Клініко-лабораторне обґрунтування використання біомаркерів запалення для діагностики й оцінки ефективності протизапальної терапії тяжкої бронхіальної астми у дітей - Автореферат

Знаходження та комплексне використання високочутливих неінвазивних засобів визначення бронхолегеневих біологічних маркерів запалення, необтяжливих для пацієнта та швидких у використанні, дозволило б, уникаючи проведення складних інвазивних досліджень, вдосконалити діагностику запального процесу, оптимізувати лікування БА з тяжким перебігом у дітей (О.І. Задачі дослідження: Вивчити динаміку імунної відповіді у дітей, хворих на бронхіальну астму з тяжким перебігом, на фоні терапії інгаляційними кортикостероїдами. Вперше установлено залежність протизапального ефекту інгаляційних кортикостероїдів від тривалості їх використання у дітей, що страждають на бронхіальну астму з тяжким перебігом, на підставі вивчення динаміки біомаркерів запалення: концентрації кінцевих метаболітів оксиду азоту, вільнорадикальних сполук у конденсаті видихуваного повітря, функціональної активності еозинофілів периферичної крові. Виявлено найбільш інформативні анамнестичні та лабораторні показники, які характеризують тяжкість перебігу бронхіальної астми, оцінено їхню динаміку при лікуванні інгаляційними кортикостероїдами, що стало основою для розробки таблиці діагностики тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей. Автор самостійно здійснила патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за досліджуваною проблемою, клінічно обстежила 180 дітей з бронхіальною астмою та 20 здорових дітей, провела дослідження якості життя у 127 хворих на бронхіальну астму та 61 здорової дитини, призначала лікування та проводила динамічне спостереження за хворими, проводила забір матеріалу для лабораторного та мікробіологічного дослідження.У роботі вирішено актуальну задачу педіатрії по покращенню діагностики тяжкої бронхіальної астми у дітей та організації контролю за її перебігом на фоні протизапальної терапії інгаляційними кортикостероїдами. Доведено, що визначення рівня біологічних маркерів запалення у комплексі з клінічними даними та функцією зовнішнього дихання більш інформативно для діагностики тяжкості перебігу та оцінки ефективності терапії інгаляційними кортикостероїдами у дітей, що страждають на бронхіальну астму тяжкого перебігу. Використання інгаляційних кортикостероїдів у дозах, що рекомендовані для лікування тяжкого перебігу, протягом 6 місяців у дітей з бронхіальною астмою тяжкого перебігу призводить до змін на рівні циркуляції у периферичній крові: достовірного зниження рівня загального імуноглобуліну Е сироватки крові у 1,7 рази й зменшення абсолютної та відносної кількості лімфоцитів з антигенною детермінантою CD4. Тяжкий перебіг бронхіальної астми у дітей характеризується підвищенням функціональної активності еозинофілів периферичної крові у 1,8 рази, рівня кінцевих метаболітів оксиду азоту за вмістом нітрит-іону у конденсаті видихуваного повітря у 1,4 рази, рівня вільнорадикальних сполук конденсату видихуваного повітря у 1,2 рази у порівнянні з середньотяжким перебігом захворювання. Оцінюючи кінцевий результат терапії інгаляційними кортикостероїдами тяжкої бронхіальної астми у дітей за динамікою показників якості життя, визначили підвищення “Якості повсякденного життя “на 19,1% у віковій групі 5-7 років; покращення “Якості активного життя” на 24,3%, “Якості пасивного життя” на 10,9% у групі пацієнтів 8-11 років; “Якості активного життя” на 13,5%, “Якості підліткового життя” на 13,2% у віковій групі дітей 12-16 років, що характеризує відновлення фізичної та соціальної активності дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму.

У роботі вирішено актуальну задачу педіатрії по покращенню діагностики тяжкої бронхіальної астми у дітей та організації контролю за її перебігом на фоні протизапальної терапії інгаляційними кортикостероїдами.

1. Доведено, що визначення рівня біологічних маркерів запалення у комплексі з клінічними даними та функцією зовнішнього дихання більш інформативно для діагностики тяжкості перебігу та оцінки ефективності терапії інгаляційними кортикостероїдами у дітей, що страждають на бронхіальну астму тяжкого перебігу.

2. Використання інгаляційних кортикостероїдів у дозах, що рекомендовані для лікування тяжкого перебігу, протягом 6 місяців у дітей з бронхіальною астмою тяжкого перебігу призводить до змін на рівні циркуляції у периферичній крові: достовірного зниження рівня загального імуноглобуліну Е сироватки крові у 1,7 рази й зменшення абсолютної та відносної кількості лімфоцитів з антигенною детермінантою CD4.

3. Терапія інгаляційними кортикостероїдами у високих дозах протягом 6 місяців не впливає на рівень ранкового кортизолу сироватки крові, місцеві побічні дії можуть проявлятися в поглибленні орофарингеального дисмікробіоценозу.

4. Тяжкий перебіг бронхіальної астми у дітей характеризується підвищенням функціональної активності еозинофілів периферичної крові у 1,8 рази, рівня кінцевих метаболітів оксиду азоту за вмістом нітрит-іону у конденсаті видихуваного повітря у 1,4 рази, рівня вільнорадикальних сполук конденсату видихуваного повітря у 1,2 рази у порівнянні з середньотяжким перебігом захворювання.

5. Концентрація кінцевих метаболітів оксиду азоту за рівнем нітрит-іонів у конденсаті видихнутого повітря 8 МКМ/л і більше є маркером тяжкого перебігу бронхіальної астми у дітей.

6. При проведенні терапії інгаляційними кортикостероїдами тяжкої бронхіальної астми у дітей під контролем біомаркерів запалення установили залежність протизапального ефекту топічних кортикостероїдів від тривалості їх використання, що дозволило після продовження курсу 84,4% пацієнтів перевести на лікування середніми дозами топічних стероїдів, відмовитися від використання системних стероїдів внаслідок відсутності важких загострень.

7. Оцінюючи кінцевий результат терапії інгаляційними кортикостероїдами тяжкої бронхіальної астми у дітей за динамікою показників якості життя, визначили підвищення “Якості повсякденного життя “ на 19,1% у віковій групі 5-7 років; покращення “Якості активного життя” на 24,3%, “Якості пасивного життя” на 10,9% у групі пацієнтів 8-11 років; “Якості активного життя” на 13,5%, “Якості підліткового життя” на 13,2% у віковій групі дітей 12-16 років, що характеризує відновлення фізичної та соціальної активності дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму.

Практичні рекомендації

1. Для покращення діагностики тяжкості бронхіальної астми у дітей та контролю за її перебігом на фоні терапії інгаляційними кортикостероїдами у дітей з тяжкою бронхіальною астмою рекомендовано оцінювати у комплексі з клінічними симптомами та показниками, що характеризують бронхіальну прохідність, рівень біологічних маркерів запалення. Його визначення проводиться за допомогою доступних, неінвазивних методів.

2. Аналізуючи дані пацієнта, що страждає на бронхіальну астму, доцільно використовувати діагностичну таблицю. Вважати концентрацію кінцевих метаболітів оксиду азоту за рівнем нітрит-іонів 8 МКМ/л та більше маркером тяжкого перебігу БА.

3. У дітей, хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу, рекомендовано проводити лікування інгаляційними кортикостероїдами з тривалістю курсу, визначеною індивідуально за динамікою клініко-функціональних показників та біомаркерів запалення бронхіальної астми у дозах, які рекомендовані узгоджувальними документами.

4. При використанні інгаляційних стероїдів у дітей, що страждають на бронхіальну астму з тяжким перебігом, доцільно здійснювати мікробіологічний контроль орофарингеального біоценозу до початку терапії та після закінчення, але не більше як через 6 місяців.

5. Рекомендовано проводити дослідження якості життя у дітей, хворих на бронхіальну астму з тяжким перебігом, на фоні лікування інгаляційними кортикостероїдами у комплексі з клініко-лабораторними даними, використовуючи спеціальний опитувальник “Childhood Asthma Questionnaire” D.J. French, M.J. Christie, A. West, адаптована версія В.І. Петров, І.В. Смоленов. Це дозволяє оцінити не лише динаміку показників процесу, але й кінцевий результат впливу терапії на стан, фізичну та соціальну активність дитини.

1. Кизима Н.В. Иммунологические показатели и биомаркеры воспаления в системе мониторинга противовоспалительной терапии у детей, больных бронхиальной астмой тяжелого течения // Український медичний альманах. - 2002. - №5. - С. 49-52.

2. Кизима Н.В. Орофарингиальный микробиоценоз на фоне лечения ингаляционными кортикостероидами у детей, страдающих бронхиальной астмой с тяжелым персистирующим течением // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики: Зб.наук.пр.-Запоріжжя: видав.ЗДМУ, 2003. - Вип.10. - С. 219-224.

3. Кизима Н.В. Оцінка якості життя дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму // Перинатологія та педіатрія. - 2003.- №1. - С. 42-44.

4. Боярська Л.М., Кизима Н.В. Оцінка інтенсивності запального процесу та ефективності інгаляційних кортикостероїдів у дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - №1. - С. 18-21, де автор виконала 80% роботи, аналізуючи наукову літературу, написала матеріал.

5. Недельская С.Н., Боярская Л.Н., Кизима Н.В., Мироненко А.А., Левкин О.А. Аспекты диспансерного наблюдения детей с тяжелым течением бронхиальной астмы // Мат. наук.-практ. конференції “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів”.-Харків.-2000.- С.64-66, де автор виконала 60% дослідницької роботи: спостерігала та проводила лікування дітей з тяжким перебігом БА, зробила статистичну обробку отриманих результатів.

6. Кизима Н.В., Боярська Л.М., Котлова Ю.В., Солодова І.В., Мазур В.І. Визначення вільнорадикальних сполук та їх динаміки під впливом протизапальної терапії у дітей, хворих на важку бронхіальну астму // Тези допов. наук.-практ. конф. “Актуальні питання педіатрії і дитячої хірургії”-Львів. - 2003. - С. 58-59, де автор виконала 60% роботи здійснила обстеження 49 хворих на БА пацієнтів, 16 практично здорових дітей, аналізу та статистичній обробці отриманих результатів, написанню матеріалу.

7. Кизима Н.В., Недельская С.Н., Боярская Л.Н. Применение ингаляционных глюкокортикостероидов в терапии бронхиальной астмы тяжелого течения у детей // Мат. наук праць 1 зїзду алергологів України. - 2002. - С. 72, де автор виконала 90% роботи по спостереженню, проведенню терапії у дітей з тяжким перебігом БА, проведенню клінічного, функціонального, біохімічного дослідження, оцінці отриманих результатів та їх статистичній обробці, написанню матеріалу.