Клініко-лабораторне обґрунтування корекції порушень гомеостазу ротової порожнини у дітей з гострим лімфобластним лейкозом та лімфогранулематозом - Автореферат

бесплатно 0
4.5 273
Характеристика підвищення резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей з онкогематологічною патологією на підставі вивчення особливостей перебігу стоматологічних хвороб та завдяки застосуванню лікувально-профілактичного комплексу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Сучасні підходи до лікування та діагностики онкогематологічних хвороб дозволили досягти в 95% дітей, хворих на гострий лімфобластний лейкоз, та 98% хворих на лімфогранулематоз стійкої ремісії впродовж перших 4 років. У хворих на гостру лейкемію та злоякісні лімфоми поряд із патологією внутрішніх органів і систем виявляється ураження слизової оболонки порожнини рота, пародонта, твердих тканин зубів. Вивчення цих аспектів визначає актуальність досліджень, спрямованих на оптимізацію методів лікування і профілактики патологічних змін у твердих тканинах зубів та тканинах пародонта в дітей, хворих на гострий лімфобластний лейкоз і лімфогранулематоз. Вивчити поширеність та інтенсивність каріозного процесу і хвороб тканин пародонта в дітей 5-15 років, хворих на гострий лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз. Розробити, оцінити ефективність і впровадити в клініку комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо дітей з онкогематологічними хворобами, спрямований на підвищення резистентності твердих тканин зубів та запобігання прогресуванню запально-дистрофічних змін у тканинах пародонта.Нами було обстежено всього 150 хворих дітей із онкогематологічною патологією, з них - 105 дітей, хворих на ГЛЛ, та 45 дітей, хворих на ЛГМ. До складу третьої групи ввійшли діти, яких обстежили під час стійкої ремісії (від півроку до 5 років) із приводу основної хвороби (ГЛЛ ІІІ та ЛГМ ІІІ). Для поглибленого вивчення стоматологічного статусу в динаміці спостереження було відібрано 30 осіб віком 7-15 років, хворих на ГЛЛ, яких оглянули до та після стоматологічного лікування, які перебували на поліхіміотерапії, та групу з 25 дітей, хворих на ЛГМ того ж віку, які також перебували на онкологічному лікуванні. У дітей 5-6 років, хворих на ГЛЛ, ураженість карієсом тимчасових зубів на першому огляді становила 76,40±10,20% (р<0,05), під час стійкої ремісії цей показник склав 80,0±10,3%, у контрольній групі він становив 46,60±9,10% (р<0,05). При першому клінічному обстеженні встановлено, що в дітей 7-11 років, хворих на ГЛЛ, поширеність гінгівіту становила 46,40±9,40%, а в контрольній групі - 20,50±3,60% (р<0,05); при другому обстеженні (ГЛЛ ІІ) - 78,60±7,70%, що в 3,9 разу вище, ніж в контрольній групі (р<0,01); при третьому - 90,0±5,40%, що у 4,4 разу вище порівняно із соматично здоровими дітьми (р<0,01).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий диференційований підхід до вирішення наукового завдання дитячої стоматології - зменшити ураженість твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей із гемобластозами та злоякісними лімфомами шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів залежно від перебігу основної хвороби. Поширеність карієсу тимчасових зубів у період стійкої ремісії онкогематологічних хвороб склала 93,30±6,80%, інтенсивність - 3,90±0,42, для постійних зубів розповсюдженість - 96,60±5,20%, а інтенсивність - 4,31±0,52 (у контрольній групі - 60,65±4,42% та 1,16±0,25 для тимчасових зубів і 62,60±5,10% та 1,60±0,36 для постійних). У дітей із гемобластозами та злоякісними лімфомами встановлено зниження кислотостійкості емалі, РН ротової рідини, швидкості слиновиділення та підвищення вязкості, зниження мінералізуючої здатності на тлі низького вмісту основних мінеральних компонентів у ній (кальцію, неорганічного фосфору, магнію). Розвиток хвороб тканин пародонта в дітей з онкогематологічною патологією відбувається на тлі інтенсифікації процесів ліпопероксидації та послаблення антиоксидантного захисту в ротовій рідині, що супроводжується зниженням активності каталази, супероксиддисмутази, підвищенням концентрації початкового рівня та вірогідно вищим приростом через 1,5 години інкубації ТБК - реагуючих продуктів. У дітей, хворих на гострий лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз, рекомендовано лікувати карієс у період ремісії основної хвороби.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий диференційований підхід до вирішення наукового завдання дитячої стоматології - зменшити ураженість твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей із гемобластозами та злоякісними лімфомами шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів залежно від перебігу основної хвороби.

1. У дітей 5-15 років, хворих на онкогематологічну патологію, виявлена висока поширеність та інтенсивність стоматологічних хвороб, таких як карієс і хвороби тканин пародонта. Поширеність карієсу тимчасових зубів у період стійкої ремісії онкогематологічних хвороб склала 93,30±6,80%, інтенсивність - 3,90±0,42, для постійних зубів розповсюдженість - 96,60±5,20%, а інтенсивність - 4,31±0,52 (у контрольній групі - 60,65±4,42% та 1,16±0,25 для тимчасових зубів і 62,60±5,10% та 1,60±0,36 для постійних). Поширеність хвороб тканин пародонта у хворих дітей становила 92,0% - 96,60%. Під час обстежень хворих дітей виявлений незадовільний стан гігієни порожнини рота, але найгірші показники гігієнічного індексу були встановлені в період проведення поліхіміотерапії та променевої терапії.

2. У дітей із гемобластозами та злоякісними лімфомами встановлено зниження кислотостійкості емалі, РН ротової рідини, швидкості слиновиділення та підвищення вязкості, зниження мінералізуючої здатності на тлі низького вмісту основних мінеральних компонентів у ній (кальцію, неорганічного фосфору, магнію).

3. Розвиток хвороб тканин пародонта в дітей з онкогематологічною патологією відбувається на тлі інтенсифікації процесів ліпопероксидації та послаблення антиоксидантного захисту в ротовій рідині, що супроводжується зниженням активності каталази, супероксиддисмутази, підвищенням концентрації початкового рівня та вірогідно вищим приростом через 1,5 години інкубації ТБК - реагуючих продуктів.

4. У онкогематологічних хворих установлені зміни показників місцевого гуморального імунітету. Вміст секреторного імуноглобуліну А та активність лізоциму були знижені під час всіх трьох обстежень (первинному, на курсі поліхіміотерапії та в період стійкої ремісії) хворих дітей. Найгірші показники вмісту SIGA (0,11±0,007 г/л) та активності лізоциму (12,95±0,48%) виявлені під час лікування дітей цитостатичними препаратами.

5. У зубному нальоті онкогематологічних хворих дітей виявлено аеробно-анаеробно-грибкові асоціації, а його мікробне заселення склало від 105 до 107 КУО/мл (у здорових дітей - 102 - 103 КУО/мл). На тлі запальних хвороб тканин пародонта встановлено зниження індексу колонізації букального епітелію, який за оцінковою шкалою відповідав субкомпенсованому і декомпенсованому стану порожнини рота.

6. Розроблений і впроваджений у клініку лікувально-профілактичний комплекс, спрямований на підвищення резистентності твердих тканин зубів та зниження запальних явищ у тканинах пародонта. Ефективність запропонованого комплексу оцінювали за показником редукції приросту карієсу через 1 рік спостереження. У групі дітей, хворих на лімфогранулематоз, вона становила 53,80%, у групі хворих на гострий лімфобластний лейкоз - 46,15%. Ефективність комплексу за індексом РМА склала 47,0% у пацієнтів з гострим лімфобластним лейкозом та 48,10% у дітей з лімфогранулематозом, обстежених під час стійкої ремісії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У дітей, хворих на гострий лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз, рекомендовано лікувати карієс у період ремісії основної хвороби. Лікар-стоматолог має здійснювати профілактичний диспансерний огляд онкогематологічних хворих 4 рази за рік.

2. Лікувально-профілактичні заходи щодо хворих дітей рекомендовано розпочинати одночасно із курсом поліхіміо- або променевої терапії для запобігання виникненню ускладнень у порожнині рота. Індивідуальний гігієнічний догляд необхідно здійснювати із використанням мяких зубних щіток зі щетиною типу „Sensitive”, „Sensitive plus” або „Soft”. Щетина має бути мікротекстурною, дуже мякою, із закругленими кінчиками та з індикатором зношення. Рекомендовано використовувати : - зубну пасту „Лісовий бальзам”, ополіскувач „Лісовий бальзам” із екстрактом шавлії;

- „Фітодент” для полоскання та ротових ванночок 6-8 разів за добу;

- „Олію зародків пшениці” у вигляді аплікацій 10-15 крапель на ясна та слизову оболонку після полоскання і ротових ванночок;

- для лікування хвороб тканин пародонта призначати „Лісобакт” по 4-5 пігулок за добу до повного розсмоктування в порожнині рота;

- „Вінілін” у вигляді аплікацій на ясна і виразково-некротичну поверхню 1-2 разиза добу.

3. У період стійкої ремісії онкогематологічних хвороб доцільно проводити професійну гігієну порожнини рота. Рекомендовано: для індивідуальної гігієни використовувати мякі та середньої жорсткості зубні щітки, зубну пасту „Лісовий бальзам” із корою дуба, ополіскувач „Лісовий бальзам” з екстрактом шавлії;

- „Кальцемін” уживати по 1-2 пігулки за добу впродовж 30 днів, 2-3 курси за рік для підвищення резистентності твердих тканин зубів.

У комплексі лікування хвороб тканин пародонта необхідно призначати полоскання та ротові ванночки „Фітодентом” 3-4 рази за добу, а потім застосовувати на ясна і слизову оболонку аплікації по 10-15 крапель „Олії зародків пшениці”. „Лісобакт” по 2-3 пігулки розсмоктувати в порожнині рота. „Вінілін” 1 раз за добу наносити на ясна на ніч.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ващенко І.Ю. Мінеральний склад ротової рідини у дітей, хворих на лімфобластний лейкоз // Вісник проблем біології та медицини. - 2005. - Вип. 1.- С. 88 - 91.

2. Каськова Л.Ф. Ващенко І.Ю. Показники неспецифічного імунітету ротової рідини у дітей хворих на лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз // Вісник стоматології. - 2005. - №2. - С.66 - 68. (Особистий внесок - проведення клінічних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманих даних, написання статті).

3. Каськова Л.Ф. Ващенко І.Ю. Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники ротової рідини в дітей, хворих на лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз // Український стоматологічний альманах. - 2005. - №2. - С. 36 - 38. (Особистий внесок полягає у проведенні клінічних досліджень, статистичній обробці та аналізі отриманих даних, написанні статті).

4. Пат. 5412 Україна, А61К7/16. Спосіб комплексної профілактики карієсу зубів та захворювань тканин пародонта у дітей з гострим лімфобластним лейкозом: Деклараційний патент України 5412 Україна, А61К7/16 / Л.Ф. Каськова, І.Ю. Ващенко. Українська медична стоматологічна академія (UA). - №20040503789; Заявл. 19.05.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. №3. (Особистий внесок - здійснено патентний пошук, проведено аналіз та обробку досліджень, підготовлено матеріал до публікації)

5. Каськова Л.Ф. Ващенко І.Ю. Впровадження даних про мінеральний склад ротової рідини та перебіг каріозного процесу в дітей із лімфобластним лейкозом та лімфогранулематозом // Матеріали Всеукр. навч.- метод. та наук. - практ. конф. „Стан і проблеми підготовки лікарів - стоматологів у сучасних соціально-економічних умовах”. - Полтава, 2003 - С.48-49.

6. Каськова Л.Ф. Ващенко І.Ю. Перебіг каріозного процесу у дітей хворих на лімфобластний лейкоз та лімфогранулематоз // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков, 2003.- Вып.6. - С. 67 - 68.

7. Каськова Л.Ф., Ващенко И.Ю. Влияние полихимиотерапии на слизистую оболочку полости рта у больных с острым лимфобластным лейкозом // Матеріали II (IX) зїзду Асоціації стоматологів України „Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. - К.: Книга плюс, 2004. - С. 102 - 103.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?