Клініко-лабораторне обґрунтування застосування фторовмісних композитів при пломбуванні постійних зубів - Автореферат

Сьогодні кожна пята пломба накладається вдруге, що вказує на необхідність удосконалення відомих та розробки нових пломбувальних матеріалів з метою покращення їх технологічних характеристик (Б. Мікробна флора, що міститься на поверхні пломби, є однією з основних причин розвитку рецидиву карієсу зубів і запальних захворювань тканин пародонту (Р.В. Тому новою концепцією в профілактиці захворювань твердих тканин зубів і слизової оболонки порожнини рота (СОПР) є «гіпотеза екології зубної бляшки», згідно з якою слід не ліквідувати зубну бляшку, а корегувати її мікробний склад, знижуючи таким чином рівень патогенності мікроорганізмів (П.Р. Використання для пломбування зубів матеріалу, що містить адекватний бактеріостатичний компонент, дає можливість знизити ризик появи рецидиву карієсу та захворювань СОПР, зменшити негативний вплив мікроорганізмів (біопошкодження) на стан поверхні пломби (И.Г. Дослідження з вивчення зазначених змін дозволять виявити вплив ФН та обґрунтовано керуватися цим при виборі пломбувального матеріалу, що, загалом, сприятиме зниженню кількості ускладнень безпосередньо після пломбування та впродовж функціонування відновленого зуба.Для пломбування каріозних порожнин використовували ФКМ з ФН «Стомазіт LC» (Ctoma) - 95 зубів (29,2%), «Charisma» (Heraeus Kulzer) - 79 зубів (24,3%) та ФКМ без фтору «Latelux» (Ctoma-Технология) - 81 зуб (24,9%), «XRV Herculite» (Kerr) - 70 зубів (21,6%). зуб композит пломбувальний фторовмісний Визначення та порівняння динаміки виходу іонів фтору з матеріалів «Стомазіт LC» (наповнювач трифторид ітербію) та «Charisma» (наповнювач барій-алюміній-фтористе скло) проводили чутливим спектрофотометричним методом, що базується на появі потрійного (1:1:1) комплексу фторид-іону с алізарин-комплексоном та лантаном (III) (О.В. В дослідженнях «in vitro» 30 зразків у вигляді дисків діаметром 6 мм, товщиною 2 мм поміщали в чашку Петрі з нативними клітинами букального епітелію здорових донорів трьох вікових груп (1-ша група - пацієнти віком 18-22 років; 2-га група - 29-34 років; 3-тя група 51-55 років). Вивчення «in vivo» букального епітелію здійснено у хворих трьох аналогічних вікових підгруп після пломбування зубів ФКМ з ФН (21 пацієнт) і ФКМ без фтору (21 пацієнт) у періоди: через одну та 30 діб після лікування. По 9 зразків кожного композиту (72 зразки - ФКМ з фтором і 72 - ФКМ без фтору) було розміщено в чашках Петрі з кожним видом мікроорганізму, у стандартному двошаровому поживному середовищі (нижній - «голодний», верхній - «поживний»).У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування постійних зубів шляхом обґрунтованого використання фторвмісних фотокомпозитів. Виділення іонів фтору з ФКМ з ФН у навколишню рідину відбувається нерівномірно і достовірно (р <0,05) залежить від часу експозиції: активна в перші тижні (4,0-2,5 мкг/мл), у подальшому, впродовж півроку, поступово знижується (1,5-0,2 мкг/мл). Наявність пломб у зубах жувальної групи, виконаних ФКМ з ФН, не викликала достовірних змін енергетичного стану клітин букального епітелію пацієнтів (через 24 години та 1 місяць) порівняно з даними, визначеними до пломбування (р > 0,05). Медіани значень ЕНЯ та амплітуди зміщення ядер у пробах клітин букального епітелію при контакті з ФКМ з ФН не відрізнялись від контролю (фосфатного буфера) упродовж усього терміну дослідження (5хв., 1 год., 24 год., 7 діб), що свідчить про біологічну індиферентність ФКМ даної групи (аналогічні результати отримані і при дослідженні ФКМ без фтору). Кількість Lactobacterium на реставраціях ФКМ з ФН вірогідно нижча (р = 0,02) порівняно з реставраціями без фтору; виявлено тенденцію пригнічення зростання умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів без порушення складу індигенної мікрофлори зубного нальоту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування постійних зубів шляхом обґрунтованого використання фторвмісних фотокомпозитів.

1. Вміст іонів фтору вірогідно залежить від складу ФКМ і виду ФН (р 0,05).

2. Виділення іонів фтору з ФКМ з ФН у навколишню рідину відбувається нерівномірно і достовірно (р < 0,05) залежить від часу експозиції: активна в перші тижні (4,0-2,5 мкг/мл), у подальшому, впродовж півроку, поступово знижується (1,5-0,2 мкг/мл).

3. Біофізичними дослідженнями визначено, що фторовмісні сполуки, які виділяють ФКМ з ФН, не чинять негативного впливу на живі клітини. Наявність пломб у зубах жувальної групи, виконаних ФКМ з ФН, не викликала достовірних змін енергетичного стану клітин букального епітелію пацієнтів (через 24 години та 1 місяць) порівняно з даними, визначеними до пломбування (р > 0,05). Медіани значень ЕНЯ та амплітуди зміщення ядер у пробах клітин букального епітелію при контакті з ФКМ з ФН не відрізнялись від контролю (фосфатного буфера) упродовж усього терміну дослідження (5хв., 1 год., 24 год., 7 діб), що свідчить про біологічну індиферентність ФКМ даної групи (аналогічні результати отримані і при дослідженні ФКМ без фтору).

4. Коефіцієнт адгезії штамів мікроорганізмів (бактерій, грибів) до поверхні зразків вірогідно нижче для ФКМ з ФН (р < 0,05). Кількість Lactobacterium на реставраціях ФКМ з ФН вірогідно нижча (р = 0,02) порівняно з реставраціями без фтору; виявлено тенденцію пригнічення зростання умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів без порушення складу індигенної мікрофлори зубного нальоту.

5. Погіршення якості пломб із ФКМ без фтору відбувається на півроку раніше та в 2,2 раза частіше, ніж пломб з ФКМ з ФН. За параметром «крайове забарвлення» достовірне (p = 0,01) зниження якості пломб, виготовлених з ФКМ без фтору, виявляється уже через 6 місяців після реставрації зубів. Аналогічну тенденцію відзначено і за параметром «шорсткість поверхні».

6. Триваліше (у порівнянні з ФКМ без фтору) збереження клінічних параметрів якості пломб з ФКМ зі ФН забезпечується активним фторовиділенням (4,0-2,5 мкг/мл) під час періоду стабілізації. У подальшому, наявність фторовмісних сполук перешкоджає адгезивній активності мікроорганізмів і розвитку біопошкоджень поверхні композиту.

Практичні рекомендації: 1. При виборі ФКМ для застосування в стоматологічній практиці слід керуватися складом наповнювача.

2. ФКМ з ФН є матеріалами високої міцності, здатними корегувати склад мікрофлори зубного нальоту і, таким чином сприяти збереженню якісних характеристик реставрації.

3. Застосування ФКМ з ФН виправдано в комплексі лікування каріозних уражень на поверхнях зі складним гігієнічним забезпеченням.

4. Виходячи з того, що ФКМ з ФН мають виражений бактеріостатичний ефект, доцільно застосовувати їх для пломбування зубів у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта (це сприяє зниженню рівня бактеріального обсіменіння патогенною мікрофлорою поверхні пломб та є опосередкованою профілактикою).

5. Для моніторингу стану поверхні пломб, виготовлених з ФКМ, контрольні огляди відновлених поверхонь зубів доцільно проводити кожні півроку.

1. Рябоконь Е.Н. Определение фторвыделяющей способности фотоотверждаемых композитов / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина // Медицина сегодня и завтра. - 2008. - № 2. -С. 45-48. Особистий внесок автора полягає у приготуванні зразків матеріалу, проведенні та узагальненні наукової літератури про дію фтору та пломбувальні матеріали, аналізі результатів дослідження, написанні статті.

2. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих фотоотверждаемых композитных пломбировочных материалов на электроотрицательность ядер клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.В. Колупаева // Експериментальна і клінічна медицина. - 2009. - № 2 - С. 14-145. Автором особисто проведено аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, приготування зразків матеріалу, забір матеріалу для цитобіофізичного дослідження, аналізу результатів дослідження, написання статті.

3. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих фотоотверждаемых композитных пломбировочных материалов на амплитуду смещения ядер клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.В. Колупаева // Современная стоматология. - 2009. - № 3. - С. 25-28. Автором особисто проведено аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, приготування зразків матеріалу, забір матеріалу для цитобіофізичного дослідження, аналізу результатів дослідження, написання статті.

4. Рябоконь Е.Н. Влияние композитных пломбировочных материалов с фтором и без нарост грибковой и бактериальной флоры / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, Т.П. Осолодченко // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 1.- С. 6-8. Автор особисто проводив аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу композитів на зростання мікробної флори, приготування зразків матеріалу для бактеріологічного дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

5. Стомазит LC новый отечественный светоотверждаемый пломбировочний материал / В.В. Волков, Ю.И. Довгопол, Г.Ф. Катурова, Л.В. Воропаева, Н.В. Лашина, Т.В. Камина // Стоматолог. -2003. - № 8. - С.12. Автор проводив відбір та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті.

6. Камина Т.В. Влияние фтора и его соединений на формирование и созревание твердых тканей зубов. Профилактика флюороза / Т.В Камина, В.В. Шепилев, О.Д. Бакуменко // Стоматолог. - 2007. - № 2. - С. 40-41. Автор проводив пошук літературних джерел, відбір, діагностику та лікування хворих із захворюваннями твердих тканин зубів, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

7. Камина Т.В. Влияние фтора и его соединений на формирование и устойчивость твердых тканей зуба. Профилактика кариеса / Т.В. Камина, Н.А. Пикуль, В.М. Тертерьян, О.Д. Бакуменко // Стоматолог. - 2007. - № 5. - С.14-16. Автор проводив пошук літературних джерел, діагностику та лікування хворих із захворюваннями твердих тканин зубів, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

8. Камина Т.В. Пломбировочные материалы. Детально о фторсодержащих композитах / Т.В. Камина, О.В. Гайдук // Стоматолог. - 2008. - № 7. - C. 18-20. Автор проводив аналіз та узагальнення наукової літератури, приготування зразків матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

9. Катурова Г.Ф. Опыт клинического применения отечественного светоотверждаемого композитного пломбировочного материала Стомазит LC фирмы «Стома» / Г.Ф. Катурова, Л.В. Воропаева, Т.В. Камина // Материалы науч.-практ. конф. с междун. участием «Від фундаментальних досліджень - до прогресу медицини». - Х., 2004. - С. 272-273 . Автор проводив пошук та аналіз літературних джерел, відбір та лікування хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

10. Рябоконь Е.Н. Сравнительная оценка физико-механических свойств нового отечественного светоотверждаемого композитного пломбировочного материала Стомазит LC / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина, В.В. Волков и др./ Сборник научных трудов «Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии». - Х.: ХГМУ, 2005. - Вып. 9. - С. 206-208. Автор проводив пошук та аналіз літературних джерел, виготовлення зразків матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.

11. Камина Т.В. Опыт применения фторсодержащего композитного фотополимерного пломбировочного материала / Т.В. Камина // Студенческая медицинская наука ХХІ века: Материалы V международной научно-практической конференции, 17-18 ноября 2005. - Витебск: ВГМУ. - 2005. - С. 308-310.

12. Рябоконь Е.Н. Влияние фторсодержащих композитных пломбировочных материалов на интегральные показатели состояния клеток буккального эпителия / Е.Н. Рябоконь, Т.В. Камина // Материалы XIV Междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов «Новые технологии в стоматологи». - Санкт-Петербург, 2009. - С. 181-182. Автор проводив аналіз та узагальнення наукової літератури з впливу пломбувальних матеріалів на біофізичні показники букального епітелію, забір матеріалу для біофізичного дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, формування висновків, написання статті.