склянкою теплої води, протягом двох тижнів. Комплексний препарат "Трофосан-4" протипоказаний при алергії до меду та при важкій формі цукрового діабету.

2. Для антибактеріального лікування хворих із гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями мяких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї пропонується використати пероральний антибіотик - "Цифран СТ", що призначається дорослим і дітям старше 16 років по 1 таблетці (ципрофлоксацин - 500 мг і тінідазол - 600 мг) 2 рази на день від дня госпіталізації або через 3-4 дні після парентерального введення препаратів цефазолінового ряду або інших антибіотиків (при проведенні сходинчастої антибактеріальної терапії). Тривалість лікування становить 7-10 днів.

3. З метою проведення знеболювання в післяопераційному періоді у хворих з одонтогенними абсцесами рекомендується використовувати кетанов (нестероїдний ненаркотичний анальгетик), що призначається перорально по 20 мг 3 рази на день (у перші дві доби) і по 10 мг 2 рази на день (з 3 по 7 добу).

4. У гнійно-некротичній стадії перебігу ранового процесу і/або фазі розвитку грануляцій доцільно використовувати мазеві комбіновані лікарські препарати "Мірамістін-Дарниця" або "Стрептонітол-Дарниця", які накладаються на гнійну рану із щоденною заміною стерильної мазевої марлевої повязки до повного очищення рани та накладання первинно-відстрочених або вторинних швів.

5. Комбінований лікарський препарат "Трофосан-4" для місцевого впливу на гнійну рану необхідно застосовувати у вигляді аплікацій у хворих з абсцесами (після розкриття гнійного вогнища) тільки у фазі розвитку грануляцій. Препарат накладається у вигляді мазевих повязок на післяопераційну рану (на стерильну марлеву серветку) із щоденною її заміною і з наступним накладенням ранніх вторинних швів.

1. Тимофєєв О.О., Вєсова О.П., Горобець О.В., Камінський В.В., Лєснухін В.Л., Мельничук Д.В., Вітковська С.В. Лікування гнійно-запальних захворювань мяких тканин та пошкоджень нижньої щелепи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Вип. №11. - Кн. 3. - С. 455-462. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз.

2. Тимофеев А.А., Витковская С.В.. Изучение общей неспецифической резистентности организма у больных с одонтогенными абсцессами // Современная стоматология. - 2002. - №3. - С. 98-100. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Тимофеев А.А., Горобец Е.В., Весова Е.П., Леснухин В.Л., Витковская С.В., Мазен Тамими. Опыт использования препарата кетанов в челюстно-лицевой хирургии // Современная стоматология. - 2003. - №2. - С. 73-76. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз.

4. Тимофеев А.А., Витковская С.В., Корчак Л.Ф. Применение "Трофосана-4" в комплексной терапии больных с одонтогенными абсцессами // Современная стоматология. - 2003. - №3. - С. 51-53. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Тимофєєв О.О., Вітковська С.В., Корчак Л.Ф. Імунокоррегуюча терапія у хворих з одонтогенними абсцесами // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2003. - Вип. №12. - Кн. 2. - С. 354-359. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Тимофеев А.А., Горобец Е.В., Весова Е.П., Витковская С.В., Мазен Штай Тамими, Ковалев М.В., Леснухин В.Л., Тимощук С.М. Оценка эффективности антибактериального препарата "Цифран СТ" для лечения и профилактики гнойно-воспалительных процессов челюстно-лицевой области // Современная стоматология. - 2004. - №1. - С. 92-96. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

7. Тимофеев А.А., Ковалев М.В., Витковская С.В. Применение современных комбинированных препаратов в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний мягких тканей челюстно-лицевой области и шеи // Современная стоматология. - 2004. - №3. - С. 83-88. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

8. Тимофєєв О.О., Горобець О.В., Вєсова О.П., Вітковська С.В., Мазен Штай Тамімі, Камінський В.В., Ковальов М.В., Лєснухін В.Л., Тимощук С.М. Доцільність використання антибактеріальної терапії в щелепно-лицевій хірургії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип. 13. - Кн. 1. - С. 87-95. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

9. Тимофеев А.А., Весова Е.П., Горобец Е.В., Витковская С.В., Компаниец Т.В. Перспективы применения цитологических и цитохимических методов диагностики для определения эффективности лечения заболеваний челюстно-лицевой области // Современная стоматология. - 2005. - №3. - С. 108-113. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

10. Тимофеев А.А., Витковская С.В. Обоснование использования иммунокоррегирующей терапии у больных с острыми ограниченными гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области и шеи // Современная стоматология. - 2006. - №3. - С. 93-102. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

11. Tymofyeyev O.O., Vitkovska S.V., Kovalev M.V. Modern methods of treatment of purulent wounds of soft tissue maxillofacial area and neck // Joint 3rd congress of Baltic Orthodontic Association and 5th Congress of Baltic Association for Maxillofacial and Plastic Surgery. - Riga (Litvia) - 2002. - May. - 23-25. - Р. 41. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання тез.

12. Tymofyeyev O.O., Gorobes O.V., Vitkovskaja S.V., Melnichuk D.V. Body NON-specific resistance in patients with maxillofacial diseases // Int. J. Oral Maxillofac. Surg. - 2003. - 32 (Supplement 1). - P. 57. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання тез.

13. Тимофеев А.А., Витковская С.В. Трофосан в комплексном лечении больных с ограниченными гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области и шеи // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Вып. 6. - Харьков. - 2003. - С. 158-160. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

14. Тимофеев А.А., Витковская С.В. Использование иммунотерапии при лечении больных с одонтогенными абсцессами // Збірник наукових праць інституту стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2004. - Вип. 1. - С. 4-7. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

15. Tymofyeyev O.O., Vitkovska S.V., Kovalev M.V. Prospects of application of the combined preparations on modern synthetic hydrophilic bases at local treatment of posttraumatic wounds in maxillofacial area // Stomatologija (Baltic Dental and Maxillofacial Journal). - Riga (Latvia). - 2005. - №1. - P. 16. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання тез.

16. Tymofyeyev O.O., Vitkovska S.V., Kovalev M.V. Features of soft tissues purulent wounds treatment of parotideomasseteric area // Stomatologija (Baltic Dental and Maxillofacial Journal). - Riga (Latvia). - 2006. - №1. - P. 41-42. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання тез.

17. Тимофеев А.А., Витковская С.В., Блинова В.П. Иммунокоррегирующая терапия у больных с одонтогенными абсцессами // Збірник наукових праць інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика. - Київ, 2007 р. - Вип. 2. - С. 10-14. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

Размещено на Allbest.ru