Клініко-лабораторна та функціональна ефективність комплексного лікування дітей, хворих на гострий бронхіт - Автореферат

При цьому захворюваність на гострий бронхіт суттєво збільшується (майже до 50-90%) у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, особливо в екологічно несприятливих районах, за незадовільних соціально-побутових умов та при пасивному курінні (Ю.В.Марушко, 1997, Р.Г. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної державної бюджетної теми “Розробка методів діагностики та корекції метаболічних і функціональних порушень у дітей із захворюваннями серцево-судинної, дихальної, травної та сечовивідної систем” (№ державної реєстрації 0105U003769), що виконується на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету ім. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, шляхом комплексної корекції стану клітинних мембран, жирнокислотного спектра, функції зовнішнього дихання та показників стану імунної системи. бронхіт діти умкалор проспан Вивчити особливості клінічного перебігу та стану функції зовнішнього дихання у дітей з бронхітом та їх зміни під впливом різних схем лікування. Дослідити показники біоенергетики клітин у дітей з гострим бронхітом і їх зміни під впливом лікування.Під спостереженням було 167 хворих дітей (93 хлопчики та 74 дівчинки) віком від 1 до 17 років, яких обстежували та лікували у дитячій клінічній лікарні №6, дитячій клінічній лікарні №3 та у відділені дитячої торакальної хірургії клінічної лікарні №17 у 2002-2004 рр. Серед обстежених було 67 (40,2%) хворих на гострий простий бронхіт, 50 (29,9%) - гострий обструктивний бронхіт та 50 (29,9%) на рецидивуючий бронхіт. Слід зазначити, що у дітей, хворих на гострий бронхіт досить часто виявлялася супутня патологія. Так, хронічний тонзиліт в стадії декомпенсації виявлено у 73,1% хворих на гострий простий бронхіт (ГПБ), у 84% хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ) і у 64% хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ). За допомогою бронхоскопії у 60 дітей, хворих на гострий бронхіт, було одержано бронхоальвеолярний лаваж, при засіві якого на кровяний агар виявлено спектр бактеріальної флори, що могла стати причиною виникнення даної патології. До V групи ввійшли хворі на РБ (28 дітей), які одержували базисну терапію і теком: дітям до 7 років по 1 капсулі 2 рази на добу, від 7 до 12 років - по 1 капсулі 3 рази на добу, старше 12 років - по 2 капсули 3 рази на добу протягом 30 днів від початку лікування.Нами проведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення завдання підвищення ефективності лікування та реабілітації дітей, хворих на гострий бронхіт на основі аналізу впливу лікарських засобів (умкалор, проспан, теком) на клінічний перебіг запального процесу, функцію зовнішнього дихання, стан клітинних мембран, жирнокислотний спектр та показники імунного статусу. Показано, що у дітей, хворих на ГПБ, при лікуванні умкалором і проспаном починаючи з 3-го дня спостерігається покращання загального стану, зниження температури тіла, зменшення інтенсивності кашлю, який набував ознак продуктивного. ВШ одужання у дітей, хворих на ГПБ, які приймали умкалор і проспан; на 10-й день лікування, становив 2,35 (95%ДІ 0,75-7,39), що свідчить про вищу вірогідність їх одужання, ніж дітей, які одержували базисну терапію, оскільки показник ВШ в цій групі становив 0,42 (95%ДІ 0,14-1,33). Статистичний аналіз ефективності лікування показав, що при застосуванні умкалору і проспану у хворих на ГПБ показник КХНЛ становив 6,2 (95%ДІ 1,56-10,94), а при ГОБ - 2,6 (95%ДІ 1,01-6,55), що свідчить про досить високу ефективність терапії і доцільність використання цих препаратів для лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, а також характеризує даний метод лікування як високоефективний, який можна рекомендувати для використання в клінічній практиці. Особливо виражений вплив терапії умкалором і проспаном на показники функції зовнішнього дихання виявлено у дітей, хворих на ГОБ, оскільки після лікування всі показники перевищували контрольні значення, тоді як при базисній терапії статистично достовірним було підвищення лише показника МОШ25 - (97,4±4,8)% проти (82,0±4,0)% (Р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Нами проведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення завдання підвищення ефективності лікування та реабілітації дітей, хворих на гострий бронхіт на основі аналізу впливу лікарських засобів (умкалор, проспан, теком) на клінічний перебіг запального процесу, функцію зовнішнього дихання, стан клітинних мембран, жирнокислотний спектр та показники імунного статусу.

1. Показано, що у дітей, хворих на ГПБ, при лікуванні умкалором і проспаном починаючи з 3-го дня спостерігається покращання загального стану, зниження температури тіла, зменшення інтенсивності кашлю, який набував ознак продуктивного. При цьому кашель повністю зникав на 7-10-ту добу від початку лікування, тоді як серед дітей, які одержували базисну терапію, кашель залишався у 50% хворих до кінця 2-го тижня, незважаючи на лікування. ВШ одужання у дітей, хворих на ГПБ, які приймали умкалор і проспан; на 10-й день лікування, становив 2,35 (95%ДІ 0,75-7,39), що свідчить про вищу вірогідність їх одужання, ніж дітей, які одержували базисну терапію, оскільки показник ВШ в цій групі становив 0,42 (95%ДІ 0,14-1,33).

2. Встановлено, що ефективність лікування дітей, хворих на ГОБ, на 10-й день терапії умкалором і проспаном за ВШ становив 4,56 (95%ДІ 1,34-15,5), що підтверджує вищу вірогідність їх одужання, ніж дітей, які одержували базисну терапію. Крім того, статистичний аналіз ефективності лікування за кривими Каплана-Мейера показав, що застосування умкалору і проспану при ГОБ приводить до зникнення хрипів у 94,4% та зменшення кашлю у 66,7% дітей на 10-ту добу лікування.

3. Статистичний аналіз ефективності лікування показав, що при застосуванні умкалору і проспану у хворих на ГПБ показник КХНЛ становив 6,2 (95%ДІ 1,56-10,94), а при ГОБ - 2,6 (95%ДІ 1,01- 6,55), що свідчить про досить високу ефективність терапії і доцільність використання цих препаратів для лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, а також характеризує даний метод лікування як високоефективний, який можна рекомендувати для використання в клінічній практиці.

4. Показано, що застосування різних схем терапії гострого бронхіту позитивно впливає на динаміку показників функції зовнішнього дихання. Особливо виражений вплив терапії умкалором і проспаном на показники функції зовнішнього дихання виявлено у дітей, хворих на ГОБ, оскільки після лікування всі показники перевищували контрольні значення, тоді як при базисній терапії статистично достовірним було підвищення лише показника МОШ25 - (97,4±4,8)% проти (82,0±4,0)% (Р<0,05). У дітей, хворих на РБ, які одержували теком в комплексному лікуванні, спостерігалось більш суттєве підвищення ЖЄЛ порівняно з показниками до лікування (102,2±3,4 проти 83,3±3,6; Р<0,05) і на 17% порівняно з контролем (Р<0,05). При цьому ПШВ підвищилась до (105,3±4,0)% порівняно з показниками до лікування - (89,6±3,9)% (Р<0,05) і на 22,4% порівняно з контролем (Р<0,001).

5. Вивчення жирнокислотного спектра ліпідів еритроцитів та КВП у дітей, хворих на гострий бронхіт, вказує на активацію процесів пероксидації та суттєві зміни клітинних біомембран, особливо при РБ. Застосування текому в комплексній терапії дітей, хворих на РБ, сприяло зменшенню вмісту міристинової, пальмітинової та ліноленової кислот у жирнокислотному спектрі мембран еритроцитів. При цьому на фоні прийому текому вміст стеаринової, олеїнової та арахідонової кислот після лікування підвищувався, однак залишався нижчим, ніж в контролі. Крім того, в жирнокислотному спектрі мембран еритроцитів збільшилась сума НЕЖК - (30,7±0,6)% проти (26,3±1,7)% до лікування (Р<0,05) та ПНЖК - (12,4±0,7)% проти (7,8±0,9)% до лікування (Р<0,001), а також зменшувалася сума НЖК - (69,3±0,6)% проти (73,7±1,7)% (Р<0,05), наближаючись до контрольних значень.

6. У дітей, хворих на РБ, відмічено суттєві порушення енергетичного метаболізму, що супроводжувалось достовірним (Р<0,001) зниженням вмісту АТФ (на 30%), АДФ (на 33%), АМФ (на 10%) та суми аденілових нуклеотидів (на 25%). На фоні базисної терапії, із застосуванням текому спостерігалося підвищення рівня аденілових нуклеотидів до контрольних значень, а теком практично не впливав на показники енергетичного метаболізму.

7. При оцінці імунного статусу у дітей, хворих на гострий бронхіт, залежно від клінічної форми виявлено зменшення (Р<0,05) абсолютних значень CD3 лімфоцитів на 46,7% при ГПБ та на 55,4% при РБ, CD4 лімфоцитів на 18,7% при ГПБ та на 42,6% при РБ, зниження ФІ на 7,8% при ГПБ та на 6% при РБ, а також зниження рівня IGA у сироватці крові на 24% при РБ (Р<0,05). У дітей, хворих на ГОБ, виявлено збільшення кількості CD22 лімфоцитів на 9,6% та імунорегуляторного індексу на 20,8% (Р<0,05) при зменшенні кількості CD8 лімфоцитів на 32,3% і ФІ на 8,5% (Р<0,001), а також зниження рівня IGG (на 37,2%) та IGA (на 35,4%; Р<0,05). Застосування умкалору і проспану у дітей, хворих на ГПБ сприяло підвищенню (Р<0,05) абсолютних значень CD4 лімфоцитів (на 22,5%) та рівня IGG (на 23,9%), при ГОБ - збільшенню (Р<0,05) абсолютних значень CD3 , CD4 та CD8 лімфоцитів (на 26-56,3%), а також рівня IGG (на 52,1%) та зменшення імунорегуляторного індексу на 41,2% (Р<0,05). Застосування текому в комплексній терапії дітей, хворих на РБ, сприяло підвищенню абсолютних значень CD3 (на 37,3%; Р<0,001) та CD4 лімфоцитів (на 56%; Р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, у яких не має ознак приєднання бактеріальної інфекції, ефективне застосовування препаратів рослинного походження (умкалор, проспан). Умкалор призначають дітям до 6 років по 10 крапель 3 рази на добу, з 6 до 12 років - по 20 крапель 3 рази на добу, з 12 років - по 30 крапель 3 рази на добу; проспан - дітям до 6 років по 1 чайній ложці 3 рази на добу, з 6 років - по 2 чайні ложки 3 рази на добу.

2. Дітям, хворим на РБ, з метою нормалізації процесів пероксидації та мембранопротекції необхідно призначати теком (дітям до 7 років - по 1 капсулі 2 рази на добу; від 7 до 12 років - по 1 капсулі 3 рази на добу; старше 12 років - по 2 капсули 3 рази на добу). Препарат призначають протягом 1 міс. з повторенням курсу лікування через 2 міс.

3. Дітям з бронхолегеневою патологією для визначення гостроти запального процесу та проведення контролю за лікуванням рекомендовано застосовувати неінвазивні методи діагностики, зокрема визначення жирнокислотного спектра КВП.

1. Майданник В.Г., Аршиннікова Л.Л., Шеревера Г.В., Свойкіна С.Ю. Вплив курсового введення препарату “Текому” на вміст аденілових нуклеотидів в формених елементах крові у дітей з бронхолегеневою патологією. // Матеріали 40-ї науково практичної конференції “Актуальні проблеми експериментальної медицини” (Київ, 27-28 травня 2002 р. С.44). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

2. Качалова О.С., Свойкіна С.Ю. Оптимізація лікування дітей з бронхолегеневою патологією при використанні препарату “Теком” // Матеріали 57-ої науково-медичної практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Київ, 17-20 вересня 2002 р. С.97). Автор забезпечувала підбір та аналіз літературних джерел, обробила клінічний матеріал, провела статистичну обробку отриманих результатів, підготувала роботу до друку.

3. Качалова О.С., Свойкина С.Ю. Влияние омега-3 полиненасыщенных жирных кислот на показатели иммунной реактивности у детей больных рецидивирующим бронхитом // Вопросы современной педиатрии. 2003. Т2.С.149. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

4. Майданник В.Г., Качалова О.С., Свойкіна С.Ю. Оптимізація лікування дітей з бронхолегеневою патологією при використанні препарату “Теком” // Матеріали зїзду пульмонологів //Український пульмонологічний журнал. 2003. №2. С. 251. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

5. Свойкіна С.Ю.Дослідження функції зовнішнього дихання у дітей з хронічною бронхолегеневою патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №2. С. 9. Автор особисто проводила дослідження спірографії, забезпечувала підбір та аналіз літературних джерел, обробила клінічний матеріал, провела статистичну обробку отриманих результатів, підготувала роботу до друку.

6. Майданник В.Г., Свойкіна С.Ю., Брюзгіна Т.С. Спосіб діагностики бронхолегеневої патології у дітей//Деклараційний патент на винахід України № 64620А, Офіційний бюлетень - Промислова власність. 2004. №2. С. 4.150. Автор забезпечувала підбір та аналіз літературних джерел, обробила клінічний матеріал, провела статистичну обробку отриманих результатів, підготувала роботу до друку.

7. Майданник В.Г., Качалова О.С., Аршиннікова Л.Л., Шеревера Г.В., Свойкіна С.Ю. Вплив омега-3 ПНЖК на стан аденілових нуклеотидів у дітей з хронічною бронхолегеневою патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №3. С. 32. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

8. Майданник В.Г., Щупак М.Б., Качалова О.С., Сосновская Т.Е., Свойкіна С.Ю. Проспан та можливості його застосування в клінічній педіатрії //Педіатрія, акушерство та гінекологія.2003. №1. С. 33-38.

9. Майданник В.Г., Дука К.Д., Качалова О.С., Свойкина С.Ю. Ефективність застосування Проспану при захворюваннях органів дихання у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №4. С. 21-26. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

10. Свойкіна С.Ю., Колосовська О.С. Зміни імунологічних показників у дітей з бронхолегеневою патологією при застосуванні омега-3 ПНЖК в комплексному лікуванні // Матеріали ХІ студентської наукової конференції.-(МІУАНМ Київ, 2003. С. 79). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

11. Свойкіна С.Ю. Показники жирнокислотного спектра та біоенергетики клітин у дітей, хворих на респіраторну патологію // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. №2. С. 57- 62. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку

12. Майданник В.Г., Свойкіна С.Ю. Ефективність та безпечність застосування Проспану при гострому бронхіті у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. №3. С. 49-62. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.