Клініко-лабораторна характеристика основних стоматологічних захворювань та мікробної колонізації порожнини рота у хворих на туберкульоз легень - Автореферат

Стан захворюваності на туберкульоз та підхід до цієї проблеми з боку влади в будь-якій країні світу завжди були індикатором соціального благополуччя її населення (Bulletin WHO, 2010; Аналітично-статистичний довідник за 2000-2010 роки, МОЗ України). Проблема стану тканин та органів ротової порожнини хворого на туберкульоз легень представляє певний інтерес, оскільки хронічний перебіг захворювання та довготривала хіміотерапія знижують захисні сили, спричиняючи появу різноманітних змін у різних органах та системах організму. У проведених раніше дослідженнях було встановлено, що стоматологічні захворювання у хворих на туберкульоз легень характеризуються поширеністю і тенденцією до прогресування, що призводить до втрати зубів і ускладнює перебіг туберкульозного процесу. На даний час в літературі недостатньо висвітлено питання поширеності стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз, не вивчено залежність перебігу стоматологічних захворювань від типу туберкульозного процесу, не визначено вплив лікування та профілактики стоматологічних захворювань на ефективність терапії основного захворювання. Мета дослідження - На підставі клініко-лабораторних досліджень визначити особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань, стану мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтувати обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень.Відповідно до мети та завдань було здійснено клініко-лабораторні дослідження у 119 пацієнтів (71 чоловіків, 48 жінок), хворих на туберкульоз легень віком від 20 до 74 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у Київській міській туберкульозній лікарні №1 з диспансерним відділенням. Залежно від типу туберкульозного процесу хворих на туберкульоз легень було розподілено на 3 підгрупи. До складу підгрупи 1 (65осіб) увійшли, хворі у яких вперше діагностовано туберкульоз легень; до підгрупи 2 (19осіб) - особи, у яких вперше діагностовано туберкульоз легень і які на період обстеження закінчили інтенсивну фазу лікування (4-5 АБП) впродовж 2-3 міс; до підгрупи 3 (35осіб) - пацієнти з хронічною формою туберкульозу легень та рецесивністю до антибіотиків. Найвищу питому вагу «високої» та «дуже високої» інтенсивності карієсу виявлено у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень та рецесивністю до антибіотиків (94,2±6,34%), що вказує на залежність розповсюдження карієсу зубів від тривалості та тяжкості основного захворювання. При цьому поширеність дефектів зубних рядів у хворих на туберкульоз у підгрупі 1 (46,1±6,18%) в 4,5 рази перевищує показники у підгрупі 2 (10,07±6,9%) та в 2,6 рази у підгрупі 3 (17,6±6,43%).У дисертації представлено теоретичне та клініко - лабораторне обґрунтування нового вирішення наукової проблеми - визначено особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань, мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтовано обсяг лікувально - профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень. У хворих на туберкульоз легень виявлено високу потребу у наданні стоматологічної допомоги за індексом П.А. Перебіг туберкульозу легень супроводжується хронічним кандидозом порожнини рота (31,9±4,27%) та хронічним кандидоносійством (56,3±4,54%), ураженнями губ (53,7±4,57%) та язика (18,4±3,55%). На основі аналізу результатів мікробіологічного дослідження виявлено порушення мікроекології порожнини рота у всіх пацієнтів з туберкульозом легень, переважно у формі субкомпенсованого (53,7±4,57%) та декомпенсованого (27,7±4,10%) дисбактеріозу. За результатами проведених досліджень обґрунтовано обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень, який залежить від типу туберкульозного процесу і включає: навчання раціональному догляду за порожниною рота; санацію порожнини рота; лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; відновлення жувальної ефективності шляхом раціонального протезування; профілактику та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекція системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота.

Основний зміст роботи

У дисертації представлено теоретичне та клініко - лабораторне обґрунтування нового вирішення наукової проблеми - визначено особливості клінічного перебігу основних стоматологічних захворювань, мікробіоценозу порожнини рота та обґрунтовано обсяг лікувально - профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень.

1. У хворих на туберкульоз легень виявлено високу потребу у наданні стоматологічної допомоги за індексом П.А. Леуса (16,61±4,61%) за рахунок високої розповсюдженості захворювань твердих тканин зубів, пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Встановлено значну поширеність (92,4±2,42%) та інтенсивність карієсу зубів (10,85±0,68), ускладненого карієсу, що спричиняє у 2,9 рази вищу імовірність видалення зубів порівняно зі здоровими людьми. Потреба у лікуванні захворювань тканин пародонту за індексом CPI складає 1,81±0,065. У 37,8±2,66% хворих на туберкульоз легень діагностовано хронічний генералізований пародонт та у 35,58±4,3% - пародонтоз. Захворювання ясен представлені хронічним генералізованим катаральним (42,8±3,96%), гіпертрофічним (21,8±3,97%) гінгівітом та атрофією ясен (35,2±4,37%). Поширеність дефектів зубних рядів досягає 73,9±4,02%, переважно за рахунок великих (23,5±3,88%) та комбінованих (24,3%±3,93) дефектів. Перебіг туберкульозу легень супроводжується хронічним кандидозом порожнини рота (31,9±4,27%) та хронічним кандидоносійством (56,3±4,54%), ураженнями губ (53,7±4,57%) та язика (18,4±3,55%).

2. Доведено звязок між частотою виявлення та тяжкістю клінічних проявів стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень та типом туберкульозного процесу. У пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень діагностовано вірогідно найвищі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів, хронічного генералізованого патодонтиту та пародонтозу, хронічного кандидозу порожнини рота, лейкоплакії.

3. На основі аналізу результатів мікробіологічного дослідження виявлено порушення мікроекології порожнини рота у всіх пацієнтів з туберкульозом легень, переважно у формі субкомпенсованого (53,7±4,57%) та декомпенсованого (27,7±4,10%) дисбактеріозу. Тяжкість дисбіотичних порушень, патологічна колонізація грибами роду Candida залежить від типу туберкульозного процесу та є найвищою у пацієнтів з хронічною формою туберкульозу легень.

4. Визначено, що імовірність виявлення Mycobacterium tuberculosis в різних біотопах порожнини рота пацієнтів з туберкульозом легень складає 75,6±3,93%. З найвищою імовірністю Mycobacterium tuberculosis висіваються з ротової рідини (35,2±4,37%), з меншою - з пародонтальної кишені (16,7±3,41%), зубного нальоту (12,6±3,04%), з поверхні язика та слизової оболонки щік (10,92±2,85%). Найбільшою є частота висівання Mycobacterium tuberculosis у хворих з вперше виявленим туберкульозом легень (81,5±4,81%).

5. Виявлено зміни властивостей ротової рідини у хворих на туберкульоз легень, що проявляються зниженням рівня природного (42,8±4,53%) та стимульованого слиновиділення (42,8±4,53%), підвищенням вязкості слини (42,8±4,53%) та зниженням буферної здатності ротової рідини (30,2±4,2%). Порушення слиновиділення та імовірність формування ксеростомії залежить від типу туберкульозного процесу, тривалості прийому антибіотиків та характеру медикаментозної терапії.

6. За результатами проведених досліджень обґрунтовано обсяг лікувально-профілактичних заходів хворим на туберкульоз легень, який залежить від типу туберкульозного процесу і включає: навчання раціональному догляду за порожниною рота; санацію порожнини рота; лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; відновлення жувальної ефективності шляхом раціонального протезування; профілактику та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекція системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота.

Практичні рекомендації

1. Надання стоматологічної допомоги хворим на туберкульоз легень повинно здійснюватися при неухильному виконанні правил асептики і антисептики, з метою профілактики внутрішньолікарняної інфекції.

2. З метою запобігання необґрунтованого призначення медикаментів та поліпрагмазії, для уникнення несприятливого впливу на перебіг загального захворювання кожен з компонентів лікувально-профілактичних заходів повинен бути попередньо експертно оцінений на доцільність його застосування лікарем - фтизіатром;

3. Стоматологічне лікування хворих на туберкульоз легень слід проводити не раніше, ніж через 2- 4 місяці від початку специфічної хіміотерапії (за відсутності бактеріовидалення) і за направленням лікаря-фтизіатра (після зняття симптомів інтоксикації і при нормалізації температури тіла).

4. Головними напрямками лікувально-профілактичних заходів при наданні стоматологічної допомоги хворим на туберкульоз легень є: навчання раціональній гігієні рота з корекцією навичок і підбором індивідуальних засобів гігієни; проведення професійної гігієни порожнини рота; санація порожнини рота (лікування карієсу та його ускладнень, хірургічна санація); лікування захворювань тканин пародонта з урахуванням типу туберкульозного процесу та фази атимікобактеріальної терапії; профілактика та лікування хронічного кандидозу порожнини рота та інших захворювань слизової оболонки порожнини рота; корекція системних дисбіотичних порушень слизової оболонки порожнини рота; відновлення жувальної ефективності шляхом ортодонтичного та ортопедичного лікування

1. Савичук Н.О. Особливості клінічних проявів каріозної хвороби у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2009. - №4. - С. 64 - 70. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

2. Савичук Н.О. Оцінка стану гігієни порожнини рота у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Дентальные технологии. - 2010. - №01. - С. 14-19. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Савичук Н.О. Особливості уражень тканин пародонту у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2010. - №2. - С. 64 - 70. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

4. Савичук Н.О. Мікробна концепція розвитку стоматологічних захворювань у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2010. - №3. - С. 88 - 93. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Савичук Н.О. Особливості патологічних змін губ та язика у хворих на туберкульоз легень/ Л.Г. Єрмакова, Н.О. Савичук // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2010. - Випуск 19.-Книга 3. - С. 368 - 374. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Павленко С.Г. Особливості перебігу стоматологічних хвороб у хворих на туберкульоз легень / Л.Г. Єрмакова, С.Г. Павленко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ - інфекція. - 2010. - №3 - С. 30 - 38. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

Размещено на .ru